58601, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua
11 грудня 2025 року Справа № 926/2661/25
За позовом Фізичної особи-підприємця Андрусенко Руслана Васильовича, м. Чернівці
до відповідача - Новоселицької міської ради, м. Новоселиця, Чернівецького району, Чернівецької області
про визнання недійсним та скасування рішення та про визнання укладеними додаткових угод до договорів
Суддя Гончарук О.В.
Секретар судового засідання Медвідчук І.В.
Представники сторін:
від позивача - Яблокова Л.О. (ордер № 1421968 від 05.09.2025);
від відповідача - Полковнікова Л.В. (самопредставництво).
ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Позивач - фізична особа-підприємець Андрусенко Руслан Васильович звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Новоселицької міської ради про визнання недійсним та скасування рішення № 57/75 VII сесії Новоселицької міської ради VIII скликання від 03.06.2025 “Про внесення змін та доповнень до рішення 11 сесії Новоселицької міської ради 8 скликання від 19.08.2021 за № 11/24», яким було внесено зміни до переліку земельних ділянок, що пропонуються для продажу права оренди на земельних торгах.
Крім того, позивач просить визнати укладеними додаткові угоди до договорів оренди землі без номерів від 06.06.2005, зареєстровані у Державному реєстрі земель за № 040581600004 та № 040581600001, у редакції, що підтверджує продовження строку оренди на новий термін у 20 років.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на обставини, пов'язані з тим, що він, на підставі укладених між фізичною особою-підприємцем Андрусенком Русланом Васильовичем та Новоселицькою районною державною адміністрацією договорів оренди землі від 06.06.2005, є орендарем земельних ділянок на території Новоселицької міської територіальної громади загальною площею 40,2890 га, з них: площею 21,1477 га (кадастровий номер 7323081600:02:008:0002) за межами села Динівці, площею 12,7595 га (кадастровий номер 7323083200:02:005:0047) за межами села Котелеве та площею 6,3918 га (кадастровий номер 7323084000:02:006:0056) за межами села Малинівка, за цільовим призначенням - для рибогосподарських потреб.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 13.08.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11.09.2025.
“ 05» вересня 2025 року, через систему “Електронний суд», від представника позивача надійшла заява (вх. №2974) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 05.09.2025 задоволено клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
“ 11» вересня 2025 року підготовче засідання не відбулося у зв'язку з оголошеною у м. Чернівці повітряною тривогою про що відповідальними особами апарату суду складено акт про неможливість проведення судового засідання.
“22» вересня 2025 року через систему “Електронний суд» від позивача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№3399), в якому зазначає, що листом №1030 від 30.06.2025 відповідач повідомив позивача про те, що земельна ділянка, що є об'єктом спірного договору включена до переліку земельних ділянок комунальної власності, які підлягають продажу або наданню в оренду на земельних торгах.
У випадку заперечення орендодавця щодо подальших орендних відносин із орендарем переважне право на укладення договору оренди землі припиняється, тому що переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.
Ухвалою суду від 11.09.2025 призначено підготовче засідання на 09.10.2025.
“09» жовтня 2025 року від відповідача, через відділ документального та інформаційного забезпечення, надійшло клопотання (вх. № 3407) про відкладення підготовчого засідання на іншу дату, обґрунтоване неможливістю забезпечити явку свого представника, у зв'язку із перебуванням останнього у щорічній відпустці.
Ухвалою суду від 09.10.2025 відкладено підготовче засідання на 04.11.2025.
Ухвалою суду від 04.11.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.11.2025.
У судовому засіданні 20.11.2025 заслухано вступні слова представників сторін, досліджено позовну заяву з додатками та оголошено перерву до 27.11.2025.
Судове засідання призначене на 27.11.2025 не відбулось у зв'язку із неможливістю проведення технічної фіксації судового засідання за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку про що відповідальними працівниками суду складено відповідний акт, а розгляд справи відкладено справи на 11.12.2025.
У судовому засіданні 11.12.2025 продовжено розгляд справи по суті.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд встановив.
