Іменем України
10 грудня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/789/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Кузьменко Т.О., за участю секретаря судового засідання Заєць І.М., розглянувши у порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910114), вул. Шевченка, 1, м. Чернігів, 14000
в інтересах держави в особі:
позивача: Городнянської міської ради (код ЄДРПОУ 04061731), вул. Троїцька, 13, м. Городня, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 15100
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Литвинова Михайла Миколайовича (РНОКПП НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1
про стягнення 244044,31 грн заборгованості, розірвання договорів оренди, повернення земельних ділянок
за участю представників учасників справи:
від прокуратури: Шиленко М.В.;
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився
Суть спору. Позиції учасників справи, їх заяви і клопотання та процесуальні дії суду щодо розгляду справи.
Заступник керівника Чернігівської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Чернігівської області в інтересах держави в особі Городнянської міської ради з позовом до Фізичної особи - підприємця Литвинова Михайла Миколайовича про:
- стягнення 244044,31 грн заборгованості з орендної плати за користування землею,
- розірвання договору оренди землі, укладеного 01.04.2021 між Городнянською міською радою (код ЄДРПОУ 04061731) та Фізичною особою - підприємцем Литвиновим Михайлом Миколайовичем (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо земельної ділянки площею 28,0298 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 7421483200:04:000:3355,
- зобов'язання Фізичної особи - підприємця Литвинова Михайла Миколайовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути Городнянській міській раді (код ЄДРПОУ 04061731) земельну ділянку площею 28,0298 га кадастровий номер 7421483200:04:000:3355,
- розірвання договору оренди землі, укладеного 01.04.2021 між Городнянською міською радою (код ЄДРПОУ 04061731) та Фізичною особою - підприємцем Литвиновим Михайлом Миколайовичем (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо земельної ділянки площею 22,5044 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 7421483200:04:000:3353,
- зобов'язання Фізичної особи - підприємця Литвинова Михайла Миколайовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути Городнянській міській раді (код ЄДРПОУ 04061731) земельну ділянку площею 22,5044 га кадастровий номер 7421483200:04:000:3353.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ФОП Литвинов М.М. орендну плату за користування спірними земельними ділянками не сплачує, а систематична несплата орендної плати є підставою для розірвання договору на підставі ст. 141 Земельного кодексу України і, як наслідок, повернення земельної ділянки.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 18.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.09.2025, встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень.
Прокурору та позивачу ухвала суду від 18.08.2025 направлена до Електронних кабінетів та отримана останніми 18.08.2025 о 19:30.
Ухвала суду від 18.08.2025, направлена відповідачу на адресу місця реєстрації засобами поштового зв'язку, повернута на адресу суду з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою».
В розумінні статті 242 ГПК України учасники належним чином повідомлені про розгляд справи в суді, про встановлені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, пояснень, заперечень.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), а також Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б та від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, зокрема, містяться висновки, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Відповідач своїм правом на подання відзиву у визначений судом відповідно до господарського процесуального закону строк не скористався, проти позовних вимог не заперечив, хоча і був своєчасно та належним чином повідомлений.
У підготовчому засіданні 18.09.2025 суд постановив протокольну ухвалу про продовження підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання до 14.10.2025.
З огляду на вирішення у підготовчому засіданні зазначених у частині 2 статті 182 ГПК України питань, суд у підготовчому засіданні 14.10.2025 постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті у судовому засіданні на 11.11.2025.
У судовому засіданні 11.11.2025 судом оголошено перерву до 04.12.2025.
У судовому засіданні 04.12.2025 суд після переходу до стадії ухвалення судового рішення на підставі ст. 219 ГПК України відклав ухвалення та проголошення рішення до 10.12.2025 до 09 год. 45 хв, про що присутній прокурор був повідомлений під розписку, інші сторони ухвалою суду від 04.12.2025.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом забезпечено можливість реалізації сторонами своїх процесуальних прав сторони у господарському процесі, у тому числі права на судових захист.
Будь-яких інших заяв та клопотань від сторін не надходило.
10.12.2025 на підставі статті 240 ГПК України судом оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
01.04.2021 між Городнянською міською радою (далі - Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Литвиновим Михайлом Миколайовичем (далі - Орендар) укладено договір оренди землі (далі - Договір оренди 1).
