вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"17" грудня 2025 р. Справа №910/2982/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
секретар судового засідання - Ярітенко О.В.
представники учасників справи:
від позивача: Карпенко В.К.
від відповідача-1: Руденко К.М.
від відповідача-2: Заруцька І.В.
від третьої особи: Жуков Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державного підприємства "Рихальське" та Фонду державного майна України
на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2025 (повний текст складено 03.07.2025)
у справі №910/2982/25 (суддя Ягічева Н.І.)
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина"
до 1) Фонду державного майна України
2) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Державне підприємство "Рихальське"
про визнання незаконними та скасування наказів в частині включення до переліку об'єктів приватизації
Короткий зміст позовних вимог та рух справи в суді першої інстанції
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" (далі - СТОВ "Батьківщина") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фонду Державного майна України (далі - ФДМУ) та Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (далі - Відділення ФДМУ) про визнання незаконними та скасування наказів, в частині включення до переліку об'єктів приватизації.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що СТОВ "Батьківщина" у матеріально-правовому розумінні було і є кредитором Державного підприємства "Рихальське" (далі - ДП "Рихальське"), оскільки його кредиторські вимоги не пов'язані з наявністю чи відсутністю провадження у справі про банкрутство, а витікають з зобов'язальних договірних зобов'язань. Позивач вважає, що оскільки ДП "Рихальське" володіє на праві постійного користування в складі єдиного майнового комплексу земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності, наказ ФДМУ від 10.02.2025 №209 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 "Про затвердження переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації" (зі змінами), та наказ Відділення ФДМУ від 20.02.2025 №57, якими до переліку об'єктів приватизації, що підлягають приватизації, включено єдиний майновий комплекс ДП "Рихальське", повинні бути визнані незаконними та скасовані, як такі, що суперечать вимогам частини 7 статті 130 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).
З огляду на наведене, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, позивач просить:
- визнати незаконним та скасувати наказ ФДМУ від 10.02.2025 №209 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 "Про затвердження переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації" (зі змінами), в частині включення до переліку об'єктів приватизації, що підлягають приватизації, єдиного майнового комплексу ДП "Рихальське".
- визнати незаконним та скасувати наказ Відділення ФДМУ від 20.02.2025 №57 "Про прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Рихальське", в частині включення до переліку об'єктів приватизації, що підлягають приватизації, єдиного майнового комплексу ДП "Рихальське".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 відкрито провадження у справі №910/2982/25 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2025 залучено до участі у справі як третю особу без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - ДП "Рихальське".
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.06.2025 у справі №910/2982/25 позов задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ ФДМУ від 10.02.2025 №209 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 "Про затвердження переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації" (зі змінами), в частині включення до переліку об'єктів приватизації, що підлягають приватизації, єдиного майнового комплексу ДП "Рихальське".
Визнано незаконним та скасовано наказ Відділення ФДМУ від 20.02.2025 №57 "Про прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного підприємства "Рихальське", в частині включення до переліку об'єктів приватизації, що підлягають приватизації, єдиного майнового комплексу ДП "Рихальське".
Стягнуто з ФДМУ на користь СТОВ "Батьківщина" витрати з оплати судового збору в розмірі 3 028,00 грн.
Стягнуто з Відділення ФДМУ на користь СТОВ "Батьківщина" витрати з оплати судового збору в розмірі 3 028,00 грн.
Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірні накази, які є правовими актами індивідуальної дії, видані органами державної виконавчої влади, суперечать вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим ці накази підлягають скасуванню як незаконні, в частині включення до переліку об'єктів приватизації, що підлягають приватизації, єдиного майнового комплексу ДП "Рихальське".
Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ДП "Рихальське" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2025 у справі №910/2982/25 та відмовити в задоволенні позовних вимог.
Так, на думку ДП "Рихальське", суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні:
- неповно з'ясував обставини справи - ДП "Фонд аграрних інвестицій" припинено у вересні 2024 року;
- застосував неіснуючі в законодавстві норми матеріального права та дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи - норми про заборону приватизації ДП, у складі якого є земельні ділянки на праві постійного користування не містить ані Закон України "Про приватизацію державного та комунального майна", ані Закон України "Про управління об'єктами державної власності". Невірно витлумачив положення частини 7 статті 130 та частини 2 статті 149 ЗК України та дійшов помилкового висновку про обов'язковість вилучення земельних ділянок як передумову приватизації державного підприємства;
- висновки суду про заборону приватизації державного підприємства, що має на праві постійного користування земельні ділянки суперечить положенням рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 №5-рп/2005, постановам Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №179/1043/16-ц, Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №916/3225/17, від 26.09.2019 у справі №924/1114/18, від 15.11.2021 у справі №906/620/19, від 15.11.2021 у справі №906/620/19, від 31.01.2019 у справі №914/839/18 тощо;
- позов подано неналежним позивачем, який не має права втручатися у рішення органів управління ДП "Рихальське". В свою чергу суд втрутився (порушив "доктрину проникнення за корпоративну вуаль") у виключні повноваження ФДМУ як власника корпоративних прав ДП "Рихальське" - Business Judgment Rule - суд не втручається в питання господарської діяльності компанії, не замінює її менеджмент і не може оцінювати бізнес-рішення з точки зору ефективності.
