19 грудня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/7123/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В., розглянув у порядку письмового провадження у м. Кропивницьку адміністративну справу
за позовом заступника керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 02910025; вул. Паркова, 13, смт. Голованівськ, Кіровоградська обл., 26500)
до Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області (28023, вул. Миру, 7а, смт. Пантаївка, Олександрійський район, Кіровоградська обл.; код ЄДРПОУ - 04366749)
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Заступник керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду, в якому просить суд :
- визнати протиправною бездіяльність Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 04366749, юридична адреса: 26334, Кіровоградська обл., Голованівський р-н, селище міського типу Завалля, вул.Соборна, будинок 10) щодо невжиття заходів, спрямованих на набуття права власності на безхазяйне нерухоме майно, а саме: гідротехнічну споруду ставка, яка розташована за межами с. Могильне Заваллівської територіальної громади Голованівського району Кіровоградської області на земельній ділянці з кадастровим номером 3521183600:02:000:7504;
- зобов'язати Заваллівську селищну раду Голованівського району Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 04366749, юридична адреса: 26334, Кіровоградська обл., Голованівський р-н, селище міського типу Завалля, вул. Соборна, будинок 10) вчинити дії, спрямовані на набуття права власності на безхазяйне нерухоме майно, а саме: гідротехнічну споруду ставка, яка розташована за межами с. Могильне Заваллівської територіальної громади Голованівського району Кіровоградської області на земельній ділянці з кадастровим номером 3521183600:02:000:7504.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що під час виконання прокурорських повноважень виявлено, що на території Кетрисанівської сільської територіальної громади перебуває безхазяйна гідротехнічна споруда. Згадана гідроспоруда є безхазяйним майном, проте селищна рада не вчиняє жодних конкретних дій задля реєстрації такого майна як безхазяйного з метою подальшого його оформлення у комунальну власність, чим допущено протиправну бездіяльність.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти заявлених позовних вимог.
Позивач скерував до суду відповідь на відзив, у якій доводи відповідача заперечив та підтримав раніше заявлені позовні вимоги.
Судом вчинені такі процесуальні дії та розглянуті заяви і клопотання сторін у справі:
- ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін;
Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи, додані до них документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
На території Заваллівської селищної ради Голованівського району за межами с. Могильне Заваллівської територіальної громади Голованівського району Кіровоградської області на земельній ділянці з кадастровим номером 3521183600:02:000:7504, загальною площею 13,197 га, знаходиться водний об'єкт - ставок, площею 12,4080 га на якому розташована гідротехнічна споруда площею 0,0650 га.
Згідно договору оренди водного об'єкта від 28.11.2012 у межах об'єкта оренди розміщена гідротехнічна споруда
Воднораз згідно умов договору вказано, що в оренду передається лише земельна ділянка під гідротехнічною спорудою, в той час як п.4 договору вказано що об'єкт оренди не передається разом з гідротехнічною спорудою.
Оскільки відповідачем не вжито заходів, спрямованих на взяття на облік гідротехнічної споруди як безхазяйного нерухомого майна, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з частинами 1, 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).
В даному випадку, підставою представництва в суді інтересів держави є бездіяльність відповідача, яка сприяє порушенню основних засад державної політики у сфері збереження інженерної інфраструктури водних об'єктів та комунальної власності.
У позовній заяві позивач вказує, що відсутність власника гідротехнічної споруди призведе до її руйнування та неможливість виконання нею функції захисту територій від шкідливої дії води, підтоплення територій, житла, майна людей. При цьому, невжиття органом місцевого самоврядування заходів до взяття на облік безхазяйної гідротехнічної споруди сприяє порушенню основних засад державної політики у сфері забезпечення безпеки людей та збереження інженерної інфраструктури водних об'єктів, що у свою чергу є порушенням загальнодержавних інтересів та у відповідності до статті 131-1 Конституції України покладає на прокурора обов'язок представництва в суді.
У постанові від 01.12.2022 у справі №340/5914/21, в якій, зокрема розглядалося питання права прокурора на звернення до суду для захисту інтересів держави у сфері збереження водних об'єктів для загального та спеціального водокористування, а також запобігання виникнення надзвичайних ситуацій, пов'язаних з неналежною експлуатацією гідротехнічної споруди, забезпечення безаварійного пропуску льодоходу, попередження повеней та паводків на водних об'єктах, Верховний Суд зазначив:
"…водні об'єкти є важливою частиною екосистеми та елементом довкілля, що забезпечує існування людей, тваринного і рослинного світу. Для належного використання і охорони водних ресурсів, а також для захисту відповідних територій від шкідливого впливу вод на водних об'єктах усіх форм власності можуть зводитися гідротехнічні споруди; забезпечення безаварійності та безперебійності експлуатації таких споруд є завданням власників або користувачів водних об'єктів, на яких розміщена гідротехнічна споруда.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, погоджуючись з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, зазначила, що за змістом частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.
Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.
Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, зокрема, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Верховний Суд звернув увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
При цьому, як зазначив прокурор, орган, на який покладаються повноваження щодо забезпечення виконання міською радою та її виконавчих органів своїх зобов'язань у спірних правовідносинах, відсутній.
