печерський районний суд міста києва
Справа № 757/47933/25-к
05 листопада 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42014110200000022, -
На розгляд слідчого судді надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.04.2025 у справі № 757/19867/25-к в межах кримінального провадження № 42014110200000022 від 26.06.2014, а саме на земельні ділянки з наступними кадастровими номерами із забороною:
-3222487200:04:007:5020, площею 0,2448 га, зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 );
-3222487200:04:007:5123, площею 0,1133 га, зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 );
-3222487200:04:007:5125, площею 0,0137 га, зареєстрована на праві спільної часткової власності за ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_3 ), розмір частки та за ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ), розмір частки , в частині, належній ОСОБА_5 .
Обґрунтовуючи клопотання, представник власників майна зазначає, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014110200000022 від 26.06.2014 за ознаками вчиненням кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 25.09.2008 службові особи Національного аграрного університету під час засідання вченої ради в порушення ч. 1, 2 ст. 150 ЗК України проголосували про надання згоди на вилучення 12 гектарів лісовкритих земель Боярської лісодослідної станції, внаслідок чого вказані землі перейшли до земель комунальної форми власності Хотівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області. 09.02.2010 Головою Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області ОСОБА_8 , на порушення ст. 150 Земельного Кодексу України, перевищуючи свої повноваження, видано Розпорядження № 660 «Про припинення права постійного користування частиною земельної ділянки ДП «Боярська ЛДС» Національного університету біоресурсів і природокористування України та передачі її до земель запасу Хотівської сільської ради Києво-Святошинського району». В подальшому Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області прийнято рішення про передачу вказаних земельних ділянок у власність фізичним особам на підставі ст. 121 Земельного кодексу України.
Заявник вказує, що арешт на земельні ділянки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 накладений необґрунтовано та на даний час в його застосуванні відпала потреба. На даний час в кримінальному провадженні відсутні відомості щодо повідомлення певним особам про підозру. Із згадуваних в ухвалі посадових осіб Національного аграрного університету та Києво-Святошинської РДА, вбачається, що особи, які приймали рішення про відмову від користування землею та передачі земельних ділянок у власність фізичним особів - відомі. Проте ОСОБА_9 ніякого відношення до таких посадових осіб немає. Останній придбав земельну ділянку відповідно до чинного законодавства. Земельна ділянка не може бути речовим доказом у розумінні КПК, так як речовими доказами у даному кримінальному провадженні за кваліфікацією ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України можуть бути документи, на підставі яких відбулась зміна власника (користувача) такої земельної ділянки. Відсутні будь-які докази щодо відповідності земельних ділянок ознакам, передбаченим ст. 98 КПК України. Також адвокат ОСОБА_3 звернув увагу на те, що кримінальне провадження № 42014110200000022 від 26.06.2014 підлягає закриттю на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, а отже, необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна відсутня. Наголошує, що обставини набуття у власність земельних ділянок характеризують ОСОБА_5 та ОСОБА_6 як добросовісних набувачів майна та відсутні будь-які підстави сумніватися в правомірності набуття ними права власності на землю та будинок, який знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 3222487200:04:007:5123. Крім того, з моменту реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності першого набувача на нерухоме майно, передане такому набувачеві з державної власності у приватну власність, незалежно від виду такого майна, минуло більше десяти років, земельні ділянки з кадастровими номерами 3222487200:04:007:5020, 3222487200:04:007:5123 та 3222487200:04:007:5125 не можуть бути витребувані з власності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав викладені у клопотанні доводи, а також надав додаткові пояснення. Представник власників майна вказав, що розгляд клопотання про накладення арешту відбувся без участі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Останні є добросовісними набувачами земельних ділянок та набули їх у власність відповідно до договорів купівлі-продажу у 2015-2016 роках. Власники майна не мають жодного відношення до обставин кримінального правопорушення. Також адвокат звернув увагу на тривалість досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, оскільки з часу внесення відомостей до ЄРДР пройшло понад 11 років та, відповідно, сплив строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Заявник вказав, що ці обставини були предметом розгляду слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва за клопотанням про скасування арешту майна іншої особи у даному кримінальному провадженні. Крім того, на земельну ділянку з кадастровим номером 3222487200:04:007:5020 раніше вже накладався арешт, однак 26.10.2020 такий арешт був скасований. Цивільні спори стосовно права власності на земельні ділянки вирішені на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Також земельні ділянки, на які накладено арешт, не підлягають спеціальній конфіскації та згідно ч. 3 ст. 388 ЦК України вже не можуть бути витребувані на користь держави.
Підсумовуючи, представник власників майна адвокат ОСОБА_3 вказав, що накладений арешт перешкоджає реалізації ОСОБА_5 та ОСОБА_6 права вільного володіння майном. Зокрема, останні звертались до банківських установ з метою отримання кредитів, однак їй було відмовлено у зв?язку з обтяженням майна.
Адвокат ОСОБА_3 просив задовольнити клопотання в повному обсязі з огляду на відсутність потреби в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження.
