ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.12.2025Справа № 910/15726/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат» (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, буд. 8) про забезпечення позову до подачі позову
особа, яка може отримати статус учасника справи Акціонерне товариство «Завод «Маяк» (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, буд. 8)
Без виклику (повідомлення) представників учасників справи
До Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат» (далі - заявник) про забезпечення позову до подачі позову, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме:
- до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат» до Акціонерного товариства «Завод «Маяк» про визнання пролонгованим (продовженим) договору оренди нерухомого майна №92 від 30.09.2022, заборонити Акціонерному товариству «Завод «Маяк» чинити перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю «Агат» у користуванні орендованим майном (зокрема але не виключно, у доступі до нього, відключенні (блокуванні) інженерних мереж систем водопостачання та водовідведення, теплопостачання, постачання електричної енергії, трансформаторному обладнанню) - нежитловими приміщеннями, загальною площею 5188,0 кв.м., що розміщені за адресою м. Київ, проспект Степана Бандери, 8, частина корпусу №16A, на 1 - 7 поверхах, що складаються з приміщень: на 1 поверсі - площею 1200 кв.м., на 2 поверсі - площею 475 кв.м.; на 3 поверсі - площею 725 кв.м.; на 4 поверсі - площею 725 кв.м.; на 5 поверсі - площею 725 кв.м.; на 6 поверсі - площею 725 кв.м.; на 7 поверсі - площею 613 кв.м;
- до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат» до Акціонерного товариства «Завод «Маяк» про визнання пролонгованим (продовженим) договору оренди нерухомого майна №92 від 30.09.2022, заборонити Акціонерному товариству «Завод «Маяк» та/або особам, які здійснюють організацію та проведення відкритих торгів (аукціонів), адміністраторам електронної торгової системи ProZorro.Продажі, акціонерному товариству «Прозорро.Продажі» вчиняти будь-які дії, спрямовані на передачу майна в оренду, у тому числі на організацію та/або проведення електронних аукціонів (торгів), у тому числі лоту із ідентифікатором аукціону RLE001-UA-20251210-63566, укладення та підписання договорів оренди майна, у тому числі за результатами електронних аукціонів (торгів), актів приймання-передачі, складання та завантаження в електронну торгову систему протоколів визначення переможця, вчиняти будь-які інші дії щодо проведення продажу права оренди на електронних аукціонах (торгах) щодо нерухомого майна до складу якого повністю або частково входять нежитлові приміщення, загальною площею 5188,0 кв.м., що розміщені за адресою м. Київ, проспект Степана Бандери, 8, частина корпусу №16A, на 1 - 7 поверхах, що складаються з приміщень: на 1 поверсі - площею 1200 кв.м., на 2 поверсі - площею 475 кв.м.; на 3 поверсі - площею 725 кв.м.; на 4 поверсі - площею 725 кв.м.; на 5 поверсі - площею 725 кв.м.; на 6 поверсі - площею 725 кв.м.; на 7 поверсі - площею 613 кв.м.
Подана заява про вжиття заходів забезпечення позову до подачі позову обґрунтована тим, що заявник будучи орендарем спірних приміщень по договору оренди нерухомого майна №92 від 30.09.2022, маючи переважне право на автоматичне продовження (пролонгацію) строку дії договору оренди, у порядку пункту 10.3 договору реалізував таке право на продовження. У той час як орендодавець діючи суперечливо спершу не заперечив проти автоматичного продовження строку дії такого договору та наполягав на проведенні експертної оцінки вартості майна як обов'язкової передумови для пролонгації, втім згодом заперечив проти продовження строку дії договору оренди в цілому, виставивши на продаж на електронному аукціоні (торгах) право оренди на нерухоме майно до складу якого входять нежитлові приміщення, що передані заявнику в оренду.
