Справа № 751/10199/25
Провадження №3/751/3232/25
18 грудня 2025 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: головуючого судді Маслюк Н.В.
секретаря судового засідання Стрижак В.П.
з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Гурської О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , -
22.11.2025 о 06 год 57 хв у м. Чернігові по проспекту Перемоги, 27, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Astra, нз НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
За даним фактом відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнав. Показав, що його зупинила поліція та повідомила, що він перетнув подвійну суцільну лінію. Разом з тим, ПДР не порушував. Надалі поліцейський повідомив про наявність у нього ознак наркотичного сп'яніння, запропонував проїхати у лікарню для огляду. Повідомив, що наркотичних речовин не вживає та погодився проїхати у лікарню. Одразу після цього поліцейський запропонував йому варіанти вирішення ситуації: якщо він наполягатиме на огляді в лікарні, його доставлять на огляд, але потім в ТЦК та СП або на камеру повідомити, що відмовляється проїхати в медичний заклад, отримати штраф і його відпустять. Оскільки перебував у розшуку, відмовився з поліцейськими їхати на огляд у лікарню. Втім, після складання протоколу, самостійно проїхав у лікарню, пройшов огляд на стан наркотичного сп'яніння. За результатами огляду отримав висновок, відповідно якого тверезий. Просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Захисник Гурська О.О. у судовому засіданні просила закрити провадження у справі в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, посилаючись на письмові заперечення. Вказала, що відеозапис наявний в матеріалах справи зроблено з порушеннями вимог закону та не може бути належним та допустимим доказом. Доданий відеозапис до протоколу є не повним та переривається (з 06 год 57 хв 42 с до 07 год 07 хв 39 с), саме в той період часу, де ОСОБА_1 повідомив поліцейським, що не проти пройти огляд. ОСОБА_1 погодився на провокацію інспектора Дейнека В.М., оскільки вважав, що буде застосований лише незначний штраф у відношенні нього. Своїми неправомірними діями інспектор ввів в оману водія і спровокував на відмову від проходження огляду. Інспектором поліції не було роз'яснено належним чином процедуру проходження огляду у медичному закладі та наслідки відмови від його проходження. Інспектором поліції під час складання у відношенні ОСОБА_1 постанови про накладення адміністративного стягнення не були роз'яснені його права згідно зі статтями 268 КУпАП та 63 Конституції України та строк її оскарження. Вважає, що працівники поліції безпідставно вказали підставу зупинки водія порушення ПДР, оскільки відеозаписом факту вчинення ним цього правопорушення не зафіксовано, тому подальші їх дії, зокрема вимоги огляду на стан сп'яніння є неправомірними. Крім того, з відеозапису нагрудної камери вбачається, що під час спілкування з поліцейськими водій вів себе адекватно, чітко відповідав на їх запитання, його поведінка цілком відповідала обстановці, ніяких перешкод для проведення інспекторами поліції огляду не створював, проте останні навіть не запропонували йому вийти з автомобіля щоб пересвідчитися в ознаках сп'яніння та зафіксувати на відеозапис. ОСОБА_1 одразу ж після того, як його працівники поліції відпустили, поїхав до медичного закладу КП «ЧОПНЛ» аби зафіксувати відсутність в нього ознак сп'яніння, в тому числі наркотичного. До лікаря-нарколога він потрапив і здав аналізи о 8 год 30 хв, тобто через майже 1 год 30 хв після часу зупинки авто. Згідно виписки № 973 від 26.11.2025 ознак сп'яніння, у тому числі наркотичного не встановлено. Вимога поліцейського щодо проходження водієм огляду на стан сп'яніння без фактичного встановлення цих ознак або взагалі за їх відсутності є необґрунтованою та безпідставною, не може породжувати у водія обов'язку проходити огляд на стан сп'яніння, а відмова від огляду за таких обставин не може породжувати для водія негативних юридичних наслідків. Також, всупереч чинному законодавству про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, про що свідчить відсутність в матеріалах справи відповідного документу встановленої форми, а саме, акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу. Усне повідомлення інспектора про відсторонення не може вважатися належним відстороненням від керування. Аналіз відеозапису з нагрудної камери, на якому видно, що обличчя ОСОБА_1 має природній колір шкіри, відсутнє виражене тремтіння пальців рук, поведінка адекватна, та враховуючи висновок лікаря-нарколога № 973, який спростовує ознаки сп'яніння свідчать про те, що ознаки наркотичного сп'яніння були удаваними, а вимога проходження медичного огляду носила неправомірний характер.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , захисника, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, проходження до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння є імперативною нормою, оскільки передбачає обов'язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання.
Згідно пункту 27 постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Разом з тим, частина 2 статті 266 КУпАП визначає, що під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
За статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, іншими документами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення;
- рапортом інспектора взводу № 1 роти № 3 БУПП в Чернігівській області ДПП, відповідно якого зазначено причину зупинки транспортного засобу;
- направленням на огляд водія, у якому зазначені ознаки наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук;
- відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, що містяться на доданому до протоколу оптичному диску, відповідно до якого ОСОБА_1 керував автомобілем та був зупинений працівниками поліції за порушення ПДР. Надалі поліцейський повідомив водія про наявність ознак наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук (07.09 год) та запропонував двічі пройти огляд у лікарні. Водій відмовився від проходження огляду. Поліцейський повідомив про наслідки відмови від проходження огляду, роз'яснив права та повідомив, що буде складено протокол за ст.130 ч.1 КУпАП. Надалі поліцейський склав протокол та вручив ОСОБА_1 . Повідомив водія, що його відсторонено від права керування, також запитав, чи відомо, що він перебуває у розшуку.
