Єдиний унікальний номер 341/1368/25
Номер провадження 2/341/773/25
18 грудня 2025 року м. Галич
Галицький районний суд Івано - Франківської області
в складі головуючого судді Островської Н. І.,
за участю секретаря Гомерди Г. М.,
розглянувши увідкритому судовому засіданні в залі суду в місті Галичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення боргу за кредитним договором,
Представник позивача Пархомчук С. В. звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у сумі 6330,0 гривень, судових витрат та витрат на правничу допомогу.
В обґрунтування позову зазначено, що 07.09.2021 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу № 1-07092021, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників в тому числі право вимоги за кредитним договором 1555894 від 10.02.2021 укладеним із відповідачем.
07.09.2021 ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП», як новий кредитор, відповідно до умов договору відступлення права вимоги № 2-07/09/2021 відступив право вимоги за кредитним договором № 1555894 від 10.02.2021 до ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» у зв'язку з чим останній набув права грошової вимоги до відповідача.
10.02.2021 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1555894 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису, який був відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) та надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися. Згідно умов кредитного договору, Товариство надає Клієнту грошові кошти в гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою, передбачені Договором на наступних умовах: Сума виданого кредиту: 2000,0 гривень Дата надання кредиту: 10.02.2021. Строк кредиту: 30 днів. Валюта кредиту: UAH. Цільове призначення - на споживчі потреби. Стандартна процентна ставка 1,9 % в день. На підтвердження видачі кредитних коштів, позивач надав інформаційну довідку відповідно до якої10.02.2021 на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 2000,0 грн за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , що в свою чергу явлється доказом видачі коштів.
Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором станом на 12.06.2025 загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 6330,0 грн, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 2000,0 грн; -прострочена заборгованість за процентами в розмірі 4330,0 грн.
Також зазначено, що орієнтовний розрахунок судових витрат ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» у зв'язку з невиконанням своїх фінансових зобов'язань відповідачем в рамках кредитного договору становить 12922,40 грн, в тому числі 10500,00 грн витрати на професійну правничу допомогу та 2422,40 грн сплачений судовий збір за подачу до суду позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості.
Просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 6330,0 грн; -сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 10500,0 грн.
У судове засідання представник позивача не з'явився, в позові зазначив щодо розгляду справи за його відсутності. Позов підтримав у повному обсязі та ухвалення рішення на підставі наявних у справі доказів, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явився по невідомій суду причині, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином. Поштове повідомлення повернулось з відміткою, що адресат відсутній за указаною адресою.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у справі даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Ухвалою суду від 25.08.2025 відкрито спрощене позовне провадження по даній справі з викликом сторін.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлено, що 07.09.2021 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1555894 про надання коштів на умовах споживчого кредиту в електронному вигляді та підписаного за допомогою електронного підпису, який був відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) та надісланий на номер мобільного телефону відповідача (а. с. 10-14), що підтверджується копією рафіку платежів (а. с. 15).
Відповідно до копії Довідки про ідентифікацію ОСОБА_1 , 10.02.2021 підписано Акцепт (договір) із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором: А609, номер телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор: 380976068286.
Згідно з копією Виписки з особового рахунку за кредитним договором № 1555894 від 10.02.2021, внаслідок невиконання відповідачем обов'язків, передбачених вказаним Договором станом на 12.06.2025 виникла заборгованість в розмірі 6330,0 грн, яка складається з: 2000,0 грн- заборгованість за сумою кредиту; 4330,0 грн заборгованість за процентами, станом на 12.06.2025 вказана заборгованість не погашена (а. с. 17).
Відповідно до копії Договору відступлення права вимоги № 2-07/09/2021 від 07.09.2021у, між ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» укладено вказаний Договір, відповідно до умов якого: Кредитор відступає за плату Новому кредитору належні йому Права Вимоги за Кредитним договором, а Новий кредитор заміняє Кредитора як сторону - кредитора у Кредитному договорі, та приймає на себе всі його права та обов?язки за Кредитним договором. Новий кредитор сплачує Кредитору вартість Прав вимоги, що відступаються (відчужуються), в порядку та на умовах, передбачених Договором (а.с. 28-31).
Згідно з копією Договору факторингу № 1-07092021 від 07.09.2021, між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» укладено вказаний Договір, відповідно до умов якого: первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників в тому числі право вимоги за кредитним договором № 1555894 від 10.02.2021 укладеним з ОСОБА_1 (а. с. 24-27).
Відповідно до копії повідомлення № 2643_250702151050 від 02.07.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» укладено договір на переказ коштів ФК-19/03/21 від 12.03.2019, за умовами якого 10.02.2021 о 18:46:12 успішно перераховано кошти в розмірі 2000,0 грн на платіжну картку ОСОБА_1 , номер платіжної картки: НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua 80089200 (а. с. 32).
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Частиною четвертою статті 263 ЦПК України, встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 512 ЦК України передбачено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема внаслідок відступлення права вимоги.
Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату ( у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої (боржника).
Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникнев майбутньому(майбутнявимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
Відповідно до ст.1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтому договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.
За частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу.
За частиною ж другою цієї статті якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому на підставістатті 1048 цього Кодексу.
Водночас за змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Плата за прострочення виконання грошового зобов'язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тобто, законодавство встановлює наслідки як надання можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу в межах дії договору, так і наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх, тому підстави для застосування аналогії закону відсутні.
Закон України «Про електронні довірчі послуги» (надалі Закон) визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов'язки суб'єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.
Електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис.
Закон України «Про електронну комерцію» - визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Відповідно до ч. 1 ст.11 Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст.12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторона посилаються як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони підтверджуються, доходить висновку, що позов слід задовольнити.
Враховуючи, що відповідач за договором кредиту не виконує взяті на себе зобов'язання за виконання умов кредитного договору, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2422, 40 грн.
Так, положеннями ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4).
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 8 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надані: договір № 09/07/2025 від 09.07.2025, копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, платіжну інструкцію від 15.09.2025.
Вирішуючи питання про стягнення витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, суд враховує постанову ОП КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, за змістом якої у розумінні положень частини п'ятої статті 141 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну допомогу, що підлягають розподілу, є можливим лише на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт.
Отже суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, за відсутності клопотання іншої сторони, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
На підставі наведеного та ст. ст. 207, 625, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, ст. 1077, керуючись ст.ст. ст.ст. 12, 81, 247, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (юридична адреса: м. Київ, вул. Саперне Поле, буд.12, інше, нежитлове приміщення 1008, ЄДРПОУ: 44002941) заборгованість за Кредитним договором № 1555894 від 10.02.2021, в сумі 6330,0 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн, та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10500,0 грн.
Копію рішення направити сторонам.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня ухвалення рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст. 358 цього Кодексу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.
СуддяНаталя ОСТРОВСЬКА