Справа № 646/13440/24
№ провадження 2-а/646/47/2025
17 грудня 2025 року м.Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова
у складі: головуючого судді - Клімової С.В.,
при секретарі - Герко Є.В.,
представника позивача - Кулібаби О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові адміністративний позов ОСОБА_1 , представник: Кулібаба Олександр Олександрович до Департаменту патрульної поліції, 3-тя особа: Інспектор Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції України сержант поліції Колісник Владислав Володимирович про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, суд, -
Позивач, ОСОБА_1 інтереси якого представляє адвокат Кулібаба О.О. звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача Департаменту патрульної поліції, 3-тя особа: Інспектор Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції України сержант поліції Колісник Владислав Володимирович про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Мотивуючи свої вимоги тим, що 21.03.2024 приблизно о 14:30 позивач їхав на транспортному засобі марки «HONDA» моделі «PILOT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , автомобільною дорогою «Київ-Харків-Довжанський М03». На вимогу інспектора Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції України сержанта поліції Колісника В.В. позивач зупинив транспортний засіб. Інспектор Колісник В.В. повідомив позивачу, що він рухався в межах міста Решетилівка Полтавської області зі швидкістю 83 км/год, що є перевищенням встановленої обмеженої швидкості руху в населеному пункті на 33 км/год. Інспектор також зазначив, що вимірювання швидкості здійснювалося за допомогою лазерного вимірювача руху транспортних засобів TRUCAM LTI 20/20 ТС 000776. Надалі, інспектор Колісник В.В. формально здійснивши розгляд справи, проігнорувавши твердження позивача про те, що фіксація швидкості руху транспортного засобу здійснювалася неналежним чином - «з руки», виніс постанову серії ЕНА №1711321 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 21.03.2024. Позивач вважає постанову ЕНА №1711321 необґрунтованою та незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Представник позивача зазначив, що у постанові ЕНА №1711321 зазначено, що позивач «керуючи ТЗ в межах м. Решитилівка, рухався зі швидкістю 83 км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 33 км/год». Дорога М 03 «Київ - Харків - Довжанський» в межі міста Решетилівка Полтавської області не входить. Вказує, що на запит представника позивача 06 вересня 2024 року Решетилівська міська рада листом від 06.09.2024 №01-23/78 надала відповідь, відповідно до затвердженого генерального плану міста Решетилівка автомобільна Дорога М-03 «Київ - Харків - Довжанський» в межі міста Решетилівка не входить.
Додатково повідомлено, що відповідно до ст. 35 Закону України «Про землеустрій» проект землеустрою щодо встановлення меж міста Решетилівка згідно затвердженого Генерального плану не розроблявся.Межі міста Решетилівка, Полтавського району, Полтавської області на даний час не встановлено».
Представник вказує, що ні існуючі, ні проектні межі міста Решетилівка, Полтавської області, не включають частину автомобільної дороги М-03 «Київ-Харків-Довжанський», 306-й кілометр, яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 5324255100:00:020:0001, поруч з автозаправною станцією «Укрнафта» (раніше «Глуско»), з географічними координатами 49°34'51.7"N 34°05'38.5"E.
Відповідно до п. 12.6. р. 12 ПДР поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.51, дозволяється рух із швидкістю:
а) автобусам (мікроавтобусам), що здійснюють перевезення організованих груп дітей, легковим автомобілям з причепом і мотоциклам - не більше 80 км/год.;
б) транспортним засобам, якими керують водії із стажем до 2 років, - не більше 70 км/год;
в) вантажним автомобілям, що перевозять людей у кузові, та мопедам, - не більше 60 км/год;
г) автобусам (за винятком мікроавтобусів) - не більше 90 км/год;
ґ) іншим транспортним засобам: на автомобільній дорозі, що позначена дорожнім знаком 5.1 - не більше 130 км/год., на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою - не більше 110 км/год., на інших автомобільних дорогах - не більше 90 км/год.
Таким чином, якщо навіть гіпотетично припустити, що позивач рухався зі швидкістю 83 км/год, такий швидкісний режим не є порушенням ПДР, оскільки обмеження швидкісного режиму, встановленого п. 12.4 ПДР, не застосовується до руху транспортних засобів поза населеними пунктами. У такому випадку застосовується пп. «ґ» п. 12.6 ПДР, згідно з яким іншим транспортним засобам: на автомобільній дорозі, що позначена дорожнім знаком 5.1 - не більше 130 км/год, на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою - не більше 110 км/год, на інших автомобільних дорогах - не більше 90 км/год.
Слід зауважити, що інспектор в оскаржуваній постанові взагалі не посилається на докази місцезнаходження дорожнього знаку «5.49» «Населений пункт» та зони його дії. Постанова не містить жодних доказів того, що транспортний засіб позивача рухався саме в межах населеного пункту.
Очевидно, що дорожній знак «5.49» створює обов'язок для позивача дотримуватися певного швидкісного режиму. Натомість відсутність такої інформації не може створювати у позивача обов'язок дотримання швидкісного режиму, про який стверджує інспектор у постанові ЕНА №1711321.
Відповідно до п. 5 р 33 ПДР інформаційно-вказівний знак 5.49 «Початок населеного пункту» означає найменування і початок забудови населеного пункту, в якому діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах. Отже, навіть якщо на 304+950 км автомобільної дороги М-03 «Київ-Харків- Довжанський» дійсно встановлений дорожній знак 5.49 «Початок населеного пункту», його приписи не поширювалися на позивача, оскільки ця частина дороги фактично не є початком населеного пункту міста Решетилівка Полтавської області. Таким чином, наявність цього дорожнього знаку не може слугувати підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Закон встановлює чіткий та виключний перелік способів використання технічних приладів і засобів поліцейськими. Згідно з положеннями закону, поліцейський може застосовувати прилад TRUCAM лише за умови його монтажу або розміщення по зовнішньому периметру доріг. Будь-яке інше використання такого приладу суперечить абз. 7 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію». У разі недотримання цих вимог дії поліцейського є порушенням закону, що, своєю чергою, тягне за собою визнання доказу недопустимим відповідно до ст. 74 КАС України. Законодавство містить вичерпний перелік умов використання технічних приладів і засобів, які не можуть бути розширені на розсуд поліцейського або шляхом посилання на інструкції іноземного виробника технічного приладу. У разі суперечності інструкції закону, її застосування є неприпустимим. Виходячи з того, що на вказаному відрізку дороги були відсутні будь-які знаки або інша розміщена інформація про змонтований чи розміщений технічний засіб, яким інспектор здійснював фіксацію руху транспортного засобу позивача, та беручи до уваги, що єдиний доказ, використаний інспектором для підтвердження винуватості позивача, отриманий із порушенням вимог закону, цей доказ є недопустимим. Відповідно, постанова, прийнята на підставі такого доказу, є протиправною.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05.12.2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 , представник: Кулібаба Олександр Олександрович до Департаменту патрульної поліції, 3-тя особа: Інспектор Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції України сержант поліції Колісник Владислав Володимирович про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення передано за підсудністю до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2025 ухвала Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05.12.2024 у справі № 646/13440/24 скасована, справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.03.2025 справу передано судді Клімовій С.В..
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 01.04.2025 справу прийнято до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
03.04.2025 року через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник вказала, що заперечує проти позовних вимог через їх безпідставність та необґрунтованість та просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначила, що 21.03.2024 о 14 год. 26 хв. год під час несення служби на 306 км автодороги М03 Київ-Харків-Довжанський (м. Решетилівка) за допомогою вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС 000776) було виявлено порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 , який керуючи транспортним засобом «HONDA» моделі «PILOT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 83 км/год, перевищивши встановлене обмеження швидкості руху в межах населеного на 74 км/год, чим порушив п.12.4 ПДР України, про що інспектором УПП Полтавській області було винесено постанову ЕНА №1711321 від 21.03.2024. Щодо правомірності застосування лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 представником відповідача зазначено, що даний пристрій здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Після стабільного утримання позначки на цільовому транспортному засобі, прилад здійснює вимірювання швидкості. Про фіксацію перевищення швидкості руху свідчить характерний звук високого тону і в самому оптичному прицілі та на екрані монітору приладу фіксується числовий показник швидкості. При фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад здійснює фотографування транспортного засобу порушника, про що свідчить повторний звук високого тону. Після цього поліцейський відпускає спусковий гачок та вживає заходи для зупинки порушника. Виробник приладу TruCam (LTI, США) застосував алгоритм шифрування AES з метою посилення достовірності доказової бази поліції в суді в разі оскарження факту порушення. Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але, також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії. Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam. Відповідно до Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/29824, виданого ДП «Укрметртестстандарт» 11.12.2023 та чинного до 11.12.2024, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 № TC000776 є придатним до застосування на момент фіксації порушення. Лазерний вимірювач TruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач TruCam також може бути встановлений на триногу, що передбачено інструкцією із експлуатації, як передбачено і використання із рук. Вказано, що помилковим є твердження позивача про те, що в силу приписів статті 40 Закону України «Про національну поліцію», відповідач не мав права використовувати зазначений засіб вимірювання техніки не в автоматичному режимі, оскільки дана норма не виключає можливості використання органами поліції вимірювачів швидкості руху, які не є стаціонарними. Представник відповідача зазначила, що на місці розгляду справи позивача було ознайомлено із усіма правами, передбаченими статтею 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП. Позивач відповідно до статті 268 КУпАП мав можливість на місці ознайомитись із усіма наявними матеріалами справи, надати пояснення, докази, заявити клопотання та отримати правову допомогу. Жодних обмежень в користуванні правами, передбаченими статтею 268 КУпАП, під час розгляду справи не було, що підтверджується матеріалами відеофіксації. Вказано, що порушення ПДР позивачем вчинено в межах дії дорожніх знаків 5.49 «Початок населеного пункту» та 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень правил дорожнього руху» в м. Решетилівка. Зміст оскаржуваної постанови відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, усі обов'язкові реквізити заповнені, всі графи постанови чітко заповнені, у постанові чітко описане допущене правопорушення. Беручи до уваги те, що позивач, дійсно, порушив ПДР, позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими і немає жодних правових підстав для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надавши пояснення аналогічні позову.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, в прохальній частині відзиву на позовну заяву представник відповідача просила розгляд справи здійснювати за її відсутності.
3-тя особа: Інспектор Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції України сержант поліції Колісник Владислав Володимирович у судове засідання не з'явився, був повідомлення про дату, час та місце судового засідання своєчасно та належним чином, правом на подачу письмових пояснень щодо позову не скористався.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, постановою поліцейського серії ЕНА №1711321 від 21.03.2024 позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та застосовано стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за те, що він 21.03.2024 приблизно о 14:30 год., керуючи транспортним засобом «HONDA PILOT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в межах м. Решетилівка рухався зі швидкістю 83 км/год, при цьому перевищив максимально допустиму швидкість руху в населеному пункті на 33 км/год. Швидкість руху вимірювалася лазерним вимірювачем швидкості TruCAM LTI 20/20 № TC000776, чим порушив п. 12.4 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» вказано, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п. п. 1.1.-1.5. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.12.4 Правил дорожнього руху, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Як передбачено ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Пунктом 4 Розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 (далі - Інструкція № 1395) визначено, що в разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Згідно з пунктів 9-10 розділу ІІІ Інструкції № 1395, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.
Відповідно до пункту 1 розділу IV Інструкції № 1395, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема частиною першою статті 122 КУпАП.
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення, зобов'язана роз'яснити особі права, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, а також дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
За приписами частини третьої статті 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: особу, щодо якої розглядається справа; дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; опис обставин, установлених при розгляді справи; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
В ст.31 Закону України "Про Національну поліцію" № 580-VIII, зазначено, що поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема, перевіряти документи особи, опитувати осіб, зупиняти транспортні засоби, застосовувати технічні прилади та технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Тобто, положення Закону України "Про Національну поліцію" надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.
Зі змісту постанови вбачається, що швидкість автомобіля під керуванням позивача вимірювалась приладом TruCam.
Так, в якості доказів на підтвердження наявності події адміністративного правопорушення, а саме факту перевищення позивачем встановлених обмежень швидкості руху в населеному пункті, до суду відповідачем наданий відеозапис з місця події та фото-файл, зроблений за допомогою лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 реєстраційний номер № ТС000776.
З дослідженого фото-файлу та відеозапису з приладу TruCam LTI 20/20 № ТС000776, вбачається, що автомобіль «HONDA» моделі «PILOT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався у м. Решетилівка Полтавська область зі швидкістю 83 км/год. Вимірювання швидкості здійснювалося працівником поліції на відстані 306,0 м. Ліміт швидкості - 50 км/год. Швидкість захоплення 73км/год. Координати: широта 49°34'51.91''N, довгота 34°5'37.51''Е.
