Рішення від 11.12.2025 по справі 927/556/25

РІШЕННЯ

Іменем України

11 грудня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/556/25

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Кузьменко Т.О., за участю секретаря судового засідання Заєць І.М., розглянувши у порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Фізичної особи - підприємця Лесика Володимира Дмитровича (РНОКПП НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Позняка Олександра Григоровича (РНОКПП НОМЕР_2 ), АДРЕСА_2

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Поліхем» (код ЄДРПОУ 42115207) 07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Ватутіна, 69

про стягнення 480 548,00 грн збитків

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився

Суть спору. Позиції учасників справи, їх заяви і клопотання та процесуальні дії суду щодо розгляду справи.

До Господарського суду Чернігівської області через підсистему “Електронний суд» надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця Лесика Володимира Дмитровича до Фізичної особи - підприємця Позняка Олександра Григоровича про стягнення 480548,00 грн збитків.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що у зв'язку з неправомірними діями Перевізника (відповідача) під час здійснення перевезення за маршрутом Україна - Румунія автомобілем держ. номер НОМЕР_3 , н.пр. НОМЕР_4 було пошкоджено товар, зокрема 46 великих та 44 малих бочок герметику, у зв'язку з чим позивач, відшкодувавши ТОВ «Гран Поліхем», як замовнику перевезення, понесені збитки у вигляді вартості повернення та переробки пошкодженого товару, зазнав збитків в сумі 480548,00 грн, які в порядку регресу просить стягнути з відповідача.

Позовна заява підписана представником позивача - адвокатом Матвійчуком Дмитром Володимировичем. На підтвердження своїх повноважень представником надано ордер серії АА № 1539143 на надання правничої допомоги ФОП Лесик Володимир Дмитрович на підставі договору про надання правничої допомоги № 46 від 22.11.2021 у Господарському суді Чернігівської області, ФОП Позняк Олександр Григорович, адвокат Матвійчук Дмитро Володимирович, який діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №5442 від 07.11.2013, виданого Радою адвокатів міста Києва підставі рішення № 13 від 07.11.2013, посвідчення адвоката № 13 від 07.11.2013. Ордер видано адвокатським бюро «Дмитра Матвійчука» 18.03.2025, підписано адвокатом та керівником адвокатського бюро.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 29.07.2025, встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень.

Ухвала суду від 23.06.2025 направлена позивачу засобами поштового зв'язку та отримана останнім 27.06.2025, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення №0601162335271.

Ухвала суду від 23.06.2025, яка направлена відповідачу засобами поштового зв'язку, повернута підприємством зв'язку 02.07.2025 з відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення №0601162338467 «адресат відсутній за вказаною адресою».

В розумінні ст. 242 ГПК України сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи в суді, а також про встановлені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень.

25.06.2025 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про об'єднання в одне провадження справи № 910/4632/25 за позовом фізичної особа-підприємця Позняка Олександра Григоровича до фізичної особи-підприємця Лесика Володимира Дмитровича про стягнення основного боргу в сумі 45 000 грн, штрафу в розмірі 4458 грн, інфляційних втрат в розмірі 2400 грн та 3 % річних в сумі 133 грн та справи №927/556/25 за позовом фізичної особи - підприємця Лесика Володимира Дмитровича до фізичної особи - підприємця Позняка Олександра Григоровича про стягнення 480548,00 грн. збитків.

Ухвалою суду від 02.07.2025 відмовлено фізичній особі - підприємцю Лесику Володимиру Дмитровичу у задоволенні клопотання про об'єднання справ в одне провадження.

05.07.2025 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказує на неналежне оформлення ордеру адвоката, який не підтверджує повноваження на підписання позовної заяви, та не погоджується з викладеними позивачем обставинами, зокрема, з огляду на таке.

Так, за твердженням відповідача у матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази вини відповідача у завданні шкоди вантажу, зокрема, позивач не подав суду жодного незалежного, об'єктивного та належним чином оформленого експертного висновку, який би встановив фактичний стан вантажу, характер і ступінь пошкоджень, причинно-наслідковий зв'язок між діями або бездіяльністю відповідача та виниклими ушкодженнями, а також щодо стану вантажу під час його завантаження, що унеможливлює доведення вини перевізника, оскільки перевізник не здійснював завантаження вантажу, яке було виконано силами Замовника, без участі та контролю з боку перевізника, відповідно, перевізник прийняв вантаж у тому стані, в якому його надали.

Також відповідач звертає увагу суду на те, що пошкоджено бочки, тобто тару, а не сам ТОВАР (герметик), проте позивач розрахував вартість саме товару (герметику), а не пошкодженої тари. При цьому, сам товар не пошкоджено і не зіпсовано.

Заперечуючи проти обґрунтованості розміру позовних вимог, відповідач вказує на недоведеності вартості переробки товару, зокрема, не підтвердженими, за твердженням відповідача, залишаються: методологія розрахунку вартості товару, який залишився у власності ТОВ «Гран Поліхем», а також додаткові витрати на нову тару в сумі 5263,3 Євро та «супутні витрати», оскільки не надано доказів їх фактичного понесення та обґрунтованості розміру. За доводами відповідача позивачем не доведено розмір митних витрат в сумі 5722,00 Євро, оскільки не долучено жодного доказу на підтвердження їх понесення, а також вартість перевезення, оскільки останнє не відповідає фактичному маршруту доставки вантажу.

Крім того у даній справі, на думу відповідача, позивач не надав жодних доказів, що він дійсно вжив заходів для мінімізації завданих збитків.

Разом з тим відповідач звернув увагу суду на те, що позивач не направив відповідачу повний перелік додатків, про які зазначає у позовній заяві, зокрема не направлено відео та фото докази, вказані в п. 27 додатків до позовної заяви (відеозображення), у зв'язку з чим відповідач позбавлений можливості надати своє спростування щодо цього доказу.

Відзив на позов прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

16.07.2025 року через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій останній повідомив, що у зв'язку із технічною помилкою під час направлення примірника позовної заяви з додатками не адресу Відповідача та недолученням до примірника позовну копії фото та відео доказів та копії ордеру, що містить невідображену інформацію, надсилає на адресу Відповідача, зазначені докази: 1) Додаток до примірнику позовної заяви про стягнення збитків в редакції від 28.05.2025 року (відеозображення, фотозображення пошкодженого товару на USBфлеш-накопичувачу); 2) Додаток до примірнику позовної заяви про стягнення збитків в редакції від 28.05.2025 року (копії фотозображень пошкодженого товару); 3) Додаток до примірнику позовної заяви про стягнення збитків в редакції від 28.05.2025 року (копія фотозображення товару до завантаження); 4) Додаток до примірнику позовної заяви про стягнення збитків в редакції від 28.05.2025 року (копія Ордеру про надання правової допомоги серія АА № 1529143 від 18.03.2025 року).

На підтвердження направлення вказаних документів відповідачу позивачем додано чек, накладна про поштове відправлення № 0215607524374 від 14.07.2025 з описом вкладення у поштовий лист.

25.07.2025 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив з клопотанням, в якому відповідач просить суд визнати причини пропуску процесуального строку для подання відповіді на відзив поважними та поновити Позивачу строк для подання відповіді на відзив, а також долучити відповідь на відзив на позовну заяву до матеріалів справи № 927/556/25.

У відповіді на відзив позивач з посиланням на статті 22, 924 ЦК України, статті 224, 225, 314 ГК України, статті 17, 18, 23 Конвенції та судову практику зазначає, що вина Відповідача у порушенні зобов'язання презюмується та не потребує доведення з боку Позивача, а відтак Перевізник несе відповідальність за пошкодження вантажу й зобов'язаний відшкодувати вартість його повернення Замовнику, а також витрати на переробку пошкоджених бочок герметику. За доводами позивача, саме з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки перевізник несе відповідальність за ушкодження вантажу (ч.ч. 1, 3, ст. 17 Конвенції), а перевірка вантажу під час його прийняття є обов'язком перевізника.