Заявник наголошує, що відмова орендодавця від автоматичної пролонгації договору оренди нерухомого майна є способом уникнення від виконання зобов'язання щодо погашення заборгованості за рішенням Господарського суду міста Києва від 19.12.2017 у справі №910/10965/17 та відмовою від виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2023 р у справі №910/10965/17, якою передбачено прямий зв'язок з договором оренди нерухомого майна №92 від 30.09.2022 та зарахування орендної плати за ним в рахунок погашення заборгованості Акціонерного товариства «Завод «Маяк» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Агат».
Крім того, заявник зазначає, що орендодавець після відмови у автоматичній пролонгації договору систематично чинить перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю «Агат» у користуванні орендованим майном, зокрема але не виключно, у доступі до нього, відключенні (блокуванні) інженерних мереж систем водопостачання та водовідведення, теплопостачання, постачання електричної енергії трансформаторному обладнанню.
При цьому, заявник наголошує, що він має намір подати до Господарського суду міста Києва позовну заяву про визнання пролонгованим (продовженим) договору оренди нерухомого майна №92 від 30.09.2022, укладеного із АТ «Завод «Маяк» (далі - товариство), відповідно до якого в оренду ТОВ «Агат» було передано нерухоме майно, нежитлові приміщення, загальною площею 5188,0 кв.м., що розміщені за адресою м. Київ, проспект Степана Бандери, 8, частина корпусу №16A, оскільки інша сторона правочину всупереч укладеного договору безпідставно відмовилась від автоматичної пролонгації договору.
19.12.2025 через відділ діловодства суду від Акціонерного товариства «Завод «Маяк» надійшли заперечення на подану заяву, в якій наголосило на тому, що договір №92 припинено у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено та своєчасним повідомленням проти продовження договору, що свідчить про втрату заявником права на оренду та відсутність підстав для забезпечення позову. При цьому зауважує, що саме заявник не допускає на територію об'єкта нерухомості АТ «Завод «Маяк», як власника майна, а мирова угода не передбачає обов'язок АТ «Завод «Маяк» на укладення чи продовження будь-яких угод з ТОВ «Агат», а лише передбачає порядок зарахування коштів по договору до його завершення.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат» про забезпечення позову до подачі позову та заперечення на неї суд прийшов до наступного висновку.
Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною першою статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Забезпечення позову за своєю правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Забезпечення позову - це, по суті, обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Так, приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (аналогічний висновок міститься у пункті 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20). Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Необхідно розрізняти види (способи) забезпечення позову, які можуть застосовуватись до позовів майнового характеру, а які - для забезпечення немайнових позовних вимог, тобто фактично заходи забезпечення позову можна поділити на майнові та немайнові. Майнові заходи забезпечення мають застосовуватись для забезпечення позовних вимог майнового характеру, тобто таких, де матеріальна позовна вимога виражена саме в грошовій формі в ціні позову в розумінні статті 163 Господарського процесуального кодексу України.
Метою застосування заходів забезпечення позову майнового характеру є обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача, на момент пред'явлення позову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду.
Заходи забезпечення позову немайнового характеру спрямовані на покладення на відповідача чи інших осіб обов'язку вчинити активні дії чи утриматись від їх вчинення, не пов'язаних з передачею грошових сум чи майна.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №907/269/22.
Зважаючи на практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.05.2023 у справі №916/3710/22.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачеві або іншим особам здійснювати певні дії.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
З наведеного слідує, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.12.2022 у справі №905/255/22 та від 28.11.2022 у справі №916/731/21.
У даному випадку, заявник має намір звернутися до суду з вимогою про визнання пролонгованим (продовженим) договору оренди нерухомого майна №92 від 30.09.2022, укладеного із АТ «Завод «Маяк».
Відтак, має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У немайнових спорах має досліджуватися чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, в разі задоволення позовних вимог, що відповідає правовій позиції викладеній у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18 та постановах Верховного Суду від 08.04.2021 у справі №910/21049/17, від 29.03.2021 у справі №910/16800/20 та від 16.03.2021 у справі №921/302/20.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім "право на суд", яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§ 60, 61 рішення від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини", заява № 32715/06). Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17.
