Справа № 368/2086/25
1-кс/368/287/25
Іменем України
"19" грудня 2025 р. Слідчий суддя Кагарлицького районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , сторони кримінального провадження слідчої ОСОБА_3 та власника майна ОСОБА_4 , розглянувши клопотання старшої слідчої СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025111230002156 від 11.12.2025 р. з попередньою правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 309, ч. 3 ст. 309 КК України про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, -
18 грудня 2025 року старша слідча СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області капітан поліції ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні № 12025111230002156 від 11.12.2025 р. з попередньою правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 309, ч. 3 ст. 309 КК України.
Дане клопотання обґрунтовано тим, що слідчим відділом Обухівського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025111230002156 від 11.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 309, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 162, ч. 3 ст. 309 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 11.12.2025, о 00:20 год., до чч ВП 1 (Кагарлик) Обухівського РУП надійшло повідомлення (з органів охорони здоров'я) про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , до будинку прийшли невідомі особи та здійснили постріли у бік людей, внаслідок чого ОСОБА_5 , 1983 р.н. отримав тілесні ушкодження у вигляді проникаючого кульового поранення шиї, грудної клітки зліва, пневмоторакс зліва, кульового поранення лівого плеча та лівої гомілки, ОСОБА_6 , 1999 р.н. отримав тілесні ушкодження у вигляді кульового поранення м'яких тканин лівої сідниці, ОСОБА_7 , 1965 р.н. отримала тілесні ушкодження у вигляді проникаючого кульового поранення грудної клітки справа, пневмоторакс справа, кульового поранення відділу хребта, останніх доставлено до Кагарлицької БЛ для надання медичної допомоги.
13 грудня 2025 року в період часу з 09 години 21 хвилин до 09 години 26 хвилин старшим слідчим слідчого відділу Обухівського РУП ГУНП в Київській області капітаном поліції ОСОБА_3 , в порядку ст. 237 КПК України, було проведено огляд місця події, а саме автомобіля марки JEEP PATRIOT, легковий універсал В, чорного кольору д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходився за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого було вилучено транспортний засіб.
Згідно постанови слідчого від 13 грудня 2025 року вилучений транспортний засіб JEEP PATRIOT, легковий універсал В, чорного кольору д.н.з. НОМЕР_1 - визнано речовими доказами по матеріалах вказаного кримінального провадження.
На підставі вище викладеного вилучений в ході огляду місця події 13.12.2025 транспортний засіб має доказове значення у кримінальному провадженні, необхідні для повного, всебічного та неупередженого проведення досудового розслідування, а також є безпосередньо предметами і доказами вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 309, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 162, ч. 3 ст. 309 КК України.
Згідно вимог ст. 98 КПК України у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що вказані речі мають значення речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки являються знаряддями, предметами, що були об'єктами кримінально протиправних дій, та можуть бути використані як доказ фактів та обставин, які встановлюються під час кримінального провадження.
Згідно зі ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Метою арешту вилучених речей є забезпечення їх збереження як речових доказів та подальшого забезпечення цивільного позову у вказаному кримінальному провадженні, для відшкодування шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення.
А тому з метою досягнення дієвості кримінального провадження наявна необхідність у застосуванні до тимчасово вилученого майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, що є безпосередньо предметом та доказом вказаного кримінального правопорушення, а також для встановлення відомостей, що міститься у вищевказаному вилученому предметі, шляхом проведення ряду заходів забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Власник майна ОСОБА_4 не заперечував проти клопотання слідчого.
Прокурор Кагарлицького відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_8 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду. Заяв та клопотань не надходило.
Слідчий суддя, заслухавши слідчу та власника майна, перевіривши надані матеріали клопотання, вважаю, що клопотання підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та (або) користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в т.ч. предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Згідно ч.1 ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
У відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Якщо документи містять зазначені вище ознаки, вони теж є речовими доказами.
