Справа № 464/7009/25
пр.№ 1-кп/464/566/25
22.12.2025 року Сихівський районний суд м.Львова в складі:
головуючої-судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові кримінальне провадження №12025141410000787 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, з неповною середньою освітою, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України,
ОСОБА_7 у зв'язку із оголошенням загальної мобілізації та призовом на військову службу у Збройні Сили України під час мобілізації, на особливий період, 11 березня 2024 року пройшов військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , згідно якої визнаний придатним до військової служби. В подальшому 11 березня 2024 року близько 16 год. 42 хв. ОСОБА_7 , перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , отримав від відповідальної посадової особи під особистий підпис повістку про явку на 12 березня 2024 року о 10 год. до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , для відправлення у команду НАСВ для проходження військової служби у Збройних силах України.
В подальшому, військовозобов'язаний ОСОБА_7 всупереч вимог ст.65 Конституції України, ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України №69/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію», діючи умисно, з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, будучи належним чином оповіщеним про прибуття на відправку до військової частини, придатним за станом здоров'я для проходження військової служби та не маючи права на відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією, передбаченого ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», без поважних причин, маючи можливість прибути 12 березня 2024 року о 10 год. відповідно до отриманої повістки до зазначеного місця збору, а саме у ІНФОРМАЦІЯ_4 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , не прибув на відправлення у команду НАСВ для проходження військової служби у Збройних силах України, під час мобілізації, на особливий період.
Обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненому злочині визнав частково, а в ході розгляду кримінального провадження визнав повністю, не заперечив свідомого ухилення від явки за повісткою, врученої 11 березня 2024 року. Пояснив, що пішов на роботу і наміру з'являтися до ТЦК не мав, хоч свідомо припускав, що мобілізований.
Незважаючи на часткове визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_7 (по факту повне визнання вини), його винуватість у вчиненні злочину стверджується зібраними в ході досудового слідства та дослідженими під час судового розгляду наступними доказами:
- заявою начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_8 від 19 березня 2024 року про вчинення злочину;
- актом про неявку по повістці на відправку за підписами начальника мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 , ТОВ нчальника відділення офіцерів запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 , головного спеціаліста командування ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_11 , які засвідчили неявку ОСОБА_7 12 березня 2024 року на 10 год. по повістці на відправку в команду Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного;
- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 03 липня 2024 року проведеного на підставі ухвали Сихівського районного суду м.Львова від 07 червня 2024 року, та додатком до нього, відповідно до яких вилучено оригінал особової справи військовозобов'язаного ОСОБА_7 , яка знаходилася у володінні ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
- корінцем повістки від 11 березня 2024 року на ім'я ОСОБА_7 про виклик останнього на 12 березня 2024 року о 10 год. до ІНФОРМАЦІЯ_5 для відправки в команду НАСВ, яку ОСОБА_7 отримав, що підтверджується його особистим підписом;
- карткою обстеження та медичного огляду, а також довідкою військово-лікарської комісії №55/768 від 11 березня 2024 року, відповідно до яких ОСОБА_7 приданий до військової служби, за результатами проведеного медичного огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Оцінюючи зібрані по справі докази, суд вважає, що такі є належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність є достатньою для висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні злочину.
Таким чином, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 в судовому засіданні доведена повністю і його дії необхідно кваліфікувати за ст.336 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України класифікується як нетяжкий злочини.
Суд також враховує особу обвинуваченого ОСОБА_7 , який раніше не судимий, не працює, на обліках у психо-, наркологічному диспансерах не перебуває, має на утриманні матір, з інвалідністю ІІ групи, у зв'язку з чим має відстрочку від військової служби.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, судом не встановлено.
Відповідно до досудової доповіді провідного інспектора Сихівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_12 від 19 листопада 2025 року, ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_7 повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється, як середній. На думку органу пробації, виправлення ОСОБА_7 можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк та не становить висококої небезпеку для суспільства.
Враховуючи конституційний обов'язок громадян України, те, що ухилення від захисту Батьківщини в період воєнного стану під час військової агресії ворога свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення, створює загрозу для безпеки держави у сфері оборони, може призвести до підриву військової дисципліни, розлагодженості дій, спрямованих на захист суверенітету держави, що в умовах воєнного стану є неприпустимим, тому наслідки ухилення від військової служби в цих умовах через покарання повинні досягати такої мети, яка зможе запобігти вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
На підставі наведеного, а також беручи до уваги позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 15 листопада 2023 року справа N641/1067/23, суд вважає, що мірою покарання, необхідною і достатньою для перевиховання обвинуваченого і попередження нових злочинів може бути міра покарання в межах санкцій статті, за якою ОСОБА_7 обвинувачується у виді позбавлення волі, оскільки його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
Підстав для вирішення питань пов'язаних із запобіжним заходом стосовно обвинуваченого немає, з огляду на відсутність таких клопотань у учасників кримінального провадження.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, та призначити йому покарання 3 (три) роки позбавлення волі.
Строк відбуття покарання рахувати з часу звернення вироку до виконання.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
СУДДЯ ОСОБА_13