Зі змісту заяви вбачається, що заявник має намір подати до Господарського суду міста Києва позовну заяву про визнання пролонгованим (продовженим) договору оренди нерухомого майна №92 від 30.09.2022, укладеного із АТ «Завод «Маяк», відповідно до якого в оренду ТОВ «Агат» було передано нерухоме майно, нежитлові приміщення, загальною площею 5188,0 кв.м., що розміщені за адресою м. Київ, проспект Степана Бандери, 8, частина корпусу №16A, відтак, метою забезпечення позову до його подачі, за змістом заяви заявника, є створення передумов для ефективного захисту та поновлення порушених прав позивача, у випадку задоволення позову, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
Як зазначає заявник між ним, як орендарем, та Акціонерним товариством «Завод «Маяк», як орендодавцем, було укладено договір оренди нерухомого майна №92 від 30.09.2022, предметом якого є надання орендарю у строкове платне користування нерухомого майна, а саме: нежитлових приміщень, загальною площею 5188,0 кв.м., що розміщені за адресою м. Київ, проспект Степана Бандери, 8, частина корпусу №16A і умовами договору сторони погодили переважне право заявника на продовження договору шляхом автоматичної пролонгації не більше 6-ти разів, і при кожній пролонгації такого договору оренди проводиться експертна оцінка вартості майна.
Заявник зазначає, що звертався у встановленому порядку до товариства з листами про автоматичну пролонгацію договору і орендодавець спершу не заперечив проти автоматичного продовження строку дії такого договору та наполягав на проведенні експертної оцінки вартості майна як обов'язкової передумови для пролонгації, втім згодом заперечив проти продовження строку дії договору оренди в цілому, виставивши на продаж на електронному аукціоні (торгах) право оренди на нерухоме майно до складу якого входять нежитлові приміщення, що передані заявнику в оренду. Крім того, орендодавець після відмови у автоматичній пролонгації договору систематично чинить перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю «Агат» у користуванні орендованим майном, зокрема але не виключно, у доступі до нього, відключенні (блокуванні) інженерних мереж систем водопостачання та водовідведення, теплопостачання, постачання електричної енергії трансформаторному обладнанню.
При цьому, заявник вважає, що відмова орендодавця від автоматичної пролонгації договору оренди нерухомого майна є способом уникнення від виконання зобов'язання щодо погашення заборгованості за рішенням Господарського суду міста Києва від 19.12.2017 у справі №910/10965/17 та відмовою від виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2023 р у справі №910/10965/17, якою передбачено прямий зв'язок з договором оренди нерухомого майна №92 від 30.09.2022 та зарахування орендної плати за ним в рахунок погашення заборгованості Акціонерного товариства «Завод «Маяк» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Агат».
З викладеного вбачається, що між сторонами договору оренди нерухомого майна №92 від 30.09.2022 виникли спірні питання щодо наявності чи відсутності підстав для пролонгації вказаного договору та відповідно наявність чи відсутність у заявника права оренди спірними приміщеннями, які заявник має намір передати на розгляд суду шляхом подання відповідного позову.
У той же час, як вбачається з матеріалів заяви, Акціонерне товариство «Завод «Маяк» в електронній торговій системі ProZorro.Продажі опублікувало оголошення про проведення аукціону 26.12.2025 (за посиланням: https://prozorro.sale/auction/RLE001-UA-20251210-63566/) щодо продажу права оренди на нерухоме майно: нежитлові приміщення, 1-7/7 поверхів, загальною площею: 7719,8 кв. м, розташовані за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, 8, корпус 16-А, до складу яких повністю або частково входять нежитлові приміщення, загальною площею 5188,0 кв.м., що розміщені за адресою м. Київ, проспект Степана Бандери, 8, частина корпусу №16A, на 1 - 7 поверхах, що складаються з приміщень: на 1 поверсі - площею 1200 кв.м., на 2 поверсі - площею 475 кв.м.; на 3 поверсі - площею 725 кв.м.; на 4 поверсі - площею 725 кв.м.; на 5 поверсі - площею 725 кв.м.; на 6 поверсі - площею 725 кв.м.; на 7 поверсі - площею 613 кв.м., які були передані в оренду заявнику по договору оренди нерухомого майна №92 від 30.09.2022 і щодо якого виник спір.