Також, третя особа зазначає, що у даній справі позивач не довів, що оскаржувані накази порушують саме його права, натомість намагався захистити інтереси державного підприємства та держави, на що повноважень не має. ДП "Рихальське" продовжує існувати і після наказу про приватизацію, його права ніким не обмежені, і за потреби воно саме може звернутися до суду, дане право воно позивачу не делегувало.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Фонд звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2025 у справі №910/2982/25 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з грубим порушенням норм матеріального і процесуального права та неповним з'ясуванням всіх фактичних обставин, що є підставою для його скасування в повному обсязі.
Так, скаржник зазначає, він діяв у повній відповідності до вимог Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", який розмежовує об'єкти приватизації та майнові права, що переходять до покупця. Дії ФДМУ ніяким чином не порушують права позивача, а навпаки спрямовані на реалізацію державної політики у сфері приватизації.
Також, на переконання ФДМУ, позивачем обрано неефективний спосіб захисту, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг по суті
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2025 апеляційну скаргу ДП "Рихальське" у справі №910/2982/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.07.2025 апеляційну скаргу ФДМУ у справі №910/2982/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.
Судді Буравльов С.І. та Шапран В.В. перебували у відпустці з 28.07.2025 до 01.08.2025 включно.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП "Рихальське" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2025 у справі №910/2982/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на 01.10.2025. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2982/25. Учасникам справи встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 20.08.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФДМУ на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2025 у справі №910/2982/25. Об'єднано апеляційні скарги ФДМУ та ДП "Рихальське" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2025 у справі №910/2982/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на 01.10.2025. Учасникам справи встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 20.08.2025.
21.08.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/2982/25.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2025 задоволено заяву ФДМУ про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 розгляд апеляційних скарг ДП "Рихальське" та ФДМУ на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2025 у справі №910/2982/25 відкладено до 05.11.2025.
У судовому засіданні 05.11.2025 оголошено перерву до 24.11.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2025 відмовлено у задоволенні заяви СТОВ "Батьківщина" про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду Сітайло Л.Г., Буравльова С.І. та Шапрана В.В. від участі у справі №910/2982/25.
У судовому засіданні 24.11.2025 оголошено перерву до 17.12.2025.
Узагальнені доводи відзивів на апеляційні скарги
08.08.2025, через систему "Електронний суд", позивачем подано відзив на апеляційну скаргу ДП "Рихальське", в якому останній просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 24.06.2025 у справі №910/2982/25 - без змін.
Так, у відзиві позивач зазначає, що оскаржуваними наказами створено ситуацію за якої суб'єкти владних повноважень на їх виконання вчиняють дії на протиправне відчуження землі та права постійного користування землею, яка належить державному підприємству і є землями сільськогосподарського призначення державної форми власності, що прямо суперечить частині 7 статті 130 та частині 4 статті 84 ЗК України, частині 1 статті 28 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", що законно і обґрунтовано враховано судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні. На момент прийняття оскаржуваних наказів у ФДМУ і Відділення ФДМУ була відсутня інформація про майно і землі правокористувачем яких було ДП "Рихальське". Однак, попри це і законодавчу заборону на відчуження таких земель, відповідачі вживали дії на протиправну приватизацію майна ДП, реалізацію цих земельних ділянок в складі єдиного майнового комплексу ДП "Рихальське", що очевидно свідчить про протиправність таких дій і незаконність оскаржуваних наказів.
Також, позивач вважає, що обраний ним спосіб захисту відповідає вимогам закону, судовій практиці Верховного Суду, оскільки спрямований на захист його порушеного права як кредитора і направлений на задоволення кредиторських вимог боржником - ДП "Рихальське".
08.08.2025, через систему "Електронний суд", позивачем також подано відзив на апеляційну скаргу ФДМУ, в якому останній просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 24.06.2025 у справі №910/2982/25 - без змін.
У відзиві позивач, зокрема, стверджує, що оскаржувані накази прийняті з явним умислом обійти законодавчу заборону на відчуження державних сільськогосподарських земель, без наявності обов'язкового рішення Кабінету Міністрів України про вилучення цих земель та за відсутності базової інформації про склад майна, що виставлялося на приватизацію в складі єдиного майнового комплексу, що свідчить про протиправність оскаржуваних наказів і законність оскаржуваного рішення.
Крім того, на переконання СТОВ "Батьківщина", ФДМУ не є уповноваженим органом на управління ДП, і усвідомлюючи протиправність передачі ДП у його відання і до моменту скасування в судовому порядку такої передачі, протиправно за відсутності правових підстав, намагається якомога швидше продати єдиний майновий комплекс ДП попри законодавчо встановлені заборони, щодо майна яке не може бути відчужене в складі єдиного майнового комплексу ДП.