Відповідно до умов Договору оренди 1:
п. 1. Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 7421483200:04:000:3355, яка розташована за межами населеного пункту с. Гніздище на території Городнянської міської ради Городнянського району Чернігівської області.
п. 2.1. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 28,0298 га.
п.2.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 343041,10 грн.
п. 3.1. Договір укладено на 7 (сім) років.
п. 4.1. Орендна плата справляється у грошовій формі у розмірі 72451,45 грн щорічно.
п. 4.2.1. Відсоток від нормативної грошової оцінки земельної ділянки для розрахунку орендної плати складає 21,12%.
п. 4.4. Обчислення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнту індексації, визначеного законодавством.
п. 4.9. Розмір орендної плати переглядаєтеся щорічно у разі, зокрема, зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.
п. 8.1.1. Орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.
п. 8.4. Обов'язки орендаря: своєчасно сплачувати орендну плату в порядку, встановленому Договором.
п. 11.1. Зміна умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.
п. 11.2. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов Договору, спір розв'язується у судовому порядку.
п. 11.5. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається у разі, зокрема, не внесення орендної плати за користування земельною ділянкою протягом трьох місяців підряд.
п. 13.1. Цей договір набирає чинності після його підписання сторонами.
п. 13.2. Право користування земельною ділянкою виникає з дня державної реєстрації речового права на нерухоме майно.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна реєстрація право оренди земельної ділянки відбулася 01.04.2021, номер запису про речове право 41338538.
01.04.2021 між Городнянською міською радою (далі - Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Литвиновим Михайлом Миколайовичем (далі - Орендар) укладено договір оренди землі (далі - Договір оренди 2).
Відповідно до умов Договору оренди 2:
п. 1. Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 7421483200:04:000:3353, яка розташована за межами населеного пункту с. Гніздище на території Городнянськоїт міської ради Городнянського району Чернігівської області.
п. 2.1. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 22,5044 га.
п. 2.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 293045,60 грн.
п. 3.1. Договір укладено на 7 (сім) років.
п. 4.1. Орендна плата справляється у грошовій формі у розмірі 72451,45 грн щорічно.
п. 4.2.1. Відсоток від нормативної грошової оцінки земельної ділянки для розрахунку орендної плати складає 21,12%.
п. 4.4. Обчислення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнту індексації, визначеного законодавством.
п. 4.9. Розмір орендної плати переглядаєтеся щорічно у разі, зокрема, зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством тощо.
п. 8.1.1. Орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.
п. 8.4. Обов'язки орендаря: своєчасно сплачувати орендну плату в порядку, встановленому Договором.
п. 11.1. Зміна умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.
п. 11.2. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов Договору, спір розв'язується у судовому порядку.
п. 11.5. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається у разі, зокрема, не внесення орендної плати за користування земельною ділянкою протягом трьох місяців підряд.
п. 13.1. Цей договір набирає чинності після його підписання сторонами.
п. 13.2. Право користування земельною ділянкою виникає з дня державної реєстрації речового права на нерухоме майно.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна реєстрація право оренди земельної ділянки відбулася 01.04.2021, номер запису про речове право 41338742.
Як зазначає прокурор у позовній заяві, Фізичною особою - підприємцем Литвиновим М.М. орендна плата не сплачувалась з січня 2023 року, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 244044,31 грн, у тому числі по земельній ділянці з кадастровим номером 7421483200:04:000:3353 в сумі 59877,99 грн за період з січня 2023 року по травень 2025 року, по земельній ділянці з кадастровим номером 7421483200:04:000:3355 в сумі 184126,32 грн за період з січня 2023 року по травень 2025 року.
Претензією № 03-19/138 від 19.08.2024 позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості по орендній платі.
Відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив.
У матеріалах справи наявний лист Головного управління ДПС у Чернігівській області № 3133/5/25-01-24-02-06-1 від 26.06.2025, відповідно до якого останнє повідомило, що Литвинов М.М. орендну плату та земельний податок з фізичних осіб за період з січня 2023 року по травень 2025 року на рахунки, відкриті Державною казначейською службою України для зарахування надходжень до бюджету Горонянської ОТГ, не сплачував.
Станом на 23.06.2025 за платником Литвиновим М.М. обліковується податковий борг по орендній платі з фізичних осіб (КБК 18010900) в сумі 141192,93 грн по Городнянській ОТГ.
