Провадження № 11-кп/803/3807/25 Справа № 209/7423/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
17 грудня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
потерпілого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за №12025046790000171 за апеляційною скаргою прокурора Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_9 на вирок Дніпровського районного суду м. Кам'янського від 29 вересня 2025 року, ухвалений стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, маючого професійно-технічну освіту, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого;
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскаржуваного рішення.
Вироком Дніпровського районного суду м. Кам'янського від 29 вересня 2025 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначено йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки.
Згідно з ч. 2 ст. 59-1 КК України, зобов'язано ОСОБА_7 протягом строку пробаційного нагляду виконувати такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано посаду (роботу).
Цим вироком дії обвинуваченого ОСОБА_7 , кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України, як спричинення умисних легких тілесних ушкоджень.
За встановлених судом обставин та детально викладених у вироку суду 15.09.2025 приблизно о 18:30 годині (більш точний час під час досудового розслідування у кримінальному провадженні не встановлено), ОСОБА_7 , перебував поблизу третього під'їзду будинку АДРЕСА_3 , де у нього виник словесний конфлікт із раніше знайомим ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у ході якого у ОСОБА_7 раптово виник протиправний умисел, спрямований на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій раптово виниклий протиправний умисел, спрямований на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , перебуваючи у вказаний час у зазначеному місці, цілковито усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно, на ґрунті виниклого конфлікту, умисно наніс ОСОБА_8 один удар кулаком правої руки в ліву ділянку голови. Від отриманого удару ОСОБА_8 не втримався на ногах та присів на лавку, а ОСОБА_7 продовжив реалізацію свого протиправного умислу, спрямованого на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , та умисно наніс останньому ще один удар у ліву ділянку голови та один удар у ділянку шиї.
Внаслідок вказаних умисних протиправних дій ОСОБА_7 спричинив потерпілому ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді трьох синців, двох саден, поверхневої рани на голові та синця на шиї, які згідно з висновком судово - медичної експертизи відносяться до легких тілесних ушкоджень, які мають незначні скороминущі наслідки.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду першої інстанції змінити, й вважати ОСОБА_7 засудженим до покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Обгрунтовуючи заявлені вимоги прокурор посилається на те, що суд першої інстанції, всупереч положенням закону України про кримінальну відповідальність, призначив обвинуваченому за ч. 1 ст. 125 КК України покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки, яке санкцією вказаної статті не передбачено, чим фактично вийшов за межі санкції цієї частини статті, внаслідок чого вирок суду підлягає зміні в частині призначеного покарання.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні прокурор підтримала змінену апеляційну скаргу та просила вирок суду змінити в частині призначеного покарання.
Обвинувачений не заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора.
Потерпілий заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Захисник, належним чином повідомлена про час, дату та місце судового засідання, до суду не з'явилася, клопотань про відкладення не подавала, що, з огляду на положення ч. 4 ст. 405 КПК України, не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.
Мотиви суду.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, в цьому кримінальному провадженні суд апеляційної інстанції переглядає вирок в межах апеляційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, за обставин, встановлених органом досудового розслідування і викладених у вироку, які не оспорювалися учасниками судового провадження й на підставі чого судовий розгляд було проведено в порядку, визначеному ст.ст. 381, 382 КПК України, в апеляцій скарзі не оскаржуються й апеляційним судом не переглядається.
Порушень кримінального процесуального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винуватість обвинуваченого та на кваліфікацію його дій, колегією суддів не встановлено.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність в частині призначення покарання, суд вважає їх такими, що заслуговують на увагу, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно змісту ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Цих вимог закону судом першої інстанції дотримано не було.
З оскаржуваного вироку видно, що ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а саме у спричиненні умисних легких тілесних ушкоджень.
Санкцією ч. 1 ст. 125 КК України передбачено покарання у виді карається штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до двохсот годин, або виправних робіт на строк до одного року.
Між тим, суд, всупереч вимогам закону України про кримінальну відповідальність, безпідставно призначив обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки, яке санкцією ч. 1 ст. 125 КК України не передбачено, чим допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Пунктом п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, крім іншого, є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність.
З огляду на те, що суд першої інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, внаслідок чого призначив обвинуваченому покарання виді пробаційного нагляду, яке санкцією ч. 1 ст. 125 КК України, не передбачено та яке є більш суворим ніж інші види покарань, визначені санкцією ч. 1 ст. 125 КК України, колегія суддів убачає підстави для зміни оскаржуваного судового рішення в частині призначеного покарання.
Колегія суддів, зважаючи встановлені судом обставини, які впливають на вид та розмір покарання обвинуваченому, вважає за необхідне визначити ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 125 КК України покарання, у виді штрафу, в межах санкції статті, яке відповідатиме його особі, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення кримінальних правопорушень.
Отже, колегія суддів вважає обгрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора та приходить до висновку про необхідність її задоволення й зміни вироку щодо ОСОБА_7 в частині призначеного покарання.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 420 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_9 - задовольнити.
Вирок Дніпровського районного суду м. Кам'янського від 29 вересня 2025 року, ухвалений стосовно ОСОБА_7 -змінити в частині призначення покарання.
Вважати ОСОБА_7 засудженим за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
В іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4