Справа № 375/1974/25
Провадження № 3/375/1262/25
17 грудня 2025 року селище Рокитне
Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Штифорук Оксана Вікторівна, розглянувши матеріали, які надійшли від командира батальону № 2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
02.08.2025 року об 22 год 24 хв в с. Насташка, по вул. Степурівка водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ГАЗ 69 з державним номерним знаком НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Водій від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки тз або у найближчому медичному закладі водій категорично відмовився, будучи повідомленим про відповідальність, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 подав клопотання про закриття справи на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Усно пояснив, що, від'їхавши від своєї території на 200 метрів, йому назустріч рухалася поліцейська машина. Коли два автомобілі зрівнялися, працівники поліції увімкнули проблискові маячки та подали звуковий сигнал. ОСОБА_1 зупинився та вийшов із автомобіля. Поліцейські розвернулися та стали позаду його авто. Один працівник поліції підійшов до нього, інший залишився в машині. Працівник поліції пояснив, що вони виїхали на виклик до ОСОБА_2 та заблукали та попросили показати де він живе , на що останній погодився. Працівники поліції встановили його особу - він назвався, проте документів при собі не мав. Він пояснив, що може показати документи, коли вони під'їдуть до його житла, яке знаходиться за 200 метрів. Поліцейські запропонували йому сісти до їхнього автомобіля та показати, де проживає ОСОБА_2 . Оскільки ОСОБА_1 перебував серед поля і не хотів залишати там своє авто, він запропонував повернутися на свою територію, поставити автомобіль і тоді пересісти до них. Працівник поліції погодився та дозволив йому сісти за кермо. ОСОБА_1 проїхав 200 метрів, а за ним працівники поліції , які підніше зрівнялись з водієм та поросили зупинитись та поставити авто. Вийшовши з автомобіля, працівники поліції розпочали розмову щодо ТЦК та причини, чому він їздить без документів. ОСОБА_1 запросив їх на свою територію та пояснив, що зараз покаже всі документи. Він виніс посвідчення водія та технічний паспорт на авто. Після цього розмова перейшла на іншу тему - нібито перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння. Він пояснив, що не зрозумів, на якому етапі поліцейські зробили висновок про його можливе сп'яніння. Працівники поліції зазначили, що він мав неадекватну поведінку, проте водій виконав усі їхні вимоги. ОСОБА_1 ця ситуація здалася незрозумілою, тому він був вимушений відмовитися від проходження огляду. У момент, коли йому повідомили про підозру у сп'янінні, він пояснив, що вже не був водієм, адже двічі пересував автомобіль у присутності поліцейських. На його думку, якби працівники поліції справді запідозрили його у стані сп'яніння, вони б не дозволили рух автомобіля з місця події. Хоча у протоколі зазначено, що водій відмовився від огляду на місці зупинки, фактично він разом із поліцейськими залишив місце першої зупинки, оскільки ті самі дозволили йому рух. Також він пояснив, що працівники поліції відмовилися надати двох свідків та адвоката, проте пізніше від свого захисника дізнався, що це не передбачено.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У матеріалах справи відносно ОСОБА_1 щодо керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння наявні наступні документи: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 410553 від 02.08.2025; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕПР1 № 410553 від 02.08.2025; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препартів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.08.2025; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; довідкою щодо наявності посвідчення водія; рапортом поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону №2 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП сержанта поліції Сальника С.Д. від 03.08.2025; диском з відеозаписом зафіксованим на нагрудні бодікамери працівників поліції.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя доходить до наступних висновків.
Вирішуючи питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення нею адміністративного правопорушення, слід зазначити, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, що передбачено частиною 2 статті 7 КУпАП. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне і повне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами статтей 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозицією частини 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного,наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів,що знижують їх увагу та швидкість реакції,а також передачу керування транспортним засобом особі,яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів,а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом,від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного,наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів,що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно зп. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти у встановленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суддя, дослідивши матеріали справи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дійшла до висновку, що справа підлягає закриттю.
