Справа № 643/16056/24
Провадження № 2/643/1501/25
18.12.2025 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді Осадчого О.В.,
за участю секретаря судового засідання Нікітенка В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Салтівське трамвайне депо» про стягнення суми інфляційних втрат на трьох відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов'язання,
Позивач ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Данілюка Олександра Володимировича, звернувся до Салтівського районного суду міста Харкова з позовною заявою до Комунального підприємства «Салтівське трамвайне депо», в якій з урахуванням уточненої позовної заяви просить суд стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні втрати за період прострочення сплати судового збору згідно додаткової постанови Харківського апеляційного господарського суду від 25.03.2016 у справі №922/2910/15 з лютого 2023 року по жовтень 2025 року в розмірі 338,68 грн та 3% річних в розмірі 110,89 грн, а всього 449,57 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що додатковою постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.03.2016 у справі №922/2910/15 стягнуто з Комунального підприємства «Харківський вагоноремонтний завод» на користь ОСОБА_2 судовий збір за розгляд апеляційної скарги у розмірі 1339,80 грн. Господарським судом Харківської області, на виконання додаткової постанови Харківського апеляційного господарського суду, було видано наказ від 04.04.2016 у справі «922/2910/15. Постановою державного виконавця від 16.08.2018 на підставі вищевказаного наказу суду у справі №922/2910/15 було відкрито виконавче провадження ВП №56914255. Між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 21.04.2020 було укладено договір про відступлення права вимоги, згідно умов якого ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 частину своїх прав кредитора щодо зобов'язань КП «ВАРЗ».
Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 23 грудня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Від представника відповідача КП «Салтівське трамвайне депо» Дегтярьова С.О. через систему «Електронний суд» надійшла заява, в якій просять залишити без задоволення позовну заяву ОСОБА_3 . В обґрунтування заяви зазначено, що КП «Салтівське трамвайне депо» не було та не є правонаступником КП «Харківський вагоноремонтний завод». Передавальний акт за результатами процедури реорганізації шляхом приєднання КП «Харківський вагоноремонтний завод» до КП «Салтівське трамвайне депо» не складався, запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про припинення КП «Харківський вагоноремонтний завод» не вносився. КП «Харківський вагоноремонтний завод» є окремою юридичною особою, стосовно якої відкрито провадження у праві про банкрутство. Рішення про припинення діяльності КП «Харківський вагоноремонтний завод» шляхом реорганізації було відмінено рішенням 18 сесії 8 скликання Харківської міської ради від 18.08.2023 «Про відміну рішення 31 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 26.02.2014 №1505/14 «Про припинення діяльності комунального підприємства «Харківський вагоноремонтний завод» шляхом реорганізації».
Через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача КП «Салтівське трамвайне депо» Дегтярьова С.О. надійшло клопотання про витребування у позивача оригінали письмових доказів, а саме: договір про відступлення права вимоги від 21.04.2020 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , згідно умов якого ОСОБА_2 передав позивачу частину своїх прав кредитора щодо зобов'язань КП «ВАРЗ», а саме передав позивачу право вимоги від КП «ВАРЗ» щодо сплати останнім інфляційних витрат та 3% річних у зв'язку з невиконанням ним Додаткової постанови Харківського апеляційного господарського суду від 25.03.2016 у справі №922/2910/15 в частині сплати судового збору в розмірі 1339,80 грн.
Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 01 грудня 2025 року витребувано у ОСОБА_1 оригінали письмових доказів, а саме: договір про відступлення права вимоги від 21.04.2020 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , згідно умов якого ОСОБА_2 передав позивачу частину своїх прав кредитора щодо зобов'язань КП «ВАРЗ», а саме передав позивачу право вимоги від КП «ВАРЗ» щодо сплати останнім інфляційних витрат та 3% річних у зв'язку з невиконанням ним Додаткової постанови Харківського апеляційного господарського суду від 25.03.2016 у справі №922/2910/15 в частині сплати судового збору в розмірі 1339,80 грн.