Суд зазначає, що особливістю органів місцевого самоврядування як суб'єктів владних повноважень є те, що кожен з таких суб'єктів, з урахуванням положень Конституції України, є самостійним, автономним та не знаходиться у підпорядкуванні жодного органу.
Позови прокурора до органу місцевого самоврядування, за загальним правилом, подаються з такої підстави, як відсутність суб'єкта, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. У такій категорії справ орган прокуратури повинен лише довести, що оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень завдано шкоду інтересам держави.
Суд вважає необхідним звернути увагу також на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 01.12.2022 у справі №340/5914/21, в якій заступник керівника Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області звернувся до суду в інтересах держави з позовом до Маловисківської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, в якій просив визнати протиправною бездіяльність Маловисківської МР щодо незвернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, а саме - гідротехнічної споруди, що знаходиться в м. Мала Виска Новоукраїнського району Кіровоградської області. У цій постанові Суд зазначив:
« 96. Отже, позови прокурора до органу місцевого самоврядування, за загальним правилом, подаються з такої підстави, як відсутність суб'єкта, до компетенції якого віднесені повноваження щодо здійснення контролю за правомірністю дій та рішень органів місцевого самоврядування. У такій категорії справ прокурор повинен лише довести, що оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень завдано шкоду інтересам держави.
97. При цьому інтереси держави, у тому числі, охоплюють інтереси мешканців територіальної громади, оскільки відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.»
За приписами статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
З огляду на те, що прокурором в адміністративному позові вказано, які саме інтереси держави порушено невжиттям відповідачем заходів щодо незвернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, а саме - гідротехнічної споруди, та враховуючи, що відсутній орган, до компетенції якого належить здійснення нагляду за діяльністю органів місцевого самоврядування, суд вважає, що прокурором доведено підстави для захисту інтересів держави у суді.
Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, відповідно до частини 3 статті 16 Закону №280/97-ВР, є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Частиною 5 статті 16 Закону №280/97-ВР передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини (частина 1 статті 60 Закону №280/97-ВР).
Згідно підпункту 1 пункту «а» статті 29 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження: управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.
Повноваження в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку сільських, селищних, міських рад регламентуються статтею 30 Закону №280/97-ВР, згідно якої до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: а) власні (самоврядні) повноваження, зокрема: здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян; б) делеговані повноваження: облік відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.
Відповідно до частини 2 статті 60 Закону №280/97-ВР підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України від 18.09.2012 №5293-VI «Про аквакультуру» гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди) - гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми - об'єкти нерухомого майна державної власності (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірно-осушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.
Статтею 12 Закону України "Про аквакультуру" передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських, Київської і Севастопольської міських, районних, обласних рад у сфері аквакультури належать:
надання в користування на умовах оренди частини рибогосподарського водного об'єкта, рибогосподарської технологічної водойми для цілей аквакультури відповідно до повноважень щодо розпорядження землями, встановлених Земельним кодексом України;
здійснення інших повноважень відповідно до закону.
Таким чином, органу місцевого самоврядування чинним законодавством України надані повноваження щодо ведення обліку гідротехнічних споруд, здійснення контролю за їх використанням.
За частиною 1 статті 182 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV (далі - ЦК України) право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
До таких речей належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення - житлові будинки, будівлі, споруди тощо (ч.1 ст.181 ЦК України).
Поняття безхазяйного майна визначене статтею 335 ЦК України, відповідно до якої безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.
Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих медіа.
Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.
Особливості набуття організацією водокористувачів права власності на безхазяйні об'єкти меліоративних систем визначаються законом.
Особливості набуття права власності на безхазяйні гідротехнічні споруди для цілей аквакультури визначаються законом.
Частиною 5 статті 14-1 Закону України «Про аквакультуру» встановлено, що для цілей цієї статті під безхазяйними гідротехнічними спорудами для цілей аквакультури розуміються гідротехнічні споруди для цілей аквакультури, власник яких відсутній або його неможливо встановити на підставі даних, документів та/або інформації з відповідних державних реєстрів.
Так, Закон України від 01.07.2004 №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон №1952-IV) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
Статтею 2 вказаного Закону встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону №1952-IV, у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.
Згідно із Класифікатором будівель і споруд НК 018:2023, затвердженим наказом Міністерства економіки України 16.05.2023 №3573 (далі - НК 018:2023) споруди - структури, пов'язані із землею, які створені з будівельних матеріалів і комплектуючих та/або для яких виконуються будівельні роботи.
Також, Національний стандарт №2 Оцінка нерухомого майна, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 №1442, містить положення про те, що споруди - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій (дамби, тонелі, естакади, мости тощо).
Термін гідротехнічні споруди вживається у Додатку А до ДБН В.2.4-3:2010 Гідротехнічні, енергетичні та меліоративні системи і споруди, підземні гірничі виробки. Гідротехнічні споруди. Основні положення (далі - ДБН В.2.4-3:2010) це споруди, що підпадають під вплив водного середовища, призначені для використання і охорони водних ресурсів, а також для захисту від шкідливого впливу вод. Переміщення такої споруди призводить до втрати її призначення.
