Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/1583/22
Провадження № 1-кп/376/67/2025
18 грудня 2025 року Сквирський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
захисника ОСОБА_9
потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Сквири Київської області матеріали кримінального провадження №12022111260000067 від 28.05.2022 за обвинуваченням:
- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Київ, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 01.11.2021 Шевченківським районним судом м.Києва за ч.1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.4 ст. 187 КК України,
встановив:
1. ОСОБА_8 27 травня 2022 року близько 20.50год., повторно, умисно, із корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, шляхом пошкодження рами металопластикового вікна проник до будинку АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав бувші у використанні інструменти: бензопилу помаранчевого кольору марки «Stihl ms-230», вартістю 6593грн.; зварювальний апарат чорного кольору марки «Dnipro-M-18D» в пластиковому кейсі темно-синього кольору вартістю 3622,50грн. та пластиковий кейс синього кольору з вмістом накидних головок в кількості 11 штук із ключами в кількості 7 штук, загальною вартістю 360грн.Своїми діями спричинив шкоду власниці майна ОСОБА_10 на загальну суму 10575,80грн.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_8 за ч.4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно з проникненням у житло, в умовах воєнного стану.
Обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні виним себе не визнав та пояснив, що син потерпілої ОСОБА_10 - ОСОБА_12 , є його товаришем, який позичив у нього дороговартісну річ і не повернув, через деякий час товариш ОСОБА_13 сказав що в рахунок неповернутої речі дозволяє забрати з його будинку в селі інструменти, розповів про їх конкретне місце розташування, тому він в травні 2022 року приїхав на таксі до будинку потерпілої в с.Красноліси, переліз через огорожу та забрав на подвір'ї домоволодіння інструменти, до будинку не проникав.
Потерпіла ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що будинок по АДРЕСА_2 є її власністю і все що там знаходиться це також її власність. 24.05.2022 вона зачинила домоволодіння і поїхала в м.Київ, через деякий час їй зателефонувала сусідка і повідомила, що в будинку пошкоджено вікно, коли приїхала виявила крадіжку інструментів, які зберігались в будинку. ОСОБА_8 знає, оскільки він товаришував з її сином, неодноразово приходив до них, сусіди також його знають і повідомили, що 24.05.2022 чули голос ОСОБА_8 у неї на подвір'ї. Також зазначила, що на початку досудового розслідування ОСОБА_8 зізнався, що це він викрав інструменти, шкодує про це, мотивував це тим, що на той час в нього була «ломка» і потрібні були кошти. Спричинену шкоду відшкодовано частково, працівниками поліції повернуто бензопилу. Щодо призначення покарання обвинуваченому покладалась на розсуд суду.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснив, що в 2022 році дозволив ОСОБА_8 та ОСОБА_15 переночувати в його будинку за адресою: АДРЕСА_3 , через деякий час приїхав до будинку та знайшов на горищі бензопилу «Stihl» помаранчевого кольору, зателефонував в поліцію й останні вилучили її.
Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснила, що являється дівчиною ОСОБА_8 , знає його товариша ОСОБА_13 , якому ОСОБА_8 передав на зберігання пістолет, але коли треба було повертати пістолет, ОСОБА_13 повідомив, що пістолета вже не має і запропонував ОСОБА_8 забрати в якості застави інструменти, які знаходились в кролячій клітці на подвір'ї його будинку. Вказані обставини відомі їй зі слів ОСОБА_8 . Особисто була присутня коли ОСОБА_8 забирав інструменти, проте звідки він їх брав та чи проникав у будинок не знає, оскільки чекала його в таксі.
Свідок ОСОБА_16 в суді пояснив, що він у вільний час працює таксистом на автовокзалі в м.Сквира, в 2022 році, точної дати не пам'ятає, до нього звернувся ОСОБА_8 та попросив відвезли його в с.Красноліси, по дорозі також заїзжали в с.Велиполовецьке де ОСОБА_8 придбав пива, по приїзду в с.Краноліси обвинувачений повідомив, що в будинку живе бабуся, яка погано чує, тому він переліз через паркан, був відсутнім близько 10хв., в автомобілі його чекала дівчина, коли повернувся поклав до автомобіля бензопилу та кейс. Через деякий час дізнався від сусідки, яка працює в поліції, що в с.Красноліси сталась крадіжка, тому звернувся до поліції та повідомив про пасажира, якого возив в с.Красноліси. В судовому засіданні впізнав ОСОБА_8 як особу, яку підвозив до будинку по АДРЕСА_2 .
Свідок ОСОБА_17 в судовому засідання пояснила, що ОСОБА_10 є її сусідкою, яка залишила їй ключі від сараю, щоб доглядати за будинком. На вихідних у травні 2022 року, коли навідувала домоволодіння побачила, що в хаті відкрито вікно, про що відразу повідомила потерпілу та викликала поліцію, в подальшому виявилось що в будинку відбулась крадіжка.