Допитаний інспектор взводу № 1 роти № 3 батальйону № 1 УПП в Чернігівській області ОСОБА_2 у судовому засіданні показав, що зупинили водія за порушення ПДР. Надалі у водія виявили ознаки наркотичного сп'яніння та запропонували пройти огляд у лікарні. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, останньому були роз'яснені наслідки відмови та складено протокол за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Також винесено постанову за порушення ПДР. Щодо небезперервного відеозапису повідомив, що розрядилась камера, тому чекали коли привезуть іншу. У цей час не мали ніяких розмов з водієм.
Доводи сторони захисту про незаконну зупинку транспортного засобу не заслуговують на увагу, оскільки зупинку транспортного засобу здійснено за порушення ПДР, що підтверджується постановою серії ЕНА № 6199608 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, за порушення п.34 ПДР України.
Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не мав ознак наркотичного сп'яніння, є непереконливими.
Згідно з вимогами розділу І п.п. 3, 4 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735, ознаками наркотичного сп'яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), тобто порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
У розділі ІІ п. 12 даної Інструкції встановлено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно відеозапису, поліцейський при спілкуванні з водієм повідомив та перевірив наявні в останнього ознаки наркотичного сп'яніння. Крім того, всі ці ознаки відображені не тільки в протоколі про адміністративне правопорушення, а і в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння.
При цьому суд звертає увагу на те, що відповідно до національного законодавства працівник поліції самостійно на власний розсуд доходить висновку про наявність ознак сп'яніння у водія транспортного засобу та вирішує питання щодо необхідності проходження водієм транспортного засобу огляду на стан сп'яніння.
Стосовно твердження сторони захисту щодо не безперервності наданого відеозапису, суд звертає увагу на те, що він є безперервним у частині, яка має доказове значення для вирішення питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Суд звертає увагу на те, що дійсно п.5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 № 1026 передбачена безперервність здійснення відеозапису під час виконання поліцейськими своїх службових обов'язків. Між тим, нормативними документами, які регламентують порядок виявлення та фіксації адміністративних правопорушень, складання протоколів про адміністративні правопорушення та направлення відповідних матеріалів до суду не передбачено обов'язковості надання усього відеозапису, здійсненого у ході виконання поліцейським своїх службових обов'язків. На думку суду, наданий суду відеозапис, на якому зафіксована розмова поліцейського з ОСОБА_1 , з'ясування обставин для складання протоколу про адміністративне правопорушення та процесуальні дії, які при цьому вчинили поліцейські об'єктивно доводить факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Також, саме відмова від проходження огляду водія міститься на відеозаписі та є процесуально визначальним фактом у цій справі, адже адміністративна відповідальність, встановлена ч.1 ст. 130 КУпАП, що настає в цьому випадку, саме за відмову водія у проходженні огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, що знайшло своє підтвердження у не спростованих відомостях протоколу про адміністративне правопорушення, доданих до нього доказах та інших відомостях, наявних у матеріалах справи. При цьому, відмова від проведення огляду може надаватись водієм у вербальній або не вербальній формах, а також шляхом вчинення дій, які надають об'єктивних підстав сторонньому спостерігачу сприймати дії особи, як відмову від проведення огляду.
Доводи сторони захисту стосовно того, що ОСОБА_1 не відмовлявся пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, однак поліцейський спровокував водія на відмову від проходження огляду не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду.
З наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 поліцейським повідомлено про наслідки відмови від проходження огляду, роз'яснені права та обов'язки.
Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності. До того ж, ОСОБА_1 із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою особою. Докази сторони обвинувачення жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ПДР водій транспортного засобу повинен не просто погодитись на проведення огляду на стан сп'яніння до складання протоколу про адміністративне правопорушення, а своєю поведінкою забезпечити реальну можливість проведення такого огляду.
Отже, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння.
Стосовно наданої виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №973 від 22.11.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 22.11.2025 здав біологічне середовище, і за результатами досліджень такий «Тверезий, ознак сп'яніння не виявлено», суд вважає за необхідне вказати, що проходження водієм огляду на стан алкогольного та наркотичного сп'яніння самостійно без присутності поліцейських не спростовує того факту, що він керував транспортним засобом із ознаками наркотичного сп'яніння та відмовився пройти огляд на вимогу поліцейського, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, є порушенням вимог п. 2.5 ПДР і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а тому суд не приймає виписку як доказ.
Отже, вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов'язки, які пов'язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів.
Таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007, яке з урахуванням положень ст. ст. 8, 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
На виконання приписів статті 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджуються належними, допустимими, достатніми доказами, які доповнюють один одного та узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
При визначенні виду стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність правопорушника згідно зі ст. ст. 34, 35 КУпАП суд не вбачає.
За таких обставин, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Також слід зазначити, що санкція ч.1 ст.130 КУпАП є безальтернативною, якою передбачено єдиний вид стягнення, а саме - накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що позбавляє суд можливості застосовувати більш м'яке стягнення, ніж визначено санкцією цієї статті.
Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
Керуючи ст.ст. 1, 9, 23, 33-35, ч. 1 ст. 130, 245, 283, 284 п. 1, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп (отримувач коштів: ГУК у Чернігівській області/21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37972475, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA528999980313070149000025001, КБКД: 21081300, призначення платежу*21081300), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп на користь ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача Казначейство України, МФО 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно ст. 291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова.
Повний текст постанови суду складено 22.12.2025.
Суддя: Н.В. Маслюк