Згідно з ч. 2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; можливість спеціальної конфіскації майна; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З доданого до клопотання витягу з ЄРДР встановлено, що 11.12.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111230002156 з попередньою правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 309, ч. 3 ст. 309 КК України .
Досудовим розслідуванням встановлено, що 11.12.2025, о 00:20 год., до чч ВП 1 (Кагарлик) Обухівського РУП надійшло повідомлення (з органів охорони здоров'я) про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , до будинку прийшли невідомі особи та здійснили постріли у бік людей, внаслідок чого ОСОБА_5 , 1983 р.н. отримав тілесні ушкодження у вигляді проникаючого кульового поранення шиї, грудної клітки зліва, пневмоторакс зліва, кульового поранення лівого плеча та лівої гомілки, ОСОБА_6 , 1999 р.н. отримав тілесні ушкодження у вигляді кульового поранення м'яких тканин лівої сідниці, ОСОБА_7 , 1965 р.н. отримала тілесні ушкодження у вигляді проникаючого кульового поранення грудної клітки справа, пневмоторакс справа, кульового поранення відділу хребта, останніх доставлено до Кагарлицької БЛ для надання медичної допомоги.
13 грудня 2025 року в період часу з 09 години 21 хвилин до 09 години 26 хвилин старшим слідчим слідчого відділу Обухівського РУП ГУНП в Київській області капітаном поліції ОСОБА_3 , в порядку ст. 237 КПК України, було проведено огляд місця події, а саме автомобіля марки JEEP PATRIOT, легковий універсал В, чорного кольору д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходився за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого було вилучено транспортний засіб.
Згідно постанови слідчого від 13 грудня 2025 року вилучений транспортний засіб JEEP PATRIOT, легковий універсал В, чорного кольору д.н.з. НОМЕР_1 - визнано речовими доказами по матеріалах вказаного кримінального провадження.
Слідчий суддя враховує, що у разі не накладення арешту на вказане майно існують реальні ризики його відчуження, перереєстрації чи обтяження правами третіх осіб, що у подальшому може унеможливити або істотно ускладнити виконання вироку суду в частині майнових стягнень.
Застосування арешту майна в даному випадку відповідає завданням кримінального провадження, визначеним ст. 2 КПК України, та спрямоване на забезпечення реального і ефективного захисту порушених прав, а також виконання можливого судового рішення.
При цьому слідчий суддя виходить із того, що арешт майна має тимчасовий характер, не є формою покарання чи конфіскації, а тому не порушує принципу справедливого балансу між публічними інтересами та правом особи на мирне володіння майном, гарантованим ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність накладення арешту на майно, зазначене в клопотанні, оскільки воно має значення речового доказу, може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є необхідним для проведення судових експертиз, незастосування заходів забезпечення кримінального провадження може призвести до знищення або пошкодження майна, що може перешкоджати кримінальному провадженню, а тому є необхідність в забезпеченні схоронності даного майна, тобто наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, доведена.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.. ст.. 167, 170-175, 309, 371, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшої слідчої СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно задовольнити.
Накласти арешт на вилучені 13 грудня 2025 року в період часу з 09 години 21 хвилин до 09 години 26 хвилин старшим слідчим слідчого відділу Обухівського РУП ГУНП в Київській області капітаном поліції ОСОБА_3 , в порядку ст. 237 КПК України, було проведено огляд місця події, а саме автомобіля марки JEEP PATRIOT, легковий універсал В, чорного кольору д.н.з. НОМЕР_1 , який зареєстрований на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходився за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого було вилучено транспортний засіб.
Місцем зберігання транспортного засобу автомобіля марки JEEP PATRIOT, легковий універсал В, чорного кольору д.н.з. НОМЕР_1 є майданчик тимчасово тримання за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Миронівка, вул.. Соборності, 34.
Ухвала підлягає негайному виконанню старшою слідчої СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 .
Про виконання ухвали суду направити повідомлення слідчому судді.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя : ОСОБА_1