22 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 903/362/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейт Лак Корпорейшн"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Крейбух О. Г. - головуючий, Коломис В. В., Саврій В. А.
від 12.11.2025
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейт Лак Корпорейшн"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Кард"
про зобов'язання вчинити дії,
У березні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейт Лак Корпорейшн" звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом, в якому просило:
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Кард" повернути невикористані картки на пальне (штрих-картки) за договором № 040415-310122-ШК000615 поставки нафтопродуктів оптовими партіями від 31.01.2022, які були передані Товариству з обмеженою відповідальністю "Вест Кард" за актом на заміну штрих-карт від 09.09.2022 № ВТК0013991;
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Кард" відновити становище Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейт Лак Корпорейшн", яке існувало до порушення прав та законних інтересів, а саме: до моменту блокування спірних карток на паливо, які зазначені в акті на заміну штрих-карт від 09.09.2022 № ВТК0013991, шляхом продовження терміну (строку) дії таких карток на пальне, отриманих, але не використаних, за видатковою накладною № 4217 від 31.01.2022, і встановити новий строк - 9 (дев'ять) місяців з моменту набрання чинності рішенням суду у цій справі.
Рішенням від 25.07.2025 у справі № 903/362/25 Господарський суд Волинської області позов задовольнив повністю. Зобов'язав Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Кард" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Грейт Лак Корпорейшн" невикористані картки на пальне (штрих-картки) у кількості 1 587 штук на 26 350 літрів пального, перелік яких наведено у розділі "Отримані штрих-картки" акту на заміну штрих-карт № ВТК0013991 від 09.09.2022, які були передані Товариству з обмеженою відповідальністю "Вест Кард", та зобов'язав Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Кард" відновити становище Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейт Лак Корпорейшн", яке існувало до порушення його прав та законних інтересів, а саме: до моменту блокування спірних карток на паливо шляхом продовження терміну (строку) дії 1 587 штук карток на 26 350 літрів пального, отриманих за видатковою накладною № 4217 від 31.01.2022, але не використаних, і встановити новий строк цих карток - 9 (дев'ять) місяців з моменту набрання чинності рішенням суду у цій справі.
Постановою від 12.11.2025 Північно-західний апеляційний господарський суд скасував рішення Господарського суду Волинської області від 25.07.2025 у справі № 903/362/25. Ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.
01 грудня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейт Лак Корпорейшн" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2025 у справі № 903/362/25; рішення Господарського суду Волинської області від 25.07.2025 у справі № 903/362/25 залишити в силі.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейт Лак Корпорейшн", Судом встановлено, що її слід залишити без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.
Поряд із цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним.
Маючи намір добросовісної реалізації належного права на касаційне оскарження судового рішення, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, але суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно форми та змісту касаційної скарги.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейт Лак Корпорейшн" в своїй касаційній скарзі вказує, що підставою касаційного оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2025 у справі № 903/362/25 є наявність виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник зауважує, що суд апеляційної інстанції, всупереч вимогам статей 76, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України, не врахував преюдиційність раніше встановлених фактів та дійшов протилежних висновків без будь-яких доказів на їх підтвердження, неправильно застосував статті 526, 599 Цивільного кодексу України та посилається на низку постанов Верховного Суду.
Однак, якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, він повинен чітко та конкретно вказати норму/норми (пункт, частину, статтю) права, яку, на його думку, невірно застосували/не застосували/порушили суди першої та/або апеляційної інстанцій, навести постанову Верховного Суду (номер справи і дату її ухвалення), в якій викладено висновок щодо застосування саме цієї норми права, який не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень.
Всупереч наведеному, Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейт Лак Корпорейшн", пославшись на постанови Верховного Суду, не навело норму права/норми права, яка неправильно застосована/не застосована/порушена судом апеляційної інстанції послідовно та у взаємозв'язку із цими постановами. Тобто скаржник чітко не вказав в якій саме постанові Верховного Суду міститься висновок щодо застосування конкретної норми права/норм права, яка неправильно застосована/не застосована/порушена судом апеляційної інстанції, який (висновок) не врахований судом/судами при ухваленні оскаржуваних судових рішень. Водночас Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які не наведені або нечітко/непослідовно/незрозуміло сформульовані у її тексті, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін.
Наведене є порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України, щодо належного обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з позовної заявою) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки у даній справі позов поданий у 2025 році, то для вирахування розміру сплати судового збору застосовується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 3 028,00 грн, оскільки статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року встановлений у розмірі 3 028,00 грн.