18.08.2025, через систему "Електронний суд", Відділенням ФДМУ подано відзив на апеляційні скарги, в якому останнє просить суд задовольнити апеляційні скарги ФДМУ та ДП "Рихальське", скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2025 у справі №910/2982/25 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог СТОВ "Батьківщина".
Так, відповідач-2 зауважує, що суд першої інстанції не дослідив, яким чином оскаржувані накази фактично порушили права позивача, про порушення своїх прав не зазначив і позивач.
Також, відповідач-2 зазначає, що як зі змісту оспорюваних наказів, так і з оприлюдненої інформації про продаж єдиного майнового комплексу ДП "Рихальське" не вбачається наміру органом приватизації відчужити єдиний майновий комплекс ДП "Рихальське" разом з земельними ділянками сільськогосподарського призначення.
Заяви та клопотання учасників справи з процесуальних питань, результати їх вирішення
У процесі розгляду апеляційним господарським судом справи позивачем подано ряд клопотань, а саме: про передачу апеляційних скарг на новий автоматизований розподіл, про витребування доказів, про залучення до участі у справі третьої особи та про зупинення провадження у справі.
У судовому засіданні 17.12.2025 представник позивача не підтримав наведені клопотання та просив суд не розглядати та залишити їх без розгляду.
З огляду на наведене колегія суддів дійшла висновку про залишення без розгляду вищенаведених клопотань СТОВ "Батьківщина".
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
У судове засідання 17.12.2025 з'явилися представники сторін та третьої особи.
Представники відповідачів та третьої особи у судовому засіданні вимоги апеляційних скарг підтримали, з викладених у них підстав та просили їх задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2025 у справі №910/2982/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційних скарг, просив суд апеляційної інстанції відмовити у їх задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2025 у справі №910/2982/25 залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Державне підприємство "Дослідне господарство "Рихальське" Інституту сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук України" створено наказом Міністерства сільського господарства УРСР від 30.08.1960 №790.
Наказом Української академії аграрних наук від 14.04.1992 №100 "Про впорядкування мережі наукових установ Української академії аграрних наук" визначена назва Дослідне господарство "Рихальське" Інституту сільського господарства Полісся.
Постановою Президії Національної академії аграрних наук України від 20.04.2016 №7 "Про перепідпорядкування Дослідного господарства "Рихальське" та наказом Національної академії аграрних наук України від 31.05.2016 №82 Державне підприємство Дослідне господарство "Рихальське" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України" перейменоване в Державне підприємство "Дослідне господарство "Рихальське" Інституту сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук України".
Наказом ФДМУ від 28.10.2024 №2464 "Про зміну найменування та затвердження нової редакції статуту Державного підприємства "Дослідне господарство "Рихальське" Інституту сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук України" змінено найменування Державного підприємства "Дослідне господарство "Рихальське" Інституту сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук України" на Державне підприємство "Рихальське".
11.11.2024 здійснено державну реєстрацію зміни його найменування та установчих документів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
ДП "Рихальське" є правонаступником в частині майна, землі, майнових і немайнових прав та зобов'язань Державного підприємства "Дослідне господарство "Рихальське" Інституту сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук України".
Наказом ФДМУ від 10.02.2025 №209 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 "Про затвердження переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації" (зі змінами), до переліку об'єктів приватизації, що підлягають приватизації, включено єдиний майновий комплекс ДП "Рихальське".
20.02.2025 Відділення ФДМУ видано наказ №57 "Про прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Рихальське", яким прийнято рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу ДП "Рихальське".
Звертаючись до суду з даним позовом, СТОВ "Батьківщина" посилається на те, що воно було і є кредитором ДП "Рихальське", з огляду на те, що його кредиторські вимоги не пов'язані з наявністю чи відсутністю провадження у справі про банкрутство, а витікають з зобов'язальних договірних зобов'язань. Оскільки, відповідно до документів ДП "Рихальське" володіє на праві постійного користування в складі єдиного майнового комплексу земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності, на думку позивача, наказ ФДМУ від 10.02.2025 №209 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 "Про затвердження переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації" (зі змінами), та наказ Відділення ФДМУ від 20.02.2025 №57, якими до переліку об'єктів приватизації, що підлягають приватизації, включено єдиний майновий комплекс ДП "Рихальське", повинні бути визнані незаконними та скасовані, як такі, що суперечить вимогам частини 7 статті 130 ЗК України.