Станом на дату надання відповіді заходи по стягненню, передбачені п. 87.11 статті 87 ПКУ, не вживалися.
Як зазначає прокурор, з огляду на те, що відповідач систематично, починаючи з січня 2023 року не сплачує орендну плату за користування земельними ділянками, існують підстави для розірвання спірних договорів оренди та стягнення заборгованості з орендної плати, зв'язку з чим і звернувся до суду за захистом порушеного права.
Підстави представництва прокурором інтересів держави в особі Городнянської міської ради.
Відповідно до частин 3, 4 статті 23 Закону України “Про прокуратуру» № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
За частиною 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: в чому полягає порушення інтересів держави (1); необхідність їх захисту (2); визначені законом підстави для звернення до суду прокурора (3); а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах (4).
За статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Вказаною нормою гарантований захист права на мирне володіння майном тільки тій особі, яка законним шляхом набула його у власність, у зв'язку з чим для оцінки додержання “справедливого балансу» в питаннях позбавлення особи майна мають значення обставини, за яких майно було набуте у власність.
Відтак виправданість втручання в право власності особи напряму корелюється із законністю набуття нею майна, поведінкою під час його придбання та наявності суспільного інтересу, з метою задоволення якого здійснюється втручання держави.
При цьому, Європейський суд з прав людини також дотримується позиції, що в демократичному суспільстві право на справедливий суд є основою правової держави, а гарантіями справедливого судочинства є доступ до суду (справи “Delcourtv.Belgium», “Belletv.France»). Ураховуючи вказаний принцип, суди не повинні обмежувати право держави на доступ до суду.
У рішеннях Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (рішення в справах “Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, “Новоселецький проти України» від 11.03.2003, “Федоренко проти України» від 01.06.2006).
У своїй практиці Європейський суд з прав людини зауважує, що при визначенні суспільних інтересів завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства, та знаходять засоби для їх вирішення (наприклад, рішення в справах “Хендісайд проти Сполученого Королівства» від 07.12.1976, “Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.01.1986).
Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні в справі “Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив: “правильне застосування законодавства незаперечно становить “суспільний інтерес».
У даному випадку прокурором встановлено порушення інтересів держави, яке полягає в користуванні ФОП Литвиновим М.М. земельними ділянками комунальної власності без здійснення плати за них в обсязі та в строки, передбачені умовами спірних договорів та вимогам чинного законодавства, внаслідок чого до бюджету об'єднаної територіальної громади не надходять кошти.
За змістом ст. 14.1.147, ст. 265.1.3, ст. 10.1.1. Податкового кодексу України плата за землю є місцевим податком, який зараховується до відповідного місцевого бюджету за місцем розташування земельних ділянок. Земля, надана у користування відповідачу за спірними договорами перебуває на адміністративній території Городнянської міської ради, яка є отримувачем коштів за її використання.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів селищних рад належать власні (самоврядні) повноваження, такі як справляння плати за землю, та делеговані повноваження, а саме здійснення контролю за додержанням земельного законодавства, у тому числі щодо своєчасності находження в місцевий бюджет коштів за користування землями територіальної громади.
За змістом ст. 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем, зокрема, звертатись до суду, якщо це необхідно для реалізації повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
Але, як зазначає прокурор, питання припинення правовідносин засобами цивільно-правового реагування радою не вирішувалось.
Городнянська міська рада була обізнана з фактом порушення умов спірних договорів, про що свідчить лист Ради №03-09/1040 від 01.07.2025 на запит прокурора, проте належних заходів на усунення виявлених порушень самостійно не вчинила. Повідомила, що не заперечує щодо представництва прокуратурою інтересів територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в суді для витребування з державної власності незаконно відчуженої земельної ділянки її власнику - Чернігівській обласній раді.
У порядку частини 4 статті 23 Закону України “Про прокуратуру» прокурор попередньо до звернення до суду повідомив позивача про намір подати позов в інтересах держави в особі Городнянської міської ради про стягнення заборгованості, розірвання договорів оренди та повернення земельних ділянок (повідомлення а.с.55).
За таких обставин в їх сукупності суд дійшов висновку про доведення прокурором факту бездіяльності Городнянської міської ради, як підстави для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави.
Нормативно-правове обґрунтування та оцінка аргументів.
Статтями 14 Конституції України та 373 Цивільного кодексу України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В частині 1 статті 638 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно із частиною 1 статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Статтею 13 цього Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до статей 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України самостійними суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Положеннями частини 5 статті 16 та частини 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.