Винуватість ОСОБА_8 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується такими дослідженими судом належними та допустимими письмовими доказами:
- Заявою потерпілої ОСОБА_10 від 28.05.2022 про викрадення належного їй майна: бензопили оранжевого кольору марки «Stihl», сварочного апарату, кейсу темно-синього кольору з вмістом набору головок та ключів, що мало місце в ніч з 27.05.2022 на 28.05.2022 за адресою: АДРЕСА_2 .(а.с.2 т.4)
-Протоколом огляду місця події від 28.05.2022, проведеного на підставі дозволу власника майна, в ході проведення якого встановлено, що по всій території домоволодіння АДРЕСА_2 встановлений металевий паркан, вхід здійснюється через металеву хвіртку, на території домоволодіння розташована літня кухня та житловий будинок, в якому виявлено пошкоджене вікно та узори папілярних ліній на ньому. В ході огляду вилучено узори папілярних ліній.(а.с.3-21 т.4)
-Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.06.2022, згідно з яким свідок ОСОБА_16 впізнав особу під №3( ОСОБА_8 ), яка 27.05.2022 винесла майно з будинку по АДРЕСА_2 .(а.с.39-41 т.4)
-Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.06.2022, відповідно до якого свідок ОСОБА_16 впізнав на фото під №2 ( ОСОБА_15 ), як особу яка перебувала в автомобілі ВАЗ 21015 27.05.2022, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с.42-44 т.4)
-Протоколом проведення слідчого експерименту від 02.06.2022, в ході проведення якого свідок ОСОБА_16 по АДРЕСА_2 розповів про обставини, що трапились 27.05.2022 та наглядно продемонстрував як саме невідома йому особа потрапила на територію домоволодіння за вищевказаною адресою.(а.с.45-49 т.4)
-Заявою ОСОБА_14 від 22.06.2022, з якої вбачається, що останній просив долучити до матеріалів кримінального провадження помаранчеву бензопилу марки «STIНL», яку виявив на горищі свого будинку за адресою: АДРЕСА_3 .(а.с.50 т.4)
-Протоколом пред'явлення речей для впізнання від 20.07.2022, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_10 впізнала під №3 бензопилу ( STIНL MС-230), яка була викрадена в неї в ніч з 27.05.2022 на 28.05.2022.(а.с.51-60 т.4)
-Постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 20.07.2022, якою бензопилу марки «STIHL MC-230» визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12022111260000067 від 28.05.2022 та передано на зберігання потерпілій ОСОБА_10 (а.с.61-63 т.4)
-Висновком експерта №1822/22 від 19.07.2022, згідно з яким визначена ринкова вартість викраденого майна станом на 28.05.2022: зварювальний апарат чорного кольору марки «Dnipro M-18D» - 3622,50грн.; бензопила помаранчевого кольору марки «STIHL MC-230» - 6593,30грн.; пластиковий кейс синього кольору з вмістом в ньому накидних головок 11 штук із ключами у кількості 7 штук- 360грн.(а.с.64-68 т.4)
Достовірність та об'єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, належні, допустимі та достатні, у зв'язку з чим суд їх прийняв.
Разом з тим, суд приймає до уваги зауваження адвоката ОСОБА_9 стосовно висновків експерта №СЕ-19/111-22/18002-Д від 01.06.2022, №СЕ-19/111-22/34255-Д від 25.08.2022, відповідно до яких визнані придатними для ідентифікації сліди пальців рук, вилучені при огляді місця події за адресою: АДРЕСА_2 та залишені вони не ОСОБА_8 , а іншою особою.
Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Згідно з п.1 ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).
Проте, аналізуючи формулювання обвинувачення та надані стороною обвинувачення письмові докази, прокурор не довів та залишилось незрозумілим, які саме обставини, що підлягають доказуванню під час розгляду кримінального провадження за даним епізодом, підтверджують зазначені висновки експертів, оскільки будь-яких даних які б містили відомості про причетність ОСОБА_8 до вказаного епізоду не містить, а кваліфікуюча ознака злочину - вчинення групою осіб не інкримінується стороною обвинувачення.
Таким чином, суд визнає висновки експерта №СЕ-19/111-22/18002-Д від 01.06.2022, №СЕ-19/111-22/34255-Д від 25.08.2022 неналежними у цій справі доказами, оскільки вони не мають доказового значення у даному кримінальному провадженні.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 заперечував правильність кваліфікації його дій та наполягав на власній версії подій, зазначивши, що забрав вищезазначене майно з подвір'я домоволодіння ОСОБА_10 зі згоди її сина, в будинок не проникав.
Перевіряючи версію обвинуваченого, суд вважає її такою, що не підтверджується жодними доказами.
В ході судового розгляду, свідок ОСОБА_16 з впевненістю впізнав ОСОБА_8 , як особу яку підвозив до будинку по АДРЕСА_2 і яка одноособово проникла через паркан до домоволодіння, винесла звідти бензопилу та кейс з інструментами, в суді надав покази аналогічні його показам в ході досудового розслідування. Покази свідка ОСОБА_16 узгоджуються з показами свідка ОСОБА_15 стосовно дати, часу й місця вчинення кримінального правопорушення. Свідок ОСОБА_17 виявила пошкодження вікна будинку в час інкримінованих ОСОБА_8 подій, що у своїй сукупності з іншими доказами, в тому числі щодо виявлення бензопили у будинку свідка ОСОБА_14 , де тимчасово проживав ОСОБА_8 доводить винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України саме при обставинах та у спосіб, зазначеними в обвинувальному акті.
Будь-яких інших доказів під час судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначених КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, надано не було.
Враховуючи вищевикладене, суд розцінює доводи обвинуваченого ОСОБА_8 в обґрунтування своєї позиції як реалізацію наданого йому права на захист та намагання понести більш м'яке покарання, оскільки доказів на підтвердження його версії подій судом не встановлено, більш того, категорично заперечувались потерпілою ОСОБА_10 , у зв'язку із чим відноситься до них критично та не бере до уваги при ухваленні вироку.
Таким чином, аналізуючи та оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку свідчить про винність обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
2.Не зупинившись на скоєному, ОСОБА_8 08 червня 2022 року близько 20.50год., знаходячись на асфальтованій проїзній частині вул.Піщана в м.Сквира Білоцерківського району Київської області, навпроти будинку №3, умисно, із корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану, діючи відкрито, використовуючи заздалегідь заготовлене знаряддя-дерев'яну палицю, за допомогою якої, тримаючи в правій руці, наніс один удар в область лобної частини голови потерпілому ОСОБА_11 , який рухався йому на зустріч на велосипеді і в наслідок нанесеного удару впав із велосипеда на асфальтове покриття, після чого ОСОБА_18 наніс не менше 10 ударів дерев'яною палицею та не менше 5 ударів ногами в область голови, тулуба та кінцівок ОСОБА_11 та відкрито заволодів майном потерпілого, а саме зірвав бувшу у користуванні шкіряну наплічну сумку із написом «Langsa», вартістю 300грн., в якій знаходились грошові кошти в сумі 6000грн., бувший у користуванні мобільний телефон марки «Хуавей» моделі «PRA-LA1», вартістю 2200грн. із стартовим пакетом мобільного оператора «Київстар», бувший у використанні мобільний телефон «Самсунг А 12», вартістю 1950грн. із двома стартовими пакетами мобільного оператора «Лайф», 21 долар США, вартістю за курсом НБУ станом на 08.06.2022 - 614,35грн., паспорт громадянина України на ім'я потерпілого, платіжна пластикова карта АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_11 , ІПН НОМЕР_2 . Своїми діями спричинив потерпілому ОСОБА_11 : легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я у вигляді рани із синцем та саднами на обличчі, струсу головного мозку; легкі тілесні ушкодження у вигляді множинних саден на верхніх кінцівках та матеріальну шкоду на загальну суму 11064,35грн.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_8 за даним епізодом за ч.4 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений в умовах воєнного стану.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 за вказаним епізодом винним себе не визнав та пояснив, що в червні 2022 року зустрів потерпілого ОСОБА_11 , з яким напередодні мав неприємну телефонну розмову з приводу продажу ним неякісних наркотичних засобів, вдарив ногою колесо велосипеда на якому їхав потерпілий, від чого ОСОБА_11 впав на асфальт, після чого повідомив що від його наркотичних засобів трапляються випадки «передозування», вимагав віддати всі маючі при собі наркотичні засоби, на що він відповів, що наркотичних засобів при собі не має та сам надав йому «барсетку» щоб переконатись в цьому, після чого втік. Оглянувши «барсетку», встановивши, що наркотичні засоби в ній відсутні, попросив ОСОБА_19 повернути «барсетку» потерпілому, після чого поїхав в гості до ОСОБА_15 , де через деякий час його було затримано.
Потерпілий ОСОБА_11 в судовому засіданні, яке відбулось 23.02.2023. пояснив, що влітку 2022 року повертався додому на велосипеді, по дорозі зустрів ОСОБА_8 та двох невідомих хлопців разом з ним. ОСОБА_8 палицею наніс йому удар по голові, від чого він впав з велосипеда, далі ОСОБА_8 продовжив наносити удари, під час побиття чув розмову, що начеб то він винен у смерті якоїсь дівчини, закриваючись від ударів по голові виразно не бачив яким чином з нього було зірвано «барсетку», але коли піднявся побачив її в руках ОСОБА_8 , після чого вони всі втекли, а він звернувся до лікарні. В «барсетці» були гроші в сумі 6000грн., два телефони, банківська картка, паспорт, ідентифікаційний код. Шкоду відшкодована частково, мати обвинуваченого відшкодувала 3000грн. Наполягав, що «барсетку» з нього було зірвано, наркотиків при цьому ніхто від нього не вимагав.
В ході проведення додаткового допиту потерпілого ОСОБА_11 25.07.2024, останній змінив покази, зазначивши, що після ударів ОСОБА_8 по голові має проблеми з пам'яттю, вказав, що при обставинах зустрічі з ОСОБА_8 , що мало місце влітку 2022 року, він самостійно віддав «барсетку» обвинуваченому, щоб він пересвідчився, що там відсутні наркотичні засоби. В суді тиску на нього ніхто не чинив, зміну показів мотивував тим, що за час знаходження під вартою мав можливість поміркувати та все пригадати в деталях.
