Унікальний номер справи 398/3621/25-ц
Номер апеляційного провадження 22-ц/824/19770/2025
Головуючий у суді першої інстанції Т. В. Остапчук
Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач
19 грудня 2025 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Поливач Л. Д. (суддя - доповідач), Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І., розглянувши клопотання Державної казначейської служби України про звільнення від сплати судового збору та питання щодо дотримання вимог статті 354 ЦПК України апеляційних скарг Державної казначейської служби України, поданих представником Климчук Наталією Іванівною, на рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат за невиконання зобов'язання,
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2025 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 .
Не погоджуючись із рішенням суду Державна казначейська служба України через свого представника Климчук Н. І. за допомогою системи «Електронний суд» 28.11.2025 подала апеляційну скаргу з пропуском строку на апеляційне оскарження, який не просить поновити, вважаючи такий строк не пропущеним. У апеляційній скарзі Державна казначейська служба України просить звільнити її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду або відстрочити сплату судового збору до закінчення дії правового режиму воєнного стану в Україні.
Також, 28.11.2025 Київським апеляційним судом була зареєстрована ще одна, ідентична за формою та змістом попередньо поданій, апеляційна скарга Державної казначейської служби України на рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2025 року, подана через систему «Електронний суд» представником Климчук Н. І.
Дослідивши зміст та вимоги вказаних апеляційних скарг, суд вбачає, що вони є ідентичними за формою та змістом, містять ті ж самі доводи та межі апеляційного оскарження, а тому зазначені апеляційні скарги слід вважати однією апеляційною скаргою Державної казначейської служби України на рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2025 року.
Вирішуючи питання щодо дотримання особою, яка подала апеляційну скаргу на рішення суду вимог ст. 354 ЦПК України, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (ч. 3 ст.354 ЦПК України).
Як вбачається із матеріалів справи, 14 жовтня 2025 року судом розглянуто справу у порядку спрощеного провадження з повідомленням учасників справи. Перейшовши до стадії ухвалення судового рішення, суд відклав ухвалення та проголошення судового рішення. Рішення Печерським районним судом проголошено 27 жовтня 2025 року.
Відтак у даній справі строк на апеляційне оскарження рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2025 року слід обчислювати саме з дати його проголошення - 27.10.2025.
Таким чином, останнім днем на подання апеляційної скарги на рішення суду від 27.10.2025 у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 354 ЦПК України, є 26.11.2025.
Згідно довідки про доставку електронного документа електронний примірник рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2025 року доставлено до електронного кабінета відповідача - 01.11.2025 о 05:42.
Доказів вручення стороні відповідача копії рішення Печерського районного суду м.Києва від 27 жовтня 2025 року до 01.11. 2025 матеріали справи не містять.
Апеляційну скаргу до суду стороною відповідача подано 28.11.2025, тобто з урахуванням вимог п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України, оскільки у день проголошення судового рішення останнє не було вручено Державній казначейській службі України, апеляційну скаргу подано у тридцятиденний строк з дня вручення стороні відповідача копії оскаржуваного рішення суду.
Проте у апеляційній скарзі особа, яка її подала не порушує питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду та не зазначає причини поважності пропуску такого строку, помилково вважаючи, що строк на апеляційне оскарження рішення суду нею не пропущено.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу і особи, яка її подала не порушує питання про поновлення цього строку, та підстави, вказані у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутись до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку.
Таким чином, протягом десяти днів з дня вручення ухвали апеляційного суду особі, яка подала скаргу, необхідно подати до суду апеляційної інстанції відповідну заяву, у якій вказати підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2025 року.
Якщо заяву із зазначенням підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Щодо клопотання про звільнення або відстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, право суду, а не обов'язок, у порядку, передбаченому законом, зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, відстрочити, розстрочити або звільнити від їх оплати(ч. 3ст. 136 ЦПК України).
За приписами пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір»,враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за клопотанням такої сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Згідно з ч. 2ст. 8 Закону, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Так, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
При зверненні до суду із заявою про звільнення від сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору.
Отже, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті положення пунктів 1 та 2 частини першоїстатті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи).
Так, представник Державної казначейської служби України Климчук Н. І. заявила клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення від сплати до закінчення воєнного стану, посилаючись на те, що Казначейство утримується за рахунок державного бюджету, є державним органом з обмеженим обсягом фінансування та затвердженим кошторисом, а у період воєнного стану видатки державного бюджету першочергово спрямовуються на національну безпеку, оборону та на здійснення заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
Звертає увагу суду на те, що пунктом 19 Порядку № 590 визначено черговість здійснення платежів, згідно якого сплата судового збору може бути здійснена лише в третю чергу, що унеможливлює Казначейству своєчасно та в повному обсязі здійснити оплату судового збору.
При цьому обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й державних органів.
Обставини, зазначені у клопотанні, не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору, та не є такими, що перешкоджають Державній казначейській службі України виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої апеляційної скарги судовим збором.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає відсутніми підстави як для звільнення відповідача від сплати судового збору, так і для відстрочення йому сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду.
Оскільки відповідач не звільняється від сплати судового збору за подання до суду апеляційної скарги, тому він зобов'язаний сплатити судовий збір у розмірі ставки, визначеної відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до п.п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви, скарги.
Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, особі, яка подала апеляційну скаргу необхідно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду у розмірі 5 528,02 грн ( 4 606,69 х 150% х 0,8) грн грн за наступними реквізитами: Отримувач коштів УК у Солом.р-ні/Соломян.р-н; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA548999980313101206080026010, Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Київський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Особі, яка подала апеляційну скаргу слід надати Київському апеляційному суду документ про сплату судового збору у вказаному розмірі та на зазначені реквізити.
Крім цього суд зауважує, що сплата судового збору за подання апеляційної скарги, в силу положень частини 4 статті 356 ЦПК України, є процесуальним обов'язком особи, що звертається до суду з апеляційною скаргою. Обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду.
При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов'язків, передбачених законами України, у зв'язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявника на доступ до правосуддя, оскільки формування справедливих принципів оплати судового збору характеризує рівень доступності до правосуддя у країні (справа «Креуз проти Польщі» (KREUZ v. POLAND) від 19 червня 2001 року).
Згідно ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, а саме суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, в якій зазначаються недоліки останньої. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а особі, яка подала апеляційну скаргу надається строк для подачі заяви про поновлення строку протягом десяти днів з дня вручення ухвали апеляційного суду, в якій необхідно вказати підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення та усунення інших недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду - сплати судового збору у розмірі 5 528,02 грн.
Керуючись статтями 354, 356, 357 ЦПК України, суд
Державній казначейській службі України відмовити у задоволенні клопотання про звільнення або відстрочення сплати судового збору.
Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України, подану представником Климчук Наталією Іванівною, на рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2025 року залишити без руху, надавши особі, яка подала апеляційну скаргу, строк для подання заяви, в якій необхідно вказати підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення та усунення інших недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду.
Роз'яснити, якщо заяву із зазначенням підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення не буде подано особою у зазначений строк або вказані нею підстави будуть визнані неповажними, їй буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження. Якщо у встановлений строк інші недоліки апеляційної скарги не буде усунуто, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді Л. Д. Поливач
А. М. Стрижеус
О. І. Шкоріна