29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"17" грудня 2025 р.Справа № 924/1171/25
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., при секретарі судового засідання Нечаюк А.О., розглянувши матеріали справи
за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , с. Кальна, Хмельницький район, Хмельницька область
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи
За участі:
від заявника: Сонько В.В. згідно ордера ВТ № 1061125 від 11.12.2025
У підготовчому засіданні відповідно до ст.233 ГПК України оголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвалу.
Фізична особа ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Хмельницької облаcті із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Кодексу України з процедур банкрутства.
Обґрунтовуючи заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, заявник зазначив про надмірне боргове навантаження, яке згідно із власними підрахунками та конкретизованим списком кредиторів і боржників, становить 378755,34 грн.
Ухвалою суду від 02.12.2025 прийнято заяву ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи до розгляду; призначено підготовче засідання у справі на 14:30 год. "17" грудня 2025р.; зобов'язано заявника надати у засідання суду відомості (за їх наявності), необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; викликано для участі у підготовчому засіданні боржника або повноважного представника; заборонено заявнику відчужувати майно.
Представник заявника в судовому засіданні заяву підтримує в повному обсязі та просить її задовольнити.
Розглянувши заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, подані боржником документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
За приписами частини 1 статті 8 Кодексу України з процедур банкрутства, справи про банкрутство (неплатоспроможність) розглядаються господарськими судами за місцезнаходженням боржника - юридичної особи, місцем проживання фізичної особи або фізичної особи - підприємця. Зміна боржником зареєстрованого місцезнаходження або місця проживання після подання кредитором або боржником заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не впливає на зміну територіальної підсудності господарського суду.
Відповідно до абзацу 13 частини 1 статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, неплатоспроможність - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки".
Положеннями Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства визначено особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця.
Стаття 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи наведені в частині другій статті 115 цього Кодексу, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
- боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
- у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
- наявні ознаки загрози неплатоспроможності.
Право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не стоїть у залежності від наявності у сукупності всіх підстав, передбачених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Тобто, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях, наведених у частині другій статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов'язковим існування сукупності всіх підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (постанова Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20).
Системний аналіз статті 113, частин першої, другої статті 116, частини першої статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому).
Разом з тим, способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у частині третій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.
Згідно з частинами 1-3 статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства, у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
З урахуванням викладеного та положень частини 3 статті 13, статей 74, 76, 77 ГПК України, розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, місцевий суд повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства та з'ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Обґрунтовуючи наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зазначає про те, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2025 року, чим все сильніше та сильніше загнала себе у безвихідь.
Зазначає, що в червні 2023 року пішла в декретну відпустку, в якій перебуває і досі. У зв'язку із травмою матері боржниця шукала кошти на повторну операцію, тому вирішила знайти онлайн-заробіток, не виходячи з дому. Заявниця стверджує, що суть її роботи полягала у відкритті віртуальних карток з кредитним лімітом, за час роботи оформила картки в 11 банках, за що отримала оплату, проте в подальшому заявниця висловила намір звільнитися.
Повідомляє суд, що кредити, які брала сама, вчасно закривала, а кредити, оформлені через шахрайські дії боржниця не сплачувала.
На підставі кредитних договорів та кредитного звіту Боржник склав конкретизований список кредиторів і боржників, а саме: ТОВ "Мілоан", АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ", АТ "КБ "Глобус Банк", ТОВ "Бізпозика", ТОВ "Лінеура Україна", ТОВ "Авентус Україна", ТОВ "Споживчий Центр", ПАТ "ВСТ БАНК", АТ "А-БАНК", АТ "ТАСКОМБАНК", АТ "ІДЕЯ БАНК", АТ ''БАНК АЛЬЯНС'', АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" та загальної суми заборгованості.
За цими договорами загальна сума заборгованості станом на сьогодні склала 378 755,34грн.
Крім того, зазначає, що не має заборгованості зі сплати обов'язкових платежів до бюджету, заборгованості зі сплати податків та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших обов'язкових платежів, не має зобов'язань щодо виплат з відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи.
На підставі зазначеного просить суд відкрити провадження у справі про неплатоспроможність.
Суд звертає увагу, що завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози відповідно до вищезазначених положень частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено пунктами 3, 14 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
У відповідності до положень статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства обов'язок подання документів, на підставі яких виникла заборгованість заявника, покладений на заявника.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України ''Про бухгалтерський облік та фінансову звітність''. Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
В свою чергу, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 встановлює, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Відтак, доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів, наявність заборгованості, її розмір та строк прострочки по платежам, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України ''Про бухгалтерський облік та фінансову звітність''. Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 року у справі №161/16891/15-ц та від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц).