« 06» червня 2005 року між фізичною особою-підприємцем Андрусенко Русланом Васильовичем, як орендарем та Новоселицькою районною державною адміністрацією, як орендодавцем, укладено договори оренди землі від 06.06.2005 за реєстраційними №№ 040581600004, 040581600002, 040581600001, згідно з умовами яких орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельні ділянки за кадастровими номерами: 7323083200:02:005:0047 (площею 12,7595 га), 7323081600:02:008:0002 (площею 21,1476 га), та 7323084000:02:006:0056 (площею 6,3918 га), які знаходиться в Чернівецькій області Новоселицькому районі в адміністративних межах Котелівської сільської ради, відносяться до категорії земель «Землі водного фонду» з цільовим призначенням « 10.07 Для рибогосподарських потреб», строком на двадцять років.
З дати державної реєстрації договорів оренди землі від 06.06.2005 починається відлік строку їх дії, який закінчився 04.07.2025.
« 02» червня 2025 року та 03.06.2025 позивач звернувся до відповідача з листом - повідомленням про намір скористатися своїм переважним правом на укладення договорів оренди від 06.06.2025 на новий строк, додавши до останнього листа проект додаткових угод на тих самих умовах і на той самий строк.
« 08» липня 2025 року на адресу позивача надійшов лист за №1030 від 30.06.2025, у відповідь на розгляд листа - повідомлення від 02.06.2025 про поновлення договорів оренди та листа - повідомлення від 03.06.2025 про укладення договору оренди на новий строк, у якому повідомлялось, що відповідно до рішення Новоселицької міської ради від 03.06.2025 земельні ділянки водного об'єкта загальною площею 40,2890 га включені в перелік земельних ділянок на території Новоселицької територіальної громади, призначених для продажу права оренди на земельних торгах (у формі аукціону).
Відповідно, враховуючи наявність вищезазначеного рішення, міська рада не має наміру в поновленні договору оренди землі на земельні ділянки за кадастровим номером: 7323084000:02:006:0056, загальною площею 6,3918 га, земельної ділянки за кадастровим номером: 7323083200:02:005:0047, загальною площею 12,7595 га та земельної ділянки за кадастровим номером: 7323081600:02:008:0002, загальною площею 21,1477 га або в укладанні договору оренди на новий термін, а також підписанні договору про надання послуг з коригування паспорта водного об'єкту.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає, що за змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначає Закон України «Про оренду землі».
Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (статті 1, 2 Закону України «Про оренду землі»).
Земельний кодекс України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124). Проте саме Законом України «Про оренду землі» врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами у зв'язку з передачею її в користування та володіння, у тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов'язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.
Так, за змістом частин 1- 5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній як на момент звернення з листом-повідомленням, так і з позовом у цій справі (03.06.2022), після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.
До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проєкт договору.
При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
У розумінні положень наведеної норми орендар, який добросовісно виконував свої обов'язки за договором оренди землі, має законодавчо передбачене переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин, а також право укласти договір оренди на новий строк.
Орендар, що належно діяв, не може бути позбавлений можливості реалізації свого права на продовження орендних відносин, передбаченого законом, у тому числі через судовий захист (постанови Верховного Суду від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21, від 20.03.2024 у справі № 910/4561/22).
Якщо орган державної влади чи місцевого самоврядування знехтував обов'язком добросовісно провести переговори (наприклад, не розглянув протягом місяця лист-повідомленням про поновлення договору оренди земельної ділянки), то слід виходити з того, що такий орган зловживає своїм правом, порушуючи цим законні права орендаря (аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21).
Таким чином, у вирішенні питання щодо продовження користування земельною ділянкою слід виходити з того, що користування має бути належним з точки зору положень статті 3 Цивільного кодексу України, а не будь-яким.
Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права.
При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що, зокрема, підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу.
Отже, законодавець, задекларувавши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
У межах розумної та добросовісної поведінки орган державної влади чи місцевого самоврядування як орендодавець, що представляє власника у спірних правовідносинах, може взагалі відмовити орендарю в укладенні договору, повідомивши його про наявність належних підстав для цього, як правило, вказавши на неналежне виконання орендарем умов договору.
У разі ж якщо орендодавець такого рішення (рішення про відмову у продовженні договірних відносин з орендарем), не прийняв, то за змістом статті 3 Цивільного кодексу України та статті 33 Закону України «Про оренду землі» землі орган державної влади чи місцевого самоврядування як власник зобов'язаний провести з орендарем добросовісні переговори, тобто добросовісно спробувати досягти домовленостей з орендарем: запропонувати, наприклад, конкретний розмір орендної плати, інший строк оренди тощо.
