Унікальний номер справи № 359/9566/24 Головуючий у суді першої інстанції - Яковлєва Л.В.
Апеляційне провадження № 22-ц/824/16955/2025 Доповідач у суді апеляційної інстанції - НежураВ.А.
11 грудня 2025 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Нежура В.А.,
судді Верланов С.М., Невідома Т.О.,
секретар Цуран С.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Баховським Михайлом Михайловичем на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 вересня 2025 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У вересні 2024 року ТОВ «Бізнес Позика» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 25 вересня 2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір № 460347-КС-002 про надання кредиту, підписаний останньою одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно п. 1 договору ТОВ «Бізнес Позика» зобов'язалося надати позичальнику грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правилами надання споживчих кредитів.
ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за договором кредиту виконало, надавши ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 20 000,00 грн. шляхом перерахування вказаної суми коштів на її банківську картку.
Також, 19 жовтня 2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 460347-КС-002 про надання кредиту. Відповідно до умов додаткової угоди ТОВ «Бізнес Позика» надало ОСОБА_1 додатково кредит в сумі 10 000,00 грн.
29 грудня 2023 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 2 до договору № 460347-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронним повідомленням, підписану у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов додаткової угоди ТОВ «Бізнес позика» надало ОСОБА_1 додатково кредит в сумі 16 000,00 грн.
Проте, відповідачка порушила умови договору щодо повернення кредиту та сплати процентів у встановлені договором строки та порядку, у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість.
Посилаючись на викладене, просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за договором № 460347-КС-002 про надання кредиту від 25 вересня 2023 року у розмірі 129 923,03 грн та судові витрати у розмірі 2422,40 грн.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 вересня 2025 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» суму заборгованості за Договором № 460347-КС-002 від 25 вересня 2023 року в розмірі 129 923,03 грн, що складається з 36 909,83 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 9313,20 - сума прострочених платежів по процентах.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Не погодившись з таким рішенням суду, відповідачка ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом матеріальних норм права, просить скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 вересня 2025 рокута ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач не надав доказів підписання відповідачкою додаткових угод до договору від 25.09.2023 року та отримання коштів на їх підставі.
Зазначає, що суд не врахував здійснені відповідачкою оплати на погашення кредиту.Також позивачем не надано суду обґрунтований розрахунок суми заборгованості яка стягується з відповідача.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача Покрищук А.В. проти задоволення апеляційної скарги заперечив. Вказує, що рішення суду є законним і обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.
У судовому засіданні в апеляційному суді взяв участь представник відповідачки адвокат Баховський М.М., який підтримав апеляційну скаргу, просила задовольнити її з викладених підстав.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. З урахуванням положень частини 2 статті 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Встановлено, що 25 вересня 2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір № 460347-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначений ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», що підтверджується пропозицією щодо укладення договору, самим договором, візуальною формою послідовності дій клієнта, анкетою клієнта та правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика».
Згідно з умовами вказаного договору визначено строк, на який надається кредит - 24 тижнів (п. 2.3), стандартна процентна ставка за кредитом 2,00000000 % в день, фіксована, знижена процентна ставка: 1,14874498 % в день (п. 2.4). Термін дії договору - до 11 березня 2024 року (п. 2.7), орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 51960,00 грн. (п. 2.8), орієнтовна реальна річна процентна ставка 9 127,54 % (п. 2.9) (т.1 а.с. 31-39).
Пунктом 3.2 договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом (надалі проценти за користування кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.
Пунктом 3.2.3 договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.
Вищевказана інформація також передбачена і в паспорті споживчого кредиту (т. 1 а.с. 27-30).
19 жовтня 2023 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 460347-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронним повідомленням, підписану у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов додаткової угоди ТОВ «Бізнес позика» надало ОСОБА_1 додатково кредит в сумі 10 000,00 грн. Також, вказаною угодою передбачено комісію, пов'язана з наданням додаткового кредиту, в сумі 1500,00 грн. Станом на 19 жовтня 2023 року сума неповернутого кредиту становить: 20 000,00 грн., сума нарахованих та не сплачених процентів за користування кредитом становить 2297,50 грн., сума нарахованої та не сплаченої комісії становить 2116,25 грн.
Пунктом 2.2 договору передбачено, що після збільшення суми кредиту, відповідно до цієї додаткової угоди, загальна сума отриманого та неповернутого позичальником кредиту складатиме 30000 грн.; орієнтовна реальна річна процентна ставка 16860,42 %; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту - 70389,42 грн. Також, викладено пункти 2.6., 2.8., 2.9 договору в новій редакції та передбачено, що строк, на який надається кредит становить 24 тижнів, термін дії договору та повернення кредиту - 11 березня 2024 року (т. 1 а.с. 62-64).
Вказана інформація також передбачена і в паспорті споживчого кредиту (т. 1 а.с. 58-61).
29 грудня 2023 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 2 до договору № 460347-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронним повідомленням, підписану у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов додаткової угоди ТОВ «Бізнес позика» надало ОСОБА_1 додатково кредит в сумі 16 000,00 грн. Також, вказаною угодою передбачено комісію, пов'язана з наданням додаткового кредиту, в сумі 2400,00 грн. Станом на 29 грудня 2023 року сума неповернутого кредиту становить: 23510,19 грн.
Пунктом 2.2 договору передбачено, що після збільшення суми кредиту, відповідно до цієї додаткової угоди, загальна сума отриманого та неповернутого позичальником кредиту складатиме 39510,19 грн; орієнтовна реальна річна процентна ставка 6400,81 %; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту - 96400,55 грн. Також, викладено пункти 2.3., 2.6, 2.7, 2.8., 2.9, 2.11 договору в новій редакції та передбачено, що строк, на який надається кредит становить 24 тижнів, термін дії договору та повернення кредиту - 14 червня 2024 року (т. 1 а.с. 74-76).