Відповідно до п. 1.3 Правил безпеки при експлуатації каналів, трубопроводів, інших гідротехнічних споруд у водогосподарських системах, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 03.04.2012 р. №661 (в подальшому Правила №661), гідротехнічна споруда - інженерна споруда, призначена для керування водним режимом, використовування водних ресурсів або для запобігання шкідливій дії вод.
Частиною 1 статті 5 Закону №1952-IV визначається необхідність державної реєстрації споруд, а також їх окремих частин.
Виключенням є споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, перелічені у частині 4 статті 5 Закону №1952-IV, зокрема магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв'язку, залізничні колії, крім меліоративних мереж, складових частин меліоративної мережі.
Гідротехнічна споруда не є частиною чи приналежністю головної речі, не включена до переліку споруд, передбачених частиною 4 статті 5 Закону №1952-IV.
Таким чином, гідротехнічна споруда належить до нерухомого майна, щодо якого має проводитися державна реєстрація прав.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду від 05.03.2024 у справі №300/3657/22, від 21.06.2024 у справі №420/19870/21.
В розумінні пункту 3 частини 1 статті 2 Закону №1952-IV орган місцевого самоврядування є заявником реєстрації речових прав у разі взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
Частиною 14 статті 18 Закону №1952-IV передбачено, що взяття на облік безхазяйного нерухомого майна проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно пунктів 82, 84, 85 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна здійснюється за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку з урахуванням особливостей, визначених пунктами 83-88 цього Порядку. За результатом розгляду заяви державний реєстратор приймає рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або рішення щодо відмови у взятті на такий облік. Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вносить до спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості.
Тобто, до відання сільських, селищних, міських рад відноситься, в тому числі, вчинення дій, спрямованих на реєстрацію та взяття на облік безхазяйного майна, розташованого на території відповідної громади.
Так, законодавством визначена поетапна процедура передання у комунальну власність безхазяйного нерухомого майна, яка включає в себе звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, з заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, а після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, звернення органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, до суду за переданням нерухомого майна за рішенням суду у комунальну власність.
Судом встановлено, що на території Заваллівської селищної ради Голованівського району за межами с. Могильне Заваллівської територіальної громади Голованівського району Кіровоградської області на земельній ділянці з кадастровим номером 3521183600:02:000:7504, загальною площею 13,197 га, знаходиться водний об'єкт - ставок, площею 12,4080 га на якому розташована гідротехнічна споруда площею 0,0650 га.
Відповідно до листа від 24.10.2024 Регіонального офісу водних ресурсів у Кіровоградській області Державного агентства водних ресурсів України на запит Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області згідно інформації Заваллівської селищної ради наданої листом від 09.10.2023p. №1457/03-15 гідротехнічна споруда водного об'єкта розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 3521183600:02:000:7504 є безхазяйна.
Розглядаючи адміністративну справу щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. (ч. 2 ст. 2 КАС України)
Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи чи не є суттєвими. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст.71 КАС України).
Суд також зауважує, що протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Судом встановлено, що відповідач не здійснив юридично значимих дій щодо визнання гідротехнічної споруди безхазяйним майном шляхом звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття нерухомого майна як безхазяйного, а отже допустив протиправну бездіяльність.
Таким чином, в порушення вимог частини 2 статті 19 Конституції України, відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Станом на час розгляду справи, доказів вжиття заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку відповідач до суду не надав.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позиція позивача є обґрунтованою, а тому позові в цій частині підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки, позивач не поніс судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для розподілу судових витрат на підставі вказаної норми відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 72-77, 139, 241 - 246, 255 КАС України, суд
Адміністративний позов заступника керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 02910025; вул. Паркова, 13, смт. Голованівськ, Кіровоградська обл., 26500) до Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області (28023, вул. Миру, 7а, смт. Пантаївка, Олександрійський район, Кіровоградська обл.; код ЄДРПОУ - 04366749) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 04366749, юридична адреса: 26334, Кіровоградська обл., Голованівський р-н, селище міського типу Завалля, вул.Соборна, будинок 10) щодо невжиття заходів, спрямованих на набуття права власності на безхазяйне нерухоме майно, а саме: гідротехнічну споруду ставка, яка розташована за межами с. Могильне Заваллівської територіальної громади Голованівського району Кіровоградської області на земельній ділянці з кадастровим номером 3521183600:02:000:7504.
Зобов'язати Заваллівську селищну раду Голованівського району Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 04366749, юридична адреса: 26334, Кіровоградська обл., Голованівський р-н, селище міського типу Завалля, вул. Соборна, будинок 10) вчинити дії, спрямовані на набуття права власності на безхазяйне нерухоме майно, а саме: гідротехнічну споруду ставка, яка розташована за межами с. Могильне Заваллівської територіальної громади Голованівського району Кіровоградської області на земельній ділянці з кадастровим номером 3521183600:02:000:7504.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду в 30-денний строк з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК