22 грудня 2025 року м. Харків Справа № 917/76/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Тарасова І.В.,
розглянувши апеляційну скаргу Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради (вх.№2564 П) на рішення Господарського суду Полтавської області від 14.10.2025 у справі №917/76/25
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДБК КВАНТ» (код ЄДРПОУ 42103828, адреса: 61135, Харківська область, м. Харків, вулиця Гвардійців Широнінців, будинок, 44)
до Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради (код ЄДРПОУ 03365854, адреса: 36020, Полтавська область, м. Полтава, вулиця Стрітенська, будинок, 19)
про зобов'язання вчинити дії
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 14.10.2025 у справі №917/76/25 позов задоволено повністю, зобов'язано Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради (код ЄДРПОУ 03365854, адреса: 36020, Полтавська область, м. Полтава, вулиця Стрітенська, будинок, 19) забрати з урахуванням використаного майна на виконання вимог Договору №49 від 26.09.2022 року у Товариства з обмеженою відповідальністю «ДБК КВАНТ» по акту прийому-передачі майно, а саме: піщано-соляну суміш у кількості 1 399,34 м3 та хлористий натрій (сіль з антизлежувачем) у кількості 2 548,62 т. із зберігання, що було передане на зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю «ДБК КВАНТ» за Договором відповідального зберігання від 16.12.2022 року за №2022.12.16 і знаходиться за адресою: м. Полтава, вул.Дорошенко, 2а та м. Полтава, вул. Гончарова, 17; стягнуто з Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради (код ЄДРПОУ 03365854, адреса: 36020, Полтавська область, м. Полтава, вулиця Стрітенська, будинок, 19) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДБК КВАНТ» (код ЄДРПОУ 42103828, адреса: 61135, Харківська область, м. Харків, вулиця Гвардійців Широнінців, будинок, 44) 2422,40 грн витрат по сплаті судового збору.
Від Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради до Східного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга, в якій заявник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та просить визнати причини пропуску строку на подання апеляційної скарги поважними та поновити відповідачу строк на подання апеляційної скарги; апеляційну скаргу Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради задовольнити: скасувати рішення Господарського суду Полтавської області №917/76/25 від 14.10.2025 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДБК КВАНТ» до Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради; здійснити новий розподіл судових витрат, стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДБК КВАНТ» на користь Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку заявник апеляційної скарги зазначає, що, на його думку, об'єктивними причинами, що унеможливили підготовку та подачу апеляційної скарги в межах процесуальних строків були такі: робочий графік відповідача, як органу місцевого самоврядування, п'ятиденний (понеділок - п'ятниця), з вихідними у суботу та неділю; збройна агресія російської федерації, яка часто відображається в постійних повітряних тривогах та ракетних атаках зумовлює перебування в укритті; відсутність електроенергії та інтернет зв'язку, обмежує та перериває технічні можливості Управління у здійсненні своєї діяльності.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2025 апеляційну скаргу Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради залишено без руху, встановлено Управлінню житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення її недоліків шляхом надання йому можливості звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строків на апеляційне оскарження, вказавши інші підстави для поновлення строку, надання доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі (3633,60 грн) та доказів на підтвердження повноважень особи, яка її підписала. Роз'яснено, що наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.
Так, апеляційним господарським судом було встановлено, що повне рішення від 14.10.2025 складено місцевим господарським судом 23.10.2025 та отримано відповідачем 24.10.2025 о 17:30 год, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до положень статті 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
З урахуванням викладеного заявник мав право звернутися до суду з апеляційною скаргою до 17.11.2025.
Проте, апеляційна скарга на вказане судове рішення подана Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради через підсистему Електронний суд лише 02.12.2025, тобто зі значним пропуском встановленого статтею 256 ГПК України строку.
Крім того, судом було зазначено, що обставини відсутності електроенергії та інтернет зв'язку не підтверджені заявником жодними доказами; враховуючи, що вся наша країна та відповідно усі учасники судового процесу наразі вже четвертий рік перебувають у стані воєнного положення, переважна частина населення та установ прилаштувалися до відповідних умов роботи та забезпечені альтернативними джерелами енергії; самі по собі оголошення про повітряні тривоги нажаль вже не є виключними обставинами. Тому, такі перманентні умови мають враховуватися учасниками справи при вчиненні відповідних процесуальних дій. Заявником не доведено ні факт існування обставин, які перешкоджали йому своєчасно звернутися із апеляційною скаргою, ні причинно-наслідковий зв'язок між цими обставинами та не вчиненням ним відповідних дій. Також, суд апеляційної інстанції зазначив, що посилання відповідача на п'ятиденний (понеділок - п'ятниця) робочий графік не заслуговують в даному випадку на увагу суду, оскільки він за своїм характером є звичайним та традиційним майже для всіх приватних, комунальних та державних закладів та установ, який сам по собі не є перешкодою у здійсненні в строк процесуальних дій.
Отже, суд дійшов висновку, що наведені відповідачем підстави пропуску строку для подання апеляційної скарги не можуть бути визнанні поважними.