Як вбачається з матеріалів справи, заявник звернулася до Господарського суду Хмельницької області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи у відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу про банкрутство.
Згідно з наданими даними боржником інформації - є заборгованість перед фінансовими установами, а саме: ТОВ "Мілоан", АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ", АТ "КБ "Глобус Банк", ТОВ "Бізпозика", ТОВ "Лінеура Україна", ТОВ "Авентус Україна", ТОВ "Споживчий Центр", ПАТ "ВСТ Банк", АТ "А-Банк", АТ "Таксомбанк", АТ "Ідея Банк", АТ ''Банк Альянс'', АТ "Універсал Банк".
Загальна сума заборгованості становить - 378755,34 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження наявності заборгованості заявником зокрема додаються: заява про надання послуги ''Швидка готівка'' № ABH0CT155101759676298789 від 10.05.2025 (АТ ''Ацент-Банк''), довідка видана АТ ''КБ ''Глобус'' щодо отримання кредитних коштів відповідно до заяви-анкети № 43298045 від 06.10.2025р. у розмірі 20000,00 грн. та отримання коштів згідно заяви-анкети № 43299013 від 07.10.2025р. у розмірі 8999,00 грн, заява на отримання кредиту за програмою кредитування ''Кредитна картка'' №010-MR-82-1759936095805-14837770 та додаток до заяви про акцепт Публічної пропозиції/Угоди №CMDPI-4115046 від 05.10.2025 (раф), заява-договір про приєднання до Публічної пропозиції АТ ''ТАСКОМБАНК'' на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №999/33409830-VR 05/10/2025, додатковий договір до Заяви-договору про приєднання до Публічної пропозиції АТ ''ТАСКОМБАНК'' на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №999/33409830-VR 05/10/2025, Заява-договір про надання споживчого кредиту № 33410172-999 05/10/2025, Заява-Анкета № IC-615593/0240 на приєднання до Договору про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ ''КБ'' Глобус'' від 06.10.2025, Заява-Анкета № IC-615593/0249 на приєднання до Договору про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ ''КБ'' Глобус'' від 06.10.2025, Заява-Анкета № 43298029 на приєднання до Договору про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ "КБ "ГЛОБУС" від 06.10.2025, Заява-Анкета № 43298045 на приєднання до Договору про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ "КБ "ГЛОБУС" від 06.10.2025, Заява-Анкета № 43299013 на приєднання до Договору про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ "КБ "ГЛОБУС" від 07.10.2025, Заява-Анкета № 43298037 на приєднання до Договору про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ "КБ "ГЛОБУС" від 06.10.2025, Заява-договір на відкриття банківського вкладу на вимогу для фізичних осіб «zanachka» № ДВ ДВ-IZI/2940929 (в рамках послуги "Картка izibank") від 04.10.2025, Заява-приєднання до Публічного договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ ''БАНК АЛЬЯНС'' та надання банківської послуги картка «Стартова» №1003038 від 04.10.2025, угода про відкриття Кредитної лінії обслуговування Кредитної картки № С-001-011351436-25-980 від 05.10.2025 (АТ ''Ідея Банк''), Договір №560780-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 06.10.2025 року (ТОВ ''Бізнес Позика''), Договір № 9495191 про надання споживчого кредиту від 05.10.2025 (ТОВ ''Авентус Україна''), Договір № 5865225 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 05.10.2025 (ТОВ ''Лінеура Україна''), Договір про споживчий кредит №101569244 від 08.10.2025 (ТОВ ''Мілоан''), Заява Клієнта № N20.30.0015921041 від 09.04.2025 року (АТ ''Універсал Банк''), Заява-договір про приєднання до Публічної пропозиції АТ ''ТАСКОМБАНК'' на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №999/33409830-VR від 05/10/2025, заявка Кредитного Договору №05.10.2025-100002305 від 05.10.2025 (ТОВ ''Споживчий Центр'').
В додатку до заяви, КСК - конкретизованого списку кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів, є зазначення саме, тих вимог, що, відомі боржнику, а також щодо кожного кредитора - його найменування, його місцезнаходження, ідентифікаційного коду юридичної особи, суми грошових вимог (загальної суми заборгованості), вказано все те, що має боржник на руках.
Крім того, судом зауважується, що відповідно до інформації, що міститься у кредитному звіті УБКІ, боржниця у попередні роки, брала кредити та повністю погашала заборгованість (містяться відмітки ''кредит закритий''). Натомість в жовтні 2025 року боржником отримано переважну частину кредитів, а саме 344899,00грн.
