ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.12.2025Справа № 910/12590/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аикон-Авто"
до Акціонерного товариства "Укргазвидобування"
про стягнення 107290,41 грн.
Суддя: Людмила ШКУРДОВА.
Представники сторін: без виклику представників сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Аикон-Авто" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення 107290,41 грн., з яких: 87003,93 грн. - безпідставно отримані кошти, 15895,75 грн. - інфляційні втрати, 4390,73 грн. - 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01.02.2024 р. Акціонерне товариство "Таскомбанк", у зв'язку з прийняттям позитивного рішення щодо задоволення вимоги платежу по гарантії № LGI-46/2023, здійснило списання з рахунку позивача суми гарантії у розмірі 87003,93 грн. Однак, перерахування гарантом грошових коштів в сумі 87003,93 грн. на користь відповідача відбулось у зв'язку з договором та гарантією, однак не на їх виконання, а поза межами домовленостей, передбачених договором про надання послуг № 230/016-23 від 21.04.2023 р. і гарантією (гарантійний випадок не настав). Позивач вважає, що у відповідача відсутні підстави для звернення до АТ "Таскомбанк", як гаранта, для виплати суми банківської гарантії № LGI-46/2023 від 17.04.2023 р., а також наявності правових підстав для стягнення з відповідача безпідставно набутих за рахунок АТ "Таскомбанк" грошових коштів у розмірі 87003,93 грн., з посиланням, в тому числі, на положення ст. 1212 Цивільного кодексу України. При цьому, інших способів повернення коштів закон, договір та гарантія № LGI-46/2023 від 17.04.2023 р. не передбачають.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2025 р. відкрито провадження у справі № 910/12590/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Про стан розгляду справи № 910/12590/25 сторони були повідомлені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а тому суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
17.04.2023 р. Акціонерне товариство «Таскомбанк» (гарант) видало безвідкличну банківську гарантію № LGI-46/2023, за якою гарант безвідклично, безумовно та без заперечень зобов'язується виплатити Акціонерному товариству "Укргазвидобування" (бенефіціару) на вимогу будь-яку суму, вказану у вимозі бенефіціара, що не перевищує 87003,93 грн., не пізніше 5 робочих днів з дати отримання вимоги бенефіціара, що містить вказівку на те, в чому полягає порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Аикон-Авто" (принципалом) зобов'язань, у забезпечення якого видана ця гарантія, та без необхідності подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов, надання додаткових обґрунтувань.
Гарантія видана у забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Аикон-Авто" зобов'язань за договором, що укладається за результатами закупівлі 50110000-9-послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання (послуги з ТО та ремонту легкових автомобілів), номер процедури закупівлі: УБГ23П(УО)-072, оголошення - UA-2023-03-22-004169-a від 22.03.2023 р.
21.04.2023 р. між AT «Укргазвидобування» в особі Філії БУ «Укрбургаз» (замовник) та ТОВ «Аикон-Авто» (виконавець) укладено договір № УБГ 230/016-23 від 21.04.2023 р. з надання послуг з ТО та ремонту легкових автомобілів на загальну суму 1740078,57 грн. з ПДВ.
Як вбачається з матеріалів справи, AT «Укргазвидобування» звернулося до АТ "Таскомбанк" з вимогою про сплату безвідкличної банківської гарантії у сумі 87003,93 грн., у зв'язку з невиконанням ТОВ "Аикон-Авто" взятих на себе зобов'язань за договором № УБГ 230/016-23 від 21.04.2023 р.
01.02.2024 р. грошові кошти у розмірі 87003,93 грн. було списано банком з рахунку позивача, що підтверджується платіжною інструкцією № 2700 від 01.02.2024 р. з призначенням платежу: «оплата за вимогою, отриманою 26.01.2024 р. за банківською гарантією № LGI-46/2023 від 17.04.2023 р.».
Також судом встановлено, що АТ "Укргазвидобування" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до ТОВ "Аикон-Авто" з вимогами про стягнення 174007,89 грн. штрафу за порушення умов договору № УБГ 230/016-23 від 21.04.2023 р., а до ТОВ "Аикон-Авто" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до АТ "Укргазвидобування" про стягнення 14096,26 грн. заборгованості за надані послуги за договором № УБГ 230/016-23 від 21.04.2023 р.
Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.07.2025 р. рішення Господарського суду Полтавської області від 30.04.2025 р. у справі № 917/1414/23 скасовано в частині задоволення позовних вимог за первісним позовом про стягнення з ТОВ "Аикон-Авто" на користь АТ "Укргазвидобування" 174007,89 грн. штрафу за порушення умов договору № УБГ 230/016-23 від 21.04.2023 р., та прийнято в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні таких позовних вимог, в іншій частині (задоволення зустрічних позовних вимог ТОВ "Аикон-Авто") рішення Господарського суду Полтавської області від 30.04.2025 р. у справі № 917/1414/23 залишено без змін.
Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про належне виконання ТОВ "Аикон-Авто" своїх зобов'язань перед АТ "Укргазвидобування", визначених п. 1.1 укладеного договору та приписами ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України.
05.08.2025 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою № 536/07 від 31.07.2025 р., в якій просив повернути безпідставно отримані кошти за банківською гарантією № LGI-46/2023 від 17.04.2023 р. у сумі 87003,93 грн.
Відповідь на вимогу отримано не було, грошові кошти не повернуто.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначає, що останнім не порушено своїх зобов'язань за договором № УБГ 230/016-23 від 21.04.2023 р., відтак відповідач безпідставно отримав суму за банківською гарантією, у зв'язку з чим наявні підстави для стягнення з відповідача безпідставно набутих за рахунок АТ "Таскомбанк" грошових коштів у розмірі 87003,93 грн.
За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 560 Цивільного кодексу України встановлено, що за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно зі ст. 563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією.
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, яка є загальною щодо спорів за гарантією, враховуючи приписи ст.ст. 560, 563 та 565 Цивільного кодексу України, обов'язок гаранта сплатити бенефіціару грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умови порушення принципалом зобов'язання, забезпеченого гарантією, та направлення бенефіціаром гаранту письмової вимоги разом із зазначеними в гарантії документами. За відсутності однієї із вказаних умов відповідальність гаранта не настає (постанови Верховного Суду від 07.12.2021 р. у справі № 910/2831/20, 21.12.2021 р. у справі № 910/17772/20 тощо).
При цьому, гарантія є одностороннім правочином, змістом якого є обов'язок гаранта сплатити кредитору-бенефіціару грошову суму відповідно до умов гарантії у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією. Статтею 562 Цивільного кодексу України зафіксований принцип незалежності гарантії, згідно з яким зобов'язання гаранта перед кредитором не залежать від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.
Гарантія не є мірою цивільно-правової відповідальності, настання якої можливе лише за наявності вини боржника (неустойка, завдаток), а тому при реалізації гарантії вина боржника не має значення, достатньо лише факту порушення останнім (боржником) забезпеченого зобов'язання.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, належне виконання ТОВ "Аикон-Авто" своїх зобов'язань перед АТ "Укргазвидобування" за договором № УБГ 230/016-23 від 21.04.2023 р. підтверджується постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.07.2025 р. у справі № 917/1414/23, яка набрала законної сили 28.07.2025 р., що, в свою чергу, свідчить про безпідставне набуття відповідачем за рахунок позивача грошових коштів за банківською гарантією у сумі 87003,93 грн.
Відповідач, всупереч вимогам статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, доводів позивача не спростував, жодних доказів на підтвердження порушення позивачем зобов'язань за договором або факту повернення суми банківської гарантії у розмірі 87003,93 грн. суду не надав.
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
У постанові Верховного Суду від 17.05.2024 р. у справі № 910/17772/20, зазначено, що боржник (принципал) має право звернутися до бенефіціара з вимогою про повернення принципалу коштів, сплачених гарантом, за правилами ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Вказаний спосіб захисту прав принципала (боржника) дозволяє ефективно та вичерпно врегулювати цивільно-правовий спір з учасниками спірних правовідносин.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про повернення йому безпідставно збережених коштів у сумі отриманої відповідачем від банку банківської гарантії, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Також позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 15895,75 грн. інфляційних втрат 4390,73 грн. 3% річних, нарахованих на суму 87003,93 грн., за період з 02.02.2024 р. по 07.10.2025 р.
Згідно зі ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дія статті 625 Цивільного кодексу України поширюється на всі види грошових зобов'язань незалежно від підстав їх виникнення (договір чи делікт), у тому числі й на позадоговірне грошове зобов'язання, що виникло на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.
За приписами ст.ст. 79, 86 Господарського кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.
Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку, що вони є обґрунтованими та арифметично вірними, у зв'язку з чим підлягають стягненню з відповідача.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Аикон-Авто".
Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», покладаються судом на відповідача у сумі 2422,40 грн., виходячи з розміру судового збору, який мав сплатити позивач.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28, код 30019775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аикон-Авто" (36021, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Оксанченка Олександра, буд. 28, кв. 109, код 38019594) 87003 (вісімдесят сім тисяч три) грн. 93 коп. безпідставно збережених коштів, 15895 (п'ятнадцять тисяч вісімсот дев'яносто п'ять) грн. 75 коп. інфляційних втрат, 4390 (чотири тисячі триста дев'яносто) грн. 73 коп. 3% річних, 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до суду апеляційної інстанції.
Суддя Людмила ШКУРДОВА