Судом досліджено протокол слідчого експерименту від 18.08.2022 за участю потерпілого ОСОБА_11 (а.с.181-185 т.4), відеозапис якого був досліджений безпосередньо в судовому засіданні, під час зазначеної слідчої дії ОСОБА_11 погодився показати місце вчинення злочину, та обставини його вчинення.
Так ОСОБА_11 з виїздом на місце вчинення злочину, описав маршрут його руху, місце знаходження ОСОБА_8 , продемонстрував на статисті механізм нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , а саме за допомогою дерев'яної палиці, рук і ніг, відтворив обставини заволодіння його сумкою, а саме шляхом зриву, при цьому пояснив, що йому не відома була причина нападу.
Проведення слідчого експерименту відбувалося у формі, що містить ознаки відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення замірів, дослідів чи випробувань, а не лише виключно проголошення особою пояснень з метою їх процесуального закріплення.
Для перевірки інформації, отриманої від потерпілого під час проведення слідчого експерименту слідчим призначалась судово-медична експертиза відповідно до висновків якої локалізація та характер ушкоджень у ОСОБА_11 , виявлених при вивченні медичних документів, дають змогу вважати, що вони могли виникнути при обставинах, вказаних ним у протоколі проведення слідчого експерименту від 18.08.2022 ( судом досліджено висновки експертизи № 835/д від 19.08.2022 (а.с.186 т.4).
Суд наголошує на тому, що слідчий експеримент, проведений із потерпілим , підтверджує обставини на які вказував потерпілий в ході допиту в судовому засіданні 23.02.2023 та узгоджується з відомостями, викладеними ним у заявах про вчинення кримінального правопорушення.
Для перевірки наявності або відсутності ознак психологічного впливу на потерпілого під час його допиту в суді та проведення слідчого експерименту судом призначалась судово-психологічна експертиза, судом досліджено висновок психологічної експертизи №500 від 17.07.2025, за результатом якого встановлено, що у поведінці ОСОБА_11 в процесі проведення слідчого експерименту 18.08.2022 та під час судового засідання 25.07.2024 (додатковий допит) визначаються психологічні особливості, властиві для самостійного відтворення подій; процес комунікативної діяльності ОСОБА_11 характеризується наявністю психологічно значимих умов, що відповідають психологічній специфіці реконструкції подій та не суперечить психологічним особливостям ОСОБА_11 , не має суттєвих ознак психологічного впливу на нього, також не виявлено ознак впливу на нього з боку осіб, які брали участь у проведенні даної слідчої дії. Ознак навіювання, впливу, примусу чи інших дій, які б могли спотворити зміст показів та відтворених дій потерпілим ОСОБА_11 не виявлено.(а.с.139-148 т.6)
Разом з тим, мотивувальна частина вищевказаного висновку експерта містить наступні аналізи експерта:
-Щодо протоколу слідчого експерименту зазначено: « під час слідчого експерименту підекспертний вільно та впевнено орієнтується в деталях та послідовності скоєних відносно нього дій… про всі обставини підекспертний розповів в деталях, повторював та уточнював послідовність здійснення щодо нього дій, на запитання відповідав без виражених ознак невпевненості, нерішучості, в цілому не виявляв значних пауз та заминок»;
-Щодо додаткового допиту потерпілого зазначено: «інформацію відтворював самостійно, але під час обговорення інформаційно значущої інформації часто посилався на те, що забув дану інформацію у зв'язку з давністю подій чи у зв'язку з перенесеною під час досліджувальної події черепно-мозкової травми, яка вплинула на відтворення досліджувальних подій. Під час обговорення наявності розбіжностей в його додатковому допиті від 25.07.2024 та показах, які надав 23.02.2023 в судовому засіданні , також спостерігається порушення внутрішньої рівноваги, яка проявляється певною вербальною розугодженістю та деякою сюжетною незбалансованістю, з'являється комунікативна пасивність, з'являються категорично негативні відповіді та певна емоційна лобільність.»
-«опис підекспертним досліджувальних подій не повністю є змістовно збалансованим , та який не завжди дозволяє скласти цілісний сюжет відтворених подій, відмічається недостатня ініціативність та не завжди достатній контроль за своєю комунікативною поведінкою.»
Вказані спостереження експерта, об'єктивно вказують на зміну психоемоційного стану потерпілого під час додаткового допиту, на відміну від стабільного, відкритого та більше інформативного стану ОСОБА_11 під час проведення слідчого експерименту.
Відповідно до ч.2 ст. 94 КПК України жоден доказ не має наперед встановленої сили, у зв'язку з чим покази потерпілого та протокол слідчого експерименту за його участю оцінюються в сукупності з іншими доказами.
