Справа № 505/3053/25
Провадження № 2/496/3795/25
21 жовтня 2025 року Суддя Біляївського районного суду Одеської області Пендюра Л.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітніх дітей з матір'ю,
Позивачка звернулась до Подільського міськрайонного суду Одеської області через підсистему «Електронний суд» із позовною заявою, в якій просить визнати місце проживання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , а також зобов'язати органи реєстрації внести відповідні відомості про місце проживання дітей.
Ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області 11.09.2025 року вказану позовну заяву було передано за підсудністю на розгляд до Біляївського районного суду Одеської області, оскільки відповідно до даних Єдиного державного демографічного реєстру від 10.09.2025 року адресою реєстрації місця проживання відповідача ОСОБА_2 є: АДРЕСА_2 , що територіально відноситься до Біляївського районного суду Одеської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються, а частина 2 вказаної статті зазначає, що справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Перевіривши відповідність позовної заяви вимогам, викладеним в статтях 175, 177 ЦПК України, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до п. п. 2, 8, 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
В порушення вказаних вимог позовна заява не містить повну адресу місця проживання позивачки, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін по справі, зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до частини першої статті 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Згідно з частиною сьомою статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Позовна заява надіслана до суду в електронній формі через підсистему «Електронний суд», проте доказів надсилання копії позовної заяви та копій доданих до неї документів відповідачу не надано.
З огляду на викладене вище, позивачці, окрім іншого, необхідно надати суду докази надсилання копії позовної заяви та копій доданих до неї документів відповідачу з урахуванням положень статті 43 ЦПК України (шляхом надсилання до електронного кабінету відповідача, а у разі відсутності у нього електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у відповідача електронного кабінету у паперовій формі листом з описом вкладення).
Відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2025 році з 01 січня становить 3028 грн.
Абазом 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачкою заявлено дві вимоги немайнового характеру. Отже, при подачі даного позову до суду позивачці необхідно було сплатити судовий збір за дві заявлені вимоги немайнового характеру з урахуванням пониженого коефіцієнту у загальному розмірі 1937 грн 92 к. ((1211 грн 20 коп. х 2) х 0,8). Однак в матеріалах, доданих до позовної заяви, відсутня квитанція про сплату позивачкою судового збору у зазначеному розмірі.
За таких обставин позивачці за подачу даного позову до суду необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1937 грн 92 к. та надати оригінал квитанції до суду.
Згідно положень пункту 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
За змістом частин четвертої та п'ятої статті 19 СК України при розгляді судом спорів, зокрема, щодо місця проживання дитини, обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 15.01.2020 року у справі № 200/952/18 (провадження № 61-14859св19), під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини участь органу опіки та піклування є обов'язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (суд обов'язково враховує стан здоров'я і батьків, і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище заявника), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло.
Пунктом 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866, встановлено, що для розв'язання спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини один із батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).
Під час розв'язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання (перебування) дитини служба у справах дітей повинна керуватися найкращими інтересами дитини з урахуванням рівних прав та обов'язків матері та батька щодо дитини.
Працівник служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини проводить бесіду з батьками та відвідує дитину за місцем проживання, про що складає акт обстеження умов проживання, а також звертається до соціального закладу та/або фахівця із соціальної роботи для забезпечення проведення оцінки потреб сім'ї з метою встановлення спроможності матері, батька виконувати обов'язки з виховання дитини та догляду за нею.
У разі коли батьки дитини проживають у межах різних адміністративно-територіальних одиниць, той із батьків, який подав заяву про визначення місця проживання дитини з ним, звертається до служби у справах дітей за місцем свого проживання (перебування) стосовно проведення обстеження його житлово-побутових умов і складення акта обстеження умов проживання. Зазначений акт передається заявником до служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини, працівник якої проводить з ним бесіду.
Під час розгляду питання про визначення місця проживання дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров'я дитини, факти вчинення домашнього насильства стосовно дитини або за її присутності та інші вагомі обставини.
Місце проживання дитини не може бути визначене з тим із батьків, який не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або вживає наркотичні засоби, своєю поведінкою може зашкодити здоров'ю та розвитку дитини.
Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.
Приймаючи до уваги вищевказані положення законодавства, позивачка повинна звернутись до служби у справах дітей за місцем проживання дітей і надати необхідні документи. Результатом звернення має бути згаданий висновок, який є обов'язковим документом і який має бути поданий до суду разом з позовною заявою.
При цьому, звертаючись до суду з позовною заявою про визначення місця проживання малолітніх дітей з матір'ю, позивачка не вказала, чому не зверталась до служби у справах дітей за місцем проживання дітей у порядку, встановленому п. 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866, та відповідно не надала суду висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дітей разом з нею, складений за результатом такого звернення. Так само позивачка не надала суду характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дітей (гуртків), відомості про стан здоров'я (свій та дітей), довідку про доходи або інші документи, які підтверджують її матеріальне становище, акт обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло, в якому вона мешкає з дітьми.
Окрім того, враховуючи вимогу позивачки про визначення місця проживання малолітніх дітей разом з нею, необхідно залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - орган опіки та піклування за місцем проживання малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Відтак, позивачці необхідно уточнити коло учасників справи та визначитись з питанням про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, належного органу опіки та піклування відповідно до місця проживання дітей, зазначивши його у позовній заяві відповідно до вимог частини третьої статті 175 ЦПК України та направивши для такої третьої особи примірник позовної заяви разом з копією всіх документів, що додаються до неї відповідно до вимог частини першої статті 177 ЦПК України.
У позовній заяві позивачка, окрім іншого, просить суд зобов'язати органи реєстрації внести відповідні відомості про місце проживання дітей. Водночас позивачкою не вказано, який саме орган, куди та на підставі чого має вносити відповідні відомості про місце проживання дітей, а тому позивачці також необхідно уточнити дану позовну вимогу.
Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовну заяву необхідно залишити без руху відповідно до статті 185 ЦПК України, про що повідомити позивачку та надати їй строк для усунення викладених вище недоліків.
Керуючись ст. ст. 175-177, 185 ЦПК України,
Прийняти до провадження позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітніх дітей з матір'ю.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітніх дітей з матір'ю - залишити без руху.
Надати позивачці строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
Роз'яснити позивачці, що у випадку невиконання вимог ухвали у встановлений строк заява буде визнана неподаною та повернута відповідно до вимог частини третьої статті 185 ЦПК України.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачці.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга в частині визначення розміру судового збору протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області.
Повний текст ухвали складено 21.10.2025 року.
Суддя Л.О. Пендюра