Окрім того, апеляційним господарським судом було встановлено, що до матеріалів апеляційної скарги не додано доказів на підтвердження повноважень особи, яка її підписала, а також доказів сплати судового збору.
Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху від 08.12.2025 була доставлена до електронного кабінету відповідача 08.12.2025.
18.12.2025 від відповідача надійшла заява про усунення недоліків, до якої додані, зокрема, довіреність, положення про відділ з питань юридичного забезпечення Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради (у новій редакції), положення про Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради (у новій редакції), посадову інструкцію головного спеціаліста відділу з питань юридичного забезпечення управління житлово-комунального господарства, платіжну інструкцію №461 від 17.12.2025 про сплату судового збору у розмірі 3633,60 грн, що свідчить про часткове усунення заявником недоліків апеляційної скарги.
19.12.2025 від відповідача також надійшла заява про поновлення процесуального строку (документ сформований у системі «Електронний суд» 18.12.2025), в обґрунтування якої він зазначає таке: робочий графік відповідача (Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради), як органу місцевого самоврядування, - п'ятиденний (понеділок - п'ятниця), з вихідними у суботу та неділю; збройна агресія російської федерації, яка часто відображається в постійних повітряних тривогах та ракетних атаках зумовлює перебування в укритті; відсутність електроенергії та інтернет зв'язку, обмежує та перериває технічні можливості Управління у здійсненні своєї діяльності. Відповідач також зазначає, що обставини повітряних тривог, які перешкоджали своєчасному поданню апеляційної скарги, є публічно відомі. Вказанні обставини, на переконання відповідача, є об'єктивними причинами, що унеможливили вчасну підготовку та подачу апеляційної скарги у строки, встановленні рішенням № 917/76/25, у зв'язку з чим він просить визнати причини пропущення строку на подання апеляційної скарги поважними. До заяви наданий графік погодинного відключення електроенергії АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» на період з 01.10.2025 по 01.04.2026.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України основними засадами судочинства визначено, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
При цьому, реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм.
Нормами глави 1 розділу ІV ГПК України врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві.
Так, згідно з положеннями ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).
Частиною четвертою статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Приписами статті 42 ГПК України встановлено обов'язок учасників справи виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини другої цієї статті).
Статтею 46 ГПК України унормовано, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених статтею 46 ГПК України.
Наведеними процесуальними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, у передбачені законодавством строки.
Інститут строків в господарському процесі сприяє досягненню юридичної визначеності, а також стимулює учасників господарського процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
ГПК України не пов'язує право суду визнати поважною причину пропуску процесуального строку з вичерпним колом обставин, що його спричинили.
Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування заяви (клопотання) про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного процесуального строку суд має оцінити доводи заявника та подані ним докази, що підтверджують поважність причин пропуску такого строку. При цьому, такі доводи та докази мають підтверджувати об'єктивну неможливість заявника вчинити відповідну процесуальну дію у встановлені строки. У разі ж коли пропуск такого процесуального строку настав у зв'язку із суб'єктивними чинниками, які залежали лише від самого заявника, а не через об'єктивно непереборні причини, або коли такі об'єктивно непереборні причини заявником не доведені, у суду відсутні правові підстави для визнання підстав пропуску процесуального строку поважними.
Отже, можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку звернення зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Суд у кожному випадку, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі №1227/8971/2012 зазначила, що з аналізу практики ЄСПЛ вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа «Мушта проти України»); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи «Рябих проти Росії», «Устименко проти України»); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи «Безруков проти Росії», «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania).
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.04.2018 у справі № 916/3188/16 звернуто увагу на необхідність врахування практики ЄСПЛ щодо поновлення строку на апеляційне оскарження. Так, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У рішенні від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України, Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Колегія суддів зазначає, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України»).
У справі «Устименко проти України» (рішення від 29.10.2015) Європейський суд з прав людини зазначив, що задовольнивши клопотання про поновлення процесуального строку, не посилаючись при цьому на жодні конкретні обставини справи, і просто обмежившись вказівкою на наявність у відповідача «поважних причин» для поновлення пропущеного строку оскарження, національним судом було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції.
Обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначені в ГПК України вимоги до заявника при зверненні до суду дотримуватись строку на апеляційне оскарження (ст. 256 ГПК України). Невиконання ж заявником вимог процесуального законодавства, зокрема, щодо подання апеляційної скарги у визначений ГПК України строк, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, наділяє суд апеляційної інстанції правом відмовити у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України. Про відповідне зазначено у постанові Верховного Суду від 06.06.2023 у справі № 922/3604/21.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 06.04.2021 у справі № 902/560/20, від 25.01.2021 у справі № 911/224/20.
Як звернув увагу Верховний Суд у постанові від 09.10.2019 у справі №7/74, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим, заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06).
Аналогічні висновки щодо застосування приписів статей 256, 261 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від ід 12.07.2022 у справі 9/430-05-11867, від 05.07.2023 у справі №910/186/21.
