Справа №443/1793/25
Провадження №2/443/1053/25
іменем України
(заочне)
19 грудня 2025 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області
у складі: головуючого - судді Равлінка Р.Г.,
секретар судового засідання Рибакова І.І.
розглянув у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Жидачеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
Представник позивачки ОСОБА_1 , адвокат Герасимчук О.О., звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , у якій просить розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстровано 24.11.2023, Стрийським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, з актовим записом №208 та судові витрати, які складаються із витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 5 000 грн та судового збору у розмірі 968 грн 96 коп покласти на відповідача.
Стислий виклад позиції сторін.
В обгрунтування позовних вимог представник позивачки, адвокат Герасимчук О.О., зазначає, що 24.11.2023 між ОСОБА_1 було зареєстровано шлюб з ОСОБА_2 .. На початку сімейного життя шлюбні відносини позивачки з відповідачем складалися добре, однак на даний момент подружжя разом не проживає, сторони по справі перестали розуміти та любити один одного, проживати однією сім'єю, вести домашнє господарство, а також у них з'явились розбіжності в поглядах на сімейне життя, сімейні обов'язки з ведення спільного господарства та ведення спільного побуту. Неповнолітніх дітей у сторін немає. Всі зусилля щодо знаходження компромісу між сторонами не дали жодних результатів, тому позивачка вважає, що наразі немає можливості збереження сім'ї. На даний час шлюб носить формальний характер та без фактичних сімейних відносин, а тому подальше сумісне життя, примирення, збереження між сторонами сім'ї, позивачка вважає неможливим та таким, що суперечить її інтересам. Відтак, укладений між сторонами шлюб підлягає розірванню з таких підстав.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінка Р.Г. від 27.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 27.11.2025. Витребувано у позивачки ОСОБА_1 оригінал свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого 24.11.2023 Стрийським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції /а.с.16-18/.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 27.11.2025 у зв'язку з першою неявкою відповідача справу розглядом відкладено на 19.12.2025. Повторно витребувано у позивачки ОСОБА_1 оригінал свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого 24.11.2023 Стрийським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції /а.с.29-30/.
Розгляд справи по суті відбувся 19.12.2025 без участі сторін.
Позивачка ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явилася. Представник позивачки, адвокат Герасимчук О.О., подав клопотання у якому просить розглядати справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач, ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не подав, правом на подання відзиву не скористався.
Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема, з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачкою, що повністю відповідає положенням ч.1 ст.280 ЦПК України.
Згідно ч.1 ст.223 ЦК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Слід зазначити, що дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що неявка відповідача не є перешкодою для розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін, і позов слід задовольнити, ухваливши заочне рішення.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що 24.11.2023 сторони уклали шлюб, який зареєстрований у Стрийському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис №208 та 24.07.2024 повторно видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 /а.с.6 на звороті, 40/.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно із ч.ч.2,4 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Стаття 24 СК України визначає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно із ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Так, згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оцінка доказів судом та висновки суду за результатами розгляду справи
Дослідивши матеріали справи, встановлено, що розлад у сім'ї є стійким, сторони спільного господарства не ведуть, подружніх стосунків не підтримують.
Сім'я фактично розпалася, а шлюб існує тільки формально, так як протягом тривалого часу між сторонами існують непорозуміння. Поновлювати сімейні стосунки та миритися сторони не бажають, оскільки їх відсутність у судовому засіданні свідчить про їх байдуже ставлення до сім'ї та збереження шлюбу.
Аналізуючи наведені докази, встановивши дійсні мотиви розірвання шлюбу та з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим і недоцільним, суперечило б інтересам позивачки, а тому позовні вимоги останнього є обґрунтованими та підлягають задоволенню, внаслідок чого шлюб між сторонами слід розірвати.
Щодо розподілу судових витрат у справі.
Оскільки позовні вимоги у цій справі підлягають до задоволення у повному обсязі, то з відповідача в користь позивачки слід стягнути сплачений останньою судовий збір у розмірі 968,96 гривень відповідно до платіжної інструкції № 2354517779.1 від 14.10.2025.
Щодо витрат на правову допомогу у розмірі 5 000,00 гривень
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн, суд виходить із диспозиції ч. 1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до котрої витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво у суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру таадвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Таким чином, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), а також документи, що свідчать про фактичне надання таких послуг.
Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Вказане відповідає правовій позиції викладеній в постанові Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі №671/1957/20.
Судом встановлено, що 14.05.2024 року між позивачкою ОСОБА_1 та адвокатом Герасимчуком О.О. укладено договір про надання правової допомоги. Згідно п.3.1. клієнт сплачує адвокату за надання правової допомоги гонорар в розмірі 5 000,00 грн за розгляд справи в суді першої інстанції. За надання правововї допомоги гонорар сплачується авансом в безготівковій формі на розрахунковий або картковий рахунок.
Відповідно до п. 2.1.5 договору, клієнт зобов?язаний підписати акт приймання-передачі наданих послуг по звершенню наданих послуг, припинення договору його розірванням за згодою сторін або в односторонньому порядку.
Відповідно до п. 2.4.10 договору, клієнт зобов?язаний підписати акт приймання-передачі наданих послуг по звершенню наданих послуг адвокатом на окремих стадіях і в цілому, а також в день припинення договору його розірванням за згодою сторін або в односторонньому порядку.
Однак, в матеріалах справи, окрім Договору про надання правової допомоги, відсутній акт наданих послуг, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, що унеможливлює визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат а також встановити чи були позивачкою понесені витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн.
Відтак, в задоволенні клопотання представника позивачки про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 223, 229, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 24.11.2023 у Стрийському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №208.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сплачений останньою судовий збір у сумі 968 (дев?ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок відповідно до платіжної інструкції №2.354517779.1 від 14.10.2025.
В задоволенні клопотання представника позивачки ОСОБА_1 , адвоката Герасимчука Олега Олександровича, про стягнення з відповідача ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень - відмовити
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя Р.Г. Равлінко