ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.12.2025Справа № 910/8885/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Ломаки В.С.,
за участю секретаря судового засідання: Видиш А.В.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Фізичної особи-підприємця Колозенка Сергія Юрійовича
до Фізичної особи-підприємця Смертельного Ігоря Вікторовича
про стягнення 166 597,00 грн. та зобов'язання вчинити дії,
та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Смертельного Ігоря Вікторовича
до Фізичної особи-підприємця Колозенка Сергія Юрійовича
про стягнення 646 287,93 грн.,
Представники сторін (за первісним позовом):
від позивача: Вишковський Є.Л. за ордером від 16.07.2025 року серії ВІ № 1319022;
від відповідача: Побережна М.О. за ордером від 04.08.2025 року серії ВВ № 1050724.
Фізична особа-підприємець Колозенко Сергій Юрійович звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Смертельного Ігоря Вікторовича заборгованості за укладеним між сторонами 26.07.2024 року договором № 2607/1-24 (далі - Договір) у розмірі 166 597,00 грн., а також зобов'язання відповідача надати позивачу паролі доступу до хостинг-акаунту та паролі доступу до акаунту, де розташоване доменне ім'я для перенесення (остаточної передачі) сайту.
Одночасно з позовом Фізична особа-підприємець Колозенко Сергій Юрійович подав заяву від 17.07.2025 року про забезпечення вищенаведеного позову, в якій просив суд накласти арешт на грошові кошти у розмірі 199 625,00 грн. (що становить суму ціни позову та заявлених до стягнення судових витрат у справі), які обліковуються на розрахунковому рахунку Фізичної особи-підприємця Смертельного Ігоря Вікторовича.
Ухвалою від 18.07.2025 року господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Колозенка Сергія Юрійовича про забезпечення позову.
Разом із тим, ухвалою від 18.07.2025 року суд залишив позовну заяву Фізичної особи-підприємця Колозенка Сергія Юрійовича без руху з одночасним встановленням останньому строку та способу усунення її недоліків.
21.07.2025 року через систему “Електронний суд» надійшла заява позивача від 19.07.2025 року про усунення недоліків позовної заяви.
Враховуючи наведені обставини, ухвалою від 28.07.2025 року господарський суд міста Києва прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/8885/25, вирішив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 28.08.2025 року.
04.08.2025 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшов відзив Фізичної особи-підприємця Смертельного Ігоря Вікторовича від 04.08.2025 року на позовну заяву, в якому останній заперечив проти задоволення вимог позивача з огляду на те, що незважаючи на стале авансування робіт, у строк до 12.12.2024 року передбачені умовами Договору роботи зі створення інтернет сайту позивачем завершені не були, як і не був завершений та переданий замовнику жоден з проміжних етапів таких робіт. Зважаючи на вказані обставини, листом від 01.07.2025 року № 601 відповідач на підставі частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України повідомив Фізичну особу-підприємця Колозенка Сергія Юрійовича про одностороннє розірвання Договору та вимагав повернення сплачених за цією угодою грошових коштів. Оскільки заявлена позивачем до стягнення сума коштів у розмірі 166 597,00 грн. фактично є авансом за четвертий етап робіт за Договором, до виконання якого позивач не приступав, а сам Договір був розірваний відповідачем в односторонньому порядку, Фізична особа-підприємець Смертельний Ігор Вікторович вказав про відсутність правових підстав для стягнення з нього означених грошових коштів. Крім того, з огляду на розірвання наведеного правочину, зобов'язання відповідача з передачі позивачу даних (паролів доступу до хостинг-акаунту та паролів доступу до акаунту) були припинені на підставі приписів частини 2 статті 653 Цивільного кодексу України.
07.08.2025 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява Фізичної особи-підприємця Смертельного Ігоря Вікторовича від 07.08.2025 року, в якій останній просив суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Колозенка Сергія Юрійовича 642 171,00 грн. основного боргу та 1 952,90 грн. 3 % річних.
В обґрунтування позовних вимог за зустрічним позовом Фізична особа-підприємець Смертельний Ігор Вікторович вказував на те, що після розірвання ним в односторонньому порядку Договору сплачені замовником кошти в якості попередньої оплати (авансу) за цим правочином стали такими, що збережені відповідачем за зустрічним позовом без належної правової підстави, а відтак наведені кошти у розмірі 642 171,00 грн. підлягають поверненню Фізичній особі-підприємцю Смертельному Ігорю Вікторовичу. Крім того, позивач за зустрічним позовом у період з 02.07.2025 року по 07.08.2025 року нарахував та заявив до стягнення з Фізичної особи-підприємця Колозенка Сергія Юрійовича 3 % річних у розмірі 1 952 ,90 грн.
Ухвалою від 12.08.2025 року господарський суд міста Києва прийняв до розгляду зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця Смертельного Ігоря Вікторовича, об'єднав її в одне провадження з первісним позовом у справі № 910/8885/25 та призначив її до спільного розгляду з первісним позовом у підготовчому засіданні на 28.08.2025 року.
25.08.2025 року через систему “Електронний суд» надійшов відзив Фізичної особи-підприємця Колозенка Сергія Юрійовича від 23.08.2025 року на зустрічну позовну заяву, в якому останній заперечив проти задоволення вимог зустрічного позову, а також у порядку статті 90 Господарського процесуального кодексу України поставив Фізичній особі-підприємцю Смертельному Ігорю Вікторовичу ряд запитань про обставини, які мають значення для справи.
28.08.2025 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла відповідь Фізичної особи-підприємця Смертельного Ігоря Вікторовича від 27.08.2025 року на відзив на зустрічний позов, в якій останній, зокрема, виклав відповіді на поставлені йому Фізичною особою-підприємцем Колозенком Сергієм Юрійовичем запитання.
У підготовчому засіданні 28.08.2025 року суд встановив Фізичній особі-підприємцю Колозенку Сергію Юрійовичу процесуальні строки на подання відповіді на відзив на первісну позовну заяву та заперечень на зустрічну позовну заяву - до 04.09.2025 року, встановив Фізичній особі-підприємцю Смертельному Ігорю Вікторовичу процесуальний строк на подання заперечень на первісну позовну заяву - до 12.09.2025 року, а також відклав підготовче засідання на 17.09.2025 року.
До початку призначеного підготовчого засідання 17.09.2025 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява Фізичної особи-підприємця Смертельного Ігоря Вікторовича від 17.09.2025 року, в якій останній збільшив розмір зустрічних позовних вимог та просив суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Колозенка Сергія Юрійовича 642 171,00 грн. основного боргу та 4 116,93 грн. 3 % річних, нарахованих на цю суму боргу в період з 02.07.2025 року по 17.09.2025 року.