Надаючи оцінку доводам Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, покладеним в обґрунтування причин пропуску строку на подання апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до частин 5, 7 статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з частинами 5, 6 статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Як було встановлено апеляційним господарським судом, оскаржуване рішення від 14.10.2025 (повний текст якого складений 23.10.2025) отримано відповідачем 24.10.2025.
Проте, з апеляційною скаргою відповідач звернувся лише 02.12.2025, тобто з істотним пропуском встановленого строку на апеляційне оскарження.
При цьому, колегія суддів зазначає, що відведений для цього законом строк у двадцять днів є цілком достатнім для вчинення зазначеної процесуальної дії.
Заявник не навів змістовних і вагомих доводів щодо вчинення ним всіх необхідних і можливих заходів, які б об'єктивно вказували на наявність непереборних обставин, що заважали йому вчасно підготувати та подати апеляційну скаргу. При цьому, відповідач у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке додано на виконання ухвали суду від 08.12.2025, посилається фактично на ті самі обставини (п'ятиденний робочий графік відповідача, повітряні тривоги, відсутність електроенергії), які були викладені в апеляційній скарзі і яким вже надано оцінку судом апеляційної інстанції в ухвалі про залишення її без руху.
Колегія суддів зауважує, що дійсно, введення в країні воєнного стану суттєво ускладнило (подекуди унеможливило) повноцінне функціонування, зокрема, органів влади. Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов'язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Посилання заявника лише на загальновідомі обставини збройної агресії, яка, зокрема, призвела до довготривалих повітряних тривог, не можуть бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги без надання відповідних доказів того, як саме ці обставини вплинули на роботу Управління та обумовили пропуск строку на подання апеляційної скарги.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відсутність електроенергії, відсутність доступу до мережі інтернет, тривалі повітряні тривоги не можуть бути основною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги, оскільки вони не мають постійного та безперервного характеру. Більш того, такі тривоги оголошуються у різних регіонах України, а тому не доводять фактичну неможливість подання апеляційної скарги в строк, передбачений ст. 256 ГПК України.
Виникнення організаційних складнощів у вигляді ускладнення робочого процесу під час оголошення повітряної небезпеки для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
При цьому заявником апеляційної скарги не надано доказів на підтвердження обставин необхідності переривання роботи у зв'язку з оголошенням тривоги (накази, розпорядження про порядок дій працівників під час повітряних тривог тощо).
Колегія суддів зауважує, що суду, який перебуває в тих самих умовах, що зокрема і відповідач, також відомо про обставини відключення електроенергії, а також що вся територія України періодично піддається обстрілам з боку країни-агресора. Проте, скаржник, не довів жодними доказами, по-перше, що обставини, на які він посилається, дійсно мали місце у період терміну, який встановлений законом для подання апеляційної скарги, а по-друге, завадили йому своєчасно вчинити відповідну процесуальну дію.
При цьому, сам по собі графік погодинного відключення електроенергії АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» на період з 01.10.2025 по 01.04.2026, наданий відповідачем до заяви про усунення недоліків, не свідчить про фактичні обставини відключення електроенергії у період терміну, який відведений законом для подання апеляційної скарги.
Таким чином, відповідачем не наведено обставини, які зумовлені та пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, що не залежали від волі особи та унеможливили своєчасне, у встановлений процесуальним законом строк, подання апеляційної скарги та не додано жодних належних доказів на підтвердження наявності непереборних обставин, які у взаємозв'язку з відключенням електроенергії, внутрішньою організаційно-господарською діяльністю, тривалими повітряними тривогами, завадили йому звернутись до суду з апеляційною скаргою у строк, установлений ГПК України.
Колегія суддів зазначає, що процесуальний строк апеляційного оскарження, встановлений Господарським процесуальним кодексом України, забезпечує оперативність судочинства, виступає дисциплінуючим фактором регламентації процесуальних дій учасників справи, спрямований на недопущення зловживання процесуальними правами.
Відповідачем не доведено, що в цій справі можливість вчасного подання ним апеляційної скарги, зокрема, у двадцятиденний термін після отримання судового рішення, не мало суб'єктивного характеру.
Звернення з апеляційною скаргою є суб'єктивною дією заявника, який зацікавлений в апеляційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.
Таким чином, викладені у заяві причини пропуску строку на апеляційне оскарження судова колегія не розцінює як непереборні та такі, що об'єктивно перешкоджали Управлінню житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради вчасно звернутися до суду апеляційної інстанції зі скаргою.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що наведені заявником доводи не дають суду підґрунтя для визнання поважними наведених заявником підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
За положеннями ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи, що апеляційна скарга була подана в електронному вигляді через систему «Електронний суд», її матеріали, які були роздруковані судом, заявнику не надсилаються.
На підставі викладеного, керуючись ст.119, 234, 242, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України,
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради (вх.№2564П) на рішення Господарського суду Полтавської області від 14.10.2025 у справі №917/76/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку статей 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.О. Крестьянінов
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя І.В. Тарасова