Справа № 591/13809/25 Провадження № 3/591/4032/25
22 грудня 2025 року м. Суми
Суддя Зарічного районного суду м. Суми Клімашевська І.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Сумського РУП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , військовослужбовець,-
за ч.1 ст. 164 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №775791, ОСОБА_1 20.09.2025 близько 18:00 год, перебуваючи за адресою: м.Суми, вул. Харківська,4, у закладі «Видихай» здійснював господарську діяльність без відповідного дозвільного документу, а саме здійснював торгівлю спиртовмісними напоями, чим порушив вимоги ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». Своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 164 КУпАП.
Представник надіслав суду заяву про можливість слухання справи у його відсутність. Просив врахувати всі заперечення, які були подані ним напередодні та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, слід зробити наступні висновки.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідальність за ч.1 ст. 164 КУпАП настає в разі провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди.
Згідно положень ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Ст. 247 КУпАП передбачає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в тому числі, у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Згідно ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Так, слід зазначити, що відповідно до на даного суду протоколу, правопорушення було вчинено 20.09.2025. Справа була призначена працівниками поліції на 03 жовтня 2025 року, проте сам протокол надійшов до суду тільки 4 грудня 2025 року, тобто за 16 днів до закінчення терміну притягнення особи до адміністративної відповідальності. Суд, незважаючи на дуже стислі строки розгляду справи, призначив судові засідання двічі, проте як від представника, так і від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, надходили заяви про відкладення розгляду справи. І суд був зобов'язаний задовольнити такі заяви , щоб надати можливість ОСОБА_1 та його представнику в повній мірі скористатись своїми правами ( як на ознайомлення з матеріалами справи, так і для підготовки правової позиції по справі).
Крім того, суд звертає увагу, що на сьогодні не існує єдиної судової позиції з приводу того, чи потрібно визнавати винною особу у вчиненні адміністративного правопорушення у разі закриття справи у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно роз'яснень наданих Верховним судом в постанові від 11.07.2018 року у справі №308/8763/15-а, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
При цьому, наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
Як зазначив Верховний суд, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Таким чином, Верховний суд прийшов до висновку, що при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку
Враховуючи наявність вищевказаної юридичної невизначеності, суд звертає увагу на те, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні; відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якість закону»; якщо в національному законодавстві допущено неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, то національні органи мають застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід, тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
Таким чином, суд керується принципом застосування до винної особи найбільш сприятливого закону, у зв'язку з чим провадження в цій справі слід закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП без підтвердження чи спростування вини ОСОБА_1 , у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Керуючись ч. 1 ст. 164, п.7 ч. 1 ст. 247, ст. 268, ст. 283, ст. 284 КУпАП, суддя, -
Закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 164 КУпАП у зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Продукцію, яка була вилучена 20.09.2025 (відповідно до акту вилучення від 20.09.2025 б/н), а саме: пиво «Blanch» 6 шт, - після набрання постановою законної сили повернути власнику.
Постанова може бути оскаржена протягом 10-денного строку до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми.
Суддя І.В. Клімашевська