Адже орендар, який добросовісно виконував свої обов'язки за договором оренди землі, має законодавчо передбачене переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин, а також право укласти договір оренди на новий строк.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Дослідивши обставини та наявні у справі докази, надавши оцінку діям сторін у спірних земельних правовідносинах щодо продовження договору оренди, установив обставини належного та добросовісного виконання орендарем умов спірних договорів оренди землі.
Встановлені судом фактичні обставини свідчать, що позивач з метою реалізації переважного права на укладення спірного договору оренди землі на новий строк звернувся до відповідача з листом-повідомленням та проєктом додаткової угоди, натомість відповідач у встановлений частиною 5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» місячний строк мотивованого рішення щодо можливості або наявності обґрунтованих підстав неможливості укладення договору оренди на новий строк, не прийняв.
За змістом частин 1- 5 статті 33 Закону України «Про оренду землі», враховуючи звернення орендаря до орендодавця між ними на засадах рівності та добросовісності повинні були мати місце переддоговірні відносини щодо подальшої долі орендованих земельних, за наслідком яких орендодавець не позбавлений був, достатні причини, відмовити орендарю у продовженні договірних відносин. Натомість матеріали справи свідчать, що орендодавець поза межами переддоговірної процедури та на момент чинності договорів оренди прийняв рішення про включення спірних земельних ділянок переліку таких, право яких підлягає продажу на земельних торгах, що суперечить вимогам частин 1- 5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» та порушує право позивача на укладення договору оренди землі на новий строк.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Верховний Суд зазначає, що вказана норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
За ч. 1 ст. 16 ЦК України захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду, а п. 10 ч. 2 цієї статті визначає, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Згідно з ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
У постанові від 13.07.2022 у справі № 909/8/21 Верховний Суд виснував, що аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема, правового акта індивідуальної дії, виданого органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає закону), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, що звернулась за їх захистом.
Пунктом а частини 1 статті 12 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.
Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Згідно з ч.І ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Частині п'ятій статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зазначено, що сесія ради з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності скликається - не рідше ніж один раз на місяць.
Відповідно до статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Отже, орган місцевого самоврядування вирішує питання про передачу або відмову в передачі в оренду земельної ділянки шляхом прийняття відповідного рішення. При цьому, зважаючи на норми Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», таке рішення приймається на пленарних засіданнях.
Разом з тим, відповідач не прийняв жодного передбаченого законом рішення за наслідками розгляду листів - повідомлень позивача від 02.06.20205 та від 03.06.2025, а натомість включив спірні земельні ділянки до переліку земельних ділянок, право оренди на які виставляються на торги для продажу права оренди на земельних торгах.
Отже, відмова повинна була бути надана відповідачем у формі рішення прийнятого на пленарному засіданні сесії, лист за вих. № 1030 від 30.06.2025 року Новоселицької міської ради не свідчить про розгляд заяви позивача по суті, і, як вірно зазначає представник позивача у судових дебатах, оскаржуване рішення не підтверджує волевиявлення відповідача щодо відмови позивачу в укладенні договорів оренди на новий строк.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Згідно з висновками, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов'язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «доброго врядування".
Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (див. рішення у справах «Beyeler v. Italy» №33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).
Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті па підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (див. рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96).
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України).
Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з'ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.
При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що додаткова угода відповідно до пункту 1 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (постанова від 26 травня 2020 року у справі №908/299/18, пункт 66).
Отже, ефективним способом захисту порушених прав ФОП Андрусенко Р. В. можливе шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди.
За таких обставин, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позов та можливість його задоволення у повному обсязі.
Судові витрати при цьому слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 2, 4, 5, 129, 194, 196, 219, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України суд,-
1. Позов Фізичної особи-підприємця Андрусенко Руслана Васильовича до Фізичної особи-підприємця Андрусенко Руслана Васильовича до Новоселицької міської ради про визнання недійсним та скасування рішення та про визнання укладеними додаткових угод до договорів - задовольнити.