Щодо твердження представника відповідача, що позивачем не подано суду жодного незалежного, об'єктивного та належним чином оформленого експертного висновку, який встановив фактичний стан вантажу, товару та характер і ступінь пошкодження позивач посилається на Акт-висновок № 1_26/02/25 від 26.02.2025 року, складений ТОВ “ГРАН ПОЛІХЕМ».

Відповідь на відзив прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

28.07.2025 через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання позивача про розгляд справи в загальному позовному провадженні.

28.07.2025 через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання позивача про огляд електронних доказів в судовому засіданні.

28.07.2025 через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання позивача про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Гран Поліхем».

Ухвалою суду у справі від 29.07.2025 клопотання представника Фізичної особи - підприємця Лесика Володимира Дмитровича про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ТОВ «Гран Поліхем» задоволено. Здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №927/556/25 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Призначено підготовче судове засідання на 21.08.2025 о 09:30 год. Залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Гран Поліхем» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

05.08.2025 через підсистему «Електронний суд» відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач наполягає на необхідності доведення позивачем вини перевізника та з'ясування стану вантажу під час його прийняття, а також з посиланням на судову практику (постанови КГС ВС від 14.11.2022 у справі № 922/1203/22, від 23.06.2021 у справі № 910/4114/20, від 27.07.2021 у справі № 914/2455/20) вважає, що лише незалежний експертний висновок, складений особою або організацією, яка має відповідну експертну кваліфікацію та не є зацікавленою в результаті справи, може бути належним і допустимим доказом у справі, а наданий позивачем розрахунок збитків є загальним і не деталізує структуру витрат (калькуляцій витрат, сертифікатів на «перероблену продукцію», актів списання чи облікових даних про стан первинного товару), не містить жодного підтвердження понесених витрат (накладних, рахунків, платіжних доручень, актів виконаних робіт тощо).

Заперечення на відповідь на відзив прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

15.08.2025 через підсистему «Електронний суд» ТОВ «Гран Поліхем» надані пояснення, в яких третя особа щодо тверджень представника Відповідача, про те, що перевізник був позбавлений можливості під час прийняття вантажу здійснити його перевірку, зазначає, що перевезення здійснено автомобілем перевізника ФОП Позняк О.Г. DAF CB8512ЕМ/ НОМЕР_5 , водій ОСОБА_1 . Стан вантажу після здійснення завантаження в автомобіль Перевізника (DAF CB8512ЕМ/ НОМЕР_5 ) та перед перевезенням, зафіксовано на фотозображенні, яке міститься у матеріалах справи. Вказане фотозображення підтверджує ту обставину, що вантаж під час його прийняття Відповідачем не містив будь-яких пошкоджень.

На спростування тверджень відповідача про те, що стороною, яка зазнала збитків не здійснено заходів щодо їх зменшення ТОВ «Гран Поліхем» зазначає, що після виявлення при прийманні товару значних ушкоджень (деформації) упаковки матеріалу у відповідності із вимогами та специфікою використання товару його використання на спеціальному обладнанні стало неможливим. Поліуретановий герметик був досліджений в лабораторії на предмет втрати своїх хімічних та фізичних властивостей. При дослідженні виявлено, що свої властивості товар не втратив і може бути використаний за призначенням ВИКЛЮЧНО за умови попередньої його переробки на виробничих потужностях ТОВ “Гран Поліхем» з використанням нової тари (бочки та ПЕТ мішки). З метою зменшення збитків, які було завдано ТОВ “Гран Поліхем» у зв'язку із пошкодженням вантажу під час його перевезення, ТОВ “Гран Поліхем» було запропоновано надати послугу з переробки пошкодженого товару на виробничих потужностях компанії. Для цього було здійснено повернення всього ушкодженого товару до ТОВ “Гран Поліхем» для подальшої переробки та здійснено переробку товару.

Пояснення третьої особи судом прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи.

У зв'язку з оголошенням повітряної тривоги на території Чернігівської області, у тому числі в м. Чернігові, підготовче засідання, призначене на 21.08.2025 на 09 год. 30 хв., не відбулося.

Ухвалою суду від 21.08.2025 сторін повідомлено про те, що підготовче засідання у справі відбудеться 23.09.2025 о 09:30 год.

З огляду на вирішення у підготовчому засіданні зазначених у частині 2 статті 182 ГПК України питань, що підлягали з'ясуванню судом, у підготовчому засіданні 23.09.2025, враховуючи відсутність заперечень з боку сторін, суд постановив протокольну ухвалу про продовження підготовчого провадження на 30 днів, закриття підготовчого провадження та про призначення справи до судового розгляду по суті на 28.10.2025.

У судовому засіданні 28.10.2025 суд оголосив перерву до 20.11.2025 об 11:00 год.

20.11.2025 через підсистему «Електронний суд» представником позивача подано клопотання про відкладення судового засідання у справі, призначеного на 20.11.2025 року.

У зв'язку з оголошенням повітряної тривоги на території Чернігівської області, у тому числі в м. Чернігові, судове засідання, призначене на 20.11.2025 року об 11 год. 00 хв., не відбулося.

Ухвалою суду від 20.11.2025 сторін повідомлено про те, що судове засідання з розгляду справи по суті відбудеться 03 грудня 2025 р. о 10:00 год.

У судовому засіданні 03.12.2025 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення та на підставі ст. 219 ГПК України з урахуванням складності справи відклав ухвалення і проголошення рішення до 11.12.2025, про що присутніх учасників процесу повідомив під розпис, а тих учасників судового процесу, які не з'явилися у судове засідання, - ухвалою.

Будь-яких інших заяв та клопотань від сторін не надходило.

У зв'язку з неявкою сторін 11.12.2025 у судовому засіданні підписано без проголошення скорочене рішення на підставі ст. 240 ГПК України.

В силу вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд щодо тлумачення положення “розумний строк» в рішенні у справі “Броуган та інші проти Сполученого Королівства» роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, введення на території України воєнного стану, складну безпекову ситуацію у Чернігівській області та у м. Чернігові і, відповідно, наявність обставин, що загрожують життю, здоров'ю та безпеці працівників апарата суду та учасників справи в умовах збройної агресії проти України, враховуючи положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, ст. 3 Конституції України та статей 2, 11 ГПК України, строк розгляду справи № 927/556/25 слід вважати розумним через об'єктивно обумовлені обставини, що потребували більшого часу розгляду справи, ніж той, що встановлений ст. 195 ГПК України, задля правильного її вирішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

01.08.2020 між ТОВ «Гран Поліхем» (далі - Замовник) та ФОП «Лесик В.Д.» (далі - Перевізник-експедитор) укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування № ВД-22 (далі - Договір).

Предметом Договору обумовлено, що за даним Договором Перевізник-експедитор здійснює перевезення вантажів, наданих Замовником, а Замовник бере на себе зобов'язання сплачувати послуги Перевізнику-експедитору в порядку і на умовах, викладених у даному Договорі. Конкретні умови перевезень вантажів, наданих Замовником, зазначаються в Заявках на перевезення. Кількість та різновид вантажу, маршрути, вантажовідправники і вантажоодержувачі, графік подачі транспорту, строки виконання, відповідальність та вартість послуг Перевізника-експедитора зазначаються в Заявках-замовленнях на перевезення, які є невід'ємними частинами даного Договору, і надаються Замовником Перевізнику-експедитору перед кожним перевезенням або групою перевезень.

