Справа № 375/1474/25
Провадження № 2-а/375/30/25
19 грудня 2025 року селище Рокитне
Рокитнянський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Штифорук О.В.,
за участю секретаря Юрченко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції в Тернопільській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі,-
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Департаменту поліції в Тернопільській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі.
Позовна заява обґрунтована тим, що 08.06.2025 інспектором взводу № 1 роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області, лейтенантом поліції Комаром Олегом Юрійовичем було винесено постанову серії ББА № 096586 від 08.06.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. на ОСОБА_1 .
Як вбачається з постанови, серії ББА № 096586 від 08.06.2025 о 13:40 год. дорога АДМ-30 99 км, що Лівінський Ю.В. керуючи транспортним засобом, перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки протилежного напрямків, при цьому не пред?явив, у спосіб який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться у посвідченні водія на право керування відповідної категорії та реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив пункти 2.1 а, 2.1 б Правил дорожнього руху.
Позивач вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, адже відеозапис, який продемонстрував йому поліцейський, не містить жодних об?єктивних ознак того, що саме він - водій конкретного транспортного засобу - здійснив маневр, який інкримінується як порушення. На записі, з його слів, зафіксовано автомобіль, що начебто виконує обгін, однак ідентифікаційні ознаки транспортного засобу - зокрема, державний номерний знак - на відео відсутні або нечіткі, що унеможливлює достовірне встановлення суб?єкта правопорушення.
Позивач пояснює, що у наведеній ситуації переді ним рухався транспортний засіб на низькій швидкості (орієнтовно менше 30 км/год), і з огляду на дорожню обстановку, мною було прийнято рішення здійснити обгін, не створюючи небезпеки іншим учасникам дорожнього руху. Маневр обгону було здійснено з урахуванням дорожньої обстановки, з дотриманням вимог безпеки дорожнього руху, без створення аварійної ситуації або загрози іншим учасникам руху
До того ж, як зазначено в постанові серії ББА N? 096586 від 08.06.2025, де поліцейський зазначив, що ОСОБА_1 при цьому не пред?явив, у спосіб який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться у посвідченні водія на право керування відповідної категорії та реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив пункти 2.1 а, 2.1 б Правил дорожнього руху.
Позивач вважає, що поліцейський має право вимагати у водія пред?явлення документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав). У разі, якщо поліцейським належним чином не задокументовано факту порушення особою Правил дорожного руху, вимоги відповідної посадової особи про пред?явлення водієм документів в тому числі реєстраційного документу на транспортний засіб є неправомірними.
Позивач зазначає, що у його випадку поліцейський не повідомив конкретної причини зупинки та не надав жодних доказів або пояснень, які б обґрунтовували підозру щодо вчинення мною адміністративного правопорушення. У зв?язку з цим вважає вимогу пред?явити документи необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам закону, зокрема ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію".
Враховуючи, що матеріали справи, а саме, відеозапис, який надав поліцейський не містить переконливих доказів ОСОБА_1 вини, а тому вважає, що постанова винесена без належного дослідження об?єктивних обставин події та без урахування його пояснень.
Як доказ цього факту, позивач надав суду електронний носій інформації - Micro SD із відеозаписом № VID20250608130603 від 08.06.2025, підписаний особистим електронним цифровим підписом. На фрагменті відео, починаючи з 27 хвилини 25 секунди, чітко зафіксовано моє звернення до поліцейського з відповідним запитанням, а також, відповідь поліцейського щодо необхідності надсилання запиту. Цей доказ підтверджує, що поліцейський відмовився надати підтвердження службового статусу пристрою, а тому відео, продемонстроване на ньому, не може вважатися належним доказом відповідно до вимог ст. 251 КУпАП.
Позивач зазначає, що інспектор Управління патрульної поліції в Тернопільській області лейтенант поліції Комар Олег Юрійович, незаконно розглянувши справу, безпосередньо на місці зупинки транспортного засобу, а саме, на автомобільній дорозі АДМ-30 99 км, не надав йому можливості у повному обсязі скористатися правами, передбаченими ст. 268 КУпАП.
Після початку розгляду справи,позивач подав клопотання про перенесення розгляду справи за місцем мого проживання, у зв?язку з необхідністю забезпечення участі мого адвоката. Інспектор відкрито відмовляє у задоволенні клопотання, мотивуючи це тим, що «вони не поїдуть розглядати справу до Київської області», що свідчить про упередженість та порушення принципу рівності сторін у процесі.
Ухвалою суду від 18.06.2025 року заяву було залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору.
Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 30.07.2025 року відкрито провадження в даній справі.
Від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, який обґрунтовано тим, що відеозаписом з авторееєстратора службового автомобіля поліцейських зафіксовано факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення позивачем, а саме не виконання вимог дорожньої розмітки 1.1 «Вузька суцільна лінія», що є порушенням вимог п. 8.5.1 та п.34 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Вважають такими, що не заслуговують на увагу та спрямовані на уникнення від адміністративної відповідальності твердження позивача, викладені у позовній заяві. Особисте суб?єктивне трактування норм чинного законодавства не може бути підставою звільнення від відповідальності.
Підкреслюють, що право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб кореспондується із обов?язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред?явити такі документи.
