Єдиний унікальний номер № 333/6462/25
Провадження № 1-кп/333/813/25
05 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні об'єднані матеріали кримінального провадження, яке 26.06.2025 внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025082040000846 та яке 12.08.2025 внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025082040001079, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченої у вчиненні злочинів передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, за участі прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 , -
На розгляді в суді перебуває вищевказане кримінальне провадження на стадії підготовчого судового провадження. Під час підготовчого судового засідання прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, обвинувачена та захисник проти цього не заперечували.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт і додані до нього документи, суд дійшов висновку, що слід призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта з таких підстав.
Дане кримінальне провадження підсудне Комунарському районному суду міста Запоріжжя, підстав для його закриття чи зупинення немає. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог ст.291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, а відтак підстав для його повернення немає.
Зазначене кримінальне провадження з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, що відповідає положенню ч. 2 ст. 27 КПК України.
Коло осіб, які беруть участь у судовому розгляді, є наступним: прокурор, обвинувачена, захисник, потерпілі та свідки згідно реєстру матеріалів досудового розслідування.
Крім того, прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченій строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та вчинити інше кримінальне правопорушення, застосувати більш м'який запобіжний захід неможливо, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчинені тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років; не має міцних соціальних зв'язків, не заміжня, офіційно не працевлаштована, раніше притягувалась до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів.
Обвинувачена та ї захисник заперечували проти продовження строку тримання обвинуваченої під вартою, вважають, що прокурор не довів наявність ризиків, про які зазначив в клопотанні, тяжкість покарання за вказані злочини не є визначальною, обвинувачена не збирається вчиняти інше кримінальне правопорушення чи переховуватися від суду, та буде вчасно виконувати процесуальні обов'язки, а тому просили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою змінити на більш м'який запобіжний захід, зокрема домашній арешт, також вказали на можливість перебування обвинуваченої за місцем його проживання.
Розглянувши дане клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
За висновком Конституційного Суду України, викладеним в рішенні від 23.11.2017 № 1-р/2017, продовження дії заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжних заходів у виді домашнього арешту та тримання під вартою, обраних під час досудового розслідування, без перевірки судом обґрунтованості підстав для їх застосування, суперечить вимогам обов'язкового періодичного судового контролю за застосуванням запобіжних заходів, пов'язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність (ч.2 ст. 29 Конституції України). У підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов'язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.
Вирішуючи питання доцільності продовження тримання ОСОБА_3 під вартою, суд враховує що вона обвинувачується у вчинені тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, раніше притягувалась до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, у обвинуваченої відсутнє постійне місце роботи чи інші джерела її доходів, обвинувачена не заміжня, не має на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей та інших непрацездатних осіб, що вказує на відсутність міцних соціальних зв'язків та підтверджує можливість переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків і потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином і вчинити інше кримінальне правопорушення, та приходить до висновку, що ризики передбачені ст.177 КПК України, які враховувались при обранні і продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно неї мають місце і на теперішній час, тому клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Доводи сторони захисту про недоведеність наявності ризиків передбачених ч. 1 ст.177 КПК України відхиляються, оскільки КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачена обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям "ризик" - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Зазначені обставини свідчать про необхідність ізоляції ОСОБА_3 задля нівелювання вищевказаних ризиків, що є вагомою підставою вважати, що єдиним дієвим у даному випадку запобіжним заходом котрий зможе гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченої буде саме тримання під вартою.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_3 у разі ухвалення обвинувального вироку, підвищену суспільну небезпечність злочинів та особи, яка їх скоїла, суд вважає, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить виконання покладених на обвинувачену процесуальних обов'язків та дасть можливості запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КК України.
Застосувати більш м'які запобіжні заходи до ОСОБА_3 не можливо, оскільки особисте зобов'язання та домашній арешт розраховані в першу чергу на сумлінне дотримання обвинуваченою їх умов, в той же час характер і тяжкість злочинів у вчинені яких її обвинувачують, та наступного покарання, наявність судимостей та обвинувачення у вчиненні низки аналогічних злочинів, вказує на неможливість застосування вказаних запобіжних заходів. Відсутність осіб, які заслуговують на довіру та поручаються за виконання обвинуваченою обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, а також відсутність у обвинуваченої на цей час офіційного місця роботи та постійного джерела доходів, унеможливлює застосування відносно ОСОБА_3 запобіжних заходів у вигляді особистої поруки та застави.
З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.314-316, 369-372 КПК України, -
Призначити судовий розгляд об'єднаного кримінального провадження відносно ОСОБА_3 , обвинуваченої у вчиненні злочинів передбачених ч. 4 ст. 185КК України, на 26 січня 2026 року об 15 год. 40 хв. в залі судових засідань в приміщенні Комунарського районного суду міста Запоріжжя, розташованого за адресою: вул. Європейська, 7, м. Запоріжжя.
Судовий розгляд проводити у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.
Викликати в судове засідання учасників кримінального провадження.
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченій у вчиненні злочинів передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, залишити без змін та продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 02 лютого 2026 року включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, направити установі для попереднього ув'язнення - для виконання. Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.
Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення та набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали оголошений 09 грудня 2025 року об 11 год. 40 хв.
Суддя ОСОБА_1