З огляду на викладене, заявник вважає, що в разі невжиття таких заходів забезпечення до подачі позову як заборони орендодавцю, як потенційному відповідачу, чинити перешкоди орендарю, як потенційному позивачу, у користуванні майном (зокрема але не виключно, у доступі до нього, відключенні (блокуванні) інженерних мереж систем водопостачання та водовідведення, теплопостачання, постачання електричної енергії трансформаторному обладнанню) та заборони проведення відкритих торгів (аукціонів) щодо продажу права оренди на спірні нежитлові приміщення, в подальшому унеможливить захист прав заявника на оренду нерухомості.
Згідно статтею 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
При цьому, законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет належності, допустимості та достовірності.
Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову до його подачі, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом майбутнього позову, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову до подачі позову.
Виходячи з долучених до заяви доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог та наданих заперечень на вказану заяву, судом встановлено, що між сторонами дійсно виник спір, об'єктом якого є право користування нерухомим майном і саме це право виставлено на аукціон.
Відтак, враховуючи предмет майбутнього позову, з яким заявник прагне звернутися до відповідача, суд приходить висновку, що такий захід забезпечення позову, як заборона Акціонерному товариству «Завод «Маяк» та/або особам, які здійснюють організацію та проведення відкритих торгів (аукціонів), адміністраторам електронної торгової системи ProZorro.Продажі, акціонерному товариству «Прозорро.Продажі» вчиняти будь-які дії, спрямовані на передачу майна в оренду, у тому числі на організацію та/або проведення електронних аукціонів (торгів), у тому числі лоту із ідентифікатором аукціону RLE001-UA-20251210-63566, укладення та підписання договорів оренди майна, у тому числі за результатами електронних аукціонів (торгів), актів приймання-передачі, складання та завантаження в електронну торгову систему протоколів визначення переможця, вчиняти будь-які інші дії щодо проведення продажу права оренди на електронних аукціонах (торгах) щодо нерухомого майна до складу якого повністю або частково входять нежитлові приміщення, загальною площею 5188,0 кв.м., що розміщені за адресою м. Київ, проспект Степана Бандери, 8, частина корпусу №16A, на 1 - 7 поверхах, що складаються з приміщень: на 1 поверсі - площею 1200 кв.м., на 2 поверсі - площею 475 кв.м.; на 3 поверсі - площею 725 кв.м.; на 4 поверсі - площею 725 кв.м.; на 5 поверсі - площею 725 кв.м.; на 6 поверсі - площею 725 кв.м.; на 7 поверсі - площею 613 кв.м., до вирішення спору по суті та набрання рішенням суду законної сили, є співмірним заходом забезпечення позову із предметом майбутнього позову та забезпечить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі задоволення позову, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
ЄСПЛ у низці своїх рішень вказував, що вилучення власності в інтересах судочинства, яке не позбавляє власника його майна, а тільки тимчасово припиняє його можливості користуватися та розпоряджатися цим майном, зазвичай пов'язане із здійсненням контролю за використанням власності, що охоплюється сферою застосування другого абзацу ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення від 22.02.1994 у справі "Раймондо проти Італії", ухвала щодо прийнятності від 07.11.2006 у справі "Адамчик проти Польщі", рішення у справах "Карамітров та інші проти Болгарії" від 10.01.2008).
Отже, допускається обмеження судами розпорядження майном особи, за умови дотримання таких вищенаведених вимог, встановлених статтею 1 Першого протоколу до Конвенції як законність, пропорційність та загальний інтерес.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.04.2023 у справі №910/15043/21(910/10070/22) та від 16.09.2020 у справі №910/13208/19.
При цьому, даний захід забезпечення позову не покладає обтяжливих обов'язків на відповідача, а є тимчасовим обмеженням його прав, оскільки вжиття заходів забезпечення позову спрямоване на запобігання імовірним порушенням майнових прав заявника, забезпечуючи збалансованість інтересів сторін.