Доводи позивача, про те, що доказів вчинення ним будь-яких порушень, внаслідок яких у інспектора виникало право вимагати від позивача пред?явити документ на транспортний засіб, слід уваги не приймати, оскільки зазначені обставини не є підставою для визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
На думку позивача, він мав право не пред?являти посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб на вимогу поліцейського для перевірки, оскільки зупинка була здійснена не на вимогу поліцейського в результаті вчинення позивачем порушення ПДР, однак такі доводи не грунтуються на вимогах законодавчих актів та не мають відношення до обов?язку водія транспортного засобу мати при собі та пред?явити на вимогу поліцейського для перевірки зазначені вище документи.
Суд, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до таких висновків.
Як встановлено дослідженими по справі доказами, 08.06.2025 інспектором взводу № 1 роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області, лейтенантом поліції Комаром Олегом Юрійовичем було винесено постанову серії ББА № 096586 від 08.06.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. на ОСОБА_1 .
Як вбачається з постанови, серії ББА № 096586 від 08.06.2025 о 13:40 год. дорога АДМ-30 99 км, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом, перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки протилежного напрямків, при цьому не пред?явив, у спосіб який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться у посвідченні водія на право керування відповідної категорії та реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив пункти 2.1 а, 2.1 б Правил дорожнього руху.
Щодо пояснень позивача, що відеозапис, який продемонстрував йому поліцейський, не містить жодних об?єктивних ознак того, що саме він - водій конкретного транспортного засобу - здійснив маневр, та неможливо побачити номерні знаки авто, суд зазначає, такі твердження спростовуються відеоматеріали наданими працівниками поліції. А саме об 13:05:17 вбачається як автомобіль сірого кольору перетинає суцільну лінію для здійснення обгону автомобіля. Об 13:05:57 автомобіль зупиняють працівники поліції та видно, що номерним знаком авто є НОМЕР_1 , що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_1 .
Крім того, самий позивач у позовній заяві вказує, що перед ним рухався транспортний засіб на низькій швидкості, чим підтверджує, що за кермом перебував ОСОБА_1 .
Враховуючи наведене, суд визнає відеозапис, наданий працівниками поліції, належним і допустимим доказом, який дозволяє встановити, що саме ОСОБА_1 здійснив перетин суцільної лінії.
Суд критично ставиться до тверджень позивача про те, що він здійснював обгін транспортного засобу, який рухався зі швидкістю менше 30 км./год, оскільки такі твердження спростовуються відеоматеріали з місця події.
Частина перша статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).
Пунктом 2.4 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (далі - Правила дорожнього руху) передбачено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) предявити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Відповідно до пункту 2.1. Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії .
За приписами ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний: мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно ст.ст. 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію».
Відповідно до ст. 32 вказаного Закону поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках: 1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи; 2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; 3) якщо особа перебуває на території чи об'єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю; 4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо; 5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події; 6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об'єктом вчинення правопорушення.
У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З наданого позивачем у якості доказу Micro SD із відеозаписом № VID20250608130603 від 08.06.2025 вбачається, що позивач після зупинки транспортного засобу на неодноразові вимоги інспектора поліції не пред'явив для перевірки посвідчення водія на право керування транспортним засобом.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позивач допустив порушення Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Проаналізувавши встановлені судовим розглядом обставини суд приходить до висновку, що відповідач діяв правомірно, на підставі та у межах повноважень при винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення. Адміністративне стягнення на позивача накладено в межах санкції статті
Щодо доводів позивача про незаконну відмову у клопотанні про пересення розгляду справи:
Приписами ч.ч. 1-2 ст. 276 КУпАП закріплено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників. Вищевказане свідчить, що поліцейський жодним чином не перешкоджав позивачу у користуванні своїми правами, у тому числі, не обмежував у праві отримувати правову допомогу».
Аналізуючи наведену норму, яка встановлює, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтями 121 126 КУпАП (коли правопорушення вчинено водієм), можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників, суд дійшов висновку, що це питання вирішується на розсуд органу, який розглядає справу про адміністративне правопорушення.
За такого правового регулювання, не можна вважати, що УПП у Хмельницькій області, розглянувши справу про адміністративне правопорушення за місцем його вчинення, діяло всупереч вимог частини 1 статті 276 КУпАП.
Крім того, в постановах Верховного Суду від 27.12.2019 у справі №310/4817/17 (2?а/310/156/17), від 07.11.2019 у справі №487/2179/17, від07.12.2018 у справі №286/648/17, від17.05.2018 у справі №681/972/17, від14.02.2018 у справі №536/583/17 та від31.01.2018 у справі №489/1525/16-а викладено, що чинним законодавством передбачено спрощену процедуру розгляду посадовими особами патрульної поліції справ про адміністративне правопорушення, передбачених КУпАП. Верховний Суд зазначив, що вказане виключає необхідність дотримання інспектором поліції таких процедур, передбачених для розгляду справи про адміністративне правопорушення в загальному порядку, як надання особі можливості скористатися правом на правову допомогу, подати клопотання про перенесення розгляду справи за місцем проживання особи тощо. При цьому слід врахувати, що застосування процедури скороченого провадження у випадках, визначених законом, не призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених в КУпАП.
Враховуючи вищевикладене та аналізуючи здобуті по справі докази, суд доходить висновку щодо безпідставності позовних вимог, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. 2, 6, 72-77, 90, 241-243, 245, 246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту поліції в Тернопільській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду через Рокитнянський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 19.12.2025 року.
Головуюча суддя Оксана ШТИФОРУК