3 липня 2025 року
м. Київ
справа № 126/265/25
провадження № 61-7505ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Фаловської І. М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кшевецька Інна Василівна, на постанову Вінницького апеляційного суду від 14 травня 2025 рокуу справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба в справах дітей Бершадської міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Орган опіки та піклування Бершадської міської ради, про визначення місця проживання дітей,
У лютому 2025 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба в справах дітей Бершадської міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей.
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся із зустрічним позовом до
ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Орган опіки та піклування Бершадської міської ради, про визначення місця проживання дітей.
4 квітня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діяла адвокат
Кшевецька І. В., подав заяву про забезпечення зустрічного позову.
Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 4 квітня 2025 року
у задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діяла адвокат
Кшевецька І. В., про забезпечення зустрічного позову відмовлено.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 14 травня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Бершадського районного суду Вінницької області від 4 квітня 2025 року без змін.
16 червня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кшевецька І. І., засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького апеляційного суду від 14 травня 2025 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви про забезпечення зустрічного позову.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу
(далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно зі статтею 25 ЦПК України Верховний Суд переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій.
Касаційний суд при розгляді касаційних скарг діє в порядку та межах, визначених цивільним процесуальним законодавством України, його повноваження обмежені правилами глави 2 розділу V ЦПК України «Касаційне провадження».
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо скасування забезпечення позову, відмови в скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову або відмови у забезпеченні позову.
Згідно з пунктом 3 частини першої ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи,
а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 травня 2021 року
у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) дійшла висновку про те, що з огляду на відсутність у пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України серед ухвал суду першої інстанції, які підлягають касаційному оскарженню, ухвали цього суду про відмову у забезпеченні позову (пункт 4 частини першої статті 353 ЦПК України), неможливим є як касаційне оскарження такої ухвали, так і касаційне оскарження постанови апеляційного суду, згідно з якою така ухвала залишена без змін. Це обмеження права на оскарження не шкодить суті права особи, зацікавленої у забезпеченні позову, оскільки вона може повторно звернутися із заявою про таке забезпечення до суду першої інстанції за наявності для цього підстав.
Отже, постанова суду апеляційної інстанції, ухвалена за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції щодо відмови у забезпеченні позову, не входить до переліку судових рішень, які можуть бути предметом оскарження у касаційному порядку в контексті положень частини першої статті 389 ЦПК України.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції відмовляє.
У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у справі не підлягає окремому розгляду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кшевецька Інна Василівна, на постанову Вінницького апеляційного суду від 14 травня 2025 року.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С. О. Карпенко
В. В. Сердюк
І. М. Фаловська