Остання свідомо взяла на себе зобов'язання, внаслідок чого утворилась значна сума заборгованості, та уже у листопаді 2025 року звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Отже, на думку господарського суду такі дії, свідчать про наявність фактів недобросовісної поведінки боржника.
Відповідно до приписів статей 3 та 13 ЦК України дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Щодо наявності підстави для відкриття у відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу про банкрутство.
Суд зазначає про те, що згідно ч. 1 ст. 1 Кодексу про банкрутство, загроза неплатоспроможності - фінансово-господарський стан боржника, що характеризується наявністю обставин, які підтверджують, що боржник протягом наступних 12 місяців не зможе виконати свої грошові зобов'язання у строк, передбачений для їх виконання, чи здійснювати платежі за звичайними господарськими операціями.
Для встановлення підстави для відкриття справи (п.4) дослідженню підлягають конкретні (а не загальновідомі) обставини, які безпосередньо вплинули на заявника (змінили або змінять його матеріальний стан), та як наслідок, протягом наступних 12 місяців (тобто у майбутньому) ускладнять або унеможливлять виконання ним грошових зобов'язань у відповідний строк.
Боржник зазначає, що звільнена з останнього місця роботи від вересня 2023 року та отримує соціальні виплати від Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради в розмірі 860,00грн., а також повідомляє, що отримує матеріальну допомогу від чоловіка в розмірі 5500грн.
Вказує на те, що не має у власності будь-якого нерухомого майна, що підтверджується відповідною інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.11.2025р. У Боржника відсутні будь-які транспортні засобами та не володіє будь-яким іншим рухомим майном, що належить йому на праві власності, в тому числі обтяженим рухомим майном.
Боржник не має будь-яких майнових прав, не має корпоративних прав, в тому числі часток в статутних капіталах юридичних осіб, інших корпоративних прав, а також будь-яких інших нематеріальних активів, в тому числі прав інтелектуальної власності
Боржник не вчиняв протягом року до дня подання цієї заяви правочини щодо нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та не укладав угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відповідно до частин 3, 5 статті 116 КУзПБ боржник додає до заяви декларації про майновий стан боржника за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.
На виконання зазначених вище вимог законодавства Боржник додає до цієї заяви Декларації про майновий стан Боржника за 2022 - 2024 роки, а також декларацію станом на 01.10.2025 року щодо доходів Боржника та відсутності у Боржника рухомого та нерухомого майна, майнових прав.
Як вбачається з поданих боржником декларацій боржник зазначає, у розділі XIV - відомості про фінансові зобов'язання боржника та членів його сім'ї та інші витрати, у тому числі за межами України боржником зазначено про погашення основної суми позики (кредиту) в сумі 378755,34грн.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази погашення означеної заборгованості.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що відомості в деклараціях не відповідають фактичним обставинам справи.
Суд зазначає, що передбачена чинним Кодексом України з процедур банкрутства процедура неплатоспроможності фізичної особи не може використовуватися з метою ухилення від виконання взятих на себе фізичною особою зобов'язань та на шкоду іншим особам.
Здійснивши перевірку та аналіз зазначених боржником у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність обставин, судом встановлено, що вказані ним обставини не є тими, які змінили/вплинули чи змінять/вливатимуть на його майновий стан у майбутньому, оскільки: зобов'язання боржника щодо повернення грошових коштів, перед кредиторами, не перешкоджає боржнику здійснювати часткове погашення заборгованості.
Крім того, суд звертає увагу, що боржником не надано доказів, що останній припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, з огляду на те, що строки дії кредитних договорів закінчуються в 2026 році, в 2030 році, в 2050 році.
Так, згідно з кредитного звіту Українського бюро кредитних історій станом на 28.10.2025 у боржника наявна поточна прострочена заборгованість в розмірі 6240,00 грн.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність ознак неплатоспроможності та відповідно підстав для відкриття провадження у справі за п. 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу про банкрутство.
За приписами КУзПБ судова процедура реструктуризації боргів боржника має строковий характер та вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Частиною 4 статті 116 КУзПБ визначено, що разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
Суд вважає, що такий боржник повинен повно та всебічно сприяти суду та кредиторам у встановлені свого реального майнового стану, а також запропонувати обґрунтований та виконуваний (реальний) проект плану реструктуризації своїх зобов'язань.
Стаття 124 КУзПБ встановлює загальні вимоги до плану реструктуризації боргів боржника, серед яких є вимоги до умов, що мають бути зазначені у цьому плані (частина друга), а частиною четвертою цієї статті також визначені загальні вимоги до виконання плану реструктуризації боргів боржника.