Так, свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні за вказаним епізодом пояснила, що ОСОБА_8 та ОСОБА_11 колись разом утримувались під вартою в СІЗО де і познайомились. Зі слів ОСОБА_8 знає, що останній вирішив покарати потерпілого за те, що той продавав неякісні наркотичні засоби, від яких комусь стало дуже зле. Після зустрічі з ОСОБА_11 , ОСОБА_8 розповів, що потерпілий ввів його в оману, оскільки сказав, що в «барсетці» знаходяться наркотичні засоби, яких там насправді не було, а сам втік. Вказану «барсетку» ОСОБА_8 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 принесли до місця її проживання, вона поклала її в хаті, оскільки ОСОБА_19 відмовився повертати її ОСОБА_11 . Пізніше працівники поліції наказали зарити «барсетку» у визначеному місці.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 пояснив, що влітку 2022 року зустрів ОСОБА_8 та ще одного хлопця, який був з обвинуваченим, ОСОБА_8 попросив його допомогти побити ОСОБА_11 , коли зустріли останнього, він їхав на зустріч на велосипеді, ОСОБА_8 вдарив його палицею по голові, яка була при ньому заготовлена заздалегіть, від удару потерпілий впав з велосипеду на асфальт, після чого продовжив наносити потерпілому удари палкою, руками та ногами. ОСОБА_11 бив лише ОСОБА_8 . Далі ОСОБА_8 спитав чи має ОСОБА_11 при собі наркотичні засоби, взяв «барсетку» потерпілого, дивився її зміст, в цей час потерпілий втік. «Барсетку» після огляду ОСОБА_8 передав йому, щоб повернути ОСОБА_11 , але він відмовився повертати, та повісив її на заборі будинку куди вони потім прийшли в гості до ОСОБА_15 .
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 пояснив, що приймав участь в якості понятого при затриманні ОСОБА_8 у ВП №1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області , заходи впливу до ОСОБА_8 працівниками поліції не застосовувались, у ОСОБА_8 було вилучено мобільний телефон, банківську картку, грошові кошти.
Від допиту свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_20 та ОСОБА_24 сторона обвинувачення відмовилась.
Свідок ОСОБА_25 , як встановлено в судовому засіданні та не заперечувалось сторонами, померла.
За клопотанням сторони обвинувачення, судом досліджені докази та інші матеріали, зібрані під час досудового розслідування, а саме::
- Рапорт ст. інспектора-чергового ЧЧ СМ ВП№1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_26 від 08.06.2022, згідно з яким надійшло повідомлення зі служби 102 від органів охорони здоров'я, що на території лікарні побили ОСОБА_11 , відібрали його телефон.(а.с.76 т.4)
-Заява ОСОБА_11 від 08.06.2022 про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_8 та двох невідомих осіб, які 08.06.2022 нанесли йому тілесні ушкодження та заволоділи «барсеткою» в якій знаходились кошти в сумі близько 6000грн., два мобільних телефони та паспорт громадянина України.(а.с.77 т.4)
-Протокол огляду місця події від 08.06.2022, яким оглянуто частину АДРЕСА_1 , в ході огляду виявлено та вилучено: пластинку таблеток, фрагмент палки, поліетиленовий пакет, сліди речовини бурого кольору, металеві банки з під напою «NON STOP», «REVO», монети номіналом 10грн., кепку чорного кольору з написом «F SO», фрагмент слідів взуття.(а.с.78-92 т.4)
-Постанови про визнання речових доказів від 09.06.2022, відповідно до якої виявлені в ході огляду місця події 08.06.2022 предмети визнано речовими доказами та долучено до матеріалів кримінального провадження.(а.с.93-94, 97-99 т.4)
-Заява ОСОБА_11 від 09.06.2022. якою останній просив долучити до матеріалів кримінального провадження належний йому велосипед з рамою зеленого кольору, на якому останній повертався додому 08.06.2022, коли на нього напав ОСОБА_8 (а.с.100 т.4)
-Протокол отримання предметів від 09.06.2022, а саме велосипеду зеленого кольору від ОСОБА_11 (а.с.101 т.4)
-Протокол огляду речей та документів від 10.06.2022, в ході проведення якого на щитку переднього колеса та на рулі велосипеда на момент огляду виявлено сліди речовини бурого кольору. (а.с.102-104 т.4)
-Постанову про визнання речових доказів від 09.06.2022, якою велосипед зеленого кольору марки «aucm» долучено до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу.(а.с.105 т.4)
-Протокол огляду місця події від 09.06.2022, проведеного у відповідності до вимог ст. 233 КПК України, з якого вбачається, що на території домоволодіння АДРЕСА_4 за вказівкою ОСОБА_15 в городі, праворуч із деревом та парканом, виявлено пакет, в середині пакету виявлено чорну чоловічу сумку із логотипом на ній «langsa», в сумці виявлено паспорт на ім'я ОСОБА_11 , посвідчення водія на ім'я ОСОБА_27 , квитанції на оплату комунальних послуг, реєстраційний талон на ім'я ОСОБА_28 , гаманець в якому знаходились таблетки в кількості 6 шт. з написом «Тизалуд», шприц об'ємом 10мл., мобільний телефон «Huawei», гаманець із написом «Levis», ампула з невідомою речовиною та написом «Димедрол» та мобільний телефон «Самсунг».(а.с.108-113 т.4)
-Протокол огляду речових доказів від 09.06.2022, яким оглянуто речі і документи вилучені в ході проведення огляду місця події 09.06.2022.(а.с.114-140 т.4)
