Провадження №1-кс/447/6440/25
Справа №447/3786/25
18 грудня 2025 р. місто Миколаїв
Слідчий суддя Миколаївського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , представника скаржника - адвоката ОСОБА_4 , слідчої ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу адвоката ОСОБА_4 поданої в інтересах ОСОБА_3 - на постанову слідчого СВ Відділення поліції №2 Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області від 28.09.2023 про закриття кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.09.2023 за №12023141250000405, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,
24.11.2025 адвокат ОСОБА_4 діючи в інтересах ОСОБА_3 , звернулася до слідчого судді Миколаївського районного суду Львівської області із скаргою в якій просить скасувати постанову слідчого СВ Відділення поліції №2 Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області від 28.09.2023 про закриття кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.09.2023 за №12023141250000405, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
Скаржник вважає, що оскаржувана постанова є передчасною, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні проведено без всебічного та об'єктивного дослідження обставин справи, з порушенням вимог чинного КПК України.
Зокрема скаржник посилається на те, що з моменту відкриття кримінального провадження слідчі дії проведено поверхнево з упередженим висновком, складеним на підставі довідки військово-лікарської комісії від 04.04.2023 року, де ОСОБА_6 постановлено діагноз: тривожно-фабічний розлад з панічними атаками з помірно-вираженими тривалими, хворобливими проявами, яке пов?язане з проходженням військової служби.
Вважає, що слідчий не вчинив жодних слідчих дій направлених на збирання доказів. Експерт у своєму висновку зазначив, що при судово-токсилогічній експертизі речового доказу - крові з трупа ОСОБА_6 , 1992 року народження, виявлено етиловий спирт в кількості - 5.33 % (проміле). В той же час, стан сильного сп?яніння дорівнює 2,5-3,0 проміле алкоголю в крові, а більше 3,0 проміле алкоголю в крові визначається як алкогольне отруєння, критичній стан. На фото квартири відсутні будь які пляшки з під алкогольних напоїв окрім пляшки мінеральної води, однак слідчим не було допитано всіх свідків, а саме продавців з магазину «777», які могли надати інформацію щодо здійснення покупок ОСОБА_6 (померлий), зокрема чи входили в перелік покупок алкогольні напої. Не було вилучено для дослідження мобільного телефону померлого, в якому наявне листування з погрозами, що мали психологічний тиск з доведенням до самогубство, не допитано потенційного підозрюваного, який здійснював психологічний тиск на ОСОБА_6 .
Ухвалою слідчого судді від 24.11.2025 вказану скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні на 28.11.2025 з викликом скаржника та слідчої. Також вказаною ухвалою зобов'язано слідчого надати в судове засідання для огляду матеріали кримінального провадження від 11.09.2023 за №12023141250000405.
В судовому засіданні 28.11.2025 за участю скаржника та її представника, розгляд скарги було відкладено на 08.12.2025 у зв'язку із неявкою слідчої та подачею нею клопотання про відкладення розгляду скарги, а також у зв'язку із ненаданням слідчою матеріалів кримінального провадження.
В судовому засіданні 08.12.2025 розгляд скарги відкладено на 18.12.2025 для надання скаржнику та її представнику можливості ознайомитись із матеріалами кримінального провадження наданими слідчою для огляду в судовому засіданні.
В судовому засіданні скаржниця та її представник вимоги скарги підтримали, просили таку задовільнити з підстав наведених у скарзі. Скаржниця додатково звернула увагу на те, що знайшла телефон сина в його квартирі через вісім місяців після його смерті, однак слідчі жодного разу не звертались до неї щоб з'ясувати чи був у нього телефон та щоб перевірити його. Також зазначила, що слідчим не було допитано свідків сусідніх будинків щоб з'ясувати чи бачив хтось момент падіння, щоб встановити за яких обставин син випав з балкону.
