Справа № 308/19397/24
2/308/6474/25
(заочне)
19 грудня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючої судді - Зарева Н.І., з участю:
секретаря судових засідань Віраг Е.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області цивільну справу за позовною заявою:
Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, адреса: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, до
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ,
про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 16.04.2024 між сторонами був укладений кредитний договір № 16.04.2024-100000372, згідно з умовами якого відповідачу надано кредит в розмірі 10000,00 грн, узгоджено процентну ставку, порядок повернення кредиту та інші істотні умови. Позивач свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої обов'язки належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 02.09.2024, утворилась заборгованість у розмірі 27900,00 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10000,00 грн, по процентам в розмірі 13900,00 грн, комісія 1500,00 грн та неустойки в розмірі 2500,00 грн, чим порушуються інтереси ТОВ «Споживчий центр».
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак у позовній заяві просив суд розглянути справу у його відсутності, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце слухання справи, в судове засідання не з'явився повторно. Відзив у визначений судом строк не подав, у зв'язку з чим суд відповідно до ч. 3 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК вирішив справу на підставі наявних у ній даних та постановив заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належним чином зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 16 квітня 2024 року ТОВ «Споживчий центр» запропонувало відповідачу ОСОБА_1 укласти з ними кредитний договір на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4731-21ХХ-ХХХХ-2333.
Відповідно до п. 2.2. пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії)(оферти) електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: вказана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на сайті кредитодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на вебсайті кредитодавця; заявка, сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитодавця, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.
Сума кредиту, строк його надання, проценти за користування кредитом, графік платежів встановлюються в п. 3.3 пропозиції про укладення кредитного договору (оферта)(кредитної лінії).
Пунктом 4.1 Пропозиції передбачено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит на умовах строковості, платності і поворотності. Надання кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок Позичальника, використовуючи електронний платіжний засіб споживача НОМЕР_2 .
Відповідно до п. 6.1 Пропозиції Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти у терміни та строки, вказані в Заявці.
Згідно з п.6.7.2 Пропозиції Позичальник повністю розуміє та вважає справедливими щодо себе усі умови договору, свої права та обов'язки за договором, погоджується з ними.
Заявка, відповідь Позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) та графік платежів, які є невід'ємною частиною договору, а також підтвердження укладення кредитного договору вчиняються в електронній формі (п.13.4 Пропозиції).
У заявці кредитного договору № 16.04.2024-100000372 від 146.04.2024 визначено, що даний електронний кредитний договір, частиною якого є дана заявка, укладається у порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію". Дана заявка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою Позичальник ознайомився 16.04.2024 року.
Також у заявці зазначені дата надання/видачі кредиту - 16.04.2024; сума Кредиту - 10000,00 грн; строк, на який надається Кредит - 140 днів з дати його надання.; дата повернення (виплати) кредиту - 02.09.2024; визначені розміри процентних ставок "Стандарт", "Економ", денна процентна ставка - комісії, графік платежів та інші умови договору.
Цього ж дня від позичальника надійшла відповідь на оферту позивача укласти договір, яка підписана електронним підписом Позичальника - одноразовим ідентифікатором для підписання кредитного договору E826.
Згідно з довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором № 16.04.2024-100000372 від 16.04.2024, заборгованість ОСОБА_1 за даним кредитним договором складає 10000,00 грн основний борг, 13900,00 грн проценти, 1500,00 грн комісія, 2500,00 неустойка, разом - 27900,00 гривень.
Позивач долучив до позовної заяви квитанція, відповідно до якої було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 16.04.2024 о 07 год. 58 хв. на суму 10000,00 грн (десят тисяч грн 00 копійок), номер картки НОМЕР_3 , ID платежу - 2450492619, призначення платежу: Видача за договором № 16.04.2024-100000372.
Згідно з ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та«;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Зі змісту ст. ст. 526, 530 ЦК України вбачається, що зобов'язання повинно виконуватися відповідно до умов договору у встановлені строки.
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Як випливає зі змісту ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 умови взятих на себе кредитних зобов'язань не виконав, що виявилося у неповерненні грошових коштів, позивачу і як наслідок звернення позивача до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Щодо стягнення з відповідача неустойки у розмірі 2500,00 грн, суд зазначає наступне.
Пунктом 7.6 пропозиції про укладення кредитного договору встановлено, що у випадку невиконання/неналежного виконання Позичальником будь-яких грошових зобов'язань за Договором Кредитодавець залишає за собою право нарахування неустойки, розмір якої встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти. Максимальний розмір неустойки встановлюється законом.
Пунктом 9.1 пропозиції про укладення кредитного договору визначено, що у разі несвоєчасного повернення Позичальником обумовленої суми Кредиту та/або несплати нарахованих Процентів та/або Комісії до Позичальника може бути застосована неустойка згідно п.7.6. кредитного договору.
Проте Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов'язань.
Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від12.06.2024 у справі№ 910/10901/23, який, відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.
Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23), дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що хоч умовами кредитного договору сторони і обумовили нарахування та сплату позичальником неустойки, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми виконаного/неналежно виконаного зобов'язання, проте п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники, у період воєнного стану, звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов'язаннях.
У зв'язку із викладеним, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення неустойки в розмірі 2500,00 грн слід відмовити.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, зокрема про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованості за кредитним договором № 16.04.2024-100000372 від 16 квітня 2024 року в розмірі 25400,00 грн, що складається з 10000,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 13900,00 грн заборгованості за процентами та 1500,00 грн заборгованості за комісією.
Крім того, враховуючи висновок суду про часткове задоволення позовних вимог, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача належить стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати, пов'язані із сплатою судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 2205,33 гривень.
Керуючись ст.ст. 509, 526, 610-612, 625, 627, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 13, 76, 81, 89, 141, 223, 258, 263-265, 273, 279, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд,-
1. Позовну заяву задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» суму заборгованості за кредитним договором № 16.04.2024-100000372 від 16.04.2024 в розмірі 25400,00 грн (двадцять п'ять тисяч чотириста грн 00 коп.), з яких:
- 10000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту;
- 13900,00 грн - заборгованість за процентами;
- 1500,00 грн - заборгованість за комісією;
3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 2205,33 грн (дві тисячі двісті п'ять грн. 33 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Н.І. Зарева