У підготовчому засіданні 17.09.2025 року суд прийняв до розгляду подану Фізичною особою-підприємцем Смертельним Ігорем Вікторовичем заяву від 17.09.2025 року про збільшення розміру позовних вимог, у зв'язку з чим має місце нова ціна зустрічного позову - 646 287,93 грн., виходячи з якої вирішується відповідний спір. Крім того, у наведеному підготовчому засіданні суд встановив Фізичній особі-підприємцю Колозенку Сергію Юрійовичу процесуальний строк на подання відзиву на зустрічну позовну заяву (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) до 02.10.2025 року, продовжив строк проведення підготовчого провадження у справі № 910/8885/25 на 30 днів та відклав підготовче засідання на 15.10.2025 року.
09.10.2025 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява Фізичної особи-підприємця Смертельного Ігоря Вікторовича від 03.10.2025 року, в якій останній не заперечував проти вирішення у підготовчому засіданні 15.10.2025 року питання про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 910/8885/25 до судового розгляду по суті, в разі ненадходження від Фізичної особи-підприємця Колозенка Сергія Юрійовича нових заяв чи клопотань.
Ухвалою від 15.10.2025 року господарський суд міста Києва закрив підготовче провадження та призначив справу № 910/8885/25 до судового розгляду по суті на 05.11.2025 року.
У судовому засіданні 05.11.2025 року оголошувалася перерва до 19.11.2025 року.
18.11.2025 року через систему “Електронний суд» надійшло клопотання Фізичної особи-підприємця Колозенка Сергія Юрійовича від 18.11.2025 року про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Враховуючи наведене клопотання, у судовому засіданні 19.11.2025 року оголошувалася перерва до 10.12.2025 року.
Представник Фізичної особи-підприємця Колозенка Сергія Юрійовича у судовому засіданні 10.12.2025 року підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні. Водночас останній заперечив проти зустрічних вимог Фізичної особи-підприємця Смертельного Ігоря Вікторовича та просив суд відмовити в їх задоволенні за необґрунтованістю.
Представник Фізичної особи-підприємця Смертельного Ігоря Вікторовича у вказаному судовому засіданні підтримав зустрічні вимоги та заперечив проти первісних вимог Фізичної особи-підприємця Колозенка Сергія Юрійовича, зазначивши про їх безпідставність.
У судовому засіданні 10.12.2025 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов Фізичної особи-підприємця Колозенка Сергія Юрійовича та зустрічний позов Фізичної особи-підприємця Смертельного Ігоря Вікторовича, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва
26.07.2024 року між Фізичною особою-підприємцем Колозенком Сергієм Юрійовичем (виконавець) та Фізичною особою-підприємцем Смертельним Ігорем Вікторовичем (замовник) був укладений Договір, за умовами якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання по наданню послуг у сфері інформатизації, а саме: створення інтернет сайту (далі - сайт) відповідно до Специфікації (далі - Додаток № 1).
Означений правочин разом із Додатком № 1 та Додаток № 2 до нього підписаний сторонами та скріплений відбитком печатки замовника.
Розділом 2 Договору передбачено, що вартість послуг за Договором вказана в Додатку № 1 до Договору. Замовник проводить оплату відповідно до умов, зазначених в Додатку № 1 до Договору. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.
За умовами пунктів 1.1, 2.1 Додатку № 1 до Договору послугами є створення іміджевого інтернет-магазину (сайту). Сума Договору складає суму, еквівалентну 21 160,00 USD без ПДВ, в національній валюті України. Також сторони погодили, що як величина, що визначає курс гривні до долара США на дату здійснення платежу, є комерційний курс, що зазначений на сайті: https://kurs.com.ua.
Відповідно до пункту 3.1 Договору виконавець приступає до виконання робіт негайно з моменту перерахування першого авансу оплати замовником, зазначеного в Додатку № 1 до Договору. Протягом 3 робочих днів з моменту укладення Договору замовник спільно з виконавцем формують загальне уявлення про структуру та наповнення сайту на основі наданих замовником матеріалів для інформаційного наповнення сайту.
Згідно з Розділом 3 Додатку № 1 до Договору замовник сплачує виконавцю перший аванс в розмірі 2 200 USD без ПДВ, протягом 3 (трьох) днів з моменту укладення Договору. У разі несплати першого авансу замовником у встановлений термін, виконавець має право розірвати Договір в односторонньому порядку (пункт 3.1).
Після виконання пункту 3.1 виконавець зобов'язується розробити “Технічне Завдання на розробку Сайту» та “Прототипи сторінок Сайту», у термін 25 робочих днів з моменту отримання першого авансу від замовника. Замовник зобов'язується у термін 5 робочих днів затвердити “Технічне Завдання на розробку Сайту» та “Прототипи сторінок Сайту», або надати виконавцю зауваження (пункт 3.2).
Після виконання пунктів 3.1, 3.2 замовник сплачує виконавцю другий аванс у розмірі 6 636 USD без ПДВ протягом 3 (трьох) днів з моменту прийняття робіт, вказаних у пункті 3.2. У разі несплати другого авансу замовником у встановлений термін, виконавець має право розірвати Договір в односторонньому порядку (пункт 3.3).
Після виконання пунктів 3.1-3.3 виконавець зобов'язується розробити “Дизайн-макет Сайту», у термін 25 робочих днів з моменту отримання другого авансу від замовника. Замовник зобов'язується у термін 5 робочих днів затвердити “Дизайн-макет Сайту», або надати виконавцю зауваження (пункт 3.4).
Після виконання пунктів 3.1-3.4 замовник сплачує виконавцю третій аванс у розмірі 6 636 USD без ПДВ протягом 3 (трьох) днів з моменту прийняття робіт, вказаних у пункті 3.4. У разі несплати замовником третього авансу замовником у встановлений термін, виконавець має право розірвати Договір в односторонньому порядку (пункт 3.5).
Після виконання пунктів 3.1-3.5 виконавець зобов'язується розробити верстку та програмування сайту в термін 30 робочих днів з моменту отримання третього авансу від замовника. Замовник зобов'язується у термін 10 робочих днів затвердити верстку та програмування сайту, або надати виконавцю зауваження (пункт 3.6).
Після виконання пунктів 3.1-3.6 замовник сплачує виконавцю суму в розмірі 4 000 USD без ПДВ протягом 3 (трьох) днів з моменту затвердження верстки та програмування сайту на тестовому хостингу виконавця (пункт 3.7).
Після виконання пунктів 3.1-3.7 виконавець зобов'язується перенести сайт на домен та хостинг замовника у термін 10 робочих днів з моменту отримання четвертого авансу від замовника. Замовник зобов'язується у термін 5 робочих днів затвердити отриманий сайт, або надати виконавцю зауваження (пункт 3.8).
Після виконання пунктів 3.1-3.8 замовник сплачує виконавцю залишкову суму по Договору в розмірі 1 688 USD без ПДВ протягом 3 (трьох) днів з моменту затвердження готового сайту на домені та хостингу замовника (пункт 3.9).
За умовами пункту 3.2 Договору термін виконання робіт за цим Договором становить 90 робочих днів. Початком терміну виконання робіт вважається дата підписання замовником Додатка № 2 до Договору.
