ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.12.2025Справа № 910/12260/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тамерлайн"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 21016,69 грн.
Суддя: Людмила ШКУРДОВА.
Представники: без виклику представників сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Тамерлайн" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 21016,69 грн., з яких: 16354,49 грн. - інфляційні втрати, 4662,20 грн. - 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Господарського суду міста Києва від 27.02.2025 р. у справі № 910/15587/24, яке набрало законної сили 27.08.2025 р., стягнуто з АТ "Українська залізниця" на користь ТОВ "Тамерлайн" 217363,20 грн. основного боргу, 205,49 грн. 0,1% річних, нарахованих за період з 03.01.2024 р. по 17.12.2024 р. на суму 93571,20 грн., та з 10.01.2024 р. по 17.12.2024 р. на суму 123792,00 грн., та 22605,77 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з 03.01.2024 р. по 30.11.2024 р. на суму 93571,20 грн., та з 10.01.2024 р. по 30.11.2024 р. на суму 123792,00 грн. Вказані грошові суми були сплачені АТ "Українська залізниця" на користь ТОВ "Тамерлайн" 05.09.2025 р., у зв'язку з чим позивач вважає наявними підстави для стягнення з відповідача інфляційних втрат за період з 30.11.2024 р. по 04.09.2025 р., та 3% за період з 18.12.2024 р. по 04.09.2025 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2025 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/12260/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначає, що:
- оскільки сторони умовами договору погодили інший розмір процентів та вказаний договір не визнаний недійсним повністю або, безпосередньо, в частині визначення процентів річних, то відсутні правові підстави для покладення на відповідача обов'язку сплатити на користь позивача 3% річних;
- розрахунок, наданий позивачем до позовної заяви, є невірним, оскільки позивачем помилково нараховано на суму основного боргу за договором 3% річних, в той час як повинно бути нараховано 0,1%;
- стягнення додаткових коштів з відповідача за порушення договору № ПЗ/НХ-23860/НЮ від 18.09.2023 р. потягне за собою певні негативні фінансові наслідки для стратегічного підприємства.
Заперечуючи проти доводів відповідача, позивач зазначає, що:
- стягнення у цій справі стосується іншого періоду, протягом якого позивач не мав можливості користуватися належними йому коштами, який не було охоплено рішенням у справі № 910/15587/24;
- у справі № 910/15587/24 суд надавав оцінку виключно правомірності стягнення з відповідача річних у заявленому позивачем розмірі і не аналізував можливість стягнення річних у більшому розмірі, оскільки це виходило б за межі позовних вимог, адже спору щодо розміру відсотків річних не було.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
18.09.2023 р. між Акціонерним товариством "Українська залізниця", як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тамерлайн", як постачальником, укладено договір про закупівлю № ПЗ/НХ-23860/НЮ, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю товар для завершення робіт по проєкту "Реконструкція споруд залізниці з електрифікації дільниці Васильків - Васильків II регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" в Київській області" (Завершення робіт), відповідно до специфікації № 1 (додаток 1), що є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар на умовах цього договору.
Договір діє з дня його укладення та протягом дії правового режиму воєнного стану в Україні, оголошеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 р. № 64/2022 та продовженого відповідними указами Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, але не пізніше ніж до 31.12.2023 р. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від обов'язку виконання у повному обсязі взятих на себе за цим договором зобов'язань щодо поставки та оплати товару, а також гарантійних зобов'язань на товар, в межах строків, визначених у мовами цього договору (п.п. 15.1, 15.2 договору).
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу, а відповідач прийняв товар на суму 217363,20 грн.
Вказані обставини встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 27.02.2025 р. у справі № 910/15587/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тамерлайн" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 240175,06 грн., з яких: 217363,20 грн. - основний борг, 22605,77 грн. - інфляційні втрати, 206,09 грн. - 0,1% річних, за договором про закупівлю № ПЗ/НХ-23860/НЮ від 18.09.2023 р.
Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.02.2025 р. у справі № 910/15587/24, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2025 р., позов задоволено частково та стягнуто з АТ "Українська залізниця" на користь ТОВ "Тамерлайн" 217363,20 грн. основного боргу, 205,49 грн. 0,1% річних, нарахованих за період з 03.01.2024 р. по 17.12.2024 р., та 22605,77 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з 03.01.2024 р. по 30.11.2024 р.
На виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва 01.10.2025 р. видано відповідний наказ.
Водночас, як вбачається з матеріалів даної справи № 910/12260/25, на виконання рішення суду у справі № 910/15587/24 відповідач, 05.09.2025 р. перерахував позивачу 243056,55 грн., що підтверджується долученою до матеріалів справи копією платіжної інструкції № 576429 від 05.09.2025 р.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що оскільки відповідач заборгованість за договором про закупівлю № ПЗ/НХ-23860/НЮ від 18.09.2023 р. сплатив лише 05.09.2025 р., то наявні підстави для нарахування та стягнення з відповідача інфляційних втрат за період з 30.11.2024 р. по 04.09.2025 р., та 3% за період з 18.12.2024 р. по 04.09.2025 р. (з наступного дня від кінцевої дати періоду нарахування, визначеного позивачем у справі № 910/15587/24, до моменту виконання рішення Господарського суду міста Києва у цій же справі).
Право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу входить до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
За приписами ст.ст. 79, 86 Господарського кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.
Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку, що розрахунок інфляційних втрат є арифметично вірним, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі 16354,49 грн.; розрахунок відсотків річних є необґрунтованим та арифметично невірним, з огляду на наступне.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що у п. 9.2 договору сторони погодили, що відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, розмір відповідальності покупця за прострочення виконання грошового зобов'язання становить 0,1% річних від простроченої суми грошових зобов'язань за цим договором.
За змістом положень ст.ст. 626, 627, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що позивач, укладаючи договір про закупівлю № ПЗ/НХ-23860/НЮ від 18.09.2023 р., погодив на усі його істотні умови, в т.ч. щодо відповідальності сторін, а саме - нарахування 0,1% річних від простроченої суми грошових зобов'язань.
При цьому, рішенням суду у справі № 910/15587/24 підтверджено наявність підстав для стягнення з АТ "Українська залізниця" на користь ТОВ "Тамерлайн" саме 0,1% річних, а не 3% річних.
За перерахунком суду, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 0,1% річних у сумі 155,41 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Тамерлайн".
Решта долучених до матеріалів справи документів та висловлених учасниками процесу пояснень була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для часткового задоволення позову не спростовує.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тамерлайн" (01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, буд. 7, оф. 26/1, код 42776621) 16354 (шістнадцять тисяч триста п'ятдесят чотири) грн. 49 коп. інфляційних втрат, 155 (сто п'ятдесят п'ять) грн. 41 коп. 0,1% річних, 1902 (одну тисячу дев'ятсот дві) грн. 94 коп. витрат зі сплати судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до суду апеляційної інстанції.
Суддя Людмила ШКУРДОВА