Абзацом 1 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до пунктів 1 - 3 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Судовий збір за подання позовної заяви з вимогою про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17).
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
З рішення Господарського суду Волинської області від 25.07.2025 у справі № 903/362/25 вбачається, що на виконання умов договору на підставі рахунку-фактури № 10083 від 31.01.2022 позивач оплатив товар: паливо дизельне ДП-З-Євро5-ВО в кількості 30 000 літрів на загальну суму 925 200,00 грн (1 літр - 30,84 грн); позивач отримав, а відповідач передав картки на пальне різним номіналом (номери штрих-карт зазначені у видатковій накладній) на паливо дизельне ДП-З-Євро5-ВО в кількості 1 900 штук на 30 000 літрів на загальну суму 925 200 грн; з переданих відповідачем карток позивач використав (отоварив) лише 313 штук паливних карток на 3 650 л, невикористаними залишилися 1 587 штук паливних карток на 26 350 л, які безпідставно залишаються у відповідача і які відповідач зобов'язаний повернути позивачу; позовна вимога про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Кард" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Грейт Лак Корпорейшн" невикористані картки на пальне (штрих-картки) у кількості 1 587 штук на 26 350 літрів пального, перелік яких наведено у розділі "Отримані штрих-картки" акту на заміну штрих-карт від 09.09.2022 № ВТК0013991, підлягає задоволенню; з метою відновлення становища позивача, яке існувало до порушення його прав та законних інтересів, а саме: до моменту блокування спірних карток на паливо, враховуючи умови п.п. 3.4., 3.10. договору та умови дії паливних карток, наведені у видатковій накладній № 4217 від 31.01.2022, слід зобов'язати відповідача продовжити термін (строк) дії 1 587 штук карток на 26 350 літрів пального, отриманих позивачем за видатковою накладною № 4217 від 31.01.2022, але не використаних ним, і встановити новий строк цих карток 9 (дев'ять) місяців з моменту набрання чинності рішенням суду у цій справі.
Таким чином при зверненні до Господарського суду Волинської області у позові заявлено вимогу майнового характеру:
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Кард" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Грейт Лак Корпорейшн" невикористані картки на пальне (штрих-картки) у кількості 1 587 штук на 26 350 літрів пального, вартість яких становить 812 634,00 грн,
та одну вимогу немайнового характеру:
- відновити становище позивача, яке існувало до порушення його прав та законних інтересів: продовжити термін (строк) дії 1 587 штук карток на 26 350 літрів пального, отриманих позивачем за видатковою накладною № 4217 від 31.01.2022, але не використаних ним, і встановити новий строк цих карток 9 (дев'ять) місяців з моменту набрання чинності рішенням суду у цій справі.
Отже за подання позову до Господарського суду Волинської області у даній справі судовий збір підлягав сплаті у сумі 15 217,51 грн, а саме 12 189,51 грн (1,5% від 812 634,00 грн) + 3 028,00 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2025 рік за одну вимогу немайнового характеру).
Згідно з підпунктом 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи наведене, за подання касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2025 у справі № 903/362/25 судовий збір підлягав сплаті у сумі 24 348,02 грн, а саме 15 217,51 грн х 200% х 0,8, де 15 217,51 грн - судовий збір, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви; 200% - ставка судового збору за подання касаційної скарги; 0,8 - коефіцієнт пониження відповідного розміру ставки судового збору при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі.
Однак до касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейт Лак Корпорейшн" додана платіжна інструкція № 1201 від 01.12.2025 про сплату 6 056,00 грн. Таким чином судовий збір сплачений у розмірі меншому, ніж встановлено чинним законодавством.
Згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до приписів частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом 2 частини 1 цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.
З огляду на викладене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейт Лак Корпорейшн" залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України із наданням скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків шляхом:
- викладення належного обґрунтування виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вказівок, наведених в цій ухвалі;
- надання Суду документів, що підтверджують доплату судового збору, за подання касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2025 у справі № 903/362/25 у встановленому законом порядком і розмірі, а саме в сумі 18 292,02 грн (таким чином, щоб у загальному розмірі, разом із вже сплаченими 6 056,00 грн, загальна сума складала 24 348,02 грн).
Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейт Лак Корпорейшн" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2025 у справі № 903/362/25 залишити без руху.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Грейт Лак Корпорейшн" строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Грейт Лак Корпорейшн", що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Верховного Суду Н. М. Губенко