Відповідно до інших умов Договору:

п. 2.2. Замовник зобов'язаний:

п. 2.2.1. Повідомляти Перевізника -експедитора про необхідність перевезення вантажів не пізніше як за 2 (два) дні до бажаної дати здійснення перевезення. Повідомлення здійснюється шляхом надання Перевізнику-експедитору заявки, в якій зазначаються всі необхідні для перевезення відомості.

п. 2.2.3. На вантаж, який надається на перевезення, Замовник організовує і забезпечує оформлення товарно-транспортних накладних та інших супроводжувальних документів в залежності від виду вантажу і його специфічних особливостей. До прибуття транспортного засобу Перевізника-експедитора під завантаження підготувати вантаж до перевезення (упакувати, опломбувати, нанести маркування, виписати в разі необхідності перепустки на право проїзду транспортного засобу Перевізника-експедитора до місця завантаження і на право вивезення вантажу з місця завантаження). Кількість місць, вага і вартість наданого вантажовідправником Замовника вантажу приймається за кількістю місць, вазі і вартості, які вказані в товарно-транспортних документах. Якість та кількість вантажу повинні бути підтверджені відповідними сертифікатами якості та специфікацією виробника (продавця). Перераховані вище документи передаються представником Замовника водієві транспортного засобу Перевізника-експедитора разом з вантажем, який надається на перевезення.

п. 2.2.4. Організувати завантажувально-розвантажувальні роботи і митне оформлення вантажів в наступні строки, якщо інше не вказано у заявці: а) на території України та країн СНД за 48 годин б) на території інших держав за 48 години

п. 2.3. Перевізник-експедитор зобов'язаний:

п. 2.3.1. Надати в узгоджені з Замовником строки (згідно з заявкою) під завантаження транспортний засіб в технічно справному стані, який відповідає всім вимогам країн, де здійснюється завантаження вантажу, розвантаження вантажу, а також країн транзиту.

п. 2.3.2. Забезпечити наявність в транспортному засобі елементів оснащення та кріплення вантажу, які вимагає вантажовідправник для забезпечення збереження вантажу під час перевезення.

п. 2.3.7. При прийнятті вантажу водій транспортного засобу Перевізника-експедитора, поданого під завантаження, повинен перевірити правильність записів, зроблених в товаро-супровідних документах відносно найменування вантажу, числа вантажних місць, а також їх маркування і нумерацію місць, шо повинні співпадати з інформацією про вантаж, яка вказана в заявці.

п. 2.3.8 . У випадку неспівпадання вантажу з інформацією, яка вказана в заявці - негайно повідомити про це Замовника в усній та письмовій формі та не дозволяти завантаження автомобіля.

п. 2.3.9. Якщо водій транспортного засобу Перевізника-експедитора, поданого під завантаження згідно заявки Замовника, не має можливості перевірити правильність записів, зазначених в п. 2.3.7. даного Договору, він має право записати в накладну (CMR) застереження, які він повинен обґрунтувати.

п. 2.3.10. Вважається, шо Перевізник-експедитор виконав свої зобов'язання по перевезенню вантажу належним чином з моменту передання вантажу вантажоотримувачу і отримання свого екземпляру CMR або товаро-транспортної накладної без зауважень вантажоотримувача.

5.2.1. Перевізник-експедитор несе наступну відповідальність за фізичну втрату чи пошкодження вантажу, прийнятого до перевезення, зокрема, у випадку пошкодження вантажу - компенсація в розмірі, на який зменшилась вартість вантажу, а у випадку пошкодження вантажу настільки, шо його неможливо використовувати за прямим цільовим призначенням - в розмірі вартості такого вантажу.

За умовами п. 6.2. Договору для виконання умов даного Договору Перевізник-експедитор має право залучати на субпідрядній основі будь-яку третю особу без змін умов даного Договору. В такому разі Перевізник-експедитор несе відповідальність, за дії такої третьої особи, вчинені нею з метою виконання умов цього Договору, як за свої власні.

За невиконання умов даного Договору сторони несуть відповідальність у відповідності з законодавством України (п. 6.3. Договору).

Даний Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2024 р. Договір вважається продовженим на один рік на тих же умовах, якщо жодна зі сторін не заявила про його розірвання до моменту закінчення його строку дії. (п. 9.1. Договору).

21.01.2025 між ФОП «Лесик В.Д.» як експедитором та ФОП «Позняк О.Г.» як перевізником укладено Договір № 2301 на організацію перевезення вантажу, який належить Замовнику, за маршрутом: Румунiя - Україна, автомобіль держ. № НОМЕР_3 н.пр. НОМЕР_4 ; дата завантаження: 22 січня 2025 р.

Адреса завантаження узгоджена Сторонами та вказана у заявці, що додається до даного Договору.

Вид вантажу узгоджений Сторонами вказаний у заявці, що додається до даного Договору.

Ціна, узгоджена мiж експедитором та перевізником, включає в себе вci шляхові витрати та складає: згідно замовлення.

За умовами цього Договору сторони домовились про те, що експедитор (від імені Замовника) є довіреною особою перевізника за пропозицією і надання послуг в області міжнародного перевезення.

Перевізник з-поміж іншого несе відповідальність за своєчасну подачу автомобіля, обладнаного належним чином, з усіма необхідними документами; неушкодженість вантажу, безпосередньо перед власником вантажу, з моменту його прийняття до перевезення до моменту розвантаження та за відшкодування збитків, які виникли з вини перевізника у вигляді втрати, недостатньої кількості чи пошкодження вантажу, який було довірено перевізнику для перевезення, а також за відшкодування збитків, що виникли в результаті дорожньо-транспортної пригоди за виключенням тих випадків, коли його невинність підтверджується документально.

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками.

21.01.2025 між ФОП «Лесик В.Д.» та ФОП «Позняк О.Г.» складено і підписано заявку № 2301, за умовами якої:

1. Дата та час завантаження: 22.01.25 р.;

2. Маршрут перевезення: Румунія -Україна;

3. Дані по ПС (кількість, тип, обсяг): 22,6 т 86 м3;

4. Місце завантаження вантажу (адреса, контактні особи): м. Вишгород, вул. Ватутіна, 69;

5. Місце митного оформлення під час завантаження: згідно CMR, Чайки;

6. Митниця місця призначення: згідно п. 13 CMR;

7. Місце розвантаження (адреса, контактні особи): S.C.GOLDEN DISTRIBUTION COMPANY S.R.L. Street Poenii 9 230075 City Slatina TIN: RO 25915203;

8. Рід вантажу, його кількість, вага брутто: Герметик в бочках;

9. Необхідність в наявності: TIR- Hi ADR- Hi;

10. Bapтість вантажу: згідно інвойсу;

11. Узгоджений термін доставки вантажу до місця призначення: 27.01.25 р.;

12. Фрахтова сума по а/м: 45000 грн. (сорок п'ять тисяч грн);

13. Умови оплати: по б/р розрахунку протягом 5 банківських днів після надання оригіналів документів;

14. Там/перехід на кордоні України: Порубне.

Відповідно до міжнародної накладної CMR 22/01 від 22.01.2025 року Перевізником (автомобілем держ.№ НОМЕР_3 н.пр. НОМЕР_4 ) була здійснена доставка вантажу Замовника з проходженням митного контролю згідно з інвойсом № GP-220125/02 від 22.01.2025 року, загальною масою 22 188 кг (герметик поліуритановий двокомпонентний: 27 палет.

Товариством «Гран Поліхем» було виставлено Компанії S.C.GOLDEN DISTRIBUTION COMPANY S.R.L. інвойс № GP-220125/02 від 22.01.2025 року на суму 25661,60 євро, з яких герметик поліуритановий двокомпонентний (компонент А) по 200 л у бочці в кількості 53 бочки/10600 л на суму 20140,00 євро та герметик поліуритановий двокомпонентний (компонент В паста) по 20 л у бочці в кількості 58 бочок/1160 л на суму 5521,60 євро.