-Постанову про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 10.06.2022, яким виявлені в ході огляду речі та документи визнано речовими доказами та залучено до матеріалів кримінального провадження.(а.с.141 т.4)
-Протокол затримання ОСОБА_8 від 09.06.2022, у якого під час затримання було вилучено: грошові кошти, мобільний телефон «ergo», кросівки чорного кольору та банківську картку «Приватбанк» із номером НОМЕР_3 .(а.с.112-116 т.4)
-Постанову про визнання речових доказів від 09.06.2022, якою вилучені в ході затримання ОСОБА_8 речі та документи визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінального провадження.(а.с.117-118 т.4)
-Висновок експерта №777/д від 10.08.2022, відповідно до якого у ОСОБА_11 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: струсу головного мозку, який відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я,, множинних саден на верхніх кінцівках, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, які мають незначні скороминущі наслідки; описані ушкодження заподіяні тупими предметами, локалізація та характер ушкоджень дають змогу вважати, що виникли вони від множинних точок прикладання сили по голові та верхнім кінцівкам потерпілого.(а.с.158-159 т.4)
-Протоколом проведення слідчого експерименту від 17.06.2022 за участю свідка ОСОБА_19 , в ході проведення якого останній повідомив та наглядно показав обставини спонтанної зустрічі з ОСОБА_8 , зустрічі потерпілого та нанесенні ОСОБА_8 удару палицею по голові ОСОБА_11 , а в подальшому по руках і ногам ОСОБА_11 , та заволодінні сумкою потерпілого обвинуваченим. (а.с.160-164 т.4)
-Висновок експерта №778/д від 10.08.2022, відповідно до якого локалізація та характер ушкоджень ОСОБА_11 , виявлених при вивченні медичних документів, не виключає можливість їх виникнення при обставинах, вказаних свідком ОСОБА_19 , як у протоколі допиту потерплого від 09.06.2022 так і у протоколі проведення слідчого експерименту від 17.06.2022. (а.с.165-166 т.4)
-Висновок судово-товарознавчої експертизи №1898/22 від 25.07.2022, згідно з яким ринкова вартість мобільного телефону «Самсунг А12» бувшого у використанні становить 1950грн., ринкова вартість мобільного телефону «Хуавей моделі PRA-LA1» бувшого у використанні 2200грн., ринкова вартість шкіряної наплічної сумки із написом «Langsa» бувша у використанні становить 300грн., загальна вартість об'єктів дослідження становить 4450грн.(а.с.167-170 т.4)
Оцінюючи здобуті у справі та безпосередньо досліджені в судовому засіданні в порядку ст.358 КПК України докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі, зокрема ними встановлюється подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення та інші обставини які підлягають доказування відповідно до ст. 91 КПК України та становлять предмет доказування.
Вказані докази передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством. При цьому досліджені докази є узгодженими між собою та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають, а їх сукупність та взаємозв'язок є достатнім для прийняття відповідного процесуального рішення.
До показів свідка ОСОБА_15 за даним епізодом суд відноситься критично, оскільки перш за все, як повідомила остання, вона являється дівчиною обвинуваченого, тому є зацікавленою особою, крім того обставини заволодіння майном потерпілого їй відомі зі слів обвинуваченого, безпосереднім свідком подій не була.
Враховуючи, що усі інші досліджені судом докази у своїй сукупності зводяться та узгоджуються з першочерговими показами потерпілого, суд вважає правдивими та такими що відповідають дійсності саме покази потерпілого ОСОБА_11 , надані ним в судовому засіданні 23.02.2023.
Крім того, винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину частково узгоджується із його показами під час судового розгляду. Так, обвинувачений не заперечив факт знайомства із потерпілим, факт їх спільного перебування у час і місці за обставин обвинувачення, фактичне заволодіння окремими речами потерпілого, однак посилався на інші обставини виникнення тілесних ушкоджень та інші причини заволодіння майном, які не пов'язані із умислом на протиправні дії. Зокрема, обвинувачений стверджував, що тілесні ушкодження потерпілий отримав під час падіння з велосипеду, а належні йому речі потерпілий передав добровільно. Будь-яких доказів на підтвердження захисної позиції стороною захисту не подавалось.
Відомостей про те, що будь-яка інша особа, окрім самого обвинуваченого, могла б вчинити інкримінований йому злочин, спричинити виявлені у потерпілого тілесні ушкодження, під час судового розгляду не повідомлено жодним учасником кримінального провадження.
Показами свідка ОСОБА_19 переконливо підтверджується факт перебування обвинуваченого саме на місці скоєння інкримінованого злочину та саме під час його скоєння, факт заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень саме обвинуваченим, а також факт розпорядження чужим майном саме обвинуваченим.