За приписами статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Згідно з частинами 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є в тому числі орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За змістом частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами).
Предметом даного позову є, зокрема, стягнення заборгованості по орендній платі, яка становить 244044,31 грн, у тому числі по земельній ділянці з кадастровим номером 7421483200:04:000:3353 в сумі 59877,99 грн за період з січня 2023 року по травень 2025 року, по земельній ділянці з кадастровим номером 7421483200:04:000:3355 в сумі 184126,32 грн за період з січня 2023 року по травень 2025 року.
Як встановлено судом, умовами Договору оренди 1 сторони погодили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 343041,10 грн. Орендна плата справляється у грошовій формі у розмірі 72451,45 грн щорічно. Відсоток від нормативної грошової оцінки земельної ділянки для розрахунку орендної плати складає 21,12%. Обчислення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнту індексації, визначеного законодавством (п. 2.3., 4.1., 4.2.1.,4.4.)
Відповідно до поданого розрахунку за період з січня 2023 року по грудень 2023 року орендна палата склала 72450,28 грн із розрахунку 6037,52 грн/міс., за період з січня 2024 року по грудень 2024 року - 76145,24 грн, із розрахунку 6345,44 грн/міс., за період з січня 2025 року по травень 2025 року - 35530,80 грн із розрахунку 7106,16 грн/міс. Всього 184126,32 грн.
За умовами Договору 2 нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 293045,60 грн. Орендна плата справляється у грошовій формі у розмірі 72451,45 грн щорічно. Відсоток від нормативної грошової оцінки земельної ділянки для розрахунку орендної плати складає 21,12%. Обчислення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнту індексації, визначеного законодавством (п. 2.3., 4.1., 4.2.1., 4.4.).
Відповідно до поданого розрахунку за період з січня 2023 року по грудень 2023 року орендна палата склала 23560,87 грн із розрахунку 1963,41 грн/міс., за період з січня 2024 року по грудень 2024 року - 24762,47 грн, із розрахунку 2063,54 грн/міс., за період з січня 2025 року по травень 2025 року - 11554,65 грн із розрахунку 2310,93 грн/міс. Всього 59877,99 грн.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що майнові відносини, які виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору, тому, окрім спеціальних актів земельного законодавства - Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі», регулюються загальними нормами цивільного законодавства щодо договору та щодо договору найму.
З моменту укладення між землекористувачем та органом місцевого самоврядування договору оренди землі припиняються адміністративні відносини між цими суб'єктами та у подальшому виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №1917/1188/2012 (№826/1291/17)).
Отже, договір оренди землі є цивільно-правовим договором оренди (найму), що регулюється ЦК України, іншими нормативними актами. Особливості правового регулювання відносин з оренди землі обумовлюються, зокрема, формою власності на земельні ділянки, що орендуються.
Норми, що регулюють розмір, форму та порядок внесення орендної плати за землі державної та комунальної власності, характеризуються більшим ступенем імперативності регулювання порівняно із землями приватної власності.
Суд зауважує, що для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності базою для обрахунку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено Законом України «Про оцінку земель».
Відповідно до частини п'ятої статті 5 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Статтею 13 Закону України «Про оцінку земель» встановлено випадки обов'язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок. Відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Згідно із частиною першою статті 15 Закону України «Про оцінку земель» підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
За змістом статті 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Порядок затвердження технічної документації з оцінки земель визначений статтею 23 Закону України «Про оцінку земель». Частиною четвертою цієї статті передбачено, що рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.
Пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Положеннями пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.
Водночас обов'язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац другий частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель»). Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини другої статті 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 виснувала, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов'язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов'язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.
Суд зазначає, що під час розгляду справ у порядку господарського судочинства обов'язок доказування покладається на учасників справи. При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Господарським процесуальним кодексом України закріплені основні засади господарського судочинства. Зокрема, згідно з принципами рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 Господарського процесуального кодексу України) обов'язок із доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.
Основні положення про докази та доказування, наведені у главі 5 Господарського процесуального кодексу України, передбачають, що докази мають бути досліджені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності.
Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, суть якого визначена у статті 14 цього Кодексу, та полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтею 129 Конституції України та статтею 2 Господарського процесуального кодексу України до основних засад судочинства також віднесено рівність і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження встановлення/зміни нормативної грошової оцінки спірних земельних ділянок у 2023-2025 роках.