27.01.2025 Компанією S.C.GOLDEN DISTRIBUTION COMPANY S.R.L. складено акт пошкодження товару, зі змісту якого слідує, що компанія отримала товар від ТОВ «Гран Поліхем» в м. Салтіна вантажівками DAF СВ 8512 ЕМ н.пр. НОМЕР_4 згідно CMR 22/01 від 22.01.2025 року фактичною кількістю 27 піддонів, 53 бочки 200 л, 58 бочок 20 л.

В акті пошкодження також зазначено, що під час розвантаження було виявлено значні пошкодження як великих, так і малих бочок: піддони зсунулися з місця і почали штовхати один одного, в результаті чого деякі бочки деформовані (46 бочок по 200 л та 44 бочки по 20 л). Причиною таких пошкоджень могло стати екстрене гальмування вантажівки під час руху. Враховуючи технічні особливості виробничого процесу, під час якого продукт використовується в бочках, клієнти в Румунії відмовляються купувати такий товар у пошкодженій упаковці.

Комісією Компанії S.C.GOLDEN DISTRIBUTION COMPANY S.R.L. складено відповідно Акт огляду та виявлення дефектів бочок № 1 від 27.01.2025 (а.с. 135-182 том 1). За висновком комісії щодо 46 бочок по 200 л (компонент А) та 44 бочок по 20 л (компонент В) через деформацію корпусу матеріалу останні непридатні до використання. Можливість повторного використання може бути визначена в лабораторних умовах.

28.01.2025 за вих. № 28/01/25 ТОВ «Гран Поліхем» надіслало претензію, в якій повідомляло, що загальна вартість ушкодженого товару становить 21668,80 євро, що в еквіваленті складає 930084,62 грн, витрати на повернення та переробку - 10989 євро, та просило відшкодувати вартість ушкодженого товару.

18.02.2025 між ФОП «Лесик В.Д.» як експедитором та ТОВ «ОВЕРТОН ЛОГIСТИК» як перевізником укладено Договір № 2335 на організацію перевезення вантажу, який належить Замовнику, за маршрутом: Румунiя - Україна, автомобіль держ.№ КА 529З ІС н.пр. НОМЕР_6 , дата завантаження: 19 лютого 2025 р.

Адреса завантаження узгоджена Сторонами та вказана у заявці, що додається до даного Договору.

Вид вантажу узгоджений Сторонами вказаний у заявці, що додається до даного Договору.

Ціна, узгоджена мiж експедитором та перевізником, включає в себе вci шляхові витрати та складає: 40000 грн. (сорок тисяч грн) по б/р розрахунку протягом 5-7 банківських днів після надання оригіналів документів.

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками.

18.02.2025 між ФОП «Лесик В.Д.» та ТОВ «ОВЕРТОН ЛОГIСТИК» складено і підписано заявку № 2335, за умовами якої:

1. Дата та час завантаження: 19.02.25 р.;

2. Маршрут перевезення: Румунія -Україна;

3. Дані по ПС (кількість, тип, обсяг): 20 т 86 м3;

4. Місце завантаження вантажу (адреса, контактні особи): City Slatina;

5. Місце митного оформлення під час завантаження: згідно CMR;

6. Митниця місця призначення: згідно п. 13 CMR;

7. Місце розвантаження (адреса, контактні особи): м. Вишгород;

8. Рід вантажу, його кількість, вага брутто: Герметик в бочках на палетах;

9. Необхідність в наявності: TIR- Hi ADR- Hi;

10. Bapтість вантажу: згідно інвойсу;

11. Узгоджений термін доставки вантажу до місця призначення: 24.02.25 р.;

12. Фрахтова сума по а/м: 40000 грн. (сорок тисяч грн);

13. Умови оплати: по б/р розрахунку протягом 5-7 банківських днів після надання оригіналів документів;

14. Там/перехід на кордоні України: Порубне.

Марка а/м номер тягача і причепа: КА 529З ІС н.пр. НОМЕР_6 , ПІБ водія: ОСОБА_2 .

Відповідно до CMR № 469532 19.02.2025 Перевізник ТОВ «ОВЕРТОН ЛОГІСТИК» автомобілем КА 529З ІС н.пр. НОМЕР_6 прийняв вантаж (поліуретановий двокомпанентний герметик вагою 19055,40 кг) для транспортування (автомобілем КА 529З ІС н.пр. НОМЕР_6 ) в Slatina.

Згідно з вказаною CMR 24.02.2025 року товар прийнято ТОВ «Гран Поліхем».

24.02.2025 між ФОП Лесик В.Д. та ТОВ «Овертон Логістик» підписано акт надання послуг № 2640, відповідно до якого товариством здійснено перевезення вантажу за маршрутом Slatina (RO) - м. Вишгород (UA) автомобілем НОМЕР_7 / НОМЕР_8 на суму 40000,00 грн.

Платіжною інструкцією від 23.04.2025 № 43 ОСОБА_3 сплатив на рахунок Овертон Логістик 40000,00 грн (призначення платежу: за перевезення по маршруту Слатіна-Вишгород зг.рахунку №2640 від 24.02.2025).

В матеріалах справи наявний Акт-висновок № 1_26/02/25 від 26.02.2025, відповідно до якого 25.02.2025 ТОВ Гран Поліхем отримало від румунської Компанії S.C.GOLDEN DISTRIBUTION COMPANY S.R.L. товар (повернення) на суму 21668,80 євро (46 бочок поліуританового герметика, двокомпонентного (компонент А) по 200 л на суму 17480,00 євро та 44 бочки поліуританового герметика, двокомпонентного (компонент А) по 20 л на суму 4188,80 євро). При прийманні товару підтверджено значні ушкодження (деформації) упаковки (бочок) матеріалу. Поліуретановий герметик був досліджений в лабораторії на предмет втрати своїх хімічних та фізичних властивостей. При дослідженні виявлено, що свої властивості товар не втратив і може бути використаний за призначенням ВИКЛЮЧНО за умови попередньої його переробки на виробничих потужностях ТОВ “Гран Поліхем» з використанням нової тари (бочки та ПЕТ мішки). Герметик потребує негайної переробки і подальшого використання за призначенням через специфічні свої властивості (в'язкість, швидкість полімеризації), які адаптовані до відповідних умов навколишнього середовища (температура, волога). При зміні температурного режиму, зокрема настання весняно-літнього періоду, використання даної версії матеріалу буде неможливим.

Акт підписано головним технологом ОСОБА_4 та директором Р.Сандуляк ТОВ «Гран Поліхем».

За твердженням товариства, з метою зменшення збитків, які було завдано ТОВ “Гран Поліхем» у зв'язку із пошкодженням вантажу під час його перевезення, останнім було запропоновано надати послугу з переробки пошкодженого товару на виробничих потужностях компанії та здійснено відповідну переробку товару.

Згідно з калькуляцією переробки двокомпанентного поліуретанового герметику у відповідності до технологічного процесу за вих № 3_26/02/25 від 26.02.2025 загальна вартість переробки становить 5267,3 євро, зокрема, в розрізі наступних статей витрат:

- нова бочка 200 л в кількості 46 по ціні 9,5 євро на загальну суму 1635,3 євро;

- нова бочка 20 л в кількості 44 по ціні 35,55 євро на загальну суму 418 євро;

- мішки ПЕТ 200 л в кількості 46 по ціні 2 євро на загальну суму 92 євро;

- мішки ПЕТ 20 л в кількості 44 по ціні 1 євро на загальну суму 44 євро;

- відходи комп А з 1 бочки в кількості 10 по ціні 1,6 євро на загальну суму 16 євро;

- відходи всього А в кількості 46 по ціні 16 євро на загальну суму 736 євро;

- е/е кВт в кількості 1000 по ціні 0,23 євро на загальну суму 230 євро;

- робота А в кількості 9200 по ціні 0,1 євро на загальну суму 920 євро;

- робота В в кількості 880 по ціні 0,2 євро на загальну суму 176 євро;

- супутні витрати (інші витрати в т.ч. утилізація) на загальну суму 1000 євро.

