про залишення апеляційної скарги без руху
22 грудня 2025 року м. Харків Справа № 922/922/24
Східний апеляційний господарський суд у складі судді-доповідача Крестьянінова О.О.,
розглянувши апеляційну скаргу Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба (вх. №2706) на рішення Господарського суду Харківської області від 20.11.2025 у справі №922/922/24
за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», м. Київ
до Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба, м. Харків
треті особи: Акціонерне товариство «Харківобленерго», м. Харків,
Харківське квартирно-експлуатаційне управління, м. Харків,
Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України
про стягнення коштів
Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.11.2025 у справі №922/922/24 (суддя Погорелова О.В.) позов задоволено; стягнуто з Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» 2128201,35 грн основного боргу, 600115,09 грн 15% річних, 396476,30 грн інфляційних втрат та 37497,51 грн судового збору.
Харківський національний університет повітряних сил імені Івана Кожедуба звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 20.11.2025 у справі №922/922/24 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго» до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, треті особи - Акціонерне товариство “Харківобленерго», Харківське квартирно-експлуатаційне управління (поточне найменування - Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харків) та Військова частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про стягнення 2128201,35 грн основного боргу, 600115,09 грн 15% річних, 396476,30 грн інфляційних втрат.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суд дійшов висновку про залишення її без руху виходячи з такого.
1. Згідно з частинами 1, 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Частиною 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так і іншими особами, як представниками юридичної особи.
Відповідно до положень ст. 60 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або у визначених законом випадках іншою особою. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом відповідно до вимог закону) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Особа, яка представляє юридичну особу за довіреністю і виконує процесуальні дії на підставі повноважень, наданих їй довіреністю, виступає від імені цієї особи - довірителя, а не в порядку самопредставництва.
Суд враховує, що починаючи з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому, можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, потрібно підтверджувати приписами або відповідного закону, або статуту чи положення цієї юридичної особи, або умовами трудового договору (контракту), посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі не має чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва. Аналогічні висновки викладені в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №303/4297/20, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 у справі №149/289/21.
Суд також ураховує правову позицію, наведену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі №910/16580/23, яка конкретизувала власний висновок, викладений в ухвалі від 08.06.2022 у справі №303/4297/20. Здійснюючи тлумачення частини третьої статті 56 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що її формулювання дозволяє виснувати, через яких осіб можливе самопредставництво юридичної особи, а також про те, що, окрім керівника і члена виконавчого органу, такими особами можуть бути також інші особи, уповноважені діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). Особа, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва, має підтвердити суду цей свій статус, зокрема, шляхом подання документів, вказаних у частині третій статті 56 ГПК України (статут, положення, трудовий договір (контракт)). Водночас, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до ЄДР ЮО, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є). Отже, за наявності інформації щодо такої особи в ЄДР ЮО та в разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені частиною третьою статті 56 ГПК України, - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) - відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з ЄДР ЮО як на достовірні.
Представник, який безпосередньо звертається з апеляційною скаргою (підписує її), має довести обставини наявності у нього відповідних повноважень на здійснення представництва (самопредставництва) в суді.
Апеляційна скарга від імені Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба підписана Шахід Мансуром Алійовичем
На підтвердження повноважень на подання апеляційної скарги додано електронну довіреність у порядку передоручення від 15.07.2024, відповідно до якої Бережний А.О. уповноважує, в порядку передоручення, Шахід М.А. представляти інтереси Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба в судах України.
Також, до апеляційної скарги доданий витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань сформований в системі «Електронний суд» 15.07.2024, відповідно до якого Бережний А.О. є керівником Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба.
Проте, суд не може визнати надані до апеляційної скарги докази такими, що підтверджують повноваження Шахід М.А. діяти від імені Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба в порядку самопредставництва.
Для визнання особи (зокрема, Шахід М.А.) такою, що діє в порядку самопредставництва в інтересах Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба необхідно щоб у відповідному законі, статуті, положенні, посадовій інструкції чи трудовому договорі (контракті), тощо було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження, або щоб в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вказану особу було включено до переліку осіб, які можуть вчиняти дії від імені Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба.
Проте, такі докази до апеляційної скарги не надано.
Також, матеріали справи не містять і доказів того, що Шахід М.А. є адвокатом (повноваження якої могли б підтверджуватися довіреністю, виданою в установленому порядку).
Водночас, ця справа не є малозначною, що виключає можливість здійснення в ній представництва відповідача будь-якою особою, яка досягла вісімнадцяти років та має цивільну процесуальну дієздатність згідно з приписами ч. 2 ст. 58 ГПК України.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявником апеляційної скарги не було виконано вимоги п. 1 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.
2. Крім того, згідно з п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп.1, п. 2 ч. 2 ст. ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Ставка судового збору з апеляційних скарг на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (пп. 6 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Згідно із ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Апеляційну скаргу подано в електронній формі через систему «Електронний суд».
Враховуючи викладене, судовий збір, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги складає 56246,27 грн (3124792,74 *1,5%*150%*0,8).
Проте, заявником апеляційної скарги надано платіжну інструкцію №3816 від 12.12.2025 про сплату судового збору у розмірі 44997,01 грн, що не відповідає встановленому законом розміру.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що апелянтом не було виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 2 статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Статтею 174 ГПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 260 Господарського процесуального кодексу України,
1. Апеляційну скаргу Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба залишити без руху.
2. Встановити Харківському національному університету повітряних сил імені Івана Кожедуба десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення її недоліків шляхом надання доказів на підтвердження повноважень особи, яка її підписала, а також сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі (доплатити 11249,26 грн).
3. Наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 174, 260 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя О.О. Крестьянінов