Справа № 367/10092/25
Провадження №1-кп/367/993/2025
про призначення судового розгляду
09 вересня 2025 року місто Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Ірпені обвинувальний акт у кримінальному провадження №112025111420000275 від 14.07.2025 стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, стосовно якого обвинувальний акт у кримінальному провадженні №378/1192/25 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 345 КК України, перебуває на розгляді Ставищенського районного суду Київської області,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертої статті 186 КК України,
установив:
указаний обвинувальний акт надійшов до Ірпінського міського суду Київської області та ухвалою судді від 08.09.2025 призначено підготовче судове засідання з розгляду обвинувального акту стосовно ОСОБА_4 на 09.09.2025.
У підготовчому судовому засіданні 09.09.2025 прокурор зазначив, що підстави для ухвалення рішень, передбачених пунктами 1 - 4 частини третьої статті 314 КПК України, відсутні, тому вважав за необхідне призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту. Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 не заперечували проти призначення до судового розгляду.
Суд, розглянувши обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника дійшов до такого висновку.
Кримінальне провадження підсудне Ірпінському міському суду Київської області згідно з правилами підсудності, передбаченими статтями 32, 33 КПК України.
Підстави для ухвалення рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України відсутні. Обвинувальний акт затверджений прокурором і відповідає вимогам статті 291 КПК України, підстави для його повернення відсутні.
Таким чином, кримінальне провадження може бути призначене до судового розгляду.
Судовий розгляд необхідно проводити у відкритому судовому засіданні. Усі питання, пов'язані з підготовкою до судового розгляду, передбачені статтею 315 КПК України вирішено.
Водночас, прокурором подано клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , яке мотивував таким. У провадженні суду перебуває указаний обвинувальний акт відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111420000275 від 14.07.2025 за обвинуваченням вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною четвертою статті 186 КК України, а саме за відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого в умовах воєнного стану. У вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець селища Ставище, Ставищенського району, Київської області, українець, громадянин України, середня освіта, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, проте стосовно останнього 29.08.2025 спрямовано та перебуває на розгляді Ставищенського районного суду Київської області обвинувальний акт (судова справа № 378/1192/25) у кримінальному провадженні за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 345 КК України. Обвинувачення ОСОБА_4 повністю обґрунтоване і підтверджується такими доказами: заявою про вчинення кримінального правопорушення від 14.07.2025, протоколами огляду місця події від 14.07.2025; протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_6 ; протоколами допитів свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ; протоколами впізнання особи за фотознімками за участі свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ; протоколом перегляду відеозаписів від 14.07.2025; протоколом затримання особи в порядку статті 208 КПК України та іншими доказами, наявними у матеріалах кримінального провадження в їх сукупності. Ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 16.07.2025 стосовно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 11.09.2025 включно. Покликаючись на положення частини третьої статті 315 КПК України прокурор просить розглянути та задовольнити клопотання. Так, на думку прокурора, підставою для продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, а також наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 та 5 частини першої статті 177 КПК України, та які вказують, що обвинувачений може: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_9 зазначили, що заперечують проти задоволення клопотання, вважають, що більш доцільним буде застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, розглянувши клопотання про продовження запобіжного заходу, дослідивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, суд дійшов висновку про таке.
За правилами частини третьої статті 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II КПК України.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 183 КПК України, будучи раніше не судимою особою, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, ОСОБА_4 підпадає під категорію осіб, до яких можливо застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про продовження запобіжного заходу, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до приписів частин третьої - п'ятої статті 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 КПК України, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Суд зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Згідно з частиною першою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 КПК України.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки (пункт 5 частини другої статті 183 КПК України).
Європейський суд з прав людини вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших релевативних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою («W v.Switzerland», Заява № 14379/88, 26.01.1993). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Becciev v.Moldova» (Бекчиєв проти Молдови), пункт 58). Ризик втечі зменшується зі збігом часу, проведеного під вартою («Neumeister v.Austria» (Коймайетер проти Австрії), пункт 10).
Заслухавши думку прокурора про необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом встановлено, що у провадженні суду перебуває обвинувальний акт стосовно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 186 КК України. Ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 16.07.2025 ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 11.09.2025 включно. На сьогодні оскільки обвинувальний акт перебуває на стадії призначення до судового розгляду. ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за яке санкцією статті передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
Вирішуючи питання щодо необхідності продовження строку застосованого запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд погоджується з прокурором, що встановлені під час досудового розслідування ризики, встановлені пунктами 1, 3 та 5 частини першої статті 177 КПК України продовжують існувати.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення яке відповідно до статті 12 КК України злочини, є тяжким. Тому, знаючи про тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його судом винуватим, обвинувачений може переховуватись від суду. При цьому, ОСОБА_4 офіційно не працює та не навчається, не одружений, осіб, яких він утримує чи піклується не має, отже не має міцних соціальних зв'язків.
Хоча тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 не є самостійною підставою утримання особи під вартою, проте, у сукупності з іншими обставинами суттєво збільшує ризик втечі.
Також суд погоджується з прокурором, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може продовжувати свою злочинну діяльність, так як він не працює та немає іншого джерела заробітку, про указане також свідчить наявність іншого судового провадження за яким ОСОБА_4 обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 345 КК України.
Також, ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків, шляхом прохань, залякування, примусу, погроз або застосування насильства з метою надання ними неправдивих показань щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень, що може призвести до ухилення винуватої особи від кримінальної відповідальності, оскільки ОСОБА_4 відомі анкетні дані указаних осіб та адреси їх проживання. Під час судового розгляду свідків не допитано та вони проживають у населеному пункті у якому проживає і він.
Також суд ураховує, що відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 207 від 06.08.2025 обвинувачений ОСОБА_4 у період вчинення інкримінованих йому дій в тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності не перебував міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує, проте страждає на емоційно нестабільний розлад особистості внаслідок вживання ПАР (каннабіоїди).
Як стверджує прокурор, відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи ОСОБА_4 є осудною, усвідомлював свої дії та міг керувати ними, примусових заходів медичного характеру не потребує, водночас у нього діагностовано емоційно нестабільний розлад особистості внаслідок вживання психоактивних речовин, що додатково свідчить про його схильність до девіантної поведінки та підвищує небезпеку повторного вчинення кримінальних правопорушень.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню та вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Водночас, враховуючи обставини провадження вважає за можливе одночасно визначити заставу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 177-179, 182, 183, 314-316 КПК України, суд
ухвалив:
призначити судовий розгляд кримінального провадження на підставі обвинувального акту стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертої статті 186 КК України, у відкритому судовому засіданні в залі Ірпінського міського суду Київської області на 18.09.2025 о 14:30.
Проведення судового розгляду кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
У судове засідання викликати учасників судового провадження.
Клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури щодо продовження строку запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Строк дії запобіжного заходу обчислювати з 09 вересня 2025 року до 07 листопада 2025 року включно.
Одночасно визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок, яку може бути внесено як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звільнити з-під варти негайно після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави.
У разі внесення застави, зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
- прибувати до прокурора та суду за кожним викликом;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/перебування;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає/перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від позапроцесуального спілкування із потерпілим та свідками у цьому кримінальному провадженні;
- залишити на зберіганні в уповноважених органах державної влади паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (за наявності).
Роз'яснити, що у разі, якщо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до прокурора, суду, без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього процесуальні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Ухвала в частині продовження дії запобіжного заходу підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом п'яти днів з дня її проголошення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та підписано 12 вересня 2025 року.
Суддя ОСОБА_1