Робота, яка виконується виконавцем, ділиться на 2 етапи: виготовлення ескізу сайту та виготовлення готової версії сайту і розміщення його на хостингу замовника. При відмові замовника від затвердження першого варіанту дизайн-концепції сайту, виконавець проводить доопрацювання дизайн-концепції або створення нового варіанту дизайн-концепції протягом 7 робочих днів. Замовнику може бути послідовно надано до трьох варіантів дизайн-концепції сайту, а також до трьох інтерацій правок дизайну сайту. Четвертий і наступний варіанти дизайн-концепції та правок, надані виконавцем, оплачуються замовником додатково (пункт 3.3 наведеної угоди).
Пунктом 3.4 Договору встановлено, що замовник здійснює приймання етапу або всієї роботи в 5-денний термін (виключно робочі дні), рахуючи від наступного робочого дня, що йде за датою надання. За результатами приймання замовник зобов'язаний підписати з виконавцем акт виконаних робіт або направити виконавцю мотивовану відмову від приймання.
Прийняті замовником виконані виконавцем роботи (послуги) оформляються двостороннім актом прийому-передачі робіт (надання послуг). Акт прийому-передачі робіт (надання послуг) складається виконавцем у двох примірниках та направляється замовнику для підписання. В разі не підписання замовником акту прийому-передачі, а також відсутності вмотивованої відмови в підписанні акту, надісланої письмово Поштою України листом на замовлення, протягом 5 днів з моменту передачі його виконавцем, роботи вважаються прийнятими в повному обсязі без зауважень.
За умовами пункту 3.5 цієї угоди в разі направлення мотивованої відмови замовником, сторони складають та підписують акт про необхідні доробки і терміни їх виконання. При цьому, строки виконання окремих етапів і всієї роботи в цілому, відтерміновуються на час, витрачений на узгодження акту і пересилання документації.
Згідно з пунктами 3.6, 3.7 Договору замовник зобов'язаний перевірити отриманий сайт на наявність смислових, орфографічних і граматичних помилок, непрацюючих гіперпосилань, малюнків, що не завантажуються. Виконавець зобов'язаний усунути виявлені помилки в 5-денний термін (виключно робочі дні), повторні виявлення тих самих помилок, непрацюючих гіперпосилань або малюнків, що не завантажуються, мусять бути усунені протягом 24 годин з письмовим повідомленням про таку ситуацію.
У разі ненадходження зауважень від замовника в 5-денний термін (виключно робочі дні), доручена виконавцю робота вважається виконаною. Після надання виконавцем відкоригованої версії сайту в розпорядження замовника сторони підписують акт про здачу-приймання роботи.
Пунктами 4.3.1, 4.3.4-4.3.6 Договору на замовника покладені обов'язки:
- своєчасно оплачувати роботу виконавця в розмірі і в строки, передбачені в Додатку № 1 до Договору;
- прийняти етап і готовий сайт в термін, передбачений пунктом 3.4 Договору, підписати з виконавцем акт здачі-приймання робіт;
- після закінчення дії Договору змінити дані FTP доступу до сайту. В іншому випадку виконавець не несе відповідальності за несанкціонований доступ на сайт;
- надавати всіляке сприяння виконавцю у виконанні останнім своїх зобов'язань за Договором.
Пунктом 4.2.1 цієї угоди передбачене право виконавця не приступати до роботи, а розпочату роботу призупинити у випадках, коли дії (бездіяльність) замовника перешкоджають виконанню виконавцем своїх обов'язків. Термін виконання робіт збільшується на кількість днів призупинення робіт з вини замовника.
Разом із тим, пунктом 4.1.3 Договору встановлений обов'язок виконавця негайно повідомити замовника і до отримання від нього вказівок призупинити роботи при виявленні:
- непридатності або недоброякісності наданої інформації або технічної документації;
- інших, що не залежать від виконавця, обставин, які можуть вплинути на якість роботи або неможливість її завершення в строк.
Відповідно до пункту 6.1 Договору всі виключні права на сайт переходять до замовника після оплати роботи виконавця і прийняття сайту за актом виконаних робіт.
За умовами пункту 9.1 Договору останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань сторонами.
Обґрунтовуючи первісні позовні вимоги, Фізична особа-підприємець Колозенко Сергій Юрійович посилався на те, що починаючи з 20.12.2024 року до липня 2025 року замовник тестував розроблений сайт, постійно присилав нові правки та зауваження, змінював затверджену Технічним завданням концепцію тощо, чим порушував встановлений пунктом 3.6 Додатку № 1 до Договору строк (10 робочих днів) для прийняття замовником сайту. Наведені обставини також були зумовлені порушенням Фізичною особою-підприємцем Смертельним Ігорем Вікторовичем загальноприйнятого порядку прийняття робіт із розробки сайтів, який полягає в уважному вивченні замовником усього сайту, його тестуванні та направленні виконавцю всіх зауваження одним документом та після подальшого врахування виконавцем побажань замовника і виправлення зауважень - проведенні фінального тестування сайту і прийнятті замовником виконаного проекту.
Фізична особа-підприємець Колозенко Сергій Юрійович також вказував, що процес правильної організації виконання та прийняття робіт був неодноразово доведений до відома замовника, проте врахований останнім не був. У таких діях замовника, на переконання виконавця, наявна вина, оскільки Фізична особа-підприємець Смертельний Ігор Вікторович усвідомлював, що “затягує» процес прийняття сайту.
01.07.2025 року замовник надіслав виконавцеві лист від 01.07.2025 року № 601, в якому повідомив про одностороннє розірвання ним Договору та вимагав повернення сплачених Фізичною особою-підприємцем Смертельним Ігорем Вікторовичем на виконання Договору грошових коштів. Означені умисні винні дії замовника, на переконання виконавця, свідчать про заздалегідь сплановане Фізичною особою-підприємцем Смертельним Ігорем Вікторовичем затягування строків приймання робіт зі створення сайту для подальшого пред'явлення вимог щодо повернення грошових коштів.
Разом із тим, враховуючи означені неправомірні дії замовника, Фізична особа-підприємець Колозенко Сергій Юрійович стверджував, що Договір наразі залишається чинним, а його умови мають бути виконані сторонами у повному обсязі. Відтак, у Фізичної особи-підприємця Смертельного Ігоря Вікторовича, з огляду на направлення йому виконавцем актів надання послуг від 25.09.2024 року № 0107-01, від 25.10.2024 року № 2509-01, від 21.02.2025року № 2410-01 та відсутність вмотивованої відмови замовника у підписанні цих актів, залишились невиконаними зобов'язання з надання виконавцеві паролів доступу до хостинг-акаунту та паролів доступу до акаунту, де розташоване доменне ім'я для перенесення (остаточної передачі) сайту, та сплати грошових коштів у розмірі 166 597,00 грн., що становлять еквівалент передбаченої пунктом 3.7 Розділу 3 Додатку № 1 до Договору суми коштів у розмірі 4 000 USD, яка підлягала сплаті виконавцем після затвердження верстки та програмування сайту на його тестовому хостингу.
Заперечуючи проти первісного позову та обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, Фізична особа-підприємець Смертельний Ігор Вікторович вказував на те, що незважаючи на належне виконання ним обов'язків з авансування робіт за Договором, виконавець за час дії цього правочину жодного разу не направляв замовникові актів здачі-приймання виконаних робіт, а також фактично не передав замовникові ані окремих етапів таких робіт, ані кінцевого результату їх виконання - сайту. З огляду на тривале прострочення виконавця та недосягнення мети укладення Договору ні протягом передбаченого цією угодою терміну, ні упродовж розумного строку, листом від 01.07.2025 року № 601 Фізична особа-підприємець Смертельний Ігор Вікторович, керуючись приписами частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України, повідомив контрагента про одностороннє розірвання Договору та вимагав повернути сплачені ним кошти за означеним правочином.
Враховуючи невиконання Фізичною особою-підприємцем Колозенком Сергієм Юрійовичем цієї вимоги у добровільному порядку, Фізична особа-підприємець Смертельний Ігор Вікторович звернувся до господарського суду міста Києва із зустрічним позовом у справі № 910/8885/25 про стягнення з виконавця (з урахуванням прийнятої судом до розгляду заяви від 17.09.2025 року про збільшення розміру зустрічних позовних вимог) 642 171,00 грн. основного боргу та 4 116,93 грн. 3 % річних, нарахованих на цю суму боргу в період з 02.07.2025 року по 17.09.2025 року.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що зустрічні позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Смертельного Ігоря Вікторовича підлягають частковому задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
З огляду на правову природу укладеного між сторонами Договору, який є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов'язків, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою означений правочин є договором підряду.
Аналогічного висновку про те, що правовідносини, які виникають між сторонами при розробці сайтів та програмного забезпечення, за своєю правовою природою є договором підряду, дійшов Верховний Суд у постанові від 23.05.2023 року в справі № 914/2137/21.
Частинами 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до частини 1 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України унормовано, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Як було зазначено вище, за умовами пункту 3.1 Договору виконавець приступає до виконання робіт негайно з моменту перерахування першого авансу оплати замовником, зазначеного в Додатку № 1 до Договору. Протягом 3 робочих днів з моменту укладення Договору замовник спільно з виконавцем формують загальне уявлення про структуру та наповнення сайту на основі наданих замовником матеріалів для інформаційного наповнення сайту.
Згідно з Розділом 3 Додатку № 1 до Договору замовник сплачує виконавцю перший аванс в розмірі 2 200 USD без ПДВ, протягом 3 (трьох) днів з моменту укладення Договору. У разі несплати першого авансу замовником у встановлений термін, виконавець має право розірвати Договір в односторонньому порядку (пункт 3.1).
Після виконання пункту 3.1 виконавець зобов'язується розробити “Технічне Завдання на розробку Сайту» та “Прототипи сторінок Сайту», у термін 25 робочих днів з моменту отримання першого авансу від замовника. Замовник зобов'язується у термін 5 робочих днів затвердити “Технічне Завдання на розробку Сайту» та “Прототипи сторінок Сайту», або надати виконавцю зауваження (пункт 3.2).
Після виконання пунктів 3.1, 3.2 замовник сплачує виконавцю другий аванс у розмірі 6 636 USD без ПДВ протягом 3 (трьох) днів з моменту прийняття робіт, вказаних у пункті 3.2. У разі несплати другого авансу замовником у встановлений термін, виконавець має право розірвати Договір в односторонньому порядку (пункт 3.3).
Після виконання пунктів 3.1-3.3 виконавець зобов'язується розробити “Дизайн-макет Сайту», у термін 25 робочих днів з моменту отримання другого авансу від замовника. Замовник зобов'язується у термін 5 робочих днів затвердити “Дизайн-макет Сайту», або надати виконавцю зауваження (пункт 3.4).
Після виконання пунктів 3.1-3.4 замовник сплачує виконавцю третій аванс у розмірі 6 636 USD без ПДВ протягом 3 (трьох) днів з моменту прийняття робіт, вказаних у пункті 3.4. У разі несплати замовником третього авансу замовником у встановлений термін, виконавець має право розірвати Договір в односторонньому порядку (пункт 3.5).
Після виконання пунктів 3.1-3.5 виконавець зобов'язується розробити верстку та програмування сайту в термін 30 робочих днів з моменту отримання третього авансу від замовника. Замовник зобов'язується у термін 10 робочих днів затвердити верстку та програмування сайту, або надати виконавцю зауваження (пункт 3.6).
Після виконання пунктів 3.1-3.6 замовник сплачує виконавцю суму в розмірі 4 000 USD без ПДВ протягом 3 (трьох) днів з моменту затвердження верстки та програмування сайту на тестовому хостингу виконавця (пункт 3.7).
Після виконання пунктів 3.1-3.7 виконавець зобов'язується перенести сайт на домен та хостинг замовника у термін 10 робочих днів з моменту отримання четвертого авансу від замовника. Замовник зобов'язується у термін 5 робочих днів затвердити отриманий сайт, або надати виконавцю зауваження (пункт 3.8).
Після виконання пунктів 3.1-3.8 замовник сплачує виконавцю залишкову суму по Договору в розмірі 1 688 USD без ПДВ протягом 3 (трьох) днів з моменту затвердження готового сайту на домені та хостингу замовника (пункт 3.9).
За умовами пункту 3.2 Договору термін виконання робіт за цим Договором становить 90 робочих днів. Початком терміну виконання робіт вважається дата підписання замовником Додатка № 2 до Договору (тобто 26.07.2024 року).
Робота, яка виконується виконавцем, ділиться на 2 етапи: виготовлення ескізу сайту та виготовлення готової версії сайту і розміщення його на хостингу замовника. При відмові замовника від затвердження першого варіанту дизайн-концепції сайту, виконавець проводить доопрацювання дизайн-концепції або створення нового варіанту дизайн-концепції протягом 7 робочих днів. Замовнику може бути послідовно надано до трьох варіантів дизайн-концепції сайту, а також до трьох інтерацій правок дизайну сайту. Четвертий і наступний варіанти дизайн-концепції та правок, надані виконавцем, оплачуються замовником додатково (пункт 3.3 наведеної угоди).
Суд встановив, що на виконання умов Договору Фізична особа-підприємець Смертельний Ігор Вікторович на підставі виставленого виконавцем рахунку від 01.07.2024 року № 0107-01 згідно з платіжними інструкціями від 01.08.2024 року № 236 на суму 46 071,00 грн., від 06.08.2024 року № 237 на суму 25 000,00 грн. та від 07.08.2024 року № 239 на суму 20 000,00 грн. сплатив на рахунок Фізичної особи-підприємця Колозенка Сергія Юрійовича грошові кошти у загальному розмірі 91 071,00 грн., що становить передбачену пунктом 3.1 Розділу 3 Додатку № 1 до Договору суму першого авансу в розмірі 2 200 USD.
Зважаючи на викладені обставини, Фізична особа-підприємець Колозенко Сергій Юрійович в силу приписів пунктів 3.1, 3.2 Договору зобов'язаний був негайно приступити до виконання робіт за цим правочином з моменту перерахування йому першого авансу оплати (після отримання виконавцем повної суми цього авансу), тобто з 07.08.2024 року, та закінчити виконання означених робіт у термін 90 робочих днів, тобто до 11.12.2024 року включно.
Слід зазначити, що замовник додатково на підставі виставленого йому рахунку від 25.09.2024 року № 2509/01 на суму 275 799,00 грн. перерахував на користь виконавця за платіжними інструкціями від 26.09.2024 року № 254 на суму 75 799,00 грн. та від 27.09.2024 року № 255 на суму 200 000,00 грн. грошові кошти в загальному розмірі 275 799,00 грн., що складають суму встановленого пунктом 3.3 Розділу 3 Додатку № 1 до Договору суму другого авансу в розмірі 6 636 USD, а на підставі рахунку від 24.10.2024 року № 2410/01 на суму 275 301,00 грн. - сплатив на користь Фізичної особи-підприємця Колозенка Сергія Юрійовича за платіжними інструкціями від 25.10.2024 року № 279 на суму 140 301,00 грн. та від 26.10.2024 року № 280 на суму 135 000,00 грн. грошові кошти в загальному розмірі 270 301,00 грн., що становлять суму передбаченого пунктом 3.5 Розділу 3 Додатку № 1 до Договору суму третього авансу в розмірі 6 636 USD.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Проте, у матеріалах справи відсутні належні докази виконання Фізичною особою-підприємцем Колозенком Сергієм Юрійовичем у погоджений сторонами строк передбачених, зокрема, пунктами 3.4, 3.6 Розділу 3 Додатку № 1 до Договору робіт та передання їх результатів замовнику.
З огляду на викладене, суд зазначає, що права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені статтею 849 Цивільного кодексу України, відповідно до якої: замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (частина 1); якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина 2); якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина 3); замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (частина 4).
Юридичний аналіз статей 837, 849 Цивільного кодексу України дозволяє зробити висновок про те, що договір підряду є одним з цивільно-правових договорів, який має власне правове регулювання умов його укладення та визначає особливості захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання.
Тобто, у статті 849 Цивільного кодексу України передбачено три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду, а саме: підрядник несвоєчасно розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим (частина 2); очевидність для замовника невиконання роботи належним чином та невиконання підрядником у визначений замовником строк вимоги про усунення недоліків (частина 3); відмова замовника від договору до закінчення робіт з виплатою підрядникові плати за виконану частину робіт та відшкодуванням збитків, завданих розірванням договору (частина 4).
Відповідно, правові наслідки відмови замовника від договору підряду на підставі статті 849 Цивільного кодексу України є різними.
Отже, договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов'язань його сторін.
Суд звертає увагу на те, що частиною 2 статті 849 Цивільного кодексу України законодавчо закріплено право замовника на односторонню відмову від договору в разі, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим.
Керуючись означеним положенням Договору та беручи до уваги тривале невиконання Фізичною особою-підприємцем Колозенком Сергієм Юрійовичем погоджених та, зокрема, авансованих замовником робіт, останній листом від 01.07.2025 року № 601 звернувся до виконавця з повідомленням про одностороннє розірвання Договору та вимогою про повернення сплачених Фізичною особою-підприємцем Смертельним Ігорем Вікторовичем на виконання Договору грошових коштів.
За приписами статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Згідно з частиною 7 статті 180 Господарського кодексу України (тут і далі чинного на час виникнення спірних правовідносин) строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.
Відповідно до частини 3 статті 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечувалося, що лист від 01.07.2025 року № 601 був вручений виконавцю 01.07.2025 року.
Так, у відповідь на цей лист Фізична особа-підприємець Колозенко Сергій Юрійович направив на адресу замовника лист від 03.07.2025 року № 2607-1, в якому не погодився з пропозицією щодо розірвання Договору.
Разом із тим, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами (частини 1-3 статті 202 Цивільного кодексу України).
Правочин є найбільш розповсюдженим юридичним фактом, за допомогою якого набуваються, змінюються, або припиняються права та обов'язки в учасників цивільних правовідносин. До односторонніх правочинів, зокрема, відноситься: видача довіреності, відмова від права власності, складання заповіту, публічна обіцянка винагороди, прийняття спадщини, згода іншого співвласника на розпорядження спільним майном. При вчиненні одностороннього правочину воля виражається (виходить) від однієї сторони. Між цим така сторона може бути представлена декількома особами, прикладом чого може виступати видання довіреності двома та більше особами, спільний заповіт подружжя та ін. Аналіз розуміння як правочину, так і одностороннього правочину свідчить, що односторонні правочини: є вольовими діями суб'єкта; вчиняються суб'єктами для здійснення своїх цивільних прав і виконання обов'язків; спрямовані на настання правових наслідків (набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків).
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (частина 3 статті 651 Цивільного кодексу України).
У цивільному законодавстві закріплено конструкцію “розірвання договору» (статті 651-654 Цивільного кодексу України). Вона охоплює собою розірвання договору: за згодою (домовленістю) сторін; за рішенням суду; внаслідок односторонньої відмови від договору. У спеціальних нормах Цивільного кодексу України досить часто використовується формулювання “відмова від договору». Односторонню відмову від договору в тих випадках, коли вона допускається законом або договором, слід кваліфікувати як односторонній правочин, оскільки вона є волевиявленням особи, спеціально спрямованим на припинення цивільних прав та обов'язків.
Суд звертає увагу, що за загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути передбачені законом або безпосередньо у договорі та можуть бути узалежнені від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).
Відтак, відмова від договору підряду за своєю суттю є одностороннім правочином і, з огляду на підстави такої відмови, є способом захисту порушених прав замовника, а тому не вимагає згоди другої сторони.
При цьому, у випадку наявності права, одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли права на односторонню відмову у сторони немає, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.
Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.09.2023 року в справі № 911/1518/22, від 28.02.2023 року в справі № 909/899/21, від 06.07.2022 року в справі № 904/8118/21, від 09.02.2022 року в справі № 922/1372/21, від 27.10.2021 року в справі № 910/16684/19 та інших.
Оскільки право замовника на одностороннє розірвання договору підряду в разі, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, прямо передбачене частиною 2 статті 849 Цивільного кодексу України, і така одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання, суд, з урахуванням вищенаведених положень та фактичних обставин даної справи, дійшов висновку про те, що правочин у вигляді односторонньої відмови замовника від Договору є вчиненим, а укладений між сторонами Договір, незважаючи на викладені в листі виконавця від 03.07.2025 року № 2607-1 заперечення, - є розірваним після 01.07.2025 року.
Заперечуючи проти задоволення зустрічних вимог Фізичної особи-підприємця Смертельного Ігоря Вікторовича, виконавець посилався на те, що кожен передбачений Розділом 3 Додатку № 1 до Договору етап робіт є своєрідним фундаментом та технічним завданням для наступного етапу роботи, а без виконання попереднього етапу виконавець позбавлений можливості переходити до наступного етапу з огляду на фактичну відсутність чітко затвердженого завдання. За таких обставин, факт оплати (авансування) замовником кожного наступного етапу, на переконання Фізичної особи-підприємця Колозенка Сергія Юрійовича, є беззаперечним доказом прийняття замовником робіт за попередніми етапами, тоді як пунктом 3.4 Договору сторонам надано право вибору підписання актів приймання-передачі виконаних робіт після завершення кожного етапу робіт або після завершення виконання робіт за Договором в цілому.
Більше того, чинним законодавством не передбачено обов'язку сторін договору підряду підписувати акт виконаних робіт, однак встановлено пріоритет за реальним виконанням робіт та послуг, а не за формальним фактом наявності/відсутності підписаних актів виконаних робіт.
У той же час, наведені заперечення не беруться судом до уваги з огляду, зокрема, на положення пунктів 3.4, 3.5 Договору, за якими замовник здійснює приймання етапу або всієї роботи в 5-денний термін (виключно робочі дні), рахуючи від наступного робочого дня, що йде за датою надання. За результатами приймання замовник зобов'язаний підписати з виконавцем акт виконаних робіт або направити виконавцю мотивовану відмову від приймання. Прийняті замовником виконані виконавцем роботи (послуги) оформляються двостороннім актом прийому-передачі робіт (надання послуг). Акт прийому-передачі робіт (надання послуг) складається виконавцем у двох примірниках та направляються замовнику для підписання. В разі направлення мотивованої відмови замовником, сторони складають та підписують акт про необхідні доробки і терміни їх виконання. При цьому, строки виконання окремих етапів і всієї роботи в цілому, відтерміновуються на час, витрачений на узгодження акту і пересилання документації.
Однак, матеріали справи не містять доказів підписання сторонами жодного акту приймання-передачі виконаних робіт за Договором - ні за конкретним етапом виконання цих робіт, ні за фактом їх повного та остаточного виконання Фізичною особою-підприємцем Колозенком Сергієм Юрійовичем.
Більше того, матеріали справи не містять й інших належних та допустимих доказів, які свідчать про фактичне належне виконання Фізичною особою-підприємцем Колозенком Сергієм Юрійовичем конкретних погоджених сторонами етапів передбачених, зокрема, пунктами 3.4, 3.6 Розділу 3 Додатку № 1 до Договору робіт із визначенням чітких періодів (дат) їх виконання та прийняття (погодження) таких етапів робіт замовником (у тому числі протягом встановленого Договором терміну тривалістю 90 робочих днів з моменту отримання першого авансу, тобто до 11.12.2024 року включно). Слід також зазначити, що факт та дата прийняття належним чином виконаних робіт не ставиться умовами Договору чи імперативними законодавчими приписами в залежність від авансування замовником наступних етапів таких робіт.
Докази, які свідчать про виникнення правових підстав для відтермінування виконання Фізичною особою-підприємцем Колозенком Сергієм Юрійовичем робіт за Договором (у тому числі на час, витрачений на узгодження акту і пересилання документації, внаслідок прострочення замовника чи вчинення останнім дій чи бездіяльності, які перешкоджають виконавцю виконувати його обов'язки за Договором тощо), як і докази внесення сторонами змін до Договору в частині продовження строків виконання таких робіт, у матеріалах справи також відсутні.
Більше того, у заявах по суті справи Фізична особа-підприємець Колозенко Сергій Юрійович посилався на те, що затягування замовником прийняття виконаних робіт шляхом направлення виконавцеві нових правок та зауважень тривало до липня 2025 року та розпочалося 20.12.2024 року, тобто вже фактично після закінчення встановленого Договором кінцевого строку на виконання всього обсягу погоджених сторонами робіт за цією угодою.
Відтак, суд критично оцінює висловлені виконавцем заперечення проти задоволення зустрічного позову Фізичної особи-підприємця Смертельного Ігоря Вікторовича.
Суд також врахував положення пункту 9.8 Договору, за якими у разі, якщо замовник ініціює розірвання Договору з причин, не пов'язаних з порушенням виконавцем умов Договору, сума передоплати, перерахована замовником на рахунок виконавця, поверненню не підлягає і утримується в якості штрафу за дострокове розірвання Договору.
Однак, означені положення Договору до спірних правовідносин застосуванню не підлягають, оскільки відмова замовника від Договору була зумовлена саме неналежним виконанням умов цього правочину Фізичною особою-підприємцем Колозенком Сергієм Юрійовичем, про що було прямо зазначено в адресованому останньому листі від 01.07.2025 року № 601.
Разом із тим, зі змісту направленої виконавцю вимоги від 01.07.2025 року № 601 вбачається, що замовник просив Фізичну особу-підприємця Колозенка Сергія Юрійовича повернути сплачену суму грошових коштів за Договором у загальному розмірі 551 100,00 грн., яка складає суму оплачених Фізичною особою-підприємцем Смертельним Ігорем Вікторовичем платежів за платіжними інструкціями від 26.09.2024 року № 254 на суму 75 799,00 грн., від 27.09.2024 року № 255 на суму 200 000,00 грн., від 25.10.2024 року № 279 на суму 140 301,00 грн. та від 26.10.2024 року № 280 на суму 135 000,00 грн. У той же час замовник у цій вимозі не просив повернути грошові кошти, сплачені ним за виконання передбачених пунктом 3.2 Розділу 3 Додатку № 1 до Договору робіт з розробки “Технічного Завдання на розробку Сайту» та “Прототипів сторінок Сайту» та визнав факт виконання Фізичною особою-підприємцем Колозенком Сергієм Юрійовичем означених робіт.
З огляду на викладене, суд наголошує, що добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Доктрина “venire contra factum proprium» (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - “non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини “venire contra factum proprium» лежить принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них (постанова Верховного Суду від 28.04.2021 року в справі № 910/9351/20).
Відповідно до частини 3 статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Очевидно, що дії Фізичної особи-підприємця Смертельного Ігоря Вікторовича, який у липні 2025 року в листуванні з виконавцем, незважаючи на не підписання між сторонами відповідного акту приймання-передачі, зазначав про виконання останнім робіт за Договором на авансовану замовником суму в розмірі 91 071,00 грн. та не висував жодних заперечень щодо якості та строків виконання таких робіт, фактично прийнятих замовником, а після звернення Фізичної особи-підприємця Колозенка Сергія Юрійовича до суду з позовною заявою у даній справі почав стверджувати про невиконання цією особою відповідних робіт на суму 91 071,00 грн., суперечать його попередній поведінці і є недобросовісними.
Зважаючи на принципи цивільного законодавства, характер взаємовідносин сторін, правове регулювання їх взаємовідносин, беручи до уваги положення Договору, а також враховуючи попередню поведінку Фізичної особи-підприємця Смертельного Ігоря Вікторовича, суд дійшов висновку про необґрунтованість його зустрічних вимог в частині стягнення з виконавця суми попередньої оплати (авансу) в розмірі 91 071,00 грн., адже за загальним правилом, передбаченим частиною 4 статті 653 Цивільного кодексу України, сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору.
У той же час, судом встановлено, що після направлення вищевказаного повідомлення від 01.07.2025 року № 601 про односторонню відмову та дострокове розірвання Договору Фізична особа-підприємець Колозенко Сергій Юрійович у добровільному порядку не повернув замовнику сплачені останнім кошти у розмірі 551 100,00 грн. Докази, які свідчать про повернення позивачу за зустрічним позовом вказаної у цій вимозі суми грошових коштів станом на час розгляду судом даного спору, як і докази належного виконання Фізичною особою-підприємцем Колозенком Сергієм Юрійовичем усіх робіт за Договором у передбачений строк і прийняття їх замовником, у матеріалах справи відсутні.
За змістом статті 570 Цивільного кодексу України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року в справі № 918/631/19, постанова об'єднаної палати Верховного Суду від 16.09.2022 року в справі № 913/703/20, постанова Верховного Суду від 21.02.2018 року в справі № 910/12382/17).
Верховний Суд у постанові від 04.10.2022 року в справі № 910/13391/20 зробив висновок про те, що з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави, а тому наявні підстави для застосування положень статті 849 Цивільного кодексу України в сукупності із приписами статті 1212 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним. Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.09.2023 року в справі № 910/4725/22, від 06.02.2020 року в справі № 910/13271/18, від 23.01.2020 року в справі № 910/3395/19 та від 01.04.2019 року в справі № 904/2444/18.
Як свідчать матеріали справи, Фізична особа-підприємець Смертельний Ігор Вікторович скористався власним правом, передбаченим частиною 2 статті 849 Цивільного кодексу України, щодо розірвання Договору в односторонньому порядку, звернувшись у подальшому до суду із зустрічними позовними вимогами про повернення здійсненої ним передплати.
З огляду на вищенаведене, суд вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин положення статті 849 Цивільного кодексу України в сукупності з приписами статті 1212 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим зазначає про наявність правових підстав для стягнення з Фізичної особи-підприємця Колозенка Сергія Юрійовича на користь замовника отриманих виконавцем коштів у сумі 551 100,00 грн.
Близьких за змістом правових висновків щодо застосування положень статті 849 Цивільного кодексу України та можливість стягнення з підрядника коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду дійшов Верховний Суд у постановах від 24.11.2021 року в справі № 910/17235/20, від 25.02.2021 року в справі № 904/7804/16, від 16.03.2021 року в справі № 910/10233/20.
Враховуючи розірвання Договору, беручи до уваги те, що загальна сума боргу (попередньої оплати) Фізичної особи-підприємця Колозенка Сергія Юрійовича, яка складає 551 100,00 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і виконавець на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед замовником (повернення означеної попередньої оплати), а також не надав доказів належного виконання ним обумовлених між сторонами робіт в установлені Договором строки, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Фізичної особи-підприємця Смертельного Ігоря Вікторовича до Фізичної особи-підприємця Колозенка Сергія Юрійовича про стягнення вказаної суми грошових коштів, у зв'язку з чим зустрічний позов у цій частині підлягає задоволенню. Разом із тим, у задоволенні зустрічних вимог замовника про стягнення з виконавця попередньої оплати на суму 91 071,00 грн. слід відмовити з вищенаведених судом підстав.
Щодо вимог Фізичної особи-підприємця Смертельного Ігоря Вікторовича (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) про стягнення з виконавця 3 % річних у розмірі 4 116,93 грн., нарахованих у період з 02.07.2025 року по 17.09.2025 року на суму неповернутих грошових коштів у розмірі 642 171,00 грн., суд зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтю 625 Цивільного кодексу України розміщено у розділі І “Загальні положення про зобов'язання» книги 5 Цивільного кодексу України. Відтак, положення розділу І книги 5 Цивільного кодексу України поширюються як на договірні (підрозділ 1 розділу ІІІ книги 5 Цивільного кодексу України), так і на недоговірні (деліктні) зобов'язання (підрозділ 2 розділу ІІІ книги 5 Цивільного кодексу України).
Отже, дія статті 625 Цивільного кодексу України поширюється на всі види грошових зобов'язань незалежно від підстав їх виникнення (договір чи делікт), у тому числі й на позадоговірне грошове зобов'язання, що виникло, у тому числі, на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України. Тому, в разі прострочення виконання зобов'язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених коштів, нараховуються 3 % річних та інфляційні нарахування від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 року в справі № 910/10156/17 та від 16.05.2018 року в справі № 14-16цс18.
Суд також звертає увагу на те, що згідно з частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Норма вказаної статті регулює відносини, коли у боржника існує обов'язок, але строк його виконання не встановлений, тоді такий обов'язок боржник має виконати у семиденний строк від дня пред'явлення кредитором йому вимоги. Ця норма зазвичай застосовується у договірних відносинах, коли сторони в договорі встановлюють певний обов'язок, але не визначають строк його виконання. У такому випадку кредитор, направляючи вимогу боржнику, повідомляє про готовність прийняти виконання від боржника.
Проте у статті 1212 Цивільного кодексу України врегульовані недоговірні відносини, коли особа набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно). З моменту безпідставного набуття такого майна або з моменту, коли підстава його набуття відпала, утримання особою такого майна є неправомірним. Тому зобов'язання з повернення потерпілому такого майна особа повинна виконати відразу після його безпідставного набуття або відпадіння підстави набуття цього майна.
Норма частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України до недоговірних зобов'язань з повернення безпідставно набутого майна згідно зі статтею 1212 Цивільного кодексу України не застосовується.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.02.2024 року в справі № 910/3831/22 (провадження № 12-45гс23).
Перевіривши наданий Фізичною особою-підприємцем Смертельним Ігорем Вікторовичем розрахунок 3 % річних, суд вважає його таким, що не повністю відповідає приписам чинного законодавства в силу в силу допущеної методологічної помилки при визначенні бази нарахування, що призвело до заявлення суми вказаної компенсаційної виплати у завищеному розмірі.
Так, зважаючи на встановлену судом обґрунтовану суму передоплати, належну до стягнення з виконавця на користь замовника, суд дійшов висновку про те, що стягненню з Фізичної особи-підприємця Колозенка Сергія Юрійовича на користь Фізичної особи-підприємця Смертельного Ігоря Вікторовича за вказаний останнім період підлягає 3 % річних у розмірі 3 533,08 грн., нараховані у період з 02.07.2025 року по 17.09.2025 року на суму боргу (неповернутих коштів) в розмірі 551 100,00 грн.
За таких обставин, стягненню з виконавця на користь Фізичної особи-підприємця Смертельного Ігоря Вікторовича підлягають 3 % річних у розмірі 3 533,08 грн., тоді як у задоволенні вимог замовника про стягнення з Фізичної особи-підприємця Колозенка Сергія Юрійовича 583,85 грн. цих компенсаційних виплат слід відмовити.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення зустрічних вимог Фізичної особи-підприємця Смертельного Ігоря Вікторовича у даній справі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що первісні позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Колозенка Сергія Юрійовича задоволенню не підлягають, виходячи з такого.
Обґрунтовуючи первісні позовні вимоги про стягнення із замовника заборгованості за Договором у розмірі 166 597,00 грн., а також зобов'язання останнього надати виконавцю паролі доступу до хостинг-акаунту та паролі доступу до акаунту, де розташоване доменне ім'я для перенесення (остаточної передачі) сайту, Фізична особа-підприємець Колозенко Сергій Юрійович посилався, зокрема, на приписи пункту 4.3.4 Договору, якими на замовника покладено обов'язок прийняти етап і готовий сайт в термін, передбачений пунктом 3.4 Договору, підписати з виконавцем акт здачі-приймання робіт. Виконавець також вказував, що у Фізичної особи-підприємця Смертельного Ігоря Вікторовича, з огляду на направлення йому виконавцем актів надання послуг від 25.09.2024 року № 0107-01 на суму 91 071,00 грн., від 25.10.2024 року № 2509-01 на суму 275 799,00 грн., від 21.02.2025року № 2410-01 на суму 275 301,00 грн. та відсутність вмотивованої відмови замовника у підписанні цих актів, виник обов'язок оплатити відповідні фактично прийняті ним роботи, а також надати Фізичній особі-підприємцю Колозенку Сергію Юрійовичу паролі доступу до хостинг-акаунту замовника та паролів доступу до акаунту останнього, де розташоване доменне ім'я для перенесення (остаточної передачі) сайту замовнику.
У той же час, як було встановлено судом, зважаючи на тривале невиконання Фізичною особою-підприємцем Колозенком Сергієм Юрійовичем погоджених та, зокрема, авансованих замовником робіт, 01.07.2025 року останній листом від 01.07.2025 року № 601 звернувся до виконавця з повідомленням про одностороннє розірвання Договору та вимогою про повернення сплачених Фізичною особою-підприємцем Смертельним Ігорем Вікторовичем на виконання Договору грошових коштів.
Оскільки право замовника на одностороннє розірвання договору підряду в разі, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, прямо передбачене частиною 2 статті 849 Цивільного кодексу України, і така одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання, суд, з урахуванням вищенаведених положень та фактичних обставин даної справи, встановив, що правочин у вигляді односторонньої відмови замовника від Договору є вчиненим, а укладений між сторонами Договір, незважаючи на викладені в листі виконавця від 03.07.2025 року № 2607-1 заперечення, - є розірваним після 01.07.2025 року.
Відповідно до частини 2 статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
За таких обставин, направлення замовникові листом від 11.07.2025 року актів надання послуг від 25.09.2024 року № 0107-01 на суму 91 071,00 грн., від 25.10.2024 року № 2509-01 на суму 275 799,00 грн. та від 21.02.2025року № 2410-01 на суму 275 301,00 грн. саме по собі не може свідчити про виникнення у замовника обов'язку з оплати передбаченої пунктом 3.7 Розділу 3 Додатку № 1 до Договору суми в розмірі 4 000 USD без ПДВ (яка підлягає сплаті після затвердження верстки та програмування сайту на тестовому хостингу виконавця), оскільки направлення таких актів після розірвання Договору та після припинення у сторін зобов'язань за ним, зважаючи на відсутність належних доказів фактичного виконання Фізичною особою-підприємцем Колозенком Сергієм Юрійовичем робіт за Договором, не зумовило виникнення у замовника обов'язку з оплати робіт чи необхідності надання письмової вмотивованої відмови від підписання актів приймання-передачі виконаних робіт.
Посилання Фізичної особи-підприємця Колозенка Сергія Юрійовича на заздалегідь сплановане замовником затягування процесу прийняття робіт з метою подальшої вимоги повернення сплачених ним за Договором коштів також не підтверджується наявними у матеріалах справи доказами (у тому числі наданим виконавцем листуванням у месенджері “Telegram») та спростовується її матеріалами.
Крім того, суд зазначає, що судове рішення не може бути абстрактним чи альтернативним, тобто, таким, яке унеможливлює досягнення мети судового рішення в розумінні положень статті 129-1 Конституції України - обов'язковості до виконання.
Відтак, задоволення заявленої Фізичною особою-підприємцем Колозенком Сергієм Юрійовичем вимоги про зобов'язання замовника надати паролі доступу до хостинг-акаунту та паролі доступу до акаунту, де розташоване доменне ім'я для перенесення (остаточної передачі) сайту, має супроводжуватися визначенням судом в резолютивній частині рішення зрозумілих та чітких, для можливості його фактичного виконання, критеріїв, за якими виконавець (у випадку відсутності добровільного виконання) мав би можливість встановити належне (повне) виконання Фізичною особою-підприємцем Смертельним Ігорем Вікторовичем (боржником) такого рішення. Однак, прохальна частина первісного позову Фізичної особи-підприємця Колозенка Сергія Юрійовича не містить відповідних відомостей.
Більше того, потенційне задоволення вимоги про зобов'язання замовника надати паролі доступу до хостинг-акаунту та паролі доступу до акаунту, де розташоване доменне ім'я для перенесення (остаточної передачі) сайту, фактично зумовить автоматичне виникнення у Фізичної особи-підприємця Смертельного Ігоря Вікторовича обов'язку сплатити виконавцю залишкову суму за Договором у розмірі 1 688 USD, передбачену пунктом 3.9 Розділу 3 Додатку № 1 до Договору.
Враховуючи вищенаведені обставини, а також зважаючи на встановлений судом факт розірвання Договору з 01.07.2025 року, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні первісного позову Фізичної особи-підприємця Колозенка Сергія Юрійовича у даній справі.
Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).
За умовами статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
При цьому, суд зазначає, що інші доводи учасників справи не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі “Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Трофимчук проти України»).
Приймаючи до уваги все вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні первісних позовних вимог Фізичної особи-підприємця Колозенка Сергія Юрійовича та часткове задоволення зустрічних вимог Фізичної особи-підприємця Смертельного Ігоря Вікторовича в даній справі.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
1. У задоволенні первісного позову відмовити.
2. Зустрічний позов задовольнити частково.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Колозенка Сергія Юрійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Смертельного Ігоря Вікторовича ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) 551 100 (п'ятсот п'ятдесят одну тисячу сто) грн. 00 коп. основного боргу, 3 533 (три тисячі п'ятсот тридцять три) грн. 08 коп. 3 % річних та 8 319 (вісім тисяч триста дев'ятнадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.
4. У задоволенні решти вимог зустрічного позову відмовити.
5. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
6. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. В силу приписів частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 22.12.2025 року.
Суддя В.С. Ломака