Вказана інформація також передбачена і в паспорті споживчого кредиту (т. 1 а.с. 70-73).
Згідно з таблицею обчислення загальної вартості кредиту за договором № 460347-КС-002 загальна вартість кредиту становить 96400,55 грн (т. 1 а. с. 75).
Згідно з довідкою щодо укладення кредитного договору виданою директором ТОВ «БізнесПозика» Гайворонською М.М. від 04 квітня 2025 року встановлено, що станом на дату та з дати укладення кредитного договору №460347-KC-002 від 25 вересня 2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та до 04 квітня 2025 року не було інших діючих кредитних договорів укладених між сторонами. ТОВ «Бізнес Позика» не укладає з позичальниками нових Кредитних договорів, якщо у позичальника є діючий незакритий кредит. Якщо у позичальника є діючий незакритий кредит, і він бажає отримати додаткові кредитні кошти у ТОВ «Бізнес Позика», йому пропонують укласти Додаткову угоду до діючого Кредитного договору, на підставі якої йому будуть перераховані додаткові кредитні кошти (т. 2 а.с. 136).
Факт отримання кредитних коштів у визначеній сумі підтверджено випискою по картковому рахунку ОСОБА_1 , відкритому у АТ КБ «Приватбанк», наданою на запит суду.
Також встановлено, що ОСОБА_1 не виконала свої зобов'язання за вказаним договором, у зв'язку з чим ТОВ «Бізнес Позика» порушило перед судом питання про стягнення з неї заборгованості, яка відповідно до наданого ним розрахунку станом на 07 липня 2024 року становить 129923,03 грн., з яких: 36909,83 грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 9313,20 грн. - сума прострочених платежів по процентах; 0,00 грн. - сума прострочених платежів за комісією (т. 1 а.с. 20-25).
Відповідно до положень ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною 1 ст. 1047 ЦК України визначено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно положень статей 1046, 1054 ЦК України право кредитодавця нараховувати перед-бачені договором проценти за користування кредитом, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Такі висновки викладені, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року по справі № 300/438/18.
При цьому питання щодо повернення кредиту, нарахування і сплати процентів за користування кредитом визначаються умовами кредитного договору.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 не виконувала графік погашення заборгованості, що відповідно призвело до збільшення суми нарахованих процентів щодо орієнтовної суми, що зазначена у графіку погашення заборгованості.
Як було зазначено, відповідно до умов договору перший плановий платіж згідно нового графіку погашення заборгованості, визначеного відповідно до додаткової угоди №1, мав бути здійснений 23 жовтня 2023 року.
Тобто, виходячи з положень пунктів 2.4., 3.2.2., 3.2.3 договору, починаючи з восьмого дня прострочення - з 31 жовтня 2023 року нарахування процентів мало здійснюватися ТОВ «Бізнес Позика» за стандартною процентною ставкою - 2,00000000% в день.
Відповідно до наданого ТОВ «Бізнес Позика» розрахунку, проценти за користування кредитом нараховувалися ним по 14 червня 2024 року, тобто, в межах строку кредитування, визначеного договором. Після вказаної дати нарахування відсотків не проводилось (а.с. 20-25).
Як вбачається з наданих суду розрахунків, нараховані ТОВ «Бізнес Позика» проценти у загальній сумі 93013,20 грн включають в себе проценти нараховані за зниженою процентною ставкою 1,14874498 % та проценти нараховані за стандартною процентною ставкою 2,00000000%, що відповідає умовам укладеного сторонами договору.
Доказів належного виконання кредитного зобов'язання відповідачкою на користь позивача матеріали справи не містять.
Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вимоги ТОВ «Бізнес Позика» про стягнення з відповідача заборгованості за договору № 460347-КС-002 про надання кредиту, з урахуванням укладеної 19 жовтня 2023 року додаткової угоди № 1 та укладеної 29 грудня 2023 року додаткової угоди № 2 до вказаного договору, підлягають задоволенню.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що відповідачка не підписувала додаткових угод до кредитного договору, оскільки із наданих позивачем доказів встановлено, що додаткові угоди були підписані ОСОБА_1 у такий же спосіб, як і первісний договір -шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Факт перерахування відповідачці коштів за додатковими угодами підтверджується випискою з її банківського рахунку в АТ КБ «ПриватБанк», який було витребувано судом першої інстанції та долучено до матеріалів справи.
Безпідставним є також твердження апелянта щодо неврахування сплачених ОСОБА_1 коштів при визначенні розміру боргу, оскільки усі оплати по кредиту вказані безпосередньо у розрахунку заборгованості, наданому позивачем. При цьому, слід зауважити, що зміна розміру заборгованості за тілом кредиту (з урахуванням часткового погашення) також була відображена у додаткових угодах, підписаних сторонами.
Отже, доводи апеляційної скарги відповідачки не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки суду першої інстанції, обґрунтовано викладені у мотивувальній частині рішення, та фактично зводяться до її незгоди з висновками суду. При цьому, докази та обставини, на які посилається відповідачка у апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції і при їх дослідженні та встановленні були дотримані норми матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції правильно визначено характер спірних правовідносин, встановлено обсяг прав та обов'язків сторін, застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що склались між сторонами, надано повну, всебічну та об'єктивну оцінку наявним у справі доказам.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, підстави для його скасуванні відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Баховським Михайлом Михайловичем залишити без задоволення.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст складено 18 грудня 2025 року.
Суддя-доповідач В.А. Нежура
Судді С.М. Верланов
Т.О. Невідома