Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.
22-ц/824/16278/2025
м. Київ Справа № 356/590/25
18 грудня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кафідової О.В.
суддів - Оніщука М.І.
- Шебуєвої В.А
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Березанського міського суду Київської області від 19 серпня 2025 року, постановлену під головуванням судді Дудар Т.В. у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Міністерство оборони України, Баришівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про оголошення фізичної особи померлою, -
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Березанського міського суду Київської області з заявою про оголошення фізичної особи померлою, встановивши дату смерті, місце смерті та причину загибелі, яка відбулась під час беспосередньої участі у боойвих діях.
Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 30 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Міністерство оборони України, Баришівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про оголошення фізичної особи померлою, встановивши дату смерті, місцу смерті та причину загибелі, яка відбулась під час беспосередньої участі у боойвих діях залишено без руху.
Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 19 серпня 2025 року заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Міністерство оборони України, Баришівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про оголошення фізичної особи померлою визнано неподаною та повернуто заявнику.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції 28 серпня 2025 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на ухвалу Березанського міського суду Київської області від 19 серпня 2025 року, в якій просила суд скасували ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права.
Зазначає, що на виконання ухвали Березанського міського суду Київської області від 30.07.2025 року про усунення недоліків заяви, вона усунула всі недоліки та подала до суду нову редакцію заяви, в частині уточнення обраного способу захисту прав та інтересів, передбачених вимогами ст.ст. 315-319 ЦПК України, як того вимагав суд у своїй ухвалі.
Вказує на те, що вона як член сім'ї (мати) військовослужбовця, який зник безвісти під час виконання ним обов'язків військової служби, звільнена від сплати судового збору при зверненні з заявою до суду, проте суд першої інстанції на зазначене увагу не звернув.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 жовтня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Березанського міського суду Київської області від 19 серпня 2025 року.
Із розпорядження Київського апеляційного суду від 28 листопада 2025 року вбачається, що рішенням Вищої ради правосуддя від 25 листопада 2025 року звільнено ОСОБА_3 з посади судді Київського апеляційного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
У зв'язку з настанням обставин, які унеможливлюють участь судді-доповідача ОСОБА_3 у розгляді даної судової справи, відповідно до пункту 2.3.43. Положення про автоматизовану систему документообігу суду та підпункту 5.4. пункту 5 Розділу ІІ Засад використання автоматизованої системи документообігу Київського апеляційного суду, на підставі заяви судді-доповідача Слюсар Т.А.призначено повторний автоматизований розподіл цивільної справи.
Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 28 листопада 2025 року визначено склад колегії суддів: суддя-доповідач Кафідова О.В., судді Оніщук М.І., Шебуєва В.А.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ухвалою Березанського міського суду Київської області від 30 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Міністерство оборони України, Баришівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про оголошення фізичної особи померлою залишено без руху. та надано заявнику строк для усунення недоліків десять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Залишаючи заяву без руху суд першої інстанції зазначив, що заявник просить суд: «оголосити померлим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України. Дату смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 . Місцем смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати населений пункт село Павлівка, Волноваський район, Донецької області, Україна. Вважати, що загибель ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в населеному пункті село Павлівка, Волноваський район, Донецької області, Україна, відбулась під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, у складі військової частини НОМЕР_1 ».
При співвіднесенні викладу обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги та змісту прохальної частини заяви не вбачається можливим чітко встановити зміст вимог та спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який заявник просить суд визначити у рішенні, а саме: при викладенні обставин заявник посилається на норми ст. 305 ЦПК України, ст. 46 ЦК України, що регулює питання оголошення фізичної особи померлою , при цьому у прохальній частині заяви йдеться ще й про встановлення фактів, що мають юридичне значення, а саме: «місцем смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати населений пункт село Павлівка, Волноваський район, Донецької області, Україна; вважати, що загибель ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в населеному пункті село Павлівка, Волноваський район, Донецької області, Україна, відбулась під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, у складі військової частини НОМЕР_1 ».
Суд звернув увагу на те, що від визначення змісту вимог та обраного відповідного способу захисту свого права чи інтересу залежить і порядок розгляду такої заяви: ст. 305-309 ЦПК України або ст. 315-316, 318-319 ЦПК України та, відповідно, визначення складу суду для розгляду справи. Зазначене вище свідчить про неналежне виконання вимог п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Відтак, суд першої інстанції прийшов до висновку, що заявнику необхідно усунути недоліки, які має заява, а саме: належним чином викласти зміст вимог з врахуванням обраного способу захисту прав або інтересів, передбачений законом, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який заявник просить суд визначити у рішенні.