Відтак, у суду відсутня можливість здійснити перевірку розрахунку орендної плати за даними, визначеними у поданому прокурором розрахунку, а отже, враховуючи закріплений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд доходить висновку про погоджений сторонами в п. 4.1 Договорів 1 та 2 розмір щорічної орендної плати в сумі 72451,45 грн.
За змістом пункту 4.4. Договорів 1 та 2 обчислення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнту індексації, визначеного законодавством.
Частиною 3 статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.
Пунктом 4.9. Договорів 1 та 2 визначено, що розмір орендної плати переглядаєтеся щорічно у разі, зокрема, зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України тощо.
Зміна умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов Договору, спір розв'язується у судовому порядку (п. 11.1., 11.2 Договорів).
Вказана умова Договорів кореспондує статті 30 Закону України "Про оренду землі".
Верховний Суд у постанові від 16.03.2020 у справі 922/1658/19 зазначив, що зміна нормативної грошової оцінки внаслідок індексації є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договорів оренди землі його учасниками. Зазначене не тягне автоматичної зміни умов договорів щодо розміру орендної плати. Аналогічну правову позицію Верховного Суду викладено у постановах від 30.03.2018 у справі № 916/3236/16, від 01.10.2018 у справі № 916/3233/16, від 19.12.2019 у справі № 922/1137/19.
В пунктах 82, 83, 84 постанови Верховного Суду від 13.10.2021 у справі № 910/14176/20 зазначено, що виходячи із системного аналізу норм земельного та податкового законодавства України, орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України "Про оренду землі", підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), з другого боку, є однією з форм плати за землю як обов'язкового платежу в складі податку на майно нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). Разом з тим підставою для нарахування орендної плати за землю є саме договір оренди земельної ділянки (частина друга статті 21 Закону України "Про оренду землі", пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України). За змістом частини другої ст. 21 Закону України "Про оренду землі" Податковим кодексом України регулюються виключно строки внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, тоді як всі інші питання, зокрема, розмір, умови нарахування та внесення орендної плати за землю, порядок та підстави зміни такого розміру, встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, про що також зазначено в пункті 288.4 ст. 288 цього Кодексу (такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 р. у справі № 925/258/17).
Отже розрахунок розміру несплаченої орендної плати за земельні ділянки з кадастровими номерами 7421483200:04:000:3353 та 7421483200:04:000:3355 за 2023-2024 роки із застосуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель суд вважає безпідставним, оскільки між сторонами не було укладено додаткової угоди до договору оренди щодо перерахунку орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі.
При цьому суд зазначає, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 ПК України), а умовами укладеного Договору оренди не визначено обов'язку орендаря самостійно здійснювати обрахування орендної плати із застосуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель. Натомість пунктом 4.9. Договорів передбачено право сторін договору один раз на рік переглядати розмір орендної плати у разі, зокрема, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.
Суд зауважує, що будь-які додаткові угоди до Договорів оренди землі 1 та 2 від 01.04.2021 року не укладались, розмір орендної плати з дати їх укладення не переглядався, доказів існування спору щодо зміни умов Договорів матеріали справи не містять.
Відтак, суд вважає за доцільне здійснити перерахунок заборгованості з орендної плати, виходячи з розміру орендної плати, визначеної сторонами у Договорі оренди 1 та Договорі оренди 2.
Так, як зазначалось вище судом, сторони п. 4.1. Договору оренди 1 та Договору оренди 2 визначили розмір орендної плати на рівні 72451,45 грн на рік, тобто 6037,62 грн/ міс.
За перерахунком суду, орендна плата за Договором оренди 1 за період з січня 2023 року по травень 2025 року становить 175088,08 грн, за Договором оренди 2 за період з січня 2023 року по травень 2025 року - 175088,08 грн.
Доказів оплати відповідачем заборгованості з орендної плати за спірні земельні ділянки матеріали справи не містять.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
При цьому, суд зазначає, що відповідно до статей 14, 237 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Відтак, вимога прокурора про стягнення заборгованості по орендній платі за Договором оренди 2 підлягає задоволенню в заявленій сумі 59877,99 грн.
За Договором оренди 1 підтверджена сума заборгованості становить 175088,08 грн, яка і підлягає стягненню.