Через підсистему «Електронний суд» від позивача ОСОБА_1 09.12.2025 надійшла заява про долучення до матеріалів справи документів, витребуваних ухвалою Салтівського районного суду м. Харкова від 01.12.2025, а саме, договір про відступлення права вимоги від 21.04.2020 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , згідно умов якого ОСОБА_2 передав позивачу частину своїх прав кредитора щодо зобов'язань КП «ВАРЗ», а саме передав позивачу право вимоги від КП «ВАРЗ» щодо сплати останнім інфляційних витрат та 3% річних у зв'язку з невиконанням ним Додаткової постанови Харківського апеляційного господарського суду від 25.03.2016 у справі №922/2910/15 в частині сплати судового збору в розмірі 1339,80 грн.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися, повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи своєчасно та належним чином, надали до суду заяву про проведення судового засідання без участі позивача та його представника.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надав до суду заяву про проведення судового засідання без його участі.
Беручи до уваги обставини того, що учасники справи належним чином та своєчасно повідомлялися про дату, час і місце судового засідання суд вважає за можливе проводити розгляд справи за наявними доказами за відсутності учасників справи.
Ураховуючи, що в судове засідання не з'явилися всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, пояснення, заяви та клопотання, докази, подані сторонами, доходить наступних висновків.
Відповідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду для захисту своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданої відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках ( ст. 13 ЦПК України ).
З договору про відступлення права вимоги від 21.04.2020 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , судом встановлено, що ОСОБА_2 передав позивачу частину своїх прав кредитора щодо зобов'язань КП «ВАРЗ», а саме передав позивачу право вимоги від КП «ВАРЗ» щодо сплати останнім інфляційних витрат та 3% річних у зв'язку з невиконанням ним Додаткової постанови Харківського апеляційного господарського суду від 25.03.2016 у справі №922/2910/15 в частині сплати судового збору в розмірі 1339,80 грн.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15 червня 2023 року у справі № 641/788/23 позовні вимоги Позивача були задоволені частково, стягнуто з Комунального підприємства «Салтівське трамвайне депо» на користь позивача 3 % річних у розмірі 276,43 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1512,93 грн., а всього стягнуто 1789,36 грн. через прострочення виконання зобов'язання. Цим рішенням, яке набрало законну силу, встановлено, що саме КП «Салтівське трамвайне депо» повинно нести відповідальність за зобов'язанням та його невиконанням.
Згідно з частиною першою статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
За змістом частини першої, п'ятої статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Так, з вище вказаних правових норм вбачається, що правонаступництво можливе у разі вибуття однієї сторони та заміни сторони її правонаступником.
Між тим, відомостей про ліквідацію КП «Харківський вагоноремонтний завод» або про його реорганізацію з передачею прав і обов'язків КП «Салтівське трамвайне депо» суду не надано.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які первинні документи, на підставі яких можна встановити факт правонаступництва КП «Салтівське трамвайне депо» по зобов'язанням КП «Харківський вагоноремонтний завод».
З постанови про відкриття виконавчого провадження №56914255 від 16.08.2018 вбачається, що боржником є Комунальне підприємство «Харківський вагоноремонтний завод», стягувачем є ОСОБА_2 .
Судом встановлено, що рішенням Харківської міської ради від 26 лютого 2014 року № 1505/14 діяльність КП «Харківський вагоноремонтний завод» припинена шляхом його приєднання до КП «Салтівське трамвайне депо». Однак реорганізація КП «Харківський вагоноремонтний завод» не відбулася.
Рішенням Харківської міської ради від 18 серпня 2023 року № 429/23 скасовано рішення 31 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 26 лютого 2014 року № 1505/14 «Про припинення діяльності комунального підприємства «Харківський вагоноремонтний завод» шляхом реорганізації».
У зв'язку з прийняттям вказаного рішення, КП «Салтівське трамвайне депо» вибуло зі сторони виконавчого провадження відповідно до статті 442 ЦПК України.
З Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що наразі КП «Харківський вагоноремонтний завод» є окремою юридичною особою, стосовно якої відкрито провадження у справі про банкрутство.
У постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 10 серпня 2023 року у справі № 922/2910/15, зазначено, що «з матеріалів цієї господарської справи вбачається та судами встановлено, що ані рішення Харківської міської ради від 26.02.2014 № 1505/14 "Про припинення діяльності комунального підприємства "Харківський вагоноремонтний завод" шляхом реорганізації", ані наказ від 23.04.2014 № 489 "Про створення комісії з припинення діяльності Комунального підприємства "Харківський вагоноремонтний завод" не містять жодної вказівки про момент виникнення універсального правонаступництва КП "Салтівське трамвайне депо" стосовно КП "Харківський вагоноремонтний завод", а також про те, що Підприємство є правонаступником всього майна, всіх прав та обов'язків Заводу».