Оскільки, згідно відеозапису Clip-1 об 22:14:35 фіксується розмова працівника поліції з ОСОБА_1 , про ТЦК, та чому водій не з'являється до нього. Об 22:17:48 ОСОБА_1 пояснює, що чув як автомобіль на високій швидкості поїхав у сторону, де стоїть його вагончик, тому він вирішив швидко проїхатись та перевірити те місце, не взявши з собою документів та телефон. Об 22:18:00 працівник поліції запитався у ОСОБА_1 чи незнає він ОСОБА_2 та просить показати де він живе, на що останній погодився та хотів уже сідати за свій автомобіль (22:18:27), проте працівники поліції повідомили, щоб ОСОБА_1 сів до них у авто. Об 22:21:00 ОСОБА_1 попросив працівників поліції поставити автомобіль біля його ферми, яка 200 метрів від них та пересісти до них, на що останні погодилися. Об 22:24:35 ОСОБА_1 зупинився, і повідомив : « Зараз поставлю машину, візьму документи, телефон та вийду», на що працівники поліції повідомили ставити авто там, де уже стоїть, а документи їм не потрібно. Об 22:25:30 ОСОБА_3 припаркував автомобіль, після чого працівники поліції знову запитали: «Чому не з'явились до ТЦК?», на що він відповів: «Не було коли. Дітей багато». Об 22:26:23 поліцейський запитав, чи далеко йти за документами, і ОСОБА_3 відповів: «Ні, недалеко, ходімо», після чого разом із працівником поліції вирушив до свого будинку (22:29:21). Об 22:31:26 один із поліцейських показав написане на телефоні повідемлення іншому, передав йому бодікамеру та відійшов убік. Об 22:32:50 цей же працівник, закінчивши телефонну розмову, підійшов до колеги, забрав бодікамеру, покликав ОСОБА_1 та почав називати ознаки алкогольного сп'яніння, пропонуючи пройти огляд на місці. Об 22:36:30 ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, після чого працівники поліції розпочали складати матеріали.
Відповідно до п.2 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерств внутрішніх справ України і охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №1413/27858 від 11.11.2015, (далі, Інструкція) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі, поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п.3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Суд встановив, що працівник поліції перерахував ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, проте огляд на виявлення цих ознак не проводив. Крім того, ознаки були перераховані не на місці зупинки, адже працівники поліції ОСОБА_1 дозволили сісти за кермо та поїхати до ферми.
Відповідно до ч.ч. 2, 3, 5, 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Також, відповідно до п. 7 розділу І Інструкціїпро порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, уразі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно достатті 266Кодексу України про адміністративні правопорушення.
При цьому, як зазначено в п.п. 8, 12 розділу ІІ цієї Інструкції, поліцейським має бути оформлене направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, форма якого наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Відповідно до п. 10 розділу ІІ вищевказано їІнструкції результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Відповідно до п.п. 6, 7 розділу 10 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 рокуу разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Проте, суд встановив, що працівниками поліції після відмови ОСОБА_1 на огляд на стан сп'яніння алкогольного сп'яніння на місці зупинки не запропоновано пройти огляд в закладах охорони здоров'я, а розпочали складати матеріали про адміністративне правопорушення.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури. Встановлення винуватості чи невинуватості особи здійснюється на підставі оцінки доказів, якими, згідно ст. 251 КУпАП є, зокрема, дані протоколу про адміністративне правопорушення.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998).
Крім того, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово наголошував на тому, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. При цьому суд не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частини третьої цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Виходячи з конституційного принципу презумпції невинності, суд має тлумачити недостатньо обґрунтовані обставини на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Підсумовуючи викладене, об'єктивно дослідивши наявні докази по справі, суд вважає, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення від 02.08.2025 серії ЕПР1 № 410553, не підтверджені належними та достатніми доказами по справі, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю події та складу даного адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись 62 Конституції України, ст.ст.7, 9, 130ч.1, 245-248, 251-252,268,280,283,284-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення суддя, -
Закрити адміністративне провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку із відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Суддя Оксана ШТИФОРУК
Постанова суду набирає законної сили ___________________________
Постанову може бути пред'явлено до виконання до ______________________