Щодо вимог прокурора про розірвання договорів оренди та повернення земельних ділянок суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді розірвання договору.
За приписами статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Частиною першою статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону (з-поміж яких визначено обов'язок орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку) та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
Як встановлено судом, відповідач не здійснював сплату орендних платежів протягом січня 2023 року - травня 2025 року.
Станом на день ухвалення рішення відповідачем доказів протилежного не надано.
За сталою судовою практикою систематична, тобто неодноразова (два і більше випадків), повна несплата орендної плати є підставою розірвання договору оренди землі за п. «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України. Ця спеціальна правова норма є самостійною та достатньою підставою для розірвання договору оренди землі (постанови ВП ВС від 20.11.2024 у справі № 918/391/23, ВС від 25 червня 2025 року у справі № 610/941/24).
Проаналізувавши фактичні обставини спору через призму вищенаведених приписів чинного законодавства, суд констатує факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань у межах договірних відносин між сторонами, що в повній мірі підтверджено доказами, наявними в матеріалах справи.
Зокрема, відповідачем порушено істотні умови Договорів в частині своєчасної сплати орендної плати за користування земельними ділянками.
Наведені обставини, у свою чергу, суд кваліфікує як підставу для розірвання договорів на підставі п. «д» ч. 1 ст. 141 Земельного Кодексу України, п. 11.4. Договору оренди 1 та Договору оренди 2.
Відповідно до частини третьої статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Разом з тим, вимога прокурора про повернення земельних ділянок є похідною від вимоги про розірвання договорів оренди, є обґрунтованою з урахуванням ст. 34 Закону України «Про оренду землі».
Відтак, установивши наявність підстав для задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у частині повернення Городнянській міській раді земельної ділянки площею 28,0298 га кадастровий номер 7421483200:04:000:3355, земельної ділянки площею 22,5044 га кадастровий номер 7421483200:04:000:3353.
Отже, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги прокурора про стягнення заборгованості з орендної плати підлягають частковому задоволенню в сумі 234966,07 грн, позовні вимоги в частині розірвання договорів оренди та повернення земельних ділянок у повному обсязі.
В решті вимог по стягненню 9078,24 грн заборгованості з орендної плати позовні вимоги задоволенню не підлягають як безпідставні.
Розподіл судових витрат.
Згідно з пунктом 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.
Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на часткове задоволення позовних вимог, судовий збір в сумі 15636,49 грн покладається на відповідача.
Судовий збір в сумі 136,17 грн покладається на прокурора.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Розірвати договір оренди землі, укладений 01.04.2021 між Городнянською міською радою (код ЄДРПОУ 04061731) та Фізичною особою - підприємцем Литвиновим Михайлом Миколайовичем (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо земельної ділянки площею 28,0298 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7421483200:04:000:3355,
3. Розірвати договір оренди землі, укладений 01.04.2021 між Городнянською міською радою (код ЄДРПОУ 04061731) та Фізичною особою - підприємцем Литвиновим Михайлом Миколайовичем (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо земельної ділянки площею 22,5044 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7421483200:04:000:3353.
4. Зобов'язати Фізичну особу - підприємця Литвинова Михайла Миколайовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути Городнянській міській раді (вул. Троїцька, 13, м. Городня, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 15100, код ЄДРПОУ 04061731) земельну ділянку площею 28,0298 га кадастровий номер 7421483200:04:000:3355.
5. Зобов'язати Фізичну особу - підприємця Литвинова Михайла Миколайовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути Городнянській міській раді (вул. Троїцька, 13, м. Городня, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 15100, код ЄДРПОУ 04061731) земельну ділянку площею 22,5044 га кадастровий номер 7421483200:04:000:3353.
6. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Литвинова Михайла Миколайовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Городнянської міської ради (вул. Троїцька, 13, м. Городня, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 15100, код ЄДРПОУ 04061731) заборгованість з орендної плати в сумі 234966,07 грн.
7. В решті позову відмовити.
8. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Литвинова Михайла Миколайовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Чернігівської обласної прокуратури (отримувач - Чернігівська обласна прокуратура, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача UA248201720343140001000006008, код ЄДРПОУ 02910114) судовий збір в сумі 15636,49 грн.
9. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду згідно зі статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України подається безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено 22.12.2025.
Суддя Т.О.Кузьменко