2. Визнати недійсним та скасувати рішення Новоселицької міської ради від 03.06.2025 «Про внесення змін та доповнень до рішення 11 сесії Новоселицької міської ради 8 скликання від 19.08.2021 року за № 11/24», яким рада вирішила: « 1. Внести зміни та доповнення до рішення 11 сесії Новоселицької міської ради 8 скликання від 19.08.2021 року №11/24 «Про затвердження переліку земельних ділянок право оренди, яких пропонується для продажу на земельних торгах (у формі аукціону) окремими лотами та надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою», а саме: - включити в перелік земельних ділянок на території Новоселицької МТГ призначених для продажу права оренди на земельних торгах (у формі аукціону) затверджений у п. «й» рішення 11 сесії Новоселицької міської ради 8 скликання від 19.08.2021 року № 11/24 земельні ділянки водного об??єкту загальною площею 40,2890 га, з них: площею - 21.1477 га кадастровий номер: 7323081600:02:008:0002 за межами села Динівці, площею 12.7595 га кадастровий номер: 7323083200:02:005:0047 за межами села Котелеве та площею - 6.3918 га кадастровий номер: 7323084000:02:006:0056 за межами села Малинівка за цільовим призначенням - для рибогосподарських потреб».
3. Визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі б/н від 06.06.2005 року (номер запису в Державному реєстрі земель від 04.07.2005 року за № 040581600004) (до листа-повідомлення ФОП Андрусенко Р.В. від 03.06.2025 року) у наступній редакції:
Новоселицька міська рада, в особі міського голови Нікорич Марії Іллінічни, яка діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в подальшому «Орендодавець», з одного боку, та Фізична особа - підприємець Андрусенко Руслан Васильович, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , в подальшому «Орендар» з другого боку, далі разом іменовані - «Сторони», а кожна окремо - «Сторона», уклали цю додаткову угоду (далі - «Додаткова угода») до договору оренди земельної ділянки б/н від 06 червня 2005 року (далі - «Договір»), право оренди за Договором зареєстровано Новоселицьким сектором ЧРФ ДІ «ЦЕНТР ДЗК» про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 04.07.2005 року за № 040581600004, про нижченаведене:
Відповідно до рішення сесії Новоселицької міської ради № ____від____________2025 року та згідно частини другої статті 134 Земельного кодексу України, статті 33 Закону України «Про оренду землі», умов чинного договору за взаємного згодою сторін, вирішили:
1. Сторони дійшли взаємної згоди внести зміни до преамбули Договору та викласти її в наступній редакції:
«Новоселицька міська рада, в особі міського голови Нікорич Марії Іллінічни, яка діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", в подальшому «Орендодавець», з одного боку, та Фізична особа - підприємець Андрусенко Руслан Васильович, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , в подальшому «Орендар» з другого боку.»
2. Сторони дійшли взаємної згоди у порядку переважного права Орендаря на укладення договору на новий строк відповідно до ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» укласти цей Договір оренди земельної ділянки б/н від 06 червня 2005 року (право оренди за Договором зареєстровано Новоселицьким сектором ЧРФ ДП «ЦЕНТР ДЗК» про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 04.07.2005 року за № 040581600004) на новий строк на 20 (двадцять) років.
3. Інші умови Договору, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені Сторонами раніше, і Сторони підтверджують їх обов'язковість для себе.
4. Додаткова угода складена українською мовою у двох примірниках по одному для кожної із Сторін, які мають однакову юридичну силу.
5. Орендар зобов'язується вжити заходів щодо державної реєстрації права оренди відповідності до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в 20-денний термін з дати підписання цієї Угоди та надати Орендодавцю документи, що підтверджують державну реєстрацію цього права.
6. Додаткова угода є невід'ємною частиною Договору та набуває чинності з моменту її підписання та проведення державної реєстрації.
4. Визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі б/н від 06.06.2005 року (номер запису в Державному реєстрі земель від 04.07.2005 року за № 040581600001) (до листа-повідомлення ФОП Андрусенко Р. В. від 03.06.2025 року) у наступній редакції:
Новоселицька міська рада, в особі міського голови Нікорич Марії Іллінічни, яка діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в подальшому «Орендодавець», з одного боку, та Фізична особа підприємець Андрусенко Руслан Васильович, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , в подальшому «Орендар» з другого боку, далі разом іменовані - «Сторони», а кожна окремо - «Сторона», уклали цю додаткову угоду (далі - "Додаткова угода") до договору оренди земельної ділянки б/н від 06 червня 2005 року (далі - "Договір"), право оренди за Договором зареєстровано Новоселицьким сектором ЧРФ ДП «ЦЕНТР ДЗК» про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 04.07.2005 року за № 040581600001, про нижченаведене:
Відповідно до рішення сесії Новоселицької міської ради №______ від __________2025 року та згідно частини другої статті 134 Земельного кодексу України, статті 33 Закону України «Про оренду землі», умов чинного договору за взаємного згодою сторін, вирішили:
1. Сторони дійшли взаємної згоди внести зміни до преамбули Договору та викласти її в наступній редакції:
«Новоселицька міська рада, в особі міського голови Нікорич Марії Іллінічни, яка діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", в подальшому «Орендодавець», з одного боку, та Фізична особа - підприємець Андрусенко Руслан Васильович, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , в подальшому «Орендар» з другого боку..»