Відділення ФДМУ проти задоволення позову заперечувало та вказало, що позивачем обрано неефективний спосіб судового захисту за відсутності його порушеного права, оскаржуваними наказами не порушені права позивача, оскільки вони стосуються виключно повноважень органів приватизації стосовно реалізації державою своїх прав, як власника державного майна. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 20.02.2025 у справі №906/1182/24 (906/212/25) встановлено, що інтерес позивача у цій справі і кредитора у справі про банкрутство ДП "Рихальське" щодо оскарження приватизаційної процедури має похідний характер. ФДМУ не порушено порядок приватизації ДП "Рихальське" в контексті майна ДП, яке планується відчужувати, зокрема, не відчужуються земельні ділянки, які належать ДП "Рихальське" на праві власності/постійного користування. ФДМУ є уповноваженим органом управління ДП "Рихальське" на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України. Передача єдиного майнового комплексу ДП "Рихальське" у сферу управління ФДМУ відбулася, відповідно до Положення про порядок передачі об'єктів права державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 №1482 (далі - Положення).
ФДМУ також заперечував проти задоволення позову та зазначив, що він є уповноваженим органом на управління майном ДП "Дослідне господарство "Рихальське" Інституту сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук України" з 19.09.2023. ФДМУ діяв у межах та спосіб, передбачений нормами чинного законодавства України. Наказ від 10.02.2025 №209 підписаний уповноваженою на те особою. У позивача, як кредитора, відсутнє право на звернення до суду з даним позовом. Крім того, ДП "Рихальське" не перебуває в процесі реорганізації.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та оцінка аргументів учасників справи
Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, відзивів на апеляційні скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційних скарги та скасування рішення суду першої інстанції з огляду на таке.
Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим врегульовано Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна" (далі - Закон).
Статтею 7 Закону визначено повноваження державних органів приватизації у сфері приватизації.
Так, ФДМУ, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим становлять єдину систему державних органів приватизації.
Державні органи приватизації здійснюють державну політику у сфері приватизації та діють на підставі Закону України "Про Фонд державного майна України", Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", інших актів законодавства.
Державні органи приватизації, у межах своєї компетенції, затверджують переліки об'єктів, що підлягають приватизації.
Порядок приватизації державного майна передбачає:
- формування та затвердження переліків об'єктів, що підлягають приватизації;
- опублікування переліку об'єктів, що підлягають приватизації, на офіційному вебсайті ФДМУ, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі;
- прийняття рішення про приватизацію;
- опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об'єкта;
- проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства, та ряд інших заходів (стаття 9 Закону).
Згідно зі статтею 11 Закону ініціювати приватизацію об'єктів можуть органи приватизації, уповноважені органи управління, інші суб'єкти управління об'єктами державної і комунальної власності або покупці.
Переліки об'єктів малої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджуються ФДМУ.
Відповідно до пункту 2 Порядку подання уповноваженими органами управління державним органам приватизації пропозицій щодо включення об'єктів права державної власності до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №387, Управління підприємств агропромислового комплексу ФДМУ надало Департаменту управління приватизацією ФДМУ Пропозиції щодо включення до переліку об'єктів приватизації в 2024 році єдиного майнового комплексу ДП "Рихальське" (в пункті 5 Пропозицій зазначено - наявність у складі цілісного майнового комплексу державного підприємства майна, що не підлягає приватизації: земельні ділянки, у тому числі сільськогосподарського призначення (потребує уточнення).
Листом від 23.12.2024 №10-19-34419 Департамент управління приватизації ФДМУ доручив Відділенню ФДМУ опрацювати пропозиції, відповідно до вимог, визначених підпунктом в) пункту 1 глави 3 Регламенту включення ФДМУ об'єктів права державної власності до переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, в редакції, затвердженій наказом ФДМУ від 03.06.2024 №1223, та надати до ФДМУ відповідні документи, що засвідчують реальний стан запропонованого до приватизації об'єкта - єдиний майновий комплекс ДП "Рихальське", який розташований за адресою: Житомирська область, Звягельський район, с. Рихальське, вул. Соборна, буд. 10.
За інформацією наданою ФДМУ, згідно з Формою 2 б(д) (відомості про нерухоме державне майно) станом на 2017 рік, у Єдиному реєстрі об'єктів державної власності обліковуються 105 об'єктів, в тому числі: 36 будівель, 21 споруда, 48 житлових будинків. Як було встановлено, технічна документація, правовстановлюючі документи, реєстрація у Державному реєстрі речових прав відсутні, площі будівель та споруд потребують уточнення.
Крім того, за інформацією з Державного реєстру речових прав на праві постійного користування у ДП "Дослідне господарство "Рихальське" Інституту сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук України, правонаступником якого є ДП "Рихальське" перебуває 107 земельних ділянок загальною площею 2940,223 га землі, в т.ч. 84 земельні ділянки, загальною площею 2836,0251 га - земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
По зазначеним земельним ділянкам відсутнє рішення Кабінету Міністрів України про передачу їх до Державного підприємства Фонду аграрних інвестицій та відсутня інформація щодо передачі таких сільськогосподарських земель до Земельного банку або про передачу їх до Державного підприємства "Фонд аграрних інвестицій".
Листом від 01.01.2025 №01-11-0002, скерованим до ФДМУ, Відділення ФДМУ зазначило, що включення ДП "Рихальське" до переліку об'єктів державної власності, що підлягають приватизації буде можливе за умови доступу до підприємства керівника та вирішення питання передачі земель сільськогосподарського призначення.
