Справа № 643/22562/25
Провадження № 1-кс/643/7100/25
19.12.2025
Слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025170020021264 від 13.12.2025, за ч.1 ст.415 КК України про арешт майна,-
До слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова 17.12.2025 надійшло вищезазначене клопотання про надання дозволу на арешт майна, яке обґрунтоване тим, що Другий СВ ТУ ДБР у м. Полтаві проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025170020021264 від 13.12.2025, за ч.1 ст.415КК України.
У вказаному кримінальному проваджені 13.12.2025 було проведено огляд місця дорожньо-транспортної пригоди, у ході якого було виявлено та вилучено: транспортний засіб Toyota Hilux 4526 T3, який належить військовій частині НОМЕР_1 .
Прокурор зазначає, що наразі існують достатні підстави вважати, що вилучене під час огляду місця події речі можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а в подальшому будуть використані у кримінальному проваджені в якості речових доказів, повернення яких на теперішній час може привести до їх втрати. Арешт майна необхідний для забезпечення збереження речових доказів, позбавлення можливості їх знищення або переховування.
Прокурор у судове засідання не з'явився, подав відповідне клопотання.
Представник власника майна у судове засідання не з'явився, подав відповідне клопотання, проти арешту майна не заперечував.
Підстав для визнання явки учасників провадження обов'язковою, слідчий суддя не вбачає, відповідно до ч.1 ст.172 КПК України їх неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно із ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, у зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Під час досудового розслідування зазначеного кримінального провадження встановлено, що 13.12.2025 автомобіль Toyota Hilux, н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 , на нерегульованому пішохідному переході здійснив наїзд на ОСОБА_5 .
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, якою визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Абзацом другим ч.1 ст.170 КПК України визначено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Вивчаючи правову підставу для арешту майна слідчий суддя зауважує, що у даному випадку стороною обвинувачення доведено існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, проведення обшуку та вилучення майна відповідало меті та обставинам події даного кримінального провадження, майно має статус тимчасово вилученого, визнано речовим доказом, а відповідна постанова не ставилась під сумнів заінтересованими особами.
Оцінивши наведені стороною обвинувачення докази слідчий суддя доходить до переконання у необхідності накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, є достатні підстави вважати, що вилучене майно зберегло у собі сліди кримінального правопорушення чи інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв'язку з цим, для спростування або підтвердження доводів сторони обвинувачення, необхідним є проведення з таким майном слідчих дій.
Не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може у подальшому перешкодити кримінальному провадженню, оскільки є ризик втрати цих речових доказів, що унеможливить встановленню істини по справі. Арешт майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження, негативні наслідки арешту майна, на даному етапі досудового розслідування, виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи власника майна.
Керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт шляхом заборони права відчуження, розпорядження та користуванняна вилучений у ході проведення огляду місця події 13.12.2025 транспортний засіб Toyota Hilux 4526 T3, який належить військовій частині НОМЕР_1 .
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду в термін 5 днів з моменту її проголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1