У даному випадку, з огляду на майбутній предмет спору, існує обґрунтована необхідність у збереженні існуючого на сьогоднішній день кола суб'єктів спірних правовідносин, що можливе шляхом заборони проведення відкритих торгів (аукціонів) щодо продажу права оренди на спірні нежитлові приміщення, до встановлення дійсних обставин перебігу спірних правовідносин.
При цьому, суд виходить із того, що існує реальна загроза ефективному захисту та поновлення порушених прав заявника, як потенційного позивача, у разі задоволення позову, без вжиття заходів забезпечення позову до його подачі, оскільки невжиття заходів забезпечення позову й подальші ймовірні дії орендодавця, як потенційного відповідача та як організатора аукціону щодо продажу права оренди на спірні приміщення та передачі майна в оренду іншій особі, до вирішення спору по суті можуть призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав такого заявника, зокрема, унеможливить захист права на оренду спірних об'єктів нерухомості в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
До того ж, зважаючи на наявність спору між сторонами договору оренди нерухомого майна №92 від 30.09.2022 щодо наявності чи відсутності у заявника права на оренду майна, такий спосіб забезпечення позову забезпечить уникнення правової невизначеності для майбутнього переможця аукціону та захистить від можливих судових спорів у майбутньому.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат» про забезпечення позову до його подачі в частині заборони Акціонерному товариству «Завод «Маяк» та/або особам, які здійснюють організацію та проведення відкритих торгів (аукціонів), адміністраторам електронної торгової системи ProZorro.Продажі, акціонерному товариству «Прозорро.Продажі» вчиняти будь-які дії, спрямовані на передачу майна в оренду, у тому числі на організацію та/або проведення електронних аукціонів (торгів), у тому числі лоту із ідентифікатором аукціону RLE001-UA-20251210-63566, укладення та підписання договорів оренди майна, у тому числі за результатами електронних аукціонів (торгів), актів приймання-передачі, складання та завантаження в електронну торгову систему протоколів визначення переможця, вчиняти будь-які інші дії щодо проведення продажу права оренди на електронних аукціонах (торгах) щодо нерухомого майна до складу якого повністю або частково входять нежитлові приміщення, загальною площею 5188,0 кв.м., що розміщені за адресою м. Київ, проспект Степана Бандери, 8, частина корпусу №;16A, на 1 - 7 поверхах, що складаються з приміщень: на 1 поверсі - площею 1200 кв.м., на 2 поверсі - площею 475 кв.м.; на 3 поверсі - площею 725 кв.м.; на 4 поверсі - площею 725 кв.м.; на 5 поверсі - площею 725 кв.м.; на 6 поверсі - площею 725 кв.м.; на 7 поверсі - площею 613 кв.м., до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат» до Акціонерного товариства «Завод «Маяк» про визнання пролонгованим (продовженим) договору оренди нерухомого майна №92 від 30.09.2022.
Водночас, суд не вбачає і заявником не наведено належних підстав для забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству «Завод «Маяк» чинити перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю «Агат» у користуванні орендованим майном (зокрема але не виключно, у доступі до нього, відключенні (блокуванні) інженерних мереж систем водопостачання та водовідведення, теплопостачання, постачання електричної енергії трансформаторному обладнанню) - нежитловими приміщеннями, загальною площею 5188,0 кв.м., що розміщені за адресою м. Київ, проспект Степана Бандери, 8, частина корпусу №16A, на 1 - 7 поверхах, що складаються з приміщень: на 1 поверсі - площею 1200 кв.м., на 2 поверсі - площею 475 кв.м.; на 3 поверсі - площею 725 кв.м.; на 4 поверсі - площею 725 кв.м.; на 5 поверсі - площею 725 кв.м.; на 6 поверсі - площею 725 кв.м.; на 7 поверсі - площею 613 кв.м., оскільки наведений захід забезпечення позову не підтверджений належними та допустимими доказами у розумінні Господарського процесуального кодексу України, матеріали заяви не містять дійсних, безумовних та беззаперечних доказів здійснення АТ «Завод «Маяк» реальних перешкод у користуванні нерухомим майном визначеним договором оренди.