Листом від 21.01.2025 №01-11-0176, скерованим до ФДМУ, Відділення ФДМУ зазначило, що включення ДП "Рихальське" до переліку об'єктів державної власності, що підлягають приватизації буде можливе за умови вирішення питання вилучення та передачі земель сільськогосподарського призначення.
Як зазначив місцевий господарський суд, прямої заборони щодо приватизації земель сільськогосподарського призначення Закон України "Про приватизацію державного та комунально майна" не містить.
Проте, згідно з частиною 7 статті 130 ЗК України забороняється продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності.
Вимоги цієї частини не поширюються на випадки відчуження Національним банком України земельних ділянок сільськогосподарського призначення, набутих у власність у рахунок погашення боргу за кредитами, наданими банкам для підтримки ліквідності, відповідно до Закону України "Про Національний банк України".
Разом з тим, вимоги статті 25 ЗК України регулюють питання приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій.
При приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).
Проте, механізм приватизації підприємств сільськогосподарського призначення, на балансі яких перебуває земля сільськогосподарського призначення, наразі відсутній, оскільки, відповідно до Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (пункт 8 Прикінцевих та перехідних положень) Закон України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" втратив чинність.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом ФДМУ від 10.02.2025 №209 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 "Про затвердження переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації" (зі змінами), до переліку об'єктів приватизації, що підлягають приватизації, включено єдиний майновий комплекс ДП "Рихальське".
10.02.2025 від ФДМУ на адресу Відділення ФДМУ надійшла резолюція про виконання наказу ФДМУ від 10.02.2025 №209 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 "Про затвердження переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації" (зі змінами). Відповідно до даного наказу до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації включено єдиний майновий комплекс ДП "Рихальське", та визначено органом приватизації - Відділення ФДМУ.
20.02.2025 Відділенням ФДМУ видано наказ №57 "Про прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного підприємства "Рихальське", яким прийнято рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу ДП "Рихальське".
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що:
- на момент прийняття оскаржуваних наказів були відсутні правові підстави для їх прийняття, оскільки в постійному користуванні ДП "Рихальське" знаходились земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, які не можуть відчужуватися у складі єдиного майнового комплексу ДП "Рихальське". Суд першої інстанції посилався на частину 7 статті 130 ЗК України, яка забороняє продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності;
- наразі відсутній механізм приватизації підприємств сільськогосподарського призначення, на балансі яких перебуває земля сільськогосподарського призначення, оскільки Закон України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" втратив чинність;
- матеріали справи не містять розпорядження Кабінету Міністрів України про вилучення земельних ділянок з користування ДП "Рихальське".
Суд першої інстанції зауважив, що позивач має інтерес для збереження і збільшення майнової маси ДП "Рихальське" та задоволення за рахунок неї його грошових вимог до боржника. При цьому, місцевий господарський суд не погодився з аргументами відповідачів щодо неефективності обраного способу захисту, зазначивши, що визнання незаконними та скасування правового акта, який суперечить законодавству та порушує цивільні права, є ефективним способом захисту.
Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
У статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про Фонд державного майна України" ФДМУ є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про Фонд державного майна України", основними завданнями ФДМУ є реалізація державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності, управління об'єктами державної власності, зокрема корпоративними правами держави у статутних капіталах господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію та затверджено план розміщення акцій; товариств, утворених в процесі перетворення (у тому числі шляхом корпоратизацїї) державних підприємств, що належать до сфери його управління, а також товариств, утворених за участю ФДМУ; захист майнових прав державних підприємств, а також державних пакетів акцій (часток), що належать до сфери управління ФДМУ на території України.
Частиною 1 статті 3 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" об'єктами управління державної власності є, зокрема, державне майно, надане суб'єкту господарювання на праві господарського відання, відповідно до законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" суб'єктами управління об'єктами державної власності є, зокрема, Кабінет Міністрів України та Фонд державного майна України.
Питання щодо передачі державного майна регулюються, зокрема, Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" та Положенням №1482.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" ініціатива щодо передачі об'єктів права державної та комунальної власності може виходити відповідно від органів, уповноважених управляти державним майном, Національної академії наук, інших аналогічних самоврядних організацій, яким передано в користування державне майно, місцевих органів виконавчої влади, відповідних органів місцевого самоврядування.
Також, згідно з пунктом 3 Положення ініціатива щодо передачі об'єктів права державної власності може виходити відповідно від органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій.
Передача об'єктів права державної власності здійснюється за рішенням, зокрема, Кабінету Міністрів України щодо об'єктів, визначених підпунктами "а" і "ґ" пункту 2 цього Положення; засновника господарського товариства та органу, уповноваженого управляти державним майном, який приймає майно, за погодженням з ФДМУ - щодо об'єктів, визначених підпунктом "г" пункту 2 цього Положення.