Щодо специфіки використання матеріалу за призначенням (у виробництві склопакетів в якості вторинної герметизації) ТОВ “Гран Поліхем» в листі №4 26/02/25 від 26.02.2025 вказав, що матеріал (двокомпонентний поліуретановий герметик) видавлюється з бочки за допомогою спеціального обладнання, так зване екструдер, під високим тиском через нанос компонента А. Особливістю даного процесу є те, що плита екструдеру має точний діаметр такий самий як у бочки і щільно прилягає в ній, зберігаючи надвисокий тиск, завдяки чому герметик поступово видавлюється з бочки. Коли бочка ушкоджена (порушений діаметр), то це унеможливлює цей процес через те, що плита в такому випадку не зможе рухатись вниз (через деформацію бочки). Дане обладнання видавлюючи герметик з бочки, як компонент А (велика 200 л бочка) так і компонент В (мала бочка 20 л) змішує ці компоненти в точній пропорції 10:1. Тому будь-які інші варіанти використання герметику є неможливими. Це є єдиним правилом та інструкцією використання герметику. Інші варіанти не передбачені. Сутність полягає в неможливості видавити герметик з бочки через її деформацію.

Описом переробки поліуретанового герметика (лист ТОВ «Гран Поліхем» за вих. № 29_02/01/25 від 29.01.2025) компонента А визначено:

- «отриманий товар підлягає лабораторному дослідженню за основними показниками (щільністю, в'язкість, профіль полімеризації);

- відбувається сортування партій (бочок) за цими показниками (мають бути максимально наближені одне до одного);

- за допомогою спеціального обладнання (навантажувач, кріплення) герметик з бочок вивантажується в чан (ємність 1100 л);

- ємність встановлюється в міксер i відбувається процес перемішування до однорідної маси, відповідно до технологічної карти (приблизно 40-60 хв). В процесі переміщування, додаємо певних компонентів (загущувачiв) для доведення герметику до потрібного значення в'язкості для літнього періоду. Товар, який переробляється, був виготовлений на початку березня 2024 року, тоді температура зовнішнього середовища та вологість були інші, тому для більш високих температур необхідно внести кореryвання. Звiсно ж, цi корегування - це нашi додаткові витрати, так як загущувачi мають високу вартість;

- після доведення герметику, в процеси перемішування, до відповідної заданої температури, цикл закінчується;

- перед розливом головний технолог проводить замір щільності за допомогою пікнометра. Показник щільності вказує, на яку саме кількість кілограмів потрібно залити в бочку, щоб отримати 200 л;

- ємність за допомогою спеціального обладнання (електророкла, навантажувач) переміщується в прес. За допомогою пресу та машини розливу, під високим тиском, відбувається витискання герметику з чану в бочки по 200 л. Контроль паливу відбувається на платформенних вагах за допомогою спеціальних датчиків та показників ваги в кілограмах;

- для кожної патрії (1000 л) заздалегідь підготовлюються нові бочки 200 л і нові ПЕТ мішки (вкладки в бочки);

- товар по 2 бочки на палеті транспортується в зону відстою на 3 дні, після чого проходить процес повного пакування (спеціальні стрічки+стрейч плівка) і далі може бути відвантажений зі складу».

Описом переробки поліуретанового герметика (лист ТОВ «Гран Поліхем» за вих. № 29_02/01/25 від 29.01.2025) компонента В визначено:

- «якщо внутрішня упаковка не ушкоджена і є герметичною, то цей ПЕТ мішок з компонентом В переміщується в нову бочку 22 л, додається водопоглинач в мішечку та закривається щільно кришкою, пломбується та присвоюється номер партії; товар готовий до відвантаження.

Якщо упаковка ушкоджена:

- проводиться перевірка товару в лабораторії за основними його показниками (профіль полімеризації в поєднанні з компонентом А). Якщо показники задовільні, то ушкоджений товар переробляється на виробництві чергової нової партії компоненту В шляхом додавання його в ємність для перемішування в міксері;

- після перемішування відповідно до технологічної карти чан переміщають під прес, де відбувається розлив компоненту в бочки по 20 л, які були заздалегідь підготовлені разом зі спеціальними ПЕТ мішками;

- ПЕТ мішок герметично закривається, додається вологопоглинач в мішечку і бочка щільно закривається кришкою, ставиться пломба, присвоюється номер партії і товар переміщується на склад готової продукції».

04.03.2025 за вих. № 04/03/25 ТОВ «Гран Поліхем» надіслало позивачу претензію, в якій повідомляло, що загальна вартість ушкодженого товару становить 21668,80 євро, що в еквіваленті складає 930084,62 грн (курс 43,73), витрати на повернення та переробку - 10989 євро, що в еквіваленті складає 480 548,97 грн, та просило відшкодувати повну вартість ушкодженого товару.

В претензії товариство також повідомляло, що перероблений товар залишається у власності ТОВ «Гран Поліхем».

Платіжними інструкціями від 06.03.2025 № 4 та від 11.03.2025 № 14 Лесик В.Д. сплатив на рахунок Гран Поліхем 350000,00 грн та 130548,00 грн (призначення платежу: відшкодування коштів згідно заяви-претензії вих №04/03/25 від 04.03.2025, Договір № ВД-22 від 01.09.2018), а разом - 480548,00 грн.

В матеріалах справи наявна довідка ФОП Лесик В.Д. від 21.02.25 № 2346 про транспортні витрати, зі змісту якої слідує, що транспортні витрати з перевезення вантажу автомобілем держ№ НОМЕР_9 н.пр. АС5346XF за маршрутом: м. Гамбург (Німетчина) - м.п Ягодин складають 55812,00 грн та від м.п Ягодин до м. Ірпінь (Україна) складають 40000,00 грн. Страхування не проводилось.

Звертаючись до суду, позивачем обраховано розмір збитків, як відшкодовану суму затрат Замовнику, до складу яких віднесено: транспортні витрати на повернення товару, митні витрати та витрати на переробку товару в сумі 10989,00 Євро, що в еквівалентному співвідношенні Євро до гривні по курсу НБУ (43,73) становить 480548,00 грн

З огляду на те, що відповідачем розмір збитків позивачу не відшкодовано, останній звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Нормативно-правове обґрунтування, оцінка доказів та висновки суду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Зміст взятих сторонами зобов'язань свідчить про те, що між ними виникли правовідносини з приводу виконання договору перевезення вантажів, зокрема обов'язку перевізника забезпечити збереження вантажу під час його доставки, які регулюються главою 63 Цивільного кодексу України "Послуги. Загальні положення", главою 64 Цивільного кодексу України "Перевезення" та главою 65 Цивільного кодексу України "Транспортне експедирування".

За приписами статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з положеннями ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні визначаються також нормами Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Так, згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування; клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору; перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов'язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування. Транспортно-експедиторські послуги надаються клієнту при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України чи іншими державами, внутрішніх перевезеннях територією України. Експедитори за дорученням клієнтів, серед іншого, забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до договорів (контрактів), згідно з якими сторони мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим та іншими законами України; здійснюють оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання за належністю; надають в установленому законодавством порядку учасникам транспортно-експедиторської діяльності заявки на відправлення вантажів та наряди на відвантаження.