Так, дослідивши усі надані докази в їх сукупності, суд покладає в основу вироку покази потерпілого, надані ним саме в судовому засіданні 23.02.2023, оскільки вони логічні, узгоджені між собою, та з іншими доказами по справі в своїй сукупності, а також в сукупності з обставинами, які відбувались після вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, такі як: звернення ОСОБА_25 ( матері потерпілого) до поліції із заявою щодо погроз від ОСОБА_29 ( матері обвинуваченого) у разі якщо син не змінить покази, що мало місце 12.07.2022 (а.с.171-172 т.4); відшкодування шкоди потерпілому матір'ю обвинуваченого; заяви ОСОБА_11 про відмову від зустрічи з адвокатом ОСОБА_30 , яка від його імені подала клопотання про повторний допит потерпілого, але він з нею договір не укладав та вважає, що це зроблено родичами ОСОБА_8 з метою тиску на нього як на потерпілого(а.с.57-61, 88 т.3);
Вказані обставини, що відбувались після вчинення кримінального правопорушення на думку суду обумовлюють зміну показів потерпілим в судовому засіданні 25.07.2024, тому до уваги судом не приймаються. В своїх же першорегових показах потерпілий послідовно і чітко впізнав саме обвинуваченого як особу, яка вчинила напад, описав послідовність і деталізацію всіх обставин вчинення злочину, детально описав механізм спричинення тілесних ушкоджень, поведінку та діяння обвинуваченого. Показання потерпілого цілком узгоджуються із висновками експертиз, показами свідків та іншими доказами. Підстав сумніватись у достовірності і об'єктивності показань потерпілого від 23.02.2023 судом не виявлено. Протилежні доводи захисту суд вважає надуманими і безпідставними. Логічно і обгрунтовано спростувати першочергові показання потерпілого сторона захисту в межах судового розгляду не змогла, а формальні заперечення а посилання на дачу показів під тиском працівників поліції суд вважає надуманими і недоведеними.
Також суд не приймає до уваги посилання сторони захисту, щодо неспроможності свідка ОСОБА_19 оцінювати обставовку подій та надавати вірні покази у зв'язку з його хворобою, оскільки належних доказів хвороби чи недієздатності вказаного свідка суду не надано. Логічно і обгрунтовано спростувати показання цього свідка сторона захисту в межах судового розгляду не змогла, відомостей про наявність обставин, які б вказували на можливість зацікавленості або упередженості свідка суду не повідомлено.
Стороною захисту, при трактуванні дій обвинуваченого та проханні суду перекваліфікувати його на ч.2 ст. 308 КК Украни не наведено переконливих аргументів та обґрунтувань щодо виявлення у обвинуваченого при затриманні банківської картки потерпілого. В свою чергу суд, у вказаних діях вбачає підтвердження корисливого мотиву обвинуваченого при вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України. Вказані обставини спростовують доводи сторони захисту про відсутність умислу на протиправне заволодіння чужим майном і підтверджують наявність прямого умислу на вчинення злочину проти власності.
Між діянням обвинуваченого, що виразилось у застосуванні фізичної сили, та наслідками у виді тілесних ушкоджень потерпілого встановлено прямий причинний зв'язок, що підтверджений висновками проведених у справі експертиз.
За таких обставин, суд вважає доведеним факт спричинення потерпілому виявлених у нього тілесних ушкоджень саме обвинуваченим.
Захисна позиція обвинуваченого щодо спричинення тілесних ушкоджень потерпілому шляхом падіння з велосипеду нічим не підтверджена, спростовується висновком судово-медичної експертизи та показами потерпілого й свідка ОСОБА_19 .. Така позиція захисту не узгоджується із наявними у справі доказами, сторона захисту суду жодного доказу не подавала, тому подібна захисна позиція оцінюється судом як непереконлива і недоведена під час судового розгляду.
На противагу цьому позиція сторони обвинувачення повністю підверджується дослідженими під час судового розгляду належними і допустимими доказами.
Аналіз свідчень обвинуваченого в суді, зважаючи на рівень їх аргументованості, переконливості та послідовності, а також інших факторів, дає підстави вважати покази обвинуваченого в частині заперечень протиправності власних діянь, окремих обставин інкримінованого йому злочину неправдивими.
Під час судового розгляду було доведено застосування фізичного насильства обвинуваченим по відношенню до потерпілого, а також те, що саме він наніс потерпілому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.. Спосіб заволодіння майном- зривання сумки з потерпілого, вказує, що його умисел був спрямований на заволодіння чужим майном, він усвідомлював, що посягає на чужу власність, передбачав спричинення матеріальної шкоди в певному розмірі і бажав спричинити таку шкоду, для досягнення своєї корисливої мети він застосував фізичне насильство. Оскільки при застосуванні обвинуваченим фізичного насильства до потерпілого останньому було заподіяно тілесні ушкодження доведеним є те, що напад з метою заволодіння чужим майном був поєднаний із насильством, небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу, тому суд погоджується із кваліфікацією діянь в цій частині обвинувачення.
Винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину доводиться сукупністю зібраних у справі і досліджених судом доказів та об'єктивно не спростована належними і допустимими доказами. Заперечення проти обвинувачення суд вважає непереконливими, протирічливими, такими, що не ґрунтуються на поданих суду доказах.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Твердження сторони обвинувачення про наявність всіх складових інкримінованого обвинуваченому злочину, в тому числі суб'єктивної сторони, знайшли об'єктивне підтвердження під час судового розгляду, а протилежні доводи сторони захисту залишились недоведеними і спростовані сукупністю досліджених судом доказів.
Стаття 370 КПК України вимагає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Суд не має переконливих підстав ставити під сумнів достовірність, належність та допустимість досліджених під час судового розгляду доказів, а також їх достатність для висновку про винуватість обвинуваченого. Суд вважає, що винуватість обвинуваченого була доведена поза розумних сумнівом.
Всебічно, повно й неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд вважає доведеним винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому злочинів.
Дії обвинуваченого за вказаним епізодом правильно кваліфіковані ч.4 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений в умовах воєнного стану.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів, а згідно ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом'якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66 та 67 КК України.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання за ч.4 ст. 187 КК України суд визнає - рецидив злочинів.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд враховує вимоги пунктів 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», характер та ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, особу винного, який негативно характеризується, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.
Оцінюючи особу обвинуваченого суд приймає до уваги індивідуальні властивості особи, обставини, що характеризують поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, зокрема відсутність критичної оцінки скоєного.
Відповідно до положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховуючи тяжкість та характер кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який раніше судимий, враховуючи вік обвинуваченого, відсутність належної критичної оцінки скоєного, думку потерпілих, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, оскільки такий вид покарання є достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Підстав для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК України суд не вбачає.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Судові витрати на залучення експерта, стягненню з обвинуваченого не підлягають у зв'язку з визнанням судом вказаних висновків неналежними доказами..
Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Керуючись ст.ст. 370,374 КПК України, -
ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.4 ст. 187 КК України та призначити йому покарання:
-за ч.4 ст. 185 КК України у вигляді 6 років позбавлення волі;
-за ч.4 ст. 187 КК України у вигляді 8 років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, що належить йому на праві власності.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити за даними кримінальними правопорушеннями покарання у виді 8 років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, що належить йому на праві власності.
На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Шевченківського районного суду м.Києва від 01.11.2021 остаточно призначити покарання у вигляді 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю обвинуваченого
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити у вигляді тримання під вартою.
Початок відбуття строку покарання рахувати з 09.06.2022 року.
Арешт, накладений ухвалами Сквирського районного суду Київської області від 14.06.2022 справи: №376/900/22 провадження №1кс/376/130/2022, №376/900/22 провадження №1кс/376/130/2022 - скасувати.
Відповідно до вимог ст.ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію до майна, вилученого під час огляду місця події та при затриманні, а саме до:
- грошових коштів в загальній сумі сімсот гривен, а саме: двісті гривень із номером СЛ 2264647, купюру номіналом двісті гривень із номером УД 9673647, купюру номіналом сто гривень із номером СГ 3373647, купюру номіналом сто гривень із номером УЖ 9427540, купюру номіналом сто гривень із номером УФ 5946562, які поміщено до спеціального пакету №0609091; дві монети номіналом по 10 грн., які поміщені до спеціального пакету №2498774, що знаходяться на депозитному рахунку ГУНП в Київській області;
- Мобільного телефону чорного кольору «ergo» з IMEI22: НОМЕР_4 , що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ВП №1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області.
Речові докази:
-Дактилокарту на ім'я ОСОБА_8 , зразки букального епітелію ОСОБА_8 , чотири сліди пальців рук, ксерокопії висновку експерта, пластинку таблеток «Кветиксол», фрагмент палиці, поліетиленовий пакет жовтого кольору, змиви слідів бурого кольору, металеву банку з написом «NON STOP», кепку чорного кольору,квитанції про оплату комунальних послуг, шприц об'ємом 10мл., пластину схожу на таблетки з написом «Тизалуд», міні косметичку з ампулою з написом «Димедрол», кросівки чорного кольору із літерою «N», які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ВП №1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області - знищити.
- Бензопилу марки «STIHL MC-230» , велосипед зеленого кольору марки «aucm», вважати повернутими потерпілим ОСОБА_10 та ОСОБА_11 відповідно.
-Сумку чорного кольору з написом «Langsa», посвідчення водія на ім'я ОСОБА_27 , технічний талон НОМЕР_5 , посвідчення водія на ім'я ОСОБА_28 , мобільний телефон марки «HUAWEI» з захисним чохлом з написом «VICCO», гаманець з написом «LEVIS», мобільний телефон марки «SAMSUNG» з чорним захисним чохлом, банківську карту «Приватбанк» із номером НОМЕР_3 , які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ВП №1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області - повернути потерпілому ОСОБА_11 .
Апеляція на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Сквирський районний суд Київської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинувачений має право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.
Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в Сквирському районному суд Київської області.
Суддя ОСОБА_1