Справа № 496/7322/25
Провадження № 3/496/3836/25
19 грудня 2025 року м. Біляївка
Суддя Біляївського районного суду Одеської області Пендюра Л.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого в ТОВ «Логістик Юніон», вантажником,
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
20.10.2025 року інспектором 1 взводу 6 роти 2 батальйону УПП в Одеській області ДПП старшим лейтенантом поліції Богдан О.Ю. відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 488550 і ставиться йому в вину те, що він 20.10.2025 року о 08 год 15 хв., за адресою: Одеська область, Одеський район, автодорога М-05 «Київ-Одеса, 463 км + 450 м, керуючи транспортним засобом «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з транспортним засобом «Lexus», державний номерний знак НОМЕР_2 , який перестроївся з крайньої лівої смуги в середню смугу і зупинився, так як попереду були інші автомобілі. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, завдано матеріальні збитки, чим порушив вимоги п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху (далі - ПДР) України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не визнав, при цьому пояснив, що винною в зазначеній дорожньо-транспортній пригоді є водій автомобіля «Lexus», державний номерний знак НОМЕР_2 , так як вона порушила вимоги п.п. 10.1, 10.3 ПДР України. 20.10.2025 року, біля 08 год 15 хв. він, керуючи автомобілем марки «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснював рух по автодорозі «Київ-Одеса», в напрямку м. Одеса, перебуваючи в середній смузі руху. Швидкість його руху складала близько 20-30 км/год. Під час руху він помітив автомобіль марки «Lexus», державний номерний знак НОМЕР_2 , який здійснив несподіваний маневр перестроювання з лівої смуги руху в «його» смугу руху, після чого відразу зупинився. В цей час відстань між транспортними засобами складала близько 1,5 м. Запобігти зіткненню він не міг, так як відстань між транспортними засобами була недостатньою. Про вказані обставини він зазначив в письмових поясненнях.
Від свідка ОСОБА_2 до суду надійшли письмові пояснення, в яких вона зазначила, що 20.10.2025 року, біля 08 год 15 хв. вона перебувала в якості пасажирки в автомобілі марки «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 та перебувала на передньому пасажирському сидінні. Автомобілем керував її чоловік. Вони здійснювали рух по автодорозі «Київ-Одеса», в напрямку м. Одеса, перебуваючи в середній смузі руху. Швидкість руху їх авто складала близько 20-30 км/год. Під час руху вона помітила автомобіль марки «Lexus», державний номерний знак НОМЕР_2 , який здійснив несподіваний маневр перестроювання з лівої смуги руху в смугу руху, якій вони рухались. Після чого зазначений автомобіль відразу зупинився. В цей час відстань між транспортними засобами складала близько 1-1,5 м. Запобігти зіткненню було неможливо, так як відстань між транспортними засобами була недостатньою.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, надані докази, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 124 КУпАП, виходячи з наступного.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто, законною підставою для накладення на конкретну особу адміністративного стягнення є достатні дані про вчинення цією особою правопорушення, за яке і накладається дане стягнення.
Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом, до нього висуваються певні вимоги, а обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає, та не може бути перекладено на суд.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до п. 3 Постанови від 23.12.2005 року № 14 (із змінами) Пленуму Верховного суду України, При розгляді справ про злочини, відповідальність за які встановлено статтями 286 - 288, 415 КК ( 2341-14 ), слід мати на увазі, що диспозиції сформульованих у них норм - бланкетні. У зв'язку з цим суди повинні ретельно з'ясовувати і зазначати у вироках, у чому саме полягали названі у перелічених статтях порушення; норми яких правил, інструкцій, інших нормативних актів не додержано; чи є причинний зв'язок між цими порушеннями та передбаченими законом суспільно небезпечними наслідками.
Дослідженням схеми місця дорожньо-транспортної пригоди від 20.10.2025 року, встановлено, що дорога має три смуги для руху в напрямку м. Одеса. Транспортний засіб «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснював рух в середній смузі, а транспортний засіб «Lexus», державний номерний знак НОМЕР_2 , здійснював рух у лівій смузі для руху (позначки 5 та 6 відповідно). Під час розвитку дорожньо-транспортної ситуації транспортний засіб «Lexus», державний номерний знак НОМЕР_2 , здійснив перестроювання з лівої смуги в середню. Кінцеве положення транспортного засобу «Lexus», державний номерний знак НОМЕР_2 , вказує на його рух під певним кутом до дорожнього полотна: відстань від лівого переднього колеса до лівого краю проїжджої частини дороги складає - 3,85, а лівого заднього - 3,75, що свідчить про настання зіткнення під час виконання маневру транспортним засобом «Lexus», державний номерний знак НОМЕР_2 під час зіткнення.
