Справа № 504/1737/25
Номер провадження 2/504/2481/25
07.11.2025с-ще Доброслав
Доброславський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Вінська Н.В.,
при секретарі судового засідання Коцар А.М.,
розглянувши в порядку в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №748720 від 10.11.2021 року в розмірі 96 361 грн. 19 коп.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "СЛОН КРЕДИТ був укладений договір №748720 від 10.11.2021 року, відповідно до якого сторони узгодили істотні умови: сума кредиту (загальний розмір) складає 62500 грн. 00 коп.; строк кредиту 1096 днів, з кінцевим терміном повернення 10.11.2024 року. Пунктом 1.5. Договору, передбачено умови нарахування та тип процентної ставки за кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється в межах строку надання кредиту, визначеного умовами договору, на залишок заборгованості за кредитом, що вказаний в графіку платежів, виходячи з припущення, що споживач виконає свої зобов'язання на умовах та в строки, передбачені договором. Нарахування процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році. Кредитодавець належним чином виконало свої зобов'язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви. Згідно з умовами Договору позичальник зобов'язаний у встановлений договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором. Відповідач не виконав свого обов'язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені договором. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №748720 від 10.11.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 96361.19 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 53260.83 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 43100.36 грн.
Зазначає, що 31.01.2025 було укладено договір факторингу № 31012025, відповідно до якого ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 270493, тому позивач наділений правом вимоги до відповідача за договором № 748720 від 10.11.2021 року. Просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № 748720 від 10.11.2021 року у розмірі 96 361 грн. 19 коп., витрати на сплату судового збору в сумі 2422 грн. 40 коп., витрати на правову допомогу в розмірі 25000 грн. 00 коп.
Ухвалою суду від 06.05.2025 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Відповідач, у встановлений судом строк, заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження або відзиву на позовну заяву не надав про судовий розгляд справи повідомлявся шляхом надсилання копії ухвали про відкриття провадження та копії позовної заяви з додатками за місцем реєстрації, у зв'язку з чим суд згідно із ч.8 ст. 178 ЦПК України розглядає справу за наявними матеріалами.
Суд, у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 10.11.2021 року ОСОБА_1 уклав із ТОВ "СЛОН КРЕДИТ договір про надання споживчого кредиту № 748720 від 10.11.2021 року із додатками у вигляді графіку платежів та паспорта споживчого кредиту, за умовами якого ТОВ "СЛОН КРЕДИТ зобов'язався надати відповідачу кредит в розмірі 62500,00 грн. строком на 1096 днів з кінцевим терміном повернення 10.11.2024 року.
Пунктом 1.5. Договору кредиту передбачено, що відсоткова ставка за договором є фіксованою, а розмір відсоткової ставки за кредитом залежить від періоду її встановлення та складає: - за перший день користування кредитом (включно) - 25% в день (9125 % річних); - за усі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 85 % річних .
10.11.2021 року ОСОБА_1 подав до ТОВ "СЛОН КРЕДИТ заяву-анкету. Договір про надання споживчого кредиту №748720 від 10.11.2021, заява- анкета від 10.11.2021 року, паспорт споживчого кредиту, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту №748720 від 10.11.2021року підписані ОСОБА_1 власноручно.
На виконання умов укладеного договору №748720 від 10.11.2021 року ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» було перераховано відповідачу на його банківську картку 62500,00 грн. Зазначені обставини підтверджуються крім наданого суду позивачем розрахунку заборгованості, платіжним дорученням № 11505 від 10.11.2021 року.
Згідно з умовами кредитного договору відповідач зобов'язався вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному договором. Однак, відповідач не виконав свого обов'язку щодо повернення наданого йому кредиту в строки, передбачені кредитним договором.
Згідно з наданим ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» розрахунком заборгованості за кредитним договором №748720 від 10.11.2021 року станом на 25.02.2025 року щодо боржника ОСОБА_1 сума заборгованості становить 96361.19 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 53260.83 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 43100.36 грн.
Із розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 була частково погашена заборгованість по кредиту.
31.01.2025 року між ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено договір факторингу № 31012025, відповідно до якого ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до боржників, у тому числі за договором про надання споживчого кредиту №748720 від 10.11.2021 , що укладений між ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" та відповідачем, що підтверджується актом приймання-передачі Реєстру боржників для друку до договору факторингу № 31012025 від 31.01.2025 року, Реєстром боржників за договором факторингу № 31012025 від 31.01.2025 року.
Відповідно до витягу з Реєстром боржників за договором факторингу № 31012025 від 31.01.2025 року - ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 , в сумі: 96361.19 грн.
Згідно з ст. ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України, встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст. 1050 якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом згідно зі ст. 514 ЦПК України.
Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); дарування (частина друга статті 718 ЦК України); факторингу (глава 73 ЦК України).
Судом встановлено, що у зв'язку з порушенням умов кредитного договору №748720 від 10.11.2021 , що був укладений між ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" та відповідачем, відповідач ОСОБА_1 , допустив заборгованість в розмірі 96361.19 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 53260.83 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 43100.36 грн.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в сумі 96361.19. доведена та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп.
Щодо стягнення із позивача витрат за надання професійної правничої допомоги суд зазначає наступне.
Частиною 8 статті 141ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Стаття 133ЦПК України визначає види судових витрат і передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. У свою чергу, одним з видів витрат, пов'язаних з розглядом справи є витрати на професійну правничу допомогу, які несуть сторони судової справи (крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави).
Суд зазначає, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.
Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Частинами 2-4 статті 137ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 3 ст.141ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.
При зверненні до суду з позовною заявою, позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь понесених витрат на правничу допомогу в розмірі в сумі 25000 грн., на підтвердження яких позивачем надано до суду договір № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024 року, що укладений позивачем із адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС»; тарифи на послуги адвокатського об'єднання «ЛІГАЛ АССІСТАНС»; заявкою на надання юридичної допомоги № 804, витяг з акту №07 про надання юридичної допомоги від 31.03.2025 року.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Також Верховний Суд, здійснюючи розгляд справи №873/212/21, у якій досліджував питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про те, що суд може зменшити розмір указаних витрат, коли відображена у відповідних доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та є неспіввісною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.
Таким чином, на переконання суду витрати на професійну правничу допомогу у даній справі у сумі 13000 грн. є не співмірними із складністю цієї справи, обсягом та часом послуг у суді (розгляд даної справи здійснювався за відсутності представника позивача), не відповідають критерію розумності їхнього розміру, співмірності та справедливості. Суд дійшов висновку про зменшення розміру таких витрат від попередньо заявленої суми та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 гривень
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 526, 549, 551, 611, 1054 ЦК України, ст.ст. 7, 10, 12, 13, 141, 235, 247, 259, 263 265, 273, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371 , місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521 ) заборгованість за Договором № 748720 від 10.11.2021 у розмірі 96361.19 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371 , місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521 ) понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422.40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371 , місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521 ) понесені витрати на правову допомогу у розмірі 5000.00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя : Вінська Н. В.