печерський районний суд міста києва
Справа № 757/32583/25-к
16 вересня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12021100100001994, -
На розгляд слідчого судді надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.01.2023 у справі № 757/1402/23-к в межах кримінального провадження № 12021100100001994 від 25.05.2021, а саме на грошові кошти у сумі 12 660 (дванадцять тисяч шістсот шістдесят) доларів США та 1 100 (одна тисяча сто) Євро, що були вилучені 10.01.2023 року під час проведення обшуку, на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 12.12.2022 у справі № 757/35876/22-к, за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи клопотання, заявник вказує, що ГСУ НП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021100100001994 від 25.05.2021 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206-2, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 190 КК України. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.01.2023 у справі № 757/1402/23-к за клопотанням прокурора у кримінальному провадженні накладено арешт на грошові кошти у сумі 12 660 (дванадцять тисяч шістсот шістдесят) доларів США та 1 100 (одна тисяча сто) Євро, що були вилучені 10.01.2023 року під час проведення обшуку, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.12.2022 року у справі № 757/35876/22-к, за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
На думку ОСОБА_3 , на даний час відпала потреба в подальшому застосуванні арешту майна та такий арешт накладено необґрунтовано. Зазначає, що при вирішенні питання про накладення арешту слідчим суддею не враховано відсутність правової підстави для арешту майна та неможливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, оскільки предметом кримінального правопорушення є безготівкові кошти в національній валюті України, а не грошові кошти в іноземній валюті. Прокурором в клопотанні про арешт майна не вказано жодної обставини та не надано будь-яких доказів, які б свідчили, що вилучені грошові кошти були предметом кримінального правопорушення або ж були здобуті кримінально протиправним шляхом. Також постанова про визнання майна речовими доказами носить формальний характер та не містить достатнього обґрунтування якому чи яким із критеріїв ч. 1 ст. 98 КПК України відповідає вилучене у ОСОБА_3 майно. Також власник майна вказує, що він не має статусу підозрюваного чи обвинуваченого в межах вищезазначеного кримінального провадження. З дати постановлення ухвали про накладення арешту на майно по теперішній час пройшло понад 2,5 роки, проте, органом досудового розслідування не здобуто достатніх та належних даних для висновку про наявність підстав, які б виправдали тривале тримання належного ОСОБА_3 майна під арештом.
Підсумовуючи клопотання, власник майна просить скасувати арешт на грошові кошти в іноземній валюті.
Власником майна подано заяву про розгляд клопотання без його участі, вимоги клопотання підтримує в повному обсязі.
Прокурор, слідчий у судове засідання не з'явилися, будучи повідомленими про місце, дату та час розгляду клопотання у спосіб, що відповідає вимогам ст. 135 КК України. Водночас, прокурором у кримінальному провадженні № 12021100100001994 від 25.05.2021 ОСОБА_4 подано до суду заяву, в якій останнім зазначено, що на теперішній час відсутні обставини, які можуть свідчити про необґрунтованість накладеного арешту або ж, що в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба. З огляду на вказане, прокурор просить відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_3 та не заперечує проти розгляду клопотання без участі прокурора за наявними матеріалами.
З урахуванням принципу диспозитивності кримінального провадження, слідчим суддею визнано можливим розглянути клопотання у відсутність осіб, які не з'явились.
Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, долучені документи прокурором, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З огляду на наведену норму закону в даному випадку обов'язок доказування того, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, покладено на особу, що звернулась із клопотанням про скасування арешту.
Так, ГСУ НП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021100100001994 від 25.05.2021 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206-2, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 190 КК України.
В межах вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.01.2023 у справі № 757/1402/23-к накладено арешт на грошові кошти у сумі 12 660 (дванадцять тисяч шістсот шістдесят) доларів США та 1 100 (одна тисяча сто) Євро, що були вилучені 10.01.2023 року під час проведення обшуку, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.12.2022 року у провадженні № 757/35876/22-к, за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
При прийнятті рішення про накладення арешту слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту, оскільки в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що грошові кошти відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, є предметом кримінального правопорушення, могли зберегти на собі сліди злочину та може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів.
Водночас у клопотанні про скасування арешту майна жодним чином не спростовано тих висновків, до яких дійшов слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва при постановленні ухвали про накладення арешту від 16.01.2023.
Щодо твердження заявника про те, що він не є підозрюваними, обвинуваченими у кримінальному провадженні № 12021100100001994 від 25.05.2021, то слід зазначити наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Правові підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів визначені частиною третьою ст. 170 КПК України, згідно з якою арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, арешт майна, накладений у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті є формою забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов'язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов'язується з особою, підозрюваною чи обвинуваченою у вчиненні кримінального правопорушення.
Також, з матеріалів вбачається, що предметом досудового розслідування є, зокрема, заволодіння грошовими коштами шахрайським шляхом з подальшим переведенням таких грошових коштів у готівку.
Отже, предметом досудового розслідування вказаного кримінального провадження, є в тому числі майно, на котре накладено арешт, що свідчить про безпідставність доводів заявника в цій частині.
Слідчий суддя звертає увагу, що досудове розслідування у вказаному провадженні триває та з метою недопущення можливості приховування, зникнення, втрати, використання чи відчуження означеного майна існує необхідність у подальшому застосуванні вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.
Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту майна в сукупності з вищенаведеними обставинами, слідчий суддя приходить до висновку, що означені доводи не вказують на необґрунтованість арешту, накладеного на належне ОСОБА_3 майно, та не доводять, що в застосуванні арешту відпала потреба, а відтак не знаходить підстав для задоволення клопотання.
Керуючись ст. ст. 170-174, 309, 372, 376, 392 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1