Справа № 466/11832/25
Провадження № 2-з/466/96/25
про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви
17 грудня 2025 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого - судді Невойта П.С.,
за участю секретаря с/з Пришляк А.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву представника позивача, адвоката Ситника С.О. про забезпечення позову до подання позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Львівської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування рішення про приватизацію квартири, свідоцтва про право власності на квартиру та витребування квартири з чужого незаконного володіння,
16 грудня 2025 року адвокат Ситник Сергій Олександрович звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Львівської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування рішення про приватизацію квартири, свідоцтва про право власності на квартиру та витребування квартири з чужого незаконного володіння, у якій просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2 та заборонити відчуження такої.
Заяву мотивує тим, що позивач ОСОБА_1 з народження проживав та був зареєстрований у квартирі за адресою АДРЕСА_1 . Квартира була не приватизована, в квартирі проживав він разом із матір'ю ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та братом ОСОБА_2 .
На підставі вироку Шевченківського районного суду м.Львова від 03.01.2023року, ОСОБА_1 було засуджено за ст. 121 ч.1 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, у зв'язку із чим позивач ОСОБА_1 , в період з 28.11.2021 року і до 28.05.2025 року відбував покарання у місцях позбавлення волі, звільнений 28.05.2025 року з державної установи «Катеринівська виправна колонія №46», згідно ухвали Сарненського районного суду Рівненської області від 28.05.2025 року, що підтверджується довідкою серії РВ № 13845. Після звільнення з місць позбавлення волі позивач повернувся до свого помешкання та виявив, що у квартирі за адресою АДРЕСА_1 , де він проживав з народження та був зареєстрований нікого немає, зв'язку із братом він не підтримував так як той зловживає спиртними напоями. Позивач ОСОБА_1 , зареєстрований в даній квартирі з 1997 року, і по даний час, щоб підтверджується витягом з реєстру територіальної громади. В подальшому позивачу стало відомо, що дана квартира вже приватизована та належить невідомим особам, хоча він продовжує бути там зареєстрований.
У відповідь на адвокатські запити, та інформації з реєстру речових прав на нерухоме майно було з'ясовано, що вказана квартира, за період перебування ОСОБА_1 , у місцях позбавлення волі була приватизована на його ім'я та його брата ОСОБА_2 . Приватизація квартири відбулась ніби то на підставі заяв написаних братом позивача ОСОБА_2 , який діяв від свого імені та від імені позивача ОСОБА_1 , на підставі довіреності від 17.02.2023року, що посвідчена приватним нотаріусом Шемечко І.Я.
В подальшому вказана квартира була відчужена 25.12.2023року, знову ОСОБА_2 , який діяв від свого імені та від імені позивача ОСОБА_1 , на підставі довіреності посвідченої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Моргуном О.С., 19.10.2023 року, на користь ОСОБА_6 , що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та копією договору купівлі продажу від 25.12.2023 року. ОСОБА_6 , 31.07.2024 року, відчужила вказану квартиру відповідно до говору купівлі продажу на користь відповідачки ОСОБА_3 , що підтверджується також витягом з реєстру речових прав на нерухоме майно та копією договору купівлі продажу зазначеної квартири.
Оскільки позивач у за зазначений період, а саме в період приватизації квартири, та вчинення зазначених правочинів по її відчуженню, перебував у місцях позбавлення волі, що підтверджується довідкою про звільнення серії РІВ №13845, відповідями на адвокатський запит з місць позбавлення, останній ніколи не давав і не міг дати доручення будь кому на вчинення правочинів від його імені, чи подання заяви до органів приватизації на приватизацію квартири у якій він по даний час зареєстрований, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
З метою з'ясування яким чином була приватизована зазначена квартира, у якій зареєстрований позивач, було скеровано адвокатський запит до Львівської міської ради, з вимогою надати копії усіх документів, які стали підставою для приватизації зазначеної квартири. У відповідь на адвокатський запит, Львівським міським центром приватизації державного фонду, було надано належним чином завірений пакет документів, які стали підставою для приватизації квартири АДРЕСА_2 . З копій наданих на адвокатський запит документів вбачається, що заява на приватизацію квартири була подана від імені позивача, можливо, його братом ОСОБА_2 на підставі довіреності, хоча підпис від імені його брата на вказаній заяві не схожий візуально на справжній підпис ОСОБА_2 , тому позивач не виключає, що заява від імені ОСОБА_2 , являється також підробленою. В будь-якому випадку, беззаперечним є той факт, що позивач ОСОБА_1 , ніколи не давав довіреності на вчинення таких дій стороннім особам, в тому числі своєму братові ОСОБА_2 , в наданих копіях документів наявна копія підробленого паспорту громадянина України, на ім'я ОСОБА_1 , із вклеєним фотознімком невідомої особи, що додатково підтверджує підробку документів від імені позивача, невідомими особами.
Оскільки не вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви, у вигляді накладення арешту на зазначену квартиру, шляхом заборони її відчуження, може призвести до того, що майбутні відповідачі у справі дізнавшись, про намір ОСОБА_1 , відстоювати своє законне право на зазначену квартиру, яка вибула з його володіння поза його волею, шляхом скасування рішення про її приватизацію та витребування з чужого володіння, можуть відчужити дану квартиру на користь сторонніх осіб, адвокат Ситник С.О. звернувся до суду із даною заявою до подачі позову.
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України сторони у судове засідання не викликалися.
У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 151 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може суттєво утруднити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Як вбачається із роз'яснень, даних в п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Вказана правова позиція відображена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2019 року у справі № 320/3560/18.
Звертаючись із заявою, позивач просить відмовити в застосуванні зустрічного забезпечення, т.я. накладення арешту на квартиру не спричинить власнику будь-яких витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 ЦПК України метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.
Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов'язком, за винятком випадків, передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, в якій зазначено, що суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, зокрема, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Враховуючи зазначене, суддя вважає, що в застосуванні зустрічного забезпечення підстав немає.
Дослідивши надану заяву про забезпечення позову, враховуючи, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду, зважаючи на фактичні обставини справи, виходячи із пов'язаності заходів забезпечення позову з його предметом, суд вважає необхідним задовольнити заяву представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Ситника С.О. про забезпечення позову.
Керуючись ст. 149, 150, 153, 154, ч. 2 ст. 247, 353 ЦПК України, суд,
постановив:
заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Ситника С.О. про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Львівської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування рішення про приватизацію квартири, свідоцтва про право власності на квартиру та витребування квартири з чужого незаконного володіння - задовольнити повністю.
З метою забезпечення позову накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2 .
Стягувач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Боржник-1: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Боржник-2: Львівська міська рада, код ЄДРПОУ - 04055896, юридична адреса: м. Львів, площа Ринок, 1.
Боржник-3: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Боржник-4: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .
Виконання ухвали доручити Шевченківському відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) - 79000, м. Львів, вул. Котлярська, 6.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: П. С. Невойт