Також з відеозапису судом встановлено, що розгляд справи проведений інспектором згідно норм чинного законодавства, інспектор представився, повідомив ОСОБА_1 суть адміністративного правопорушення, яке йому інкримінується, роз'яснив права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, на його запитання ОСОБА_1 повідомив про відсутність необхідності в отриманні правової допомоги, не заперечував проти швидкості руху 82 км/год, не заперечував проти перевищення швидкості руху. Інспектором було досліджено докази вчинення адміністративного правопорушення, внаслідок чого винесено постанову ЕНА № 1711321 від 21.03.2024 року.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні.
З наведеного вбачається, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, яка працює не в автоматичному режимі з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Як на підстави для скасування постанови представник позивача посилався на те, що закон встановлює чіткий та виключний перелік способів використання технічних приладів і засобів поліцейськими. Згідно з положеннями закону, поліцейський може застосовувати прилад TRUCAM лише за умови його монтажу або розміщення по зовнішньому периметру доріг. На вказаному відрізку дороги були відсутні будь-які знаки або інша розміщена інформація про змонтований чи розміщений технічний засіб, яким інспектор здійснював фіксацію руху транспортного засобу позивача, та беручи до уваги, що єдиний доказ, використаний інспектором для підтвердження винуватості позивача, отриманий із порушенням вимог закону, цей доказ є недопустимим. Крім того представник позивача вказував, що дорога М 03 «Київ - Харків - Довжанський» в межі міста Решетилівка Полтавської області не входить, оскільки на запит представника позивача 06 вересня 2024 року Решетилівська міська рада листом від 06.09.2024 №01-23/78 надала відповідь, відповідно до затвердженого генерального плану міста Решетилівка автомобільна Дорога М-03 «Київ - Харків - Довжанський» в межі міста Решетилівка не входить.
У відзиві на позов представник відповідача вказав, що інспектором у даному випадку лазерний вимірювач Trucam LTI 20/20 ТС № ТС000776 використовувався в ручному режимі, що передбачено приписами статті 40 Закону України «Про національну поліцію».
При цьому, лазерний вимірювач швидкості TruCAM LTI 20/20 № ТС000776 отримав свідоцтво №22-01/29824 від 11.12.2023 про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювання техніки, який засвідчує, що лазерний вимірювач швидкості ТЗ TruCAM LTI 20/20 № ТС000776 відповідає вимогам технічної документації, свідоцтво чинне до 11.12.2024. Максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимі становить +/- 2 м/год в діапазоні від 2 до 200 км/год.
Відповідно до сертифікату від 29.08.2012 №UA-МІ/1-2903-2012, лазерний вимірювач швидкості ТЗ TruCAM LTI 20/20 є придатним до застосування.
Слід також зазначити, що відповідно до Інструкції з використання приладу Trucam (цифрова відеокамера, вимірювач швидкості, GPS), що знаходиться у вільному доступі в мережі Інтернет, конструктивна особливість приладу та заявлені характеристики дозволяють його використання з рук, а визначення похибки при такому використанні не буде перевищувати 2 км/год.
Під час користування приладом TruCam поліцейський керується вказаною Інструкцією.
Викладене підтверджує, що лазерний вимірювач TruCAM має можливість працювати у двох режимах, утриманням в руках під час вимірювання швидкості руху ТЗ або розміщенням на тринозі, саме в цих режимах вказаний вимірювач проходив тестування, ліцензування та сертифікацію, був признаним таким, що відповідає стандартам та правильно вимірює швидкість руху ТЗ в обох режимах.
Відтак, можливість використання приладу TruCam LTI 20/20 у ручному режимі прямо передбачена свідоцтвом про повірку приладу, інструкцією з експлуатації, а також самою конструкцією приладу (наявність ручки для тримання) та не суперечить вимогам законодавства.
Враховуючи викладене, лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 зареєстрований в Державному реєстрі транспортних засобів вимірювальної техніки та дозволений для використання на території України, а прилад TruCam LTI 20/20 з серійним номером № ТС000776 пройшов періодичну повірку, сертифікат якої був чинним станом на дату винесення оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення, тому вказаний пристрій міг використовуватись для заміру швидкості автомобіля позивача.