Разом з цим, суд зауважує, що обставини наведені в обґрунтування заперечень проти заяви про забезпечення позову свідчать про наявність спору між сторонами, зокрема, щодо наявності чи відсутності у заявника права користування майном за договором №92, що є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не може вирішуватися під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення ЄСПЛ від 13.01.2011 у справі «Кюблер проти Німеччини»).
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (відповідачів) або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №910/18739/16, від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20).
Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь заявника вже не призведе до захисту прав або інтересів заявника, за яким він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені «правом на суд».
Відтак, вжиття відповідних заходів забезпечення позову матиме наслідком збереження існуючого станом на момент подання заяви стану між сторонами до вирішення судом спірних питань між ними та уникнення можливого порушення прав та інтересів потенційного переможця аукціону, тому відсутні підстави вважати, що права відповідача і баланс інтересів будуть порушені такими заходами.
У той же час, суд зауважує, що за приписами статті 146 Господарського процесуального кодексу України у випадку залишення позову без розгляду або закриття провадження з інших, ніж зазначені у частині першій статті 142 цього Кодексу підстав, або у випадку ухвалення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.
Згідно частини 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову до подачі позову.
Суд звертає увагу не те, що частина 3 статті 138 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Водночас, суд зазначає, що заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі, зокрема неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 138 цього Кодексу (ч. 13 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому, в розрізі зустрічного забезпечення, суд зазначає, що застосування означених заходів у відповідності до ч. 1 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов'язком суду для реалізації якого, у даному випадку, у господарського суду достатні підстави відсутні.
Керуючись статтями 74, 76, 136, 137, 138, 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат» про забезпечення позову до подачі позову задовольнити частково.
2. До набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат» до Акціонерного товариства «Завод «Маяк» про визнання пролонгованим (продовженим) договору оренди нерухомого майна №92 від 30.09.2022, заборонити Акціонерному товариству «Завод «Маяк» та/або особам, які здійснюють організацію та проведення відкритих торгів (аукціонів), адміністраторам електронної торгової системи ProZorro.Продажі, акціонерному товариству «Прозорро.Продажі» вчиняти будь-які дії, спрямовані на передачу майна в оренду, у тому числі на організацію та/або проведення електронних аукціонів (торгів), у тому числі лоту із ідентифікатором аукціону RLE001-UA-20251210-63566, укладення та підписання договорів оренди майна, у тому числі за результатами електронних аукціонів (торгів), актів приймання-передачі, складання та завантаження в електронну торгову систему протоколів визначення переможця, вчиняти будь-які інші дії щодо проведення продажу права оренди на електронних аукціонах (торгах) щодо нерухомого майна до складу якого повністю або частково входять нежитлові приміщення, загальною площею 5188,0 кв.м., що розміщені за адресою м. Київ, проспект Степана Бандери, 8, частина корпусу №16A, на 1 - 7 поверхах, що складаються з приміщень: на 1 поверсі - площею 1200 кв.м., на 2 поверсі - площею 475 кв.м.; на 3 поверсі - площею 725 кв.м.; на 4 поверсі - площею 725 кв.м.; на 5 поверсі - площею 725 кв.м.; на 6 поверсі - площею 725 кв.м.; на 7 поверсі - площею 613 кв.м.
3. В іншій частині в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат» про забезпечення позову у справі №910/15726/25 до подачі позову відмовити.
4. Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень та може бути пред'явлена до виконання у передбаченому чинним законодавством порядку до 23.12.2028.
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агат» (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, буд. 8, ідентифікаційний код 30697587).
Боржник: Акціонерне товариство «Завод «Маяк» (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, буд. 8; ідентифікаційний код 14307423)
Ухвала набирає законної сили 22.12.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
СуддяТ.В. Васильченко