Отже, при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обов'язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточняється та погоджується з кредиторами.
У відповідності до статті 1 КУзПБ реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Отже, ця судова процедура є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021р. у справі №910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022р. у справі №903/806/20 сформулював принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Отже, до боржника - фізичної особи Кодекс України з процедур банкрутства установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на сумлінній співпраці боржника з кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).
Як встановлено судом, ОСОБА_1 долучено проект плану реструктуризації боргів, відповідно до якого запропоновано до списання 294 071,34 грн. з загальної кредиторської заборгованості в сумі 378 755,34 грн.
Одночасно, суд звертає увагу, що План реструктуризації повинен містити саме умови відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника, а не по суті списання всієї суми заборгованості.
Вказана позиція викладена у Постанові Верховного Суду №925/473/20 від 25.08.2021р.
Однак, на думку суду, за поданим боржником планом реструктуризації основною метою погашення боргу перед кредиторами є фактичне списання 78% заборгованості, тобто односторонньо враховує інтереси виключно боржника, ігноруючи при цьому майнові інтереси потенційних кредиторів, що не узгоджується з правовою природою процедури реструктуризації боргів у справі про неплатоспроможність фізичної особи, яка застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника, шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань перед кредиторами за планом реструктуризації, а лише засвідчує про зловживання правом на доступ до суду зі зверненням із заявою про його неплатоспроможність за формальними ознаками та створення умов щодо порушення інтересів кредиторів на отримання належного боргу з боржника.
Також матеріали справи не містять доказів вчинення зі сторони боржниці дій, спрямованих на покращення власного фінансового становища, зокрема шляхом працевлаштування, отримання допомоги по безробіттю або перебування на обліку у державному центрі зайнятості.
Разом з тим, матеріали заяви не містять повної інформації щодо витрачання заявником коштів отриманих за кредитними договорами. Посилання на відсутність коштів для погашення кредитної заборгованості, як на підставу невиконання грошового зобов'язання, суд не приймає, так як зазначені факти не є підставою для припинення виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитними договорами.
ОСОБА_1 не підтверджено наявності статусу потерпілої особи у кримінальному провадженні, оскільки подані докази не містять інформації про винесені постанови слідчим про визнання ОСОБА_1 потерпілою.
Отже, визначені умови не можуть свідчити про реальні та беззаперечні наміри боржниці щодо досягнення цілей та завдань процедури реструктуризації, шляхом подання до суду виконуваного плану реструктуризації, в якому були б враховані інтереси як боржника так і кредиторів та який би був спрямований на реальне погашення заборгованості перед кредиторами, а не її фактично повне списання/прощення.
Враховуючи вищевикладене, зазначені заявником обґрунтування підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не знайшло свого документального підтвердження, тобто не доведено належними доказами.
Згідно п.1 ч. 4 ст. 119 Кодексу про банкрутство, господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо, відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Враховуючи те, що заявник не довів наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд дійшов до висновку про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 вказано, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства, інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, тому до боржника - фізичної особи за приписами Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства установлено спеціальні вимоги до його добросовісності, інше б суперечило засадам цивільного законодавства, зокрема таким, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом (пункт 6 частини 1 статті 3, частина 3 статті 13 Цивільного кодексу України).
До боржника - фізичної особи Кодекс України з процедур банкрутства установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів Кодекс України з процедур банкрутства покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4-11 частини третьої Кодексу України з процедур банкрутства), а в разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства );
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 Кодексу України з процедур банкрутства );
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статті 128 Кодексу України з процедур банкрутства ).
Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 вказано, що за змістом приписів статей 116, 119, 123, 125, 126, 128 Кодексу України з процедур банкрутства щодо вимог до боржника та процесуальних наслідків їх невиконання, законодавець означив принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності (подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 31.01.2024 у cправі №911/2140/22, від 15.02.2024 у справі №904/7413/21, від 25.01.2024 у справі №916/1575/21, від 18.04.2024 у справі №920/1398/21).
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Зважаючи на те, що суд відмовляє у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність боржника, господарський суд залишає без розгляду заяву арбітражного керуючого Белінської Н.О. про участь у справі.
З урахуванням частини 7 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.
Керуючись статтями 1, 2, 113, 115, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Заяву арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни від 27.11.2025 залишити без розгляду.
Суд роз'яснює боржнику, що згідно із частиною 7 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.
Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення, 17.12.2025 року, та може бути оскаржена у строки та порядку, встановлені ст. ст. 256, 257 ГПК України до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Повну ухвалу складено 22.12.2025.
Суддя Димбовський В.В.