Слідча в судовому засіданні вимоги скарги, не визнала. Зазначила, що 10.09.2023 вона прибула на місце події де нею в присутності медичного працівника був оглянутий труп, та пізніше проведено огляд квартири із балкону якої випав вказаний чоловік. Під час огляду трупа було виявлено на зап'ясті лівої руки кілька порізів, які вже загоїлися. В ході огляду квартири було встановлено, що обстановка не порушена, в квартирі було чисто, прибрано, пляшок від спиртного не було. За результатами проведених експертиз в крові трупа було виявлено високий вміст алкоголю, а саме 5,33проміле. В ході досудового розслідування було допитано родичів а саме матір загиблого, дядька загиблого, власника кварти з якої випав загиблий, та двох свідків із будинку в якому проживав загиблий. Свідки сусідніх будинків та працівники магазину «777» на дах якого випав загиблий, не допитувались. Питання наявності у загиблого мобільного телефону не з'ясовувалось, такий не досліджувався, про його наявність матір не повідомляла.
Заслухавши скаржницю та її представника, слідчу, дослідивши зміст скарги та додані до неї документи, а також матеріали кримінального провадження від 11.09.2023 за №12023141250000405, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст.303 КПК України.
Згідно з п.3 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до ст.304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Вказану постанову ОСОБА_3 отримала 18.11.2025, а відтак скарга подана у строки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.
Відповідно до ст.55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, положення частин першої - третьої цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім'ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім'ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням - потерпілими може бути визнано кілька осіб.
Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року по справі №439/397/17 зазначила, що особа у кримінально-правовому розумінні є потерпілим з моменту вчинення щодо неї кримінального правопорушення. Водночас у частині 6 статті 55 КПК України передбачено так зване правонаступництво у кримінальному провадженні. Згідно з положеннями цієї норми, якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи, положення частин першої третьої цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім'ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім'ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням потерпілими може бути визнано кілька осіб. Таким чином, чинний КПК України передбачає юридичну фікцію, відповідно до якої інша особа визнається власне потерпілим, хоча їй безпосередньо не заподіяна шкода в результаті вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається зі змісту скарги та доданих до неї документів, така подана адвокатом ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 , яка є матір'ю загиблого ОСОБА_6 , та відповідно у зв'язку із його смертю, на неї поширюються права потерпілого. Матеріали кримінального провадження, не містять даних про залучення ОСОБА_3 , як потерпілої, зокрема в порядку передбаченому ч.6 ст. 55 КПК України. Однак, як ствердила скаржниця, право набути статусу потерпілої у кримінальному провадженні, їй не роз'яснювалось, та про наявність такого вона не знала, а на момент залучення адвоката, кримінальне провадження вже було закрито.
Як зазначила в судовому засіданні слідча, ОСОБА_3 була допитана тільки в якості свідка, питання визнання її потерпілою, органом досудового розслідування не ініціювалась, та таке право їй не роз'яснювалось.
У відповідності до положень ст.2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Враховуючи наведені обставини, та керуючись завданнями кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що факт відсутності процесуального рішення про визнання ОСОБА_3 потерпілою в даному випадку, не звужують її прав як потерпілої внаслідок смерті її сина, зокрема щодо прав визначених п.3 ч.1 ст.303 КПК України.
Згідно з вимогами ч.2 ст.9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального правопорушення, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно з ч.1 ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст.93 КПК України встановлено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.91 КПК України у кримінальному провадженні, окрім іншого, підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), а також обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Положенням ч. 1 ст. 92 КПК України встановлено, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, на потерпілого.
З положень ст.83 КПК України слідує, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно ч.2 ст.91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Статтею 94 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (стаття 110 КПК України).