З дослідженого відеозапису з ПВР № 471357, 474901 вбачається підтвердження зафіксованих в схемі обставин. Так, транспортний засіб «Lexus», державний номерний знак НОМЕР_2 перебуває під певним кутом до лінії дорожньої розмітки. При цьому заднє ліве колесо розташоване на лінії дорожньої розмітки (1.5), а переднє ліве колесо розташоване в середній смузі руху. Тобто наявне підтверджує маневр перестроювання транспортного засобу «Lexus», державний номерний знак НОМЕР_2 та настання обставин у вигляді зіткнення транспортних засобів під час виконання вказаного маневру. На вказаному відеозаписі наявні пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди, які мали місце після дорожньо-транспортної пригоди. Так ОСОБА_3 (водій автомобіля «Lexus», державний номерний знак НОМЕР_2 ) зазначає: «Я ехала с правым поворотом и перестроилась перед Вами, да» (час запису 08:38:37). ОСОБА_1 зазначає: «как я мог среагировать, метр дистанции. Вот это называется подрезала» (час запису 08:38:46). ОСОБА_2 (пасажирка автомобіля марки «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 ) зазначає: «Мы ехали в среднем ряду, женщина перестраивалась» (час запісу 08:39:05).
При цьому, обставини виконання маневру перестроювання та зупинки зазначені і в фабулі протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 488550 від 20.10.2025 року, але правової оцінки працівником поліції зазначені обставини, у відповідності до ПДР України, не надані.
В зазначеній дорожній ситуації дії водія ОСОБА_1 регламентувались вимогами пунктів Правил дорожнього руху України, які відносяться до Розділу 12 Швидкість руху, а саме п.п. 12.3, відповідно до якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Отже, дії ОСОБА_1 повинні досліджуватись у наявності у нього можливості запобігти дорожньо-транспортній пригоді. З урахуванням відстані між транспортними засобами, виконанням зупинки транспортного засобу «Lexus», державний номерний знак НОМЕР_2 під час виконання маневру перестроювання, слід дійти висновку про унеможливлення запобігти пригоди водієм ОСОБА_1 , оскільки наявність такої можливості може перебувати тільки в можливостях самого водія під час виникнення небезпеки та не можуть залежати від дій іншого водія, який порушуючи правила виконання маневру перестроювання, створила малу дистанцію між транспортними засобами, зупиняє транспортний засіб. Зазначені обставини не залежать від волі водія ( ОСОБА_1 ) та на які він не в змозі вплинути в односторонньому порядку.
Під час дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди необхідно дослідити дії кожного водія та надати оцінку їх дій у відповідності до вимог ПДР України.
Досліджуючи дії водія ОСОБА_3 слід зазначити, що порядок виконання маневру перестроювання регламентується ПДР України, а саме:
п. 10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
п. 10.3 У разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
Отже перед початком перестроювання ОСОБА_3 повинна була впевнитися, це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. При цьому наявність певної дорожньої обстановки (блок-пост) зобов'язував її урахувати це під час руху, так як транспортні засоби знижують швидкість руху та їх можуть зупинити для певних обставин. Тому ОСОБА_3 повинна була розуміти про можливість подальших свої дій у певній обстановці.
Також слід зазначити, що перед перестроюванням ОСОБА_3 повинна була дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку вона має намір перестроїтися, а саме автомобілю «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 .
Аналізуючи дорожньо-транспортну пригоду та надаючи правову оцінку діям кожного учасника дорожньо-транспортної пригоди з врахуванням вимог ПДР України та слід дійти висновку, що ОСОБА_3 , належним виконанням Правил дорожнього руху України (п.п. 10.1, 10.3), мала технічну можливість в односторонньому порядку відмовою від порушень відповідних пунктів ПДР України, не створювати аварійну ситуацію та запобігти зазначеній дорожньо-транспортній пригоді.
Згідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно з ч. 2 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Конституційний Суд України зауважує, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу (абз. 1-3 п. 4 рішення ВП КСУ у справі за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 Кримінального кодексу України від 26.02.2019 № 1-р/2019.
Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey). Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Крім того, відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом дослідження доказів.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів порушення ним Правил дорожнього руху України, які перебувають в причино-наслідковому зв'язку з наслідками у вигляді дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Згідно роз'яснень, які містяться в абзаці другому п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року за № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою може мати місце лише за умови доведеності її вини.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» (Заява № 39598/03) Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, відсутності складу адміністративного правопорушення.
На підставі вище викладеного провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення
Керуючись ст. ст. 124, 247, 251, 280, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області.
Суддя Л.О. Пендюра