Крім того як вбачається з долученої до відзиву інформації зі служби автомобільних доріг, стосовно розміщення дорожніх знаків 5.49 «Початок населеного пункту» та 5.76 "Автоматична відеофіксація порушень правил дорожнього руху" на запити від 06.11.2023 та від 29.07.2024, вказано, що дані дорожні знаки наявні в м. Решетилівка. Вказані документи підтверджують, що на автодорозі державного значення М-03 Київ-Харків-Довжанський перевірено наявності та фактичне розміщення дорожніх знаків 5.49 (5.51) "Початок населеного пункту", 5.50 (5.52) "Кінець населеного пункту", а також 5.76 "Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху" з табличками 7.2.1 "Зона дії".
З огляду на наведене, суд вважає, що подані до матеріалів справи копії фотознімка та відеозапису, здійснені лазерним вимірювачем швидкості ТЗ TruCAM LTI 20/20 №ТС000776 в розумінні положень статті 251 КУпАП, мають доказову силу в питанні встановлення факту перевищення позивачем допустимої швидкості руху.
Крім того, наданими відповідачем доказами доведено, що прилад знаходився в межах населеного пункту м. Решетилівка, перед початком якого розміщено дорожній знак 5.76 «Фото-, відеофіксування порушення ПДР України».
В той час, варто зазначити, що оскільки фіксація руху транспортного засобу позивача проводилась не в автоматичному режимі, розміщення інформаційно-вказівного знаку 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху» не є обов'язковим.
Щодо посилання представника позивача на відповідь виконавчого комітету Решетилівської міської ради, стосовно того що а/д М03, Київ-Харків-Довжанський, 306 км, не входить до меж м. Решетилівка, суд зазначає наступне в даній відповіді наведені дані, які суперечать одне одному, а саме в другому абзаці зазначено, що а/д М03, Київ-Харків-Довжанський, 306 км, не входить до меж м. Решетилівка, тоді коли в третьому абзаці зазначено, що проект землеустрою щодо встановлення меж м. Решетилівка згідно затвердженого генерального плану не розроблявся.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про автомобільні дороги» автомобільні дороги загального користування поділяються на автомобільні дороги державного (міжнародні, національні та регіональні дороги) та місцевого значення (територіальні, обласні та районні дороги).
Автошлях М 03 - автомобільний шлях міжнародного значення на території України, Київ - Харків - Довжанськи, відноситься до державної дороги міжнародного значення.
Відповідно до ст. 10, 11 та 12 Закону України «Про автомобільні дороги» вбачається, що відповідальність за утримання автомобільних доріг є Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України, та Служба автомобільних доріг у Полтавській чи інших областях.
Однак, відповідно до ст. 41 Закону України «Про автомобільні дороги» фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється за рахунок бюджетів міст та інших населених пунктів, а також інших джерел фінансування, визначених законодавством.
Автошлях М03 є автодорогою міжнародного значення така автодорога не входить до меж обслуговування Решетилівської міської ради. Однак даний автошлях пролягає саме через м. Решетилівка.
Відповідно до ПДР України термін «населений пункт» - це забудована територія, в'їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.45, 5.46, 5.47, 5.48. До відзива додано докази, котрі підтверджують розташування дорожніх знаків 5.45 «Початок населеного пункту» та 5.46 «Кінець населеного пункту». Дані знаки встановлюються на фактичній межі забудови, яка прилягає до дороги.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частин першої-третьої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, виконав свій обов'язок щодо доказування правомірності винесення відносно позивача оскаржуваної постанови в справі про адміністративні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП, а відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог про скасування постанови ЕНА № 1711321 від 21.03.2024 та закриття провадження по справі.
Оскільки в задоволенні позову відмовлено, судові витрати зі сплати судового збору залишаються за позивачем.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 9, 72, 77, 94, 241-247, 250-251, 268-272, 286, 295 КАС України, ст. 126, 245, 247, 251, 280 КУпАП, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , представник: Кулібаба Олександр Олександрович до Департаменту патрульної поліції, 3-тя особа: Інспектор Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції України сержант поліції Колісник Владислав Володимирович про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається на офіційному порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки http://cz.hr.court.gov.ua
Повний текст рішення складено 22.12.2025 року.
Суддя С.В. Клімова