Статтею 5 Закону України "Про Фонд державного майна України" передбачено, що ФДМУ представляє, відповідно до законодавства, інтереси України з питань визнання прав і регулювання відносин власності та використання державного майна, визначає право власності держави на розташоване на території України майно, майнові права та інші активи підприємств, установ та організацій колишнього союзного підпорядкування, які під час утворення господарських товариств передаються до їх статутного капітал.
Відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 №1482 "Про передачу об'єктів права, державної та комунальної власності" передача оформляється актом приймання-передачі за формою, згідно з додатком до Порядку подання та розгляду пропозицій щодо передачі об'єктів з комунальної у державну власність та утворення і роботи комісії з питань передачі об'єктів у державну власність, затвердженого цією постановою. Акт складається у чотирьох примірниках, підписується головою і членами комісії та затверджується органом, який створив комісію. Право на управління об'єктом передачі виникає з дати затвердження органом, який створив комісію, акта приймання-передачі, а орган, уповноважений управляти державним майном, що здійснював управління об'єктом, або самоврядна організація втрачає таке право.
Єдиний майновий комплекс ДП "Дослідне господарство "Рихальське" Інституту сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук України" (далі - Підприємство) прийнято 19.09.2023 ФДМУ до сфери управління, на підставі відповідного акта від 19.09.2023, зі сфери управління Національної академії аграрних наук України, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.08.2023 №697-р "Деякі питання управління об'єктами державної власності".
Відповідно до статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Отже, ФДМУ є уповноваженим органом управління майном Підприємства з 19.09.2023.
Як стверджує ФДМУ, приймання-передача єдиного майнового комплексу Підприємства із сфери управління НААНУ до сфери управління ФДМУ здійснена, відповідно до Положення №1482 (із змінами).
Пунктом 10-2 Положення встановлено, що у разі якщо органом, що приймає об'єкт, є ФДМУ, у разі ненадання документів, визначених пунктом 10 цього Положення, ФДМУ може скласти акт приймання-передачі на підставі наявних у нього документів та відомостей з відкритих відповідних державних реєстрів.
У зв'язку з ненаданням НААНУ ФДМУ повного пакету документів для складання акта приймання-передачі єдиного майнового комплексу Підприємства, цей акт приймання-передачі складено на підставі вимог пункту 10-2 Положення.
Враховуючи викладене, приймання-передача єдиного майнового комплексу Підприємства із сфери управління НААНУ до сфери управління ФДМУ здійснена, відповідно до вимог Положення.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" до об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, належать усі об'єкти права державної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до частини 1 статті 11 наведеного Закону ініціювати приватизацію об'єктів можуть органи приватизації, уповноважені органи управління, інші суб'єкти управління об'єктами державної власності або покупці.
ФДМУ, відповідно до своїх основних завдань, забезпечує прийняття рішень про приватизацію прийнятих до сфери управління підприємств.
Так, наказом Фонду від 10.02.2025 №209 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2021 №1 "Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації" (із змінами) ДП "Рихальське" включено до переліку об'єктів малої приватизації.
За приписами частини 2 статті 9 Закону України "Про Фонд державного майна України" накази ФДМУ, видані у межах його повноважень, є обов'язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та громадянами.
Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" рішення про приватизацію об'єкта, який включено до переліку об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, приймається державними органами приватизації шляхом видання наказу, але не пізніше 30 днів з дня включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, за винятком випадку, передбаченого частиною 2 цієї статті.
Відділенням ФДМУ, який є органом приватизації, видано наказ про прийняття рішення про приватизацію Підприємства шляхом продажу на аукціоні з умовами від 20.02.2025 №57.
Отже, видаючи наказ ФДМУ діяв відповідно до покладених на нього завдань та у межах своїх повноважень.
В оскаржуваному рішенні місцевий господарський суд посилається на те, що ДП "Рихальське" володіє земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності на праві постійного користування, і їх приватизація заборонена частиною 7 статті 130 ЗК України. Також, суд зазначає, що наразі відсутній механізм приватизації підприємств, на балансі яких перебуває земля сільськогосподарського призначення, оскільки Закон України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" втратив чинність.
Колегія суддів погоджується з доводами відповідача-1, що такі висновки суду першої інстанції є необґрунтованими з огляду на таке.
Частиною 1 статті 28 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" встановлено, що особи, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси, є правонаступниками їх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов'язків відповідно до умов договору між продавцем і покупцем та законодавства України. Це прямо вказує на те, що право постійного користування земельною ділянкою не переходить до нового власника в процесі приватизації єдиного майнового комплексу.
Отже, при приватизації ДП "Рихальське" не відбувається відчуження земельних ділянок, що належать йому на праві постійного користування.
Таким чином, аргументація суду першої інстанції про порушення статті 130 ЗК України є безпідставною, оскільки вона регулює продаж, а не передачу майнового комплексу, до складу якого не входять земельні ділянки.
Як зазначив суд першої інстанції, у постійному користуванні ДП "Рихальське" знаходились земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності, які не можуть відчужуватися у складі єдиного майнового комплексу ДП "Рихальське". Також суд зауважив, що вже вчинялися дії, спрямовані на реалізацію єдиного майнового комплексу, про оголошення на сайтах ФДМУ та Прозорро.Продажі.