Також суд першої інстанції звернув увагу на те, що у разі, якщо ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про оголошення фізичної особи померлою у порядку, визначеному ст. 305-309 ЦПК України, підлягає сплаті судовий збір у розмірі 605,60 грн. та надати оригінал квитанції. У разі звернення ОСОБА_1 до суду в порядку ст. 315-319 ЦПК України щодо встановлення факту смерті особи, про що зазначено в мотивувальній частині заяви, ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору в силу приписів п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України.
На виконання вимог ухвали суду першої інстанції, заявник надала до суду нову редакцію заяви про оголошення фізичної особи померлим та такожвстановити дату смерті, місце смерті та причину загибелі, яка відбулась під час беспосередньої участі у боойвих діях.
Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 19 серпня 2025 року заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Міністерство оборони України, Баришівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про оголошення фізичної особи померлою визнано неподаною та повернуто заявнику.
Визнаючи неподаною заяву ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою суд першої інстанції посилався на те, що у новій редакції заяви про оголошення фізичної особи померлою, яка надійшла до суду на виконання вимог ухвали судді від 30.07.2025 заявниця наполягає, що звернулася до суду саме із заявою про оголошення фізичної особи померлою. Разом з цим жодних квитанцій про сплату судового збору, як було визначено в ухвалі суду від 30.07.2025 надано не було. З огляду на вище викладене суд першої інстанції прийшов до висновку, що заявник ОСОБА_1 станом на 19.08.2025 виявлені судом недоліки не усунула, тому наявні підстави для повернення їй заяви.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають юридичне значення для охорони прав, свобод чи інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Положеннями ст. 318ЦПК України визначені особливості змісту заяви про встановлення факту, що має юридичне значення. Так, у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Частиною 3 ст. 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Отже, вирішуючи питання про прийняття до розгляду заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, суди враховують їх відповідність загальним та спеціальним вимогам, визначених ЦПК України.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст.185ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За змістом частини 3ст.185ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з заявою про оголошення фізичної особи померлою та просила суд оголосити померлим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України. Дату смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 . Місцем смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати населений пункт село Павлівка, Волноваський район, Донецької області, Україна. Вважати, що загибель ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в населеному пункті село Павлівка, Волноваський район, Донецької області, Україна, відбулась під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, у складі військової частини НОМЕР_1 .
На виконання вимог ухвали суду першої інстанції від 30 липня 2025 року заявник надала нову редакцію заяви в якій ОСОБА_1 з посиланням на ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України просила суд оголосити померлим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України. Дату смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 . Місцем смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати населений пункт село Павлівка, Волноваський район, Донецької області, Україна. Вважати, що загибель ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в населеному пункті село Павлівка, Волноваський район, Донецької області, Україна, відбулась під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, у складі військової частини НОМЕР_1 .
Повертаючи заяву ОСОБА_1 суд першої інстанції посилався на те, що звертаючись з заявою про оголошення особи померлою заявник не надала докази сплати судового збору.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України встановлення фактів, що мають юридичне значення, здійснюється в порядку окремого провадження. Особливістю окремого провадження є те, що воно спрямоване на з'ясування необхідних фактів за відсутності правового спору.
Пунктом 8 частини статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
У заяві про встановлення факту повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт (частини перша-друга статті 318 ЦПК України).
Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.
Заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті.
При цьому слід мати на увазі, що встановлення зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті та від оголошення особи померлою.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10 червня 2021 року у справі № 591/1461/19.
Отже, встановлення факту смерті фізичної особи на підставі пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України можливе лише тоді, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, за яких настала смерть, і факт неможливості реєстрації органом державної факту смерті.
Щодо оголошення особи померлою (стаття 46 ЦК України та статті 305-309 ЦПК України)
Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Згідно з частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України (частина четверта статті 46 ЦК України).
Відповідно до змісту статті 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.
Згідно з частиною першою статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою: обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Тому оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.
Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.
З огляду на викладене, виходячи зі змісту положень статей 43, 46 ЦК України, статей 305, 306 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про те, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв'язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України).
Окрім того, як вбачається з прохальної частини заяви, ОСОБА_2 просить суд оголосити померлим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України.
З огляду на вище викладене, колегія суддів вважає правильними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції відносно того, що заявник у визначеній строк не усунула недоліки, а саме звертаючись до суду з заявою про оголошення фізичної особи померлим не сплатила судовий збір.
Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою.
Оскільки, ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Березанського міського суду Київської області від 19 серпня 2025 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена
в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Судді: