Справа №: 398/6363/25
Провадження №: 2-а/398/183/25
Іменем України
"19" грудня 2025 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючої судді Сердюк Н.В., секретаря судового засідання О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративних стягнень,-
І. Короткий зміст заявлених вимог.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправними та скасування постанови постанови №1305 від 22 вересня 2025 року про накладення адміністративного стягнення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та про визнання протиправною та скасування постанови №1307 від 22 вересня 2025 року про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. На думку представника позивача - Долини Л.Г. - жодного із вказаних правопорушень ОСОБА_2 не вчиняв, оскільки згідно війського квитка 05.01.2012 був виключений з військового обліку. Таким чином, на думку сторони позивача, на нього, як на невійськовозобов'язаного, не розповсюджувалися вимоги Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тобто обов'язків проходити медичну комісію для визначення придатності до військової служби та прибувати по повістці, розпорядженню, звернення для уточнення персональних даних, звірки даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, проходження військово-лікарської комісії та визначення призначення він не мав.
ІІ. Позиція відповідача.
17.11.2025 року від відповідача надійшов відзив по справі, в якому він позовні вимоги не визнав, з огляду на те, що незважаючи на виключення з військового обліку - ОСОБА_1 12.12.2023 пройшов військово-лікарську комісію і визнаний обмежено придатним до військової служби, отже був повторно прийнятий на військовий облік. В подальшому, з урахуванням статусу військовозобов'язаного ОСОБА_1 17.09.2025 року був запрошений до ІНФОРМАЦІЯ_1 для перевірки його облікових даних, де встановлено що він ухилився від проходження військово - лікарської комісії для визначення придатності до військової служби, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності постановою №1305 від 22.09.2025 року за частиною 3 статті 210-1 КУпАП. В подальшому ОСОБА_1 запропоновано пройти військово-лікарську комісії, від проходження якої позивач відмовився за що був притягнутий до адміністративної відповідальності постановою № 1307 від 22.09.2025 року за частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 жовтня 2025 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 листопада 2025 справи про скасування постанов об'єднані в одне провадження.
У судове засідання сторони не з'явилися, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності. За таких обставин, суд вбачає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі ч.9 ст.205 КАС України.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до положень ч.4 ст.229 КАС України.
Враховуючи, що в судове засідання 11.12.2025 не з'явилися всі учасники справи, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження, як передбачено ч.5 ст.250 КАС України, є дата складення повного судового рішення 19.12.2025.
IV.Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно військового квитка серії НОМЕР_1 перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 з 27.12.1991 року та 05.01.2012 року був виключений з військового обліку у зв'язку з досягненням граничного віку перебування у запасі (а.с.50 зворот - 53).
Згідно довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 визнаний обмежено придатним до військової служби (а.с.29 зворот).
Згідно протоколу № 1305 про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП ОСОБА_1 не розпочав проходження військово-лікарської комісії до 05.06.2025, маючи такий обов'язок відповідно до пункту 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» (а.с. 26-27).
У зв'язку з відсутністю даних про те, що ОСОБА_1 пройшов військово - лікарську комісію - 22 вересня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковником ОСОБА_3 винесено постанову №1305 про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000 гривень (а.с.30).
Згідно протоколу № 1306 про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП ОСОБА_1 відмовився від проходження військово-лікарської комісії маючи направлення №4911724 від 17.09.2025, чим порушив правила військового обліку, передбачено Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу» (а.с. 71-72).
Згідно постанови №1307 від 22 вересня 2025 року під час дії особливого періоду ОСОБА_1 прибувши до ІНФОРМАЦІЯ_4 відмовився від проходження військово-лікарської комісії, чим порушив правила військового обліку, передбачені Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу» та вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (а.с.76 зворот - 77).
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до статті 1 Закону №2232 військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Згідно статті 33 Закону №2232 військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів
Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно положень статті 37 Закону №2232 взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України, зокрема, на військовий облік військовозобов'язаних: звільнені з військової служби в запас; які звільнені зі служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування у запасі.
Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають зокрема громадяни України, які досягли граничного віку перебування в запасі.