Відповідно до частини 3 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" майнові комплекси державних підприємств можуть бути об'єктами приватизації.
При цьому, стаття 28 цього ж Закону чітко визначає, що особи, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси, є правонаступниками їх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов'язків.
Таким чином, земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні, не входять до складу єдиного майнового комплексу, що підлягає приватизації, і не відчужуються разом з ним. Отже, оголошення про продаж єдиного майнового комплексу ДП "Рихальське" стосуються саме майнового комплексу, без урахування земельних ділянок, які не є об'єктом приватизації.
Крім того, в оскаржуваному рішенні суд зазначає, що прямої заборони щодо приватизації земель сільськогосподарського призначення Закон України "Про приватизацію державного та комунального майна" не містить. Проте, посилаючись на частину 7 статті 130 ЗК України, яка забороняє продаж земель сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності, суд першої інстанції не врахував, що йдеться саме про продаж земельних ділянок, а не про приватизацію єдиного-майнового комплексу, до складу якого земельні ділянки на праві постійного користування не включаються.
Відповідно до частин 1, 2 статті 21 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" органи приватизації здійснюють, відповідно до законодавства, комплекс заходів щодо забезпечення прозорості приватизації, висвітлення приватизаційних процесів шляхом оприлюднення в медіа (на вебсайті органів приватизації, у мережі Інтернет та/або на радіо, телебаченні, рекламних щитах) повідомлень про хід і результати приватизації.
Обов'язковому оприлюдненню підлягають переліки об'єктів, що підлягають приватизації; інформація про об'єкти, щодо яких прийнято рішення про приватизацію.
Частиною 3 вищевказаної статті визначено, що в інформаційному повідомленні про приватизацію державного або комунального майна обов'язково зазначаються, зокрема, спосіб проведення аукціону; приватизації, його місцезнаходження; дані про будівлі (споруди, нежитлові приміщення) та земельну ділянку, на якій розташовано об'єкт приватизації (місцезнаходження, кадастровий номер (за наявності), площа, цільове призначення земельної ділянки, інформація про особу, якій земельна ділянка належить на праві власності або на праві користування, інформація про наявність обтяжень на земельну ділянку), функціональне використання будівель (споруд, нежитлових приміщень) та умови користування ними.
Отже, оголошення, розміщені на сайтах ФДМУ та Прозорро.Продажі, є частиною передбаченої Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна" процедури, яка спрямована на інформування потенційних покупців про об'єкт приватизації - єдиний майновий комплекс. Ці оголошення не свідчать про намір або фактичне відчуження земельних ділянок, які, як було зазначено, не є об'єктом приватизації в даному контексті. Дії ФДМУ були спрямовані на реалізацію державної політики у сфері приватизації та здійснювалися у межах та у спосіб, передбачений нормами чинного законодавства України.
Таким чином, твердження суду про неможливість відчуження земельних ділянок у складі єдиного майнового комплексу та, як наслідок, незаконність наказів про приватизацію, є помилковим.
В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції також зазначив, про відсутність рішення Кабінету Міністрів України про передачу земельних ділянок до Фонду аграрних інвестицій або до Земельного банку, а також про вилучення їх з користування ДП.
Однак, для процесу приватизації єдиного майнового комплексу, який не включає земельні ділянки, таке рішення не є передумовою. Передача єдиного майнового комплексу ДП "Рихальське" до сфери управління ФДМУ відбулася на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.08.2023 №697-р "Деякі питання управління об'єктами державної власності" та відповідного акта приймання-передачі від 19.09.2023.
Це є підставою для включення майнового комплексу до переліку об'єктів приватизації, а питання подальшої долі земельних ділянок, які не є об'єктом приватизації, вирішуються окремо, відповідно до земельного законодавства.
Твердження суду в оскаржуваному рішенні про відсутність механізму приватизації підприємств, на балансі яких перебуває земля сільськогосподарського призначення, також є помилковим з огляду на таке.
Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна" чітко визначає об'єкти приватизації, до яких не належать земельні ділянки. Сам факт наявності у підприємства земель сільськогосподарського призначення на праві постійного користування не може бути підставою для заборони приватизації його майнового комплексу, якщо, такі землі не є об'єктом приватизації і їх правовий режим регулюється окремо. Порядок приватизації здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", який є чинним і визначає процедури.
Таким чином, висновки, суду першої інстанції щодо незаконності наказів про приватизацію, через наявність у ДП "Рихальське" земель сільськогосподарського призначення на праві постійного користування, які нібито не можуть бути приватизовані, ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що ФДМУ діяв відповідно до вимог Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", який розмежовує об'єкти приватизації та майнові права, що переходять до покупця.
Частиною 1 статті 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено і, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.
Аналогічній правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №910/23369/17.