Згідно зі статтею 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. У разі залучення експедитором до виконання його зобов'язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта. Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Таким документом може бути, зокрема, міжнародна автомобільна накладна (CMR). Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Статтею 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" передбачено, що експедитор відповідає перед клієнтом за кількість місць, вагу, якщо проводилося контрольне зважування у присутності представника перевізника, що зафіксовано його підписом, належність упаковки згідно з даними товарно-транспортних документів, що завірені підписом представника перевізника, якщо інше не встановлено договором транспортного експедирування. За невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування. Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Пунктом 3 частини другої статті 11 ЦК України до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків віднесено завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Грошовий вираз майнової шкоди є збитками.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків (п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Судом встановлено, що 01.08.2020 між ТОВ «Гран Поліхем» (Замовник) та ФОП «Лесик В.Д.» (Перевізник-експедитор) укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування № ВД-22, за умовами якого Перевізник-експедитор здійснює перевезення вантажів, наданих Замовником, а Замовник бере на себе зобов'язання сплачувати послуги Перевізнику-експедитору в порядку і на умовах, викладених у даному Договорі.

При цьому пунктом 5.2.1. Договору обумовлено, що Перевізник-експедитор несе відповідальність за фізичну втрату чи пошкодження вантажу, прийнятого до перевезення, зокрема, у випадку пошкодження вантажу - компенсація в розмірі, на який зменшилась вартість вантажу, а у випадку пошкодження вантажу настільки, шо його неможливо використовувати за прямим цільовим призначенням - в розмірі вартості такого вантажу.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 932 ЦК України експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Аналіз вище наведених положень вказує на те, що експедитор хоч і може, якщо інше не передбачено в договорі, залучити до фактичного виконання таких договорів третіх осіб, але юридично і виконавцем, і відповідальною особою, залишається він сам, тому за вину цих осіб він відповідає як за власну.

Вказана норма відображена також в пункті 6.9. Договору № ВД-22, де сторони погодили, що для виконання умов даного Договору Перевізник-експедитор має право залучати на субпідрядній основі будь-яку третю особу без змін умов даного Договору. В такому разі Перевізник-експедитор несе відповідальність за дії такої третьої особи, вчинені нею з метою виконання умов цього Договору, як за свої власні.

Отже, умовами Договору передбачено, що саме позивач, як Експедитор, у разі залучення третіх осіб, несе відповідальність перед Замовником за виконання обов'язків за Договором.

Договір є підставою для виникнення зобов'язальних відносин між сторонами, і юридично тільки вони самі можуть або виконувати, або не виконувати договір.

Таким чином відповідальність експедитора за дії третіх осіб, які беруть участь у виконанні договорів в силу закону або за дорученням боржників, випливає із суті законодавчих приписів та договірних відносин між ТОВ «Гран Поліхем» та ФОП Лесик В.Д.

Судом встановлено, що частина вантажу зазнала пошкодження під час перевезення, зокрема, 46 бочок по 200 л та 44 бочки по 20 л герметику були деформовані, і, як наслідок, вантажоотримувач - Компанія S.C.GOLDEN DISTRIBUTION COMPANY S.R.L. відмовилась приймати вказаний товар через непридатність до використання з огляду на специфіку його використання, що підтверджується актом пошкодження товару від 27.01.2025, складеного Компанією S.C.GOLDEN DISTRIBUTION COMPANY S.R.L., Актом огляду та виявлення дефектів бочок № 1 від 27.01.2025, а також відповідними фото, які з вірогідністю у сукупності вказують на деформацію бочок.

04.03.2025 «Гран Поліхем» надіслало позивачу претензію, в якій просило відшкодувати вартість ушкодженого товару.

Платіжними інструкціями від 06.03.2025 № 4 та від 11.03.2025 № 14 позивач сплатив на рахунок Гран Поліхем 350000,00 грн та 130548,00 грн (призначення платежу: відшкодування коштів згідно заяви-претензії вих №04/03/25 від 04.03.2025, Договір № ВД-22 від 01.09.2018), а разом - 480548,00 грн.

Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

З викладеного вбачається, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Зважаючи на зміст наведеної норми Цивільного кодексу при регресі право регресної вимоги виникає, тобто є новим правом кредитора за новим в даному випадку регресним зобов'язанням, шо виникло внаслідок припинення основного (деліктного) зобов'язання, шляхом виконання обов'язку боржника (винної особи) у такому деліктному зобов'язанні третьою особою.

Право регресної вимоги до винної особи має третя особа після виконання нею зобов'язання перед потерпілим; регрес застосовується після припинення зобов'язання з відшкодування шкоди (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №233/6517/16-ц).

Отже, у випадку, якщо вантаж втрачений або пошкоджений, то претензії мають пред'являтися до експедитора, а експедитор, у свою чергу, має право після відшкодування замовникові завданих збитків пред'явити претензію до перевізника за порушення умов договору перевезення вантажу, що спричинило його втрату або пошкодження.

Право ФОП «Лесик В.Д.», як експедитора, залучити до виконання обов'язків за Договором № ВД-22 третіх осіб передбачено пунктом 6.9. Договору, що узгоджується з приписами ч. 1 ст. 932 ЦК України.

На виконання Договору на транспортно-експедиційне обслуговування № ВД-22 від 01.08.2020, 21.01.2025 між ФОП «Лесик В.Д.» як експедитором та ФОП «Позняк О.Г.» як перевізником укладено Договір № 2301 на організацію перевезення вантажу, який належить Замовнику.

За змістом ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч. 1 ст. 909 ЦК України).

Положеннями частини 2 ст. 909 ЦК України регламентовано, що договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Згідно із ст. 50 Закону України "Про автомобільний транспорт" договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо). Істотними умовами договору є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.

На виконання умов договору №2301 від 21.01.2025 сторонами 21.01.2025 року підписано заявку, відповідно до якої сторонами погоджено: дата та час завантаження: 22.01.25 р.; маршрут перевезення: Румунія -Україна; дані по ПС (кількість, тип, обсяг): 22,6 т 86 м3; місце завантаження вантажу (адреса, контактні особи): м. Вишгород, вул. Ватутіна, 69; місце митного оформлення під час завантаження: згідно CMR, Чайки; иитниця місця призначення: згідно п. 13 CMR; місце розвантаження (адреса, контактні особи): S.C.GOLDEN DISTRIBUTION COMPANY S.R.L. Street Poenii 9 230075 City Slatina TIN: RO 25915203; рід вантажу, його кількість, вага брутто: Герметик в бочках; узгоджений термін доставки вантажу до місця призначення: 27.01.25 р.; там/перехід на кордоні України: Порубне.

За умовами вказаного Договору № 2301 перевізник з-поміж іншого несе відповідальність за своєчасну подачу автомобіля, обладнаного належним чином, з усіма необхідними документами; неушкодженість вантажу, безпосередньо перед власником вантажу, з моменту його прийняття до перевезення до моменту розвантаження та за відшкодування збитків, які виникли з вини перевізника у вигляді втрати, недостатньої кількості чи пошкодження вантажу, який було довірено перевізнику для перевезення, а також за відшкодування збитків, що виникли в результаті дорожньо-транспортної пригоди за виключенням тих випадків, коли його невинність підтверджується документально.

Вантаж був прийнятий ФОП Позняк О.Г. 22.01.2025, що підтверджується міжнародною автомобільною накладною, копія якої міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно зі ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало (ч. 1). Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ч. 2).

Судом встановлено, що вантаж перевозився автомобілем держ. № НОМЕР_3 н.пр. НОМЕР_4 за маршрутом м. Вишгород (Україна) - м. Салтіна (Румунія), а отже до правовідносин з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні застосовуються також норми Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956, до якої Україна приєдналась 01.08.2006 (із застереженням).

Відповідно до положень статті 1 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 року), ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.

