22 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/1624/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Садівницького товариства "Бджілка" Дарницького району м. Києва
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Усатенко І. В.
від 12.06.2025 та
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Буравльов С. І. - головуючий, Андрієнко В. В., Шапран В. В.
від 04.11.2025
за позовом ОСОБА_1
до Садівницького товариства "Бджілка" Дарницького району м. Києва, Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації
про скасування реєстраційних дій,
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Садівницького товариства "Бджілка" Дарницького району м. Києва та Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про скасування реєстраційних дій, а саме:
- державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, 26.10.2017 14:29:32, № 10651050014010761, інші зміни, ОСОБА_2 Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація;
- державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, 26.10.2017 14:32:47, № 10651070015010761, зміна інформації для здійснення зв'язку з юридичною особою. Зміна власника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна місцезнаходження юридичної особи, ОСОБА_2 , Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація;
- державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, 05.10.2020 11:04:10, № 1000651070016010761, зміна інформації для здійснення зв'язку з юридичною особою. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, Маковеєва О. В., приватний нотаріус Маковеєва О. В.;
- державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, 05.10.2023 19:30:46, № 1000651070017010761, зміна відомостей про органи управління юридичної особи. Зміна установчих документів, Марченко А. В., Приватний нотаріус Марченко А. В.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювані дії були вчинені на підставі рішень загальних зборів, визнаних в судовому порядку недійсними, та відмовою адміністрації їх скасовувати.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.06.2025 у справі № 910/1624/25 позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
Постановою від 04.11.2025 Північний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2025 у справі № 910/1624/25.
29 листопада 2025 року Садівницьке товариство "Бджілка" Дарницького району м. Києва звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2025 у справі № 910/1624/25.
Перевіривши касаційну скаргу Садівницького товариства "Бджілка" Дарницького району м. Києва, Судом встановлено, що її слід залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.
Поряд із цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити:
пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України - чітку вказівку на норму/норми (пункт, частину, статтю) права, яку, на його думку, невірно застосували суди першої та/або апеляційної інстанцій, навести постанову Верховного Суду (номер справи і дату її ухвалення), в якій викладено висновок щодо застосування саме цієї норми права, та яку не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень;
пункт 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення;
пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
У разі подання касаційної скарги з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 цього Кодексу. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, повинно бути зазначено яке саме клопотання суд необґрунтовано відхилив про витребування, дослідження або огляд яких саме доказів або інше клопотання (заяву) щодо встановлення яких конкретно обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Заявник касаційної скарги повинен враховувати і те, що за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Поряд із цим, Садівницьке товариство "Бджілка" Дарницького району м. Києва в своїй касаційній скарзі не вказало за наявністю якого саме виключного випадку, передбаченого частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскаржуються рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2025 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2025 у справі № 910/1624/25. Водночас Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які не наведені у її тексті, або самостійно визначати конкретний виключний випадок касаційного оскарження, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін.
Також, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки у даній справі позов поданий у 2025 році, то для вирахування розміру сплати судового збору застосовується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 3 028,00 грн, оскільки статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року встановлений у розмірі 3 028,00 грн.
Згідно із абзацом 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з підпунктом 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи викладене, судовий збір за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2025 у справі № 910/1624/25 підлягав сплаті у сумі 19 379,20 грн, а саме: 12 112,00 грн (3 028,00 грн х 4 вимоги немайнового характеру) х 200% х 0,8.
Однак до касаційної скарги Садівницького товариства "Бджілка" Дарницького району м. Києва у якості документу, що підтверджує сплату судового збору, додано платіжну інструкцію № 314 від 26.11.2025 про сплату 9 688,00 грн. Таким чином судовий збір сплачений у розмірі меншому, ніж встановлено чинним законодавством.
Згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до приписів частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом 2 частини 1 цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного, касаційна скарга Садівницького товариства "Бджілка" Дарницького району м. Києва залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України із наданням скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків шляхом:
- наведення та викладення належного обґрунтування виключного/виключних випадку/випадків касаційного оскарження, передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, за наявністю якого/яких оскаржуються рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2025 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2025 у справі № 910/1624/25 з урахуванням вказівок, наведених в цій ухвалі;
- надання Суду документів, що підтверджують доплату судового збору, за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2025 у справі № 910/1624/25 у встановленому законом порядку і розмірі, а саме в сумі 9 691,20 грн (таким чином, щоб у загальному розмірі, разом із вже сплаченими 9 688,00 грн, загальна сума складала 19 379,20 грн).
У зв'язку із залишенням касаційної скарги без руху, Суд наразі не розглядає клопотання Садівницького товариства "Бджілка" Дарницького району м. Києва про зупинення виконання оскаржуваного рішення, яке надійшло на адресу Суду 11.12.2025.
Суд також звертає увагу скаржника, що статтею 291 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Однак, до касаційної скарги Садівницького товариства "Бджілка" Дарницького району м. Києва не додано доказів надіслання копії касаційної скарги та доданих до неї документів ОСОБА_1 відповідно до вимог статті 291 Господарського процесуального кодексу України.
Учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів іншому учаснику справи лише у тому випадку, якщо інший учасник справи відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його (абзац 2 частини 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України). Водночас за приписами частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України фізичні особи не входять до переліку осіб, які реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Згідно із частиною 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
Відповідно до частини 2 статті 294 Господарського процесуального кодексу України до відкриття касаційного провадження учасники справи мають право подати заперечення проти відкриття касаційного провадження.
Неповідомлення учасника судового процесу у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цього учасника, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, закріплені частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційну скаргу Садівницького товариства "Бджілка" Дарницького району м. Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2025 у справі № 910/1624/25 залишити без руху.
2. Надати Садівницькому товариству "Бджілка" Дарницького району м. Києва строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити Садівницькому товариству "Бджілка" Дарницького району м. Києва, що якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Верховного Суду Н. М. Губенко