Згідно з частиною першою статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв'язок матеріального і процесуального права. Процесуальне правонаступництво фактично слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Статтею 106 ЦК України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.
Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення регламентовано статтею 107 ЦК України, за приписами якої кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов'язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов'язання, або забезпечення виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.
Отже, законодавець визначив дві форми припинення юридичної особи - в результаті реорганізації або в результаті ліквідації, а також визначив наслідки припинення юридичної особи в результаті реорганізації, які, на відміну від припинення юридичної особи в результаті ліквідації, полягають, зокрема у переході майна, прав і обов'язків до правонаступників. Таким чином, у разі реорганізації юридичної особи шляхом її приєднання факт настання правонаступництва безпосередньо пов'язаний з моментом передання прав та обов'язків від правопопередника до правонаступника.
У разі реорганізації юридичної особи шляхом приєднання складається передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється.
Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов'язків, а всієї їх сукупності. Тобто, при універсальному правонаступництві до правонаступника чи правонаступників переходить усе майно особи як сукупність прав та обов'язків, які їй належать (незалежно від їх виявлення на момент правонаступництва), на підставі передавального акта. Наведені обставини передують внесенню запису до Реєстру про припинення юридичної особи, яка припиняється в результаті реорганізації.
Такий висновок суду відповідає висновку Верховного Суду, викладений у постанові від 18.08.2023 у справі №922/4650/21.
Верховний Суд у постанові від 10.08.2023 у справі №922/2910/15 підтвердив передчасність звернення заявника із заявою про заміну КП «Харківський вагоноремонтний завод» на його правонаступника КП «Салтівське трамвайне депо» наголосивши на тому, що судами першої та другої інстанцій у справі №922/2910/15 достовірно встановлено відсутність належного та допустимого доказу правонаступництва КП «Салтівське трамвайне депо» стосовно прав та обов'язків КП «Харківський вагоноремонтний завод», а саме передавального акта, складеного ліквідаційною комісією та затвердженого засновником (Харківською міською радою) відповідно до вимог статті 107 ЦК України. Верховний Суд зазначив, що заяву про заміну КП «Харківський вагоноремонтний завод» на його правонаступника КП «Салтівське трамвайне депо» не може бути задоволено до моменту завершення встановленої законодавством процедури приєднання КП «Харківський вагоноремонтний завод» до КП «Салтівське трамвайне депо». Таким чином, висновки Комінтернівського районного суду м. Харкова у справі №641/788/23 про те, що КП «Салтівське трамвайне депо» є правонаступником КП «Харківський вагоноремонтний завод» не приймаються судом.
Враховуючи наведене, майно, права та обов'язки КП «Харківський вагоноремонтний завод» не перейшли до правонаступника КП «Салтівське трамвайне депо», а тому КП «Харківський вагоноремонтний завод» має всі права та обов'язки, зокрема і несе відповідальність за борги підприємства.
На підставі наведеного суд доходить висновків, що на момент подання позивачем позовної заяви КП «Салтівське трамвайне депо» не є правонаступником КП «Харківський вагоноремонтний завод», а отже позовна заява подана позивачем до неналежного відповідача.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Згідно із статтею 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов'язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не усіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.
Пред'явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові.
Вирішуючи спір, суд залежно від характеру правовідносин зобов'язаний визначити суб'єктний склад спору і норми матеріального права, які підлягають застосуванню, та, встановивши факт пред'явлення позову до неналежного відповідача, відсутність клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем, незалучення до участі у справі співвідповідача, суд відмовляє в задоволенні позову саме із зазначених підстав.
Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 січня 2025 року у справі № 760/18179/23.
На підставі викладеного, у зв'язку із відсутністю доказів, на підставі яких можна встановити факт правонаступництва КП «Салтівське трамвайне депо» по зобов'язанням КП «Харківський вагоноремонтний завод», суд доходить висновків, що належним відповідачем у даному спорі є КП «Харківський вагоноремонтний завод».
Суд зазначає, що відмова в задоволенні позову з підстав неналежного суб'єктного складу, не перешкоджає повторному зверненню до суду із позовом до належних відповідачів.
Керуючись ст.ст.4,5,12,13,81,83,89,141,259,263-265,268 ЦПК України, суд
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до КП «Салтівське трамвайне депо» про стягнення суми інфляційних втрат на трьох відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов'язання відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Осадчий