Згідно зі статтею 3 Конвенції для цілей цієї Конвенції перевізник відповідає за дії і недогляди своїх агентів, службовців та всіх інших осіб, до послуг яких він звертається для виконання перевезення, коли такі агенти, службовці чи інші особи виконують покладені на них обов'язки, як за власні дії і недогляди.

За змістом частин 1, 2 статті 8 Конвенції приймаючи вантаж, перевізник перевіряє:

a) вірність записів, зроблених у вантажній накладній щодо числа вантажних місць, а також їх маркування та нумерації місць;

b) зовнішній стан вантажу і його упаковки.

Якщо перевізник не має достатньої можливості перевірити вірність записів, зазначених у підпункті a) пункту 1 цієї статті, він повинен зробити обґрунтовані застереження у вантажній накладній. Він повинен також мотивувати всі зроблені ним застереження щодо зовнішнього стану вантажу і його упаковки. Ці застереження не мають обов'язкової сили для відправника, якщо останній не погодився бути зобов'язаним ними і не зробив про це запис у вантажній накладній.

Вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником. Якщо вантажна накладна не містить спеціальних застережень перевізника, то, якщо не доведено протилежне, припускається, що вантаж і його упаковка були зовні в належному стані в момент прийняття вантажу перевізником, і що кількість вантажних місць, а також їх маркування та нумерація відповідали заявам, які містилися у вантажній накладній (ст. 9 Конвенції).

Відповідно до частин 1-3 статті 17 Конвенції перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки. Однак, перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути. Перевізник не звільняється від відповідальності з причини несправності транспортного засобу, яким він користувався для виконання перевезення, або з причини дій або недогляду особи, у якої був найнятий транспортний засіб, або агентів і службовців останньої.

Відповідно до частини 1 статті 18 Конвенції тягар доказу того, що втрата вантажу, його ушкодження чи затримка доставки викликані обставинами, зазначеними в пункті 2 статті 17, лежить на перевізнику.

Тобто, Конвенція закріплює презумпцію вини перевізника у випадку повної чи часткової втрати вантажу, його пошкодження чи прострочення доставки.

Отже, відповідач, прийнявши товар в пункті завантаження, без будь - яких зауважень в товаро-транспортних документах, в тому числі без зазначення недоліків, пов'язаних з порушенням умов завантаження продукції, несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу під час його транспортування до моменту його видачі, з огляду на що суд відхиляє доводи відповідача про те, що «перевізник прийняв вантаж у тому стані, в якому його надали, оскільки не здійснював завантаження вантажу, що унеможливлює доведення вини перевізника», адже обов'язок перевірки зовнішнього стану вантажу законом покладено на перевізника.

Згідно з положеннями частин 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять, а відповідачем, в свою чергу, не надано жодних належних, допустимих та достовірних доказів у розумінні статей 76, 77, 78, 79, 91 ГПК України на підтвердження існування обставин, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, які звільняють його від відповідальності за пошкодження вантажу, а тому особою, відповідальною за пошкодження вантажу під час перевезення за маршрутом Україна-Румунія відповідно до міжнародної накладної CMR 22/01 від 22.01.2025, є відповідач.

Підпунктом 8 п. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч. 3 ст. 22 ЦК України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відтак, за загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відшкодування збитків є видом відповідальності учасників цивільних правовідносин за шкоду, яка є негативним наслідком правопорушення.

Ураховуючи сталу правову позицію Верховного Суду щодо наведених норм матеріального права, слід враховувати, що особа, яка порушила зобов'язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема у виді відшкодування збитків і для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.

Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності).

Під збитками слід розуміти, зокрема, зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. При цьому реальними збитками слід вважати такі, фактичну вартість яких можна виявити на основі оцінки прямих майнових втрат, завданих особі.

Причинний зв'язок, як елемент складу цивільного правопорушення, виражає зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

Також деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди, яка є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

При цьому позивачу слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки боржника. Натомість вина боржника у порушенні зобов'язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків (така правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 09.04.2020 у справі №910/4962/18).

У пунктах 8.60, 8.65 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 916/1577/19 (предмет позову - відшкодування реальних збитків, завданих порушенням договірного зобов'язання) зазначено, що за своєю суттю збитки є об'єктивним зменшенням будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконане боржником. Тлумачення змісту положень частини 2 статті 22 ЦК України, частини 2 статті 224, статті 225 ГК України свідчить про те, що фактичну вартість реальних збитків можна виявити на основі оцінки прямих майнових втрат, завданих особі.

Згідно з частинами першою - другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Виходячи з вищенаведеного та враховуючи вимоги статті 74 ГПК України, саме позивач повинен довести наявність збитків, протиправну поведінку заподіювача збитків, причинно-наслідковий зв'язок між збитками та протиправною поведінкою заподіювача. Відповідач повинен довести відсутність його вини у спричиненні шкоди (збитків) позивачу.

Суд, дослідивши обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку про наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки відповідача, що виявилась у незабезпеченні збереження вантажу, наданого для перевезення; завданої шкоди - пошкодження частини бочок герметику, які свідчать про непридатність до використання в силу специфіки його використання, що призвело до необхідності його переробки та повернення вантажу вантажовідправнику відповідно до CMR № 469532 19.02.2025; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою та вини відповідача.

Водночас, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено у встановленому порядку обставини завдання відповідачем збитків у заявленому розмірі, зокрема, в сумі 480548,00 грн, адже, збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, вона повинна довести як факт понесення збитків (реальних майнових втрат), так і їх розмір.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч. 2 ст. 623 ЦК України).

Обґрунтовуючи розмір понесених збитків, позивач в позові зазначає: «Таким чином, у зв'язку з пошкодженням бочок під час їх транспортування, ТОВ «Гран Поліхем» у своїй Претензії звернулось до Позивача з вимогою відшкодувати саме суму в розмірі 10989,00 євро, що на момент направлення претензії становила 480548,00 грн. На підставі даної претензії Позивачем на рахунок Замовника було сплачено кошти у сумі 480548,00 грн відповідно до платіжної інструкції № 4 від 06.03.2025 р. та платіжної інструкції № 14 від 11.03.2025 р. Отже, у зв'язку з неправомірними діями Перевізника, пошкодженням товару під час перевезення, Позивач зазнав збитків на загальну суму 480548,00 грн» (а.с.5 т.1).

Саме цей розмір збитків, що є ідентичним ціні позову, за своїм складом обумовлений предметом позову.

З доданої до матеріалів справи претензії ТОВ «Гран Поліхем» (від 04.03.2025 за вих. № 04/03/25) вбачається, що 10989 євро, що в еквіваленті складає 480 548,97 грн (курс 43,73 - міжбанк), - це витрати товариства на повернення та переробку пошкодженого товару, який після переробки залишився у власності ТОВ «Гран Поліхем».

Отже, фактично Позивач хоче стягнути з Відповідача понесені ТОВ «Гран Поліхем» витрати, які в подальшому були відшкодовані Позивачем товариству.

На підтвердження розміру відшкодованих за претензією збитків позивачем надано калькуляцію переробки двокомпанентного поліуретанового герметику у відповідності до технологічного процесу за вих № 3_26/02/25 від 26.02.2025, загальна вартість якої становить 5267,3 євро, зокрема, в розрізі наступних витрат:

- нова бочка 200 л в кількості 46 по ціні 9,5 євро на загальну суму 1635,3 євро;

- нова бочка 20 л в кількості 44 по ціні 35,55 євро на загальну суму 418 євро;

- мішки ПЕТ 200 л в кількості 46 по ціні 2 євро на загальну суму 92 євро;

- мішки ПЕТ 20 л в кількості 44 по ціні 1 євро на загальну суму 44 євро;

- відходи комп А з 1 бочки в кількості 10 по ціні 1,6 євро на загальну суму 16 євро;

- відходи всього А в кількості 46 по ціні 16 євро на загальну суму 736 євро;

- е/е кВт в кількості 1000 по ціні 0,23 євро на загальну суму 230 євро;

- робота А в кількості 9200 по ціні 0,1 євро на загальну суму 920 євро;

- робота В в кількості 880 по ціні 0,2 євро на загальну суму 176 євро;

- супутні витрати (інші витрати в т.ч. утилізація) на загальну суму 1000 євро.