На адресу суду надійшли письмові заперечення слідчого ОСОБА_4 щодо задоволення клопотання представника власників майна. Слідчий зазначає, що ГСУ НП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014110200000022 від 26.06.2014 за ознаками вчиненням кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України. 26.03.2025 прокурором ОГП винесено постанову про об?єднання матеріалів вказаного провадження з № 12022000000000593 від 01.07.2022. Відповідно до матеріалів встановлено, що 25.09.2006 службові особи Національного аграрного університету під час засідання вченої ради, порушуючи ч. 1, 2 ст. 150 ЗК України, проголосували про надання згоди на вилучення 12 га лісовкритих земель Боярської лісодослідної станції, яка являється відокремленим підрозділом цього навчального закладу, після чого вказані землі перейшли до земель комунальної форми власності Хотівської сільської ради. Вчена рада Національного аграрного університету прийняла таке рішення на запит голови Києво-Святошинської РДА. 09.02.2010 головою Києво-Святошинської РДА ОСОБА_8 , перевищуючи свої повноваження, на порушеннч ст. 150 ЗК України, видано Розпорядження № 660 «Про припинення права постійного користування частиною земельної ділянки ДП «Боярська ЛДС» Національного університету біоресурсів і природокористування України та передачі її до земель запасу Хотівської сільської ради Києво-Святошинського району». Крім того, встановлено, що протокол засідання вченої ради Національного аграрного університету від 25.09.2008 підписали колишній Ректор Національного аграрного університету - голова вченої ради ОСОБА_10 , вчений секретар Національного аграрного університету - ОСОБА_11 , (була доповідачем на засіданні вченої ради про можливість надання згоди Національним аграрним університетом на припинення права постійного користування земельною ділянкою ВП «Боярська ЛДС» площею 12 гектарів в межах Хотівської сільської ради) та проректор з навчально-виробничої діяльності і розвитку НДГ- голова комісії із земельних питань Національного аграрного університету ОСОБА_12 . У подальшому Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області прийнято рішення про передачу вказаних земельних ділянок у власність фізичним особам на підставі ст. 121 Земельного кодексу України після чого відповідним площам були присвоєні кадастрові номери. Крім того, встановлено, інший факт незаконного вилучення земельних ділянок державної форми власності площею 29 гектарів, що перебували у постійному користуванні Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Боярська лісова-дослідна станція». Земельні ділянки, які незаконно вилучені з державної форми власності та на які зареєстровано право приватної власності, перебувають у постійному користуванні ВП НУБіП «Боярська ЛДС», що входить до складу Університету на підставі державних актів на право постійного користування землею серія ІІ-КВ № 002654 від 25.06.2003 та ІІ-КВ № 002648 від 25.06.2003. Університет згоди на вилучення земель не надавав, добровільної відмови від права постійного користування щодо вищенаведених земельних ділянок не здійснював. Також, встановлено, що Розпорядженнями а саме:
-03.12.2010 Розпорядженням № 4961 Києво-Святошинської РДА Київської області передано у власність земельні ділянки 21 (двадцяти одному) громадянину для ведення індивідуального садівництва по 0.12 га;
-18.09.2012 Розпорядженням № 2231 Києво-Святошинської РДА Київської області передано у власність земельні ділянки для ведення індивідуального садівництва 3 (трьом) громадянам по 2.00 га, 0.900 га, 0.900 га;
-18.09.2012 Розпорядження № 2232 Києво-Святошинської РДА Київської області передано у власність 5 (п'ять) земельних ділянок для ведення індивідуального садівництва одному громадянину по 0.2000 га;
-12.08.2011 Розпорядження № 1997 Києво-Святошинської РДА Київської області передано у власність земельну ділянку 1(одному) громадянину для ведення індивідуального садівництва 0.1150 га;
-01.11.2011 Розпорядження № 2654 Києво-Святошинської РДА Київської області передано у власність земельну ділянку 1(одному) громадянину для ведення індивідуального садівництва 0.0450 га.
Таким чином, у порушення норм законодавства землі державної форми власності лісогосподарського призначення були без будь-яких правових підстав передані у приватну власність. Всі вищенаведені реєстраційні дії були здійснені всупереч тому, що земельні ділянки згідно державних актів на право постійного користування землею серія ІІ-КВ № 002654 від 25.06.2003 та ІІ-КВ № 002648 від 25.06.2003 перебувають у користуванні Національного університету біоресурсів і природокористування України (НУБіП) на території Феодосіївської сільської територіальної громади Обухівського району Київської області та надані для ведення лісового господарства. Станом на 2023 рік, вказані земельні ділянки поділені, об'єднані внаслідок чого, їхня кількість в тричі збільшена. Особи, які задіяні в схемі незаконного виділення цих ділянок із власності НУБІП та подальшої передачі в приватну власність постійно змінюють кадастрові номери, перепродують земельні ділянки, що унеможливлює їх повернення законному володільцю, а саме: Національному університету біоресурсів і природокористування України. В результаті виділення та поділу цих земельних ділянок утворилися кадастрові номери, серед яких 3222487200:04:007:5020, 3222487200:04:007:5123 та 3222487200:04:007:5125. Згідно з висновком експертів від 13.10.2017 № 17462/17-41