Відповідно до положень пункту 20 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022р. №1487, військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Військово-обліковими документами є:
для призовників - посвідчення про приписку до призовної дільниці;
для військовозобов'язаних - військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов'язаного;
для резервістів - військовий квиток.
Статтею 32 Закону №2232-XII у редакції, яка діяла на момент досягнення позивачем сорокарічного віку ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), було визначено, що військовозобов'язані, які досягли граничного віку перебування в запасі, виключаються з військового обліку і переводяться у відставку.
Запас військовозобов'язаних згідно зі статтею 28 Закону №2232-XII у редакції, яка діяла на момент досягнення позивачем сорокарічного віку (05.12.2012 року), поділявся на два розряди, що встановлювалися залежно від віку військовозобов'язаних. Військовозобов'язані, які перебували у запасі та мали військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділялися на розряди за віком: 1) перший розряд - до 35 років; 2) другий розряд: рядовий склад - до 40 років; сержантський і старшинський склад: сержанти і старшини - до 45 років; прапорщики і мічмани - до 50 років. При цьому граничний вік перебування в запасі другого розряду був граничним віком перебування в запасі та у військовому резерві.
У подальшому, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації» від 27 березня 2014 року №1169-VII внесено зміни до статті 28 Закону №2232-XII та змінено граничний вік перебування в запасі другого розряду до 50 років, а Законом України «Про внесення змін до статті 28 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»» від 22 липня 2014 року №1604-VII - до 60 років.
В свою чергу, приписи Закону №2232-XII про те, що граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі, змін не зазнали.
Отже, з набранням чинності вказаних змін до Закону №2232-XII позивач є таким, що підпадає під його дію як особа, яка не досягла встановленого законом граничного віку перебування у запасі військовозобов'язаних другого розряду.
Отже, відповідно до приписів ст.28 Закону №2232, чинних станом на час виникнення спірних правовідносин, позивач не досяг граничного віку перебування в запасі та є військовозобов'язаним.
Згідно довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 № 2493 від 12.12.2023 ОСОБА_1 пройшов комісію та визнаний обмежено придатним до військової служби, вказаний висновок позивач не оскаржував, отже має виконувати всі обов'язки, визначені Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Як вбачається з матеріалів справи, під час притягнення позивача до адміністративної відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_7 17.09.2025 складено протокол № 1305 за частиною 3 статті 210 КУпАП, втім ухвалено постанову №1305 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Крім того, 17.09.2025 ІНФОРМАЦІЯ_7 складено протокол №1306 за частиною 3 статті 210 КУпАП, втім ухвалено постанову № 1307 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Статтею 210 КУпАП передбачено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку (зокрема, у разі порушення обов'язку громадянами вчасно встати на облік або оновити свої військово-облікові дані).
Статтею 210-1 КУпАП встановлено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Суд робить висновок, що притягуючи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідач так і не визначився з правильною кваліфікацією діяння, вчиненого військовозобов'язаним.
Отже, недотримання відповідачем приписів законодавства України про адміністративні правопорушення тягне недоведеність з боку суб'єкта владних повноважень правомірності оскаржуваних у цій справі постанов та є підставою для їх скасування.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позов задовольнити, постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача скасувати, провадження у справах про адміністративні правопорушення закрити відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
За правилами статті 139 КАС України суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача у справі на користь позивача судовий збір у сумі 484,48 грн., який позивач мав сплатити при подачі позову з урахуванням подання заяви через систему «Електронний суд». Надміру сплачений судовий збір представником ОСОБА_4 може бути повернутий на підставі поданої заяви.
На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. ст. 19, 62 Конституції України, ст. ст. 7, 9, 10, 210, 245, 247, 251, 280 КУпАП, ст. ст. 2, 5-11, 72-77, 78, 139, 159-162, 241-246, 250, 286, 292, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову №1305 від 22 вересня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцяти тисяч) гривень 00 коп.
Провадження у справі № 1305 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Скасувати постанову №1307 від 22 вересня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 25500 (двадцяти п'яти тисяч п'ятисот) гривень 00 коп.
Провадження у справі №1307 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн 48 коп.
Роз'яснити позивачу право звернутися із заявою про повернення неправильно розрахованого надміру сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повне рішення виготовлено 19 грудня 2025 року.
Головуюча суддя -