Будь-яких доказів, які б підтверджували витрати товариства на повернення пошкодженого товару (транспортні, митні витрати тощо) матеріали справи не містять.

Разом з тим, в доказ понесення транспортних витрат позивачем до матеріалів позовної заяви додано CMR № 469532, акт надання послуг № 2640 від 24.02.2025, підписаний між ФОП Лесик В.Д. та ТОВ «Овертон Логістик», та платіжну інструкцією від 23.04.2025 № 43, якою Лесик В.Д. сплатив на рахунок Овертон Логістик 40000,00 грн (призначення платежу: за перевезення по маршруту Слатіна-Вишгород), які за висновком суду хоча і підтверджують витрати позивача, проте не охоплені заявленими вимогами, що є предметом позову саме у цій справі, тобто ці витрати, як вже суд зазначив, не включені Позивачем до вимоги про стягнення 480548,00 грн збитків з відповідача.

Натомість суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Господарським процесуальним кодексом України випадках (ч. 1 ст. 14 ГПК України).

Суд зазначає, що в силу однієї із засад (принципів) господарського судочинства - принципу диспозитивності, закріпленого в п. 5 ч. 3 ст. 2 ГПК України, суд не може вийти за межі позовних вимог та самостійно визначати предмет позову.

Крім того, суд зауважує, що протягом розгляду справи заяв/клопотань про збільшення розміру позовних вимог, зміну предмета чи підстав позову позивач не заявляв.

Відтак, суд не бере до уваги транспортні витрати позивача в сумі 40000,00 грн, сплачені на рахунок Овертон Логістик платіжною інструкцією від 23.04.2025 № 43.

Суд також не бере до уваги довідку ФОП Лесик В.Д. від 21.02.25 № 2346 про транспортні витрати, зі змісту якої слідує, що «транспортні витрати з перевезення вантажу автомобілем держ№ НОМЕР_9 н.пр. НОМЕР_10 за маршрутом: м. Гамбург (Німетчина) - м.п Ягодин складають 55812,00 грн та від м.п Ягодин до м. Ірпінь (Україна) складають 40000,00 грн» з огляду на те, що вказана довідка не є належним доказом у даній справі у розумінні статті 76 ГПК України, оскільки остання не містить інформацію щодо обставин, які входять в предмет доказування у цій справі (зокрема, не містить ідентифікацію вантажу, осіб замовників та перевізників за вказаним маршрутом, підстав такого перевезення тощо). Крім того, суд зауважує, що довідка за своєю природою носить довідковий характер та не є первинним документом в розумінні положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", який би підтверджував здійснення тієї чи іншої господарської операції та був підставою виникнення цивільних прав та обов'язків сторін у розумінні ст. 11 ЦК України.

Досліджуючи розмір завданої позивачу шкоди в сумі 480548,00 грн, суд здійснив аналіз наданої позивачем калькуляції переробки двокомпанентного поліуретанового герметику у відповідності до технологічного процесу за вих № 3_26/02/25 від 26.02.2025, та критично відноситься до включення певних позицій витрат калькуляції до суми реальних майнових втрат з огляду на таке.

Калькуляція переробки двокомпанентного поліуретанового герметику № 3_26/02/25 від 26.02.2025 складена, як зазначено в останній, у відповідності до технологічного процесу.

Разом з тим в матеріалах справи відсутня будь-яка технічна документація на виконані ТОВ «Гран Поліхем» роботи, зокрема на виготовлення (переробку) двокомпанентного поліуретанового герметику (компонент А та компонент Б), в тому числі технологічна карта, посилання на яку містяться в Описі переробки поліуретанового герметика (лист ТОВ «Гран Поліхем» за вих. № 29_02/01/25 від 29.01.2025) компонента А та Б, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості дослідити й перевірити обґрунтованість наданої позивачем калькуляції переробки двокомпанентного поліуретанового герметику у відповідності до технологічного процесу на предмет, зокрема, обсягу робіт на переробку двокомпанентного поліуретанового герметику (компонент А та компонент В), засобів переробки і робочої сили, необхідних для їхнього виконання, а також розміру матеріальних витрат тощо.

При цьому, враховуючи доведеність обставин пошкодження бочок, на переконання суду витрати на нові бочки по 200 л в кількості 46 та по 20 л в кількості 44 в сумі 2053,30 євро, що в еквіваленті складає 89 790,81 грн (курс 43,73 грн), а також витрати на мішки ПЕТ 200 л в кількості 46 в сумі 92 євро, що в еквіваленті складає 4 023,16 грн (курс 43,73 грн) є неминучими прямими майновими втратами товариства, понесеними у зв'язку з переробкою герметику з огляду на специфіку використання та переробки цього матеріалу, а відтак за висновком суду є доведеними та підлягають стягненню з відповідача.

Водночас суд зазначає, що згідно з описом технології переробки поліуретанового герметика (лист ТОВ «Гран Поліхем» за вих. № 29_02/01/25 від 29.01.2025) компонента В використання/заміна ПЕТ мішків передбачена лише у разі пошкодження внутрішньої упаковки та її негерметичності. Разом з тим доказів пошкодження (негерметичності) внутрішньої упаковки бочок з компонентом В матеріали справи не містять, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для віднесення витрат на мішки ПЕТ 20 л в кількості 44 до складу витрат, понесених в результаті переробки поліуретанового герметика (компонента В).

Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України одними з основних засад судочинства є рівність та змагальність сторін, свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Салов проти України» від 06.09.2005). У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Поряд з цим судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав, зокрема, кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, реалізувати право на витребування доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. (ст. 86 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини, господарський суд, оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Лесика Володимира Дмитровича є частково доведеними в сумі 93 813,97 грн, а відтак підлягають стягненню у вказаному розмірі з Фізичної особи - підприємця Позняка Олександра Григоровича.

Решта вимог в сумі 386 734,03 грн задоволенню не підлягають.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Зважаючи на викладене, суд відзначає, що всі інші доводи та міркування сторін взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Розподіл судових витрат.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що у позовні вимоги задоволені частково, судовий збір в сумі 1 125,77 грн покладаються на відповідача, а судовий збір в сумі 4640,81 грн - на позивача.

Керуючись статтями 129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Позняка Олександра Григоровича (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на користь Фізичної особи - підприємця Лесика Володимира Дмитровича (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) збитки в сумі 93 813,97 грн та судовий збір в сумі 1 125,77 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду згідно зі статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України подається безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 22.12.2025.

Суддя Т.О.Кузьменко

Попередній документ
132789223
Наступний документ
132789225
Інформація про рішення:
№ рішення: 132789224
№ справи: 927/556/25
Дата рішення: 11.12.2025
Дата публікації: 24.12.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Чернігівської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; перевезення, транспортного експедирування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (11.12.2025)
Дата надходження: 29.05.2025
Предмет позову: про стягнення
Розклад засідань:
29.07.2025 10:00 Господарський суд Чернігівської області
21.08.2025 09:30 Господарський суд Чернігівської області
23.09.2025 09:30 Господарський суд Чернігівської області
28.10.2025 09:30 Господарський суд Чернігівської області
20.11.2025 11:00 Господарський суд Чернігівської області
03.12.2025 10:00 Господарський суд Чернігівської області
11.12.2025 09:45 Господарський суд Чернігівської області