У позові позивач просив скасувати наказ ФДМУ від 10.02.2025 №209 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 "Про затвердження переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації", в частині включення до переліку об'єктів приватизації, що підлягають приватизації, єдиного майнового комплексу ДП "Рихальське", а також скасувати наказ Відділення ФДМУ від 20.02.2025 №57 "Про прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного підприємства "Рихальське", в частині включення до переліку об'єктів приватизації, що підлягають приватизації, єдиного майнового комплексу ДП "Рихальське".
Так, наказ ФМДУ про включення об'єкта до переліку приватизації є актом індивідуальної дії, який стосується виключно реалізації державою своїх прав як власника державного майна. Цей наказ сам по собі не створює нових прав чи обов'язків для позивача, а лише ініціює процедуру, яка регулюється окремим законом.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", під час приватизації об'єкта державної або комунальної власності шляхом його продажу на аукціоні, викупі між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу, до якого включаються передбачені умовами аукціону, викупу зобов'язання сторін, в тому числі, щодо погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом, простроченої кредиторської заборгованості підприємства. Це свідчить про те, що інтереси кредиторів належним чином захищаються законодавством у процесі приватизації, і позивач має можливість задовольнити свої вимоги, відповідно до умов майбутнього договору купівлі-продажу.
Крім того, ухвалою Господарського суду Житомирської області від 08.04.2025 у справі №906/1182/24, залишеною без змін постановами Північно-Західного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 та Верховного Суду від 02.12.2025, закрито провадження про банкрутство ДП "Рихальське".
Це додатково підкреслює відсутність порушених прав позивача у контексті приватизаційної процедури, оскільки його інтерес, як кредитора, не міг бути реалізований через процедуру банкрутства.
При цьому, частиною 5 статті 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" встановлено, що справи про банкрутство боржників, якими, є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, не порушуються до її завершення. Провадження у справах про банкрутство таких підприємств/господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника.
Судова колегія погоджується з доводами ФДМУ, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не встановив, яким чином оскаржувані накази порушили права позивача.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі №338/180/17 дійшла висновку про те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним.
Суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц).
Таким чином, вирішуючи господарський спір, суд з'ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові необхідно відмовити (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 14.06.2019 у справі №910/6642/18).
Верховний Суд у постанові від 48.04/2018 у справі №908/1571/16 виснував, що не можуть 'бути задоволені позовні вимоги щодо захисту права, якого особа немає чи яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, чи буде воно порушено.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №910/23369/17, в якій зазначено, що захисту в судовому порядку підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено в майбутньому, і щодо якого невідомо, буде воно порушено, чи ні. При цьому за результатами розгляду такого спору має бути встановлено не лише наявність підстав розірвання правочину, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.
Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №905/1926/16.
Вирішуючи спір, суд у кожній конкретній справі має надати оцінку наявності порушеного права чи інтересу позивача на момент його звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.11.2020 у справі №904/2471/19).
Поняття "юридичний спір" має тлумачитися широко, з урахуванням підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до духу Конвенції поняття "спір про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 поняття "порушене право", за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". Щодо останнього, то в цьому ж рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом.
Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим.
Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Разом із тим, з обставин даної справи вбачається, що дії ФДМУ ніяким чином не порушують права позивача, а навпаки спрямовані на реалізацію державної політики у сфері приватизації. Отже, позивачем було обрано не ефективний спосіб захисту, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову, у зв'язку з чим позов СТОВ "Батьківщина" не підлягає задоволенню.
Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
При ухваленні даної постанови судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на доводи апелянтів, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції, за результатами розгляду апеляційної скарги, має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, відповідно до статті 277 ГПК України, зокрема, є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ДП "Рихальське" та ФДМУ підлягають задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2025 у справі №910/2982/25 скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Розподіл судових витрат
Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на СТОВ "Батьківщина", відповідно до приписів статті 129 ГПК України.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційні скарги Державного підприємства "Рихальське" та Фонду державного майна України на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2025 у справі №910/2982/25 задовольнити.
2. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2025 у справі №910/2982/25 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
3. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" (17311, Чернігівська область, Прилуцький район, село Калюжинці, вулиця Незалежності, будинок 51; ідентифікаційний код 30875436) на користь Державного підприємства "Рихальське" (11246, Житомирська область, Ємільчинський район, село Рихальське, вулиця Соборна, будинок 10; ідентифікаційний код 00729356) 9 084 (дев'ять тисяч вісімдесят чотири) грн 00 коп судового збору за подання апеляційної скарги.
4. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" (17311, Чернігівська область, Прилуцький район, село Калюжинці, вулиця Незалежності, будинок 51; ідентифікаційний код 30875436) на користь Фонду державного майна України (01133, місто Київ, вулиця Генерала Алмазова, будинок 18/9; ідентифікаційний код 00032945) 9 084 (дев'ять тисяч вісімдесят чотири) грн 00 коп судового збору за подання апеляційної скарги
5. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.
6. Матеріали справи №910/2982/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано суддями - 22.12.2025.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді С.І. Буравльов
В.В. Шапран