вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про відмову у відкритті апеляційного провадження
"22" грудня 2025 р. Справа№ 915/1210/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Тищенко А.І.
Мальченко А.О.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.10.2025 про повернення зустрічного позову
у справі №915/1210/25 (суддя Ковтун С.А.)
за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»
до ОСОБА_1
про стягнення 100 000,00 грн, -
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2025 у справі №915/1210/25 повернути ОСОБА_1 зустрічну позовну заяву і додані до неї документи.
Не погодившись із прийнятою ухвалою, 06.11.2025 через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.10.2025 у справі №915/1210/25 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Водночас апелянтом у своїй апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.10.2025 у справі №915/1210/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Мальченко А.О.
Судом було встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2025 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №915/1210/25; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.
20.11.2025 матеріали справи №915/1210/25 надійшли до суду апеляційної інстанції та були передані судді-доповідачу.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2025 у справі №915/1210/25 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.10.2025 у справі №915/1210/25 залишено без руху, роз'яснено ОСОБА_1 , що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції відповідну заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо існують інші підстави для поновлення строку.
Постановляючи вищезазначену ухвалу, Північний апеляційний господарський суд виходив з того, що доводи скаржника, заявлене у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке викладене в апеляційній скарзі, фактично зводяться до того, що апелянт хоча і отримав оскаржувану ухвалу 24.10.2025 в свій електронний кабінет, проте про обставини щодо рішення про відмову у прийнятті до судового розгляду зустрічних позовних вимог заявник фактично дізнався у судовому засіданні, яке відбулося 03.11.2025.
15.12.2025 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги та поновлення строку, встановленого для подання апеляційної скарги.
Зазначене клопотання мотивоване тим, що строк для подання апеляційної скарги скаржником пропущено у зв'язку тим, що ОСОБА_1 не є спеціалістом у секторі права і не володіє обізнаністю щодо тонкощів судового процесу. Оскаржувану ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.10.2025 було відправлено до ЄСІТС 24.10.2025, однак вказане рішення було надіслано укінці робочого тижня незасвідченим. При цьому заявник є внутрішньо-переміщеною особою і не має регулярного доступу до ЄСІТС. В оскаржуваній ухвалі не зазначено деталей щодо її оскарження. Про терміни оскарження зазначеної ухвали апелянт дізнався згодом безпосередньо у відповідального працівника господарського суду. Своєю чергою, загальнодоступне та публічне оприлюднення ухвали на ресурсі Єдиного Державного реєстру судових рішень відбулося 27.10.2025. При цьому, з апеляційною скаргою заявник звернувся 06.11.2025, тобто без перевищення строку для звернення, із урахуванням дати публічного доступу до оскаржуваного рішення в реєстрі судових рішень. Таким чином, заявник ознайомився із оскаржуваним рішенням суду першої інстанції 27.10.2025 у реєстрі судових рішень, у зв?язку з чим просить суд поновити строк для апеляційного оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 24.10.2025.
15.12.2025 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» надійшли заперечення щодо поновлення строків на апеляційне оскарження, у яких останній просить суд відмовити у поновленні пропущеного строку для звернення з апеляційною скаргою, оскільки причини його пропуску не є поважними та відмовити ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження.
Зазначені заперечення мотивовані тим, що згідно даних Єдиного реєстру адвокатів України ОСОБА_1 був адвокатом в період з 13.07.2018 по 12.11.2024 (свідоцтво №001395 від 13.07.2018 видане Радою адвокатів Миколаївської області). Форма адвокатської діяльності - адвокатське бюро: «СПРАВА ЛУЦИШИНА». З 12.11.2024 право на заняття адвокатською діяльністю припинено згідно пункту 4 частини 1 статті 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю) на підставі Рішення №32 від 12.11.2024 КДКА Миколаївської області. Крім цього, згідно даних про фізичну особу-підприємця, ФОП ОСОБА_1 мав, в тому числі, наступний КВЕД: 69.10 Діяльність у сфері права, що підтверджується додатками до позовної заяви. Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС ОСОБА_1 зареєстрував ще 13.05.2020. Вказане свідчить, що ОСОБА_1 має юридичну освіту та є фахівцем в галузі права, а його дії направлені виключно на введення Суду в оману шляхом зловживання своїми правами. Водночас позивач зазначає, що на підтвердження доводів того, що апелянт не має регулярного доступу до ЄСІТС, про те, що про терміни оскарження ухвали апелянт дізнався згодом безпосередньо у відповідального працівника господарського суду та про те, що про зміст оскаржуваної ухвали апелянт дізнався на ресурсі Єдиного Державного реєстру судових рішень 27.10.2025 апелянтом не надано жодного доказу.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 24.10.2025 у справі №915/1210/25, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу Господарського суду міста Києва було прийнято 24.10.2025 та доставлено до електронного кабінету ОСОБА_1 24.10.2025 о 15 год. 34 хв, що підтверджується даними з системи «Діловодство спеціалізованого суду». Отже, враховуючи, що ухвалу суду постановлено 24.10.2025 без виклику сторін, то строк на апеляційне оскарження зазначеної ухвали починає відраховуватися з дня прийняття даної ухвали, а саме з 24.10.2025 і останнім днем 10-денного строку є 03.11.2025. Оскільки апелянту оскаржувану ухвалу суду було доставлено до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» у день постановлення ухвали, а саме 24.10.2025, що підтверджується даними з системи «Діловодство спеціалізованого суду», то останнім днем, коли апелянт мав право подати апеляційну скаргу без пропуску встановленого законом строку є 03.11.2025.
Однак, до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на зазначене рішення апелянт звернувся 06.11.2025 через підсистему «Електронний суд», тобто з пропущенням встановлених процесуальних строків.
За змістом статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду, ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Згідно частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, клопотання (заява) про відновлення процесуального строку повинне містити пояснення щодо причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.
Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Зі змісту статті 119 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви (клопотання) скаржника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування заяви (клопотання) про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Відповідно до чинного законодавства, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Сама ж наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття апеляційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України»).
Як зазначено вище, Європейський суд з прав людини у пункті 41 свого рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Проаналізувавши доводи ОСОБА_1, суд дійшов висновку, що фактично доводи скаржника зводяться до того, що апелянт хоча і отримав оскаржувану ухвалу 24.10.2025 в свій електронний кабінет, проте із оскаржуваним рішенням суду першої інстанції заявник ознайомився лише 27.10.2025 у реєстрі судових рішень. Крім того, заявник не є спеціалістом у галузі права та не має регулярного доступу до ЄСІТС.
Враховуючи вищевикладене, розглянувши зазначене клопотання, суд приходить до висновку, що наведені скаржником в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження причини не можна вважати поважними, а наведені скаржником обставини об'єктивно непереборними та такими, що не давали змоги ОСОБА_1 вчасно звернутись до суду із апеляційною скаргою, оскільки відповідач отримав оскаржувану ухвалу суду від 24.10.2025 в свій електронний кабінет 24.10.2025, відповідно саме з цієї дати вважається таким, що обізнаний з її змістом.
У зазначеному клопотанні апелянт не наводить жодних обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від його волевиявлення та були пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду із відповідною апеляційною скаргою у встановлені законом строки.
Аналогічного висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 06.10.2025 у справі №916/4915/24 зазначивши про те, що зареєструвавши Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, учасник справи має усвідомлювати, що будь-які документи у справах, в яких останній бере участь, будуть надсилатись йому саме в електронній формі шляхом їх направлення до Електронного кабінету, а тому суд вважає, що учасник справи повинен був з певною періодичністю вживати заходи для перевірки повідомлень направлених до його Електронного кабінету.
Отже, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи, викладені у клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку, оскільки, з огляду на викладене, наведені скаржником в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження причини не можна вважати поважними, а наведені скаржником обставини об'єктивно непереборними та такими, що не давали змоги ОСОБА_1 вчасно звернутись до суду із апеляційною скаргою.
Одним із принципів господарського судочинства, визначених у частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, є змагальність сторін, зміст якого відображений у статті 13 цього Кодексу. Згідно з приписами частин 2, 3, 4 зазначеної норми учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи, що скаржником не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на апеляційне оскарження, суд дійшов висновку, що клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 24.10.2025 у справі №915/1210/25 задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини 4 статті 260 Господарського процесуального кодексу України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Пунктом 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 261 Господарського процесуального кодексу України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Враховуючи вищевикладене та приписи Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, оскільки наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Оскільки апеляційна скарга надійшла до суду в електронному вигляді через підсистему «Електронний суд», його роздруківка залишається в матеріалах справи.
Керуючись статтями 234, 254, 256, 261, 272 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Відмовити ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження у справі №915/1210/25.
2. Апеляційну скаргу (вх. 09.1-04.1/7592/25) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.10.2025 у справі №915/1210/25 з доданими до неї документами повернути апелянту.
3. Матеріали справи №915/1210/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 235 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Ю.Б. Михальська
Судді А.І. Тищенко
А.О. Мальченко