Таким чином, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини розслідування не буде ефективним доти, доки всі докази не будуть ретельно вивчені. А висновки не будуть обґрунтовані (рішення у справі № 43577/98 та 43579/98, п. 131 Nachovaand others v. Bulgaria, рішення у справі Михалков та інші проти України від 13.01.2013 року п. 42, рішення у справі Шевченко проти України від 04 квітня 2006 року п. 67). Органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи, або використовувати такі висновки для закриття кримінальної справи, або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (див. рішення у справі «Асьонов та інші проти Болгарії» (Assenov and Others v.Bulgaria) від 8 жовтня 1998 року, п. 103 з подальшим посиланням, Reports of Judgments and Decisions 1998-VIII).»
Тобто, мотиви прийняття рішення це викладення слідчим у постанові обставин і їх оцінка переконливості, що робить суть прийнятого зрозумілим не тільки для учасників кримінального провадження, а навіть сторонньому спостерігачу, тому що мотиви прийняття рішень це сукупність міркувань і доводів, за якими слідчий приймає своє рішення та які він наводить на підтвердження правильності власних висновків, як самостійної процесуальної особи, які є внутрішніми процесами, причинами, що спонукають слідчого діяти певним чином і визначають спрямованість відповідної ним дії.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.284 КПК України, слідчий, прокурор зобов'язані закрити кримінальне провадження у разі, встановлення встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що 11.09.2023 на підставі усної заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення було внесено відомості до ЄРДР за №12023141250000405 за ч.1 ст.115 КК України (вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині). Згідно даних витягу із ЄРДР, 10.09.2023 біля 17:07 год. на лінію "102" поступило повідомлення про те, що на даху магазину "777", що в АДРЕСА_1 , виявлено труп ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 АДРЕСА_2 , який проходив службу в м.Авдіївці, мав три контузії, проживав сам в АДРЕСА_3 , та випав із дев?ятого поверху балкону вказаної квартири. Вхідні двері квартири зачинені, обстановка в ній не порушена, на зап?ясті лівої руки трупа наявні порізи зі слідами загоєння. Труп скеровано в морг Новороздільської МЛ для проведення СМЕ.
Згідно постанови заступника начальника відділення поліції №2, досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні доручено слідчій ОСОБА_7
11.09.2023 слідчою було проведено огляд місця події, а саме трупа, та огляд місця події - квартири за адресою: АДРЕСА_3 .
Також 11.09.2025 слідчою було винесено постанову про призначення судово -медичної експертизи та надано доручення оперативним працівникам СКП ВнП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області щодо проведення таких заходів:
- допитати в якості свідків осіб з числа родичів та сусідів загиблого;
- встановити можливих очевидців даної події;
- провести інші слідчі дії у проведенні яких може виникнути необхідність.
28 вересня слідчою ВС Відділення поліції №2 Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_8 винесено постанову про закриття кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.09.2023 за №12023141250000405, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, у зв'язку з встановленням відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Як вбачається із вказаної постанови, своє рішення про закриття кримінального провадження слідча обґрунтувала тим, що з огляду на виявлені в ОСОБА_6 на зап?ясті лівої руки порізи зі слідами загоєння (які свідчать про суїцидальні нахили), те, що ОСОБА_6 мав тривожно-фобічний розлад з панічними атаками з помірно - вираженими тривалими, хворобливими проявами, та те, що в квартирі обстановка була не порушена, немає підстав вважати, що хтось причетний до протиправного заподіяння смерті ОСОБА_6 , та слід припустити, що останній міг випасти з балкону через нещасний випадок або самогубство. Відповідні висновки слідчий зробив на підставі показів свідків: ОСОБА_6 (матір загиблого), ОСОБА_9 (власник квартири в якій проживав загиблий), ОСОБА_10 (дядько загиблого), ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (особи, які проживали по сусідству із загиблим), а також довідки військово лікарської комісії про наявність у загиблого діагнозу : тривожно-фабічний розлад з панічними атаками з помірно-вираженими тривалими, хворобливими проявами, яке пов?язане з проходженням військової служби, висновку судово медичного експерта щодо причин смерті, та наказу командира військової частини про виявлення в діях ОСОБА_6 порушення ст. 407 КК України.