2. Сторони дійшли взаємної згоди у порядку переважного права Орендаря на укладення договору на новий строк відповідно до ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» укласти цей Договір оренди земельної ділянки б/н від 06 червня 2005 року (право оренди за Договором зареєстровано Новоселицьким сектором ЧРФ ДП «ЦЕНТР ДЗК» про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 04.07.2005 року за № 040581600001) на новий строк на 20 (двадцять) років.
3. Інші умови Договору, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені Сторонами раніше, і Сторони підтверджують їх обов?язковість для себе.
4. Додаткова угода складена українською мовою у двох примірниках по одному для кожної із Сторін, які мають однакову юридичну силу•
5.Орендар зобов'язується вжити заходів щодо державної реєстрації права оренди у відповідності до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в 20-денний термін з дати підписання цієї Угоди та надати Орендодавцю документи, що підтверджують державну реєстрацію цього права.
6. Додаткова угода є невід'ємною частиною Договору та набуває чинності з моменту її підписання та проведення державної реєстрації.
5. Визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі б/н від 06.06.2005 року (номер запису в Державному реєстрі земель від 04.07.2005 року за Nє 040581600002) (до?листа-повідомлення ФОП Андрусенко Р. В. від 03.06.2025 року) у наступній редакції:
Новоселицька міська рада, в особі міського голови Нікорич Марії Іллінічни, яка діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", в подальшому «Орендодавець», з одного боку, та
Фізична особа підприємець Андрусенко Руслан Васильович, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , в подальшому «Орендар» з другого боку, далі разом іменовані - "Сторони", а кожна окремо - "Сторона", уклали цю додаткову угоду (далі - "Додаткова угода") до договору оренди земельної ділянки б/н від 06 червня 2005 року (далі - "Договір"), право оренди за Договором зареєстровано Новоселицьким сектором ЧРФ ДП «ЦЕНТР ДЗК» про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 04.07.2005 року за N№ 940581600002, про нижченаведене:
Відповідно до рішення сесії Новоселицької міської ради № ____ від___________ 2025 року та згідно частини другої статті 134 Земельного кодексу України, статті 33 Закону України «Про оренду землі», умов чинного договору за взаємного згодою сторін, вирішили:
1. Сторони дійшли взаємної згоди внести зміни до. преамбули Договору та викласти її в наступній редакції:
«Новоселицька міська рада, в особі міського голови, Нікорич Марії Іллінічни, яка діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", в подальшому
«Орендодавець», з одного боку, та Фізична особа - підприємець Андрусенко Руслан Васильович, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , в подальшому «Орендар» з другого боку..»
2. Сторони дійшли взаємної згоди у порядку переважного права Орендаря на укладення договору на новий строк відповідно до ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» укласти цей Договір оренди земельної ділянки б/н від 06 червня 2005 року (право оренди за Договором зареєстровано Новоселицьким сектором ЧРФ ДП «ЦЕНТР ДЗК» про що в Державному ресстрі земель вчинено запис від 04.07.2005 року за № 040581600002) на новий строк на 20 (двадцять) років.
3. Інші умови Договору, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені Сторонами раніше, і Сторони підтверджують їх обов'язковість для себе.
4. Додаткова угода складена українською мовою у двох примірниках по одному для кожної із Сторін, які мають однакову юридичну силу.
5. Орендар зобов'язується вжити заходів щодо державної реєстрації права оренди у відповідності до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в 20-денний термін з дати підписання цієї Угоди та надати Орендодавцю документи, що підтверджують державну реєстрацію цього права.
6. Додаткова угода є невід'ємною частиною Договору та набуває чинності з моменту її підписання та проведення державної реєстрації.
6. Стягнути з Новоселицької міської ради (60300, Чернівецька область, Чернівецький район, місто Новоселиця, вул. Каштанова, 7, код 04062050) на користь Фізичної особи-підприємця Андрусенко Руслана Васильовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) витрати на судовий збір в розмірі 12112,00 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 22.12.2025.
Суддя О.В. Гончарук