Дата документу 27.11.2025 Справа № 333/10071/25
запорізький апеляційний суд
Провадження №11-сс/807/965/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Єдиний унікальний №333/10071/25Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2
27 листопада 2025 року м.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
захисника ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 21 жовтня 2025 року про застосування запобіжного заходу до
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає у АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
Ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 21 жовтня 2025 року за клопотанням слідчого до підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання з покладенням передбачених ч.5 ст.194 КПК обов'язків.
В апеляційній скарзі прокурор просив ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, з правом внесення застави.
Прокурор посилався на те, що підозрюваний ОСОБА_9 є провідним інженером з технічного нагляду і зберігає можливість підписувати акти виконаних робіт, акти вартості устаткування та інші первинні документи, що створює реальну загрозу повторного вчинення аналогічної протиправної схеми шляхом завищення вартості робіт, включення до актів робіт, які фактично не виконувались, або устаткування, яке фактично не поставлялось, з метою незаконного заволодіння бюджетними коштами.
Підозрюваний ОСОБА_9 при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, у подальшому може переховуватись від слідства та суду, знищити, сховати будь які речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному проваджені.
Під час апеляційного розгляду прокурор підтримав апеляційну скаргу. Підозрюваний та його захисник заперечили проти скарги прокурора.
Заслухавши учасників провадження, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що слідчий СВ відділу поліції №4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_10 , посилаючись на наявність передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК ризиків, звернулася до слідчого судді з погодженим прокурором клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів до ОСОБА_8 , якому 20.10.2025 року повідомлено про підозру у вчиненні передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст.366 КК злочинів.
Слідчий суддя, задовольняючи частково клопотання слідчого, зазначила про відсутність доведених слідчим ризиків, на які він посилається у клопотанні в обґрунтування обрання найбільш суворого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та ненадання прокурором доказів про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначених у клопотанні ризикам.
Колегія суддів погоджується із прийнятим слідчим суддею рішенням з наступних підстав.
Як убачається з ч.2 ст.177 КПК, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч.1 ст.179 КПК особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановила, що існують підстави вважати, що ОСОБА_8 може вчинити дії, передбачені п.п.3, 4 ч.1 ст.177 КПК, а саме: незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При цьому слідчий суддя вказала про недоведеність існування передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК ризику, оскільки наявність цього ризику не обґрунтовано ні в клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу, ні прокурором під час розгляду даного клопотання в судовому засіданні.
Згідно з ч.ч.1-4 ст. 194 КПК, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя має право зобов'язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
На переконання колегії суддів, вказані вимоги слідчим суддею належним чином дотримані.
Дійшовши висновку про недоведеність підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та можливість застосування до нього запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст.366 КК кримінальних правопорушень.
Разом з тим, як встановлено слідчим суддею, прокурором не доведено неможливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а наявність вказаних у клопотанні ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК, обґрунтовано лише тяжкістю кримінального правопорушення, за яким здійснюється досудове розслідування.
З такими висновками погоджується колегія суддів, та звертає увагу на недоведеність органом досудового розслідування тих обставин, що ризики переховування ОСОБА_8 від органів досудового розслідування та суду, впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, знищення або спотворення будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення мають такий ступінь небезпеки та вірогідності, якому зможе запобігти лише винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою.
В матеріалах провадження відсутні будь-які дані стосовно невиконання або ухилення підозрюваного від виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, переховування від органів досудового розслідування чи суду, здійснення незаконного впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню.
ОСОБА_8 має постійне місце проживання та реєстрації, раніше не судимий, одружений, тобто має міцні соціальні зв'язки.
Колегія суддів також враховує фактичну поведінку підозрюваного після застосування до нього запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, який від органу досудового розслідування не переховувався, не чинив перешкод кримінальному провадженню, за викликом апеляційного суду самостійно з'явився до судового засідання для розгляду в тому числі й апеляційної скарги прокурора, в якій ставилось питання про застосування у відношенні нього найсуворішого запобіжного заходу.
Тому судова колегія погоджується із висновком слідчого судді, що запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, із покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК буде достатнім для запобігання передбачених ст.177 КПК ризиків.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дослідила всі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення, в повній мірі врахувала вимоги статті 194 КПК та за відсутністю доведених обставин, які б слугували підставою для застосування виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обґрунтовано відмовила у задоволенні клопотання слідчого, застосувавши до підозрюваного більш м'який запобіжний захід.
Доводи, на які посилається прокурор в апеляційній скарзі стосовно обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення та наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК, враховані слідчим суддею при прийнятті рішення про застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, який, на думку колегії суддів, співмірний з існуючими ризиками, особою підозрюваного. Підстав вважати його занадто м'яким колегія суддів не убачає.
Посилання прокурора на те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, не є безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для задоволення апеляційної скарги прокурора з наведених підстав.
Апеляційна скарга не містить та прокурором не наведено обставин, які дають підстави для висновків, що з урахуванням конкретних обставин кримінального правопорушення та особи підозрюваного, запобіжний захід у виді особистого зобов'язання не зможе запобігти встановленим у кримінальному провадженні ризикам.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали слідчого судді.
Керуючись ст.ст.407, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 21 жовтня 2025 року про застосування запобіжного заходу до ОСОБА_8 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяСуддяСуддя
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4