Однак, системний аналіз наведеної постанови слідчої, дає підстави для обґрунтованого висновку, що слідча приймаючи рішення про закриття кримінального провадження не дотрималася вимог процесуального закону щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в їх сукупності, та дійшла поспішного та необґрунтованого висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження.
У оскаржуваній постанові слідча зазначила, що з огляду на виявлені в ОСОБА_6 на зап'ясті лівої руки порізи зі слідами загоєння, останній мав суїцидальні нахили. В той же час, свідок ОСОБА_9 , який є власником квартири у якій проживав загиблий, вказав що подряпини на руці загиблий отримав від кота. Жоден із допитаних свідків не підтвердив наявність у загиблого суїцидальних нахилів, навпаки вони ствердили, що останній вів нормальний спосіб життя. Посилання на будь які інші докази які б свідчили про наявність у загиблого суїцидальних нахилів, постанова не містить.
Згідно наявного у матеріалах кримінального провадження висновку експерта, у крові з трупа ОСОБА_6 , 1992 року народження, виявлено етиловий спирт в кількості - 5.33 % (проміле). Згідно протоколу огляду місця події, а саме квартири із балкону якої випав ОСОБА_6 та в якій він проживав, слідчим встановлено, що обстановка в квартирі не порушена. Про наявність в квартирі пляшок від алкоголю не зазначено.
Однак, слідчим не перевірено за яких обставин у особи виник такий тяжкий ступінь сп'яніння, не з'ясовано, де загиблий вживав алкоголь, чи виходив загиблий того дня з квартири зокрема щоб придбати алкоголь, чи заходили до нього відвідувачі. Не були допитані працівники магазину, який знаходиться перед будинком та на дах якого випав загиблий.
В ході досудового розслідування були допитані тільки два свідки, які є мешканцями будинку АДРЕСА_1 , однак такі проживають на 7 поверсі, в той час, як загиблий проживав на 9 поверсі, та такі вказали, що із загиблим знайомі не були, і про обставини події нічого повідомити не можуть. Однак не були допитані безпосередні сусіди загиблого, зокрема із квартир розміщених на тому ж поверсі та в тому ж під'їзді, що й квартира загиблого. Не були допитані можливі свідки із сусідніх будинків. Не були встановлені очевидці події, хоча таке доручення надавалось слідчим. В ході досудового розслідування не було вижито жодних заходів щодо встановлення осіб із якими спілкувався загиблий по телефону, зокрема в день події. Телефон загиблого не вилучався.
Слід також звернути увагу на те, що такі слідчі дії, як огляд місця події та допит свідків (родичів загиблого), було проведено 10.09.2023 та 11.09.2023 відповідно, тобто одразу в день події та на наступний день. Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 були допитані 26.09.2023, тобто за день до закриття кримінального провадження. В період із 12.09.2023 по 25.09.2023, жодних слідчих дій не проводилось.
Отже, як перевірено слідчим суддею, при винесенні оскаржуваної постанови слідчим в порушення вимог ч.2 ст.9 КПК України щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, не надано належної правової оцінки обставинам, та прийнято рішення про закриття кримінального провадження за відсутністю складу кримінального правопорушення, яке не ґрунтується на достатніх, належних та допустимих доказах.
З огляду на викладене, досудове розслідування в кримінальному провадженні від 11.09.2023 за №12023141250000405 не можна вважати повним та ефективним, оскільки слідчим не було процесуально здійснено заходів по збиранню та дослідженню доказів в порядку ст. ст. 91 - 94 КПК України, а оскаржувану постанову, законною і обґрунтованою, в зв'язку з чим, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для її скасування.
Керуючись ст.303, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
скаргу задовольнити.
Постанову слідчого СВ Відділення поліції №2 Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області від 28.09.2023 ОСОБА_13 , про закриття кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.09.2023 за №12023141250000405, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, - скасувати.
Ухвала відповідно до вимог ч.1 ст.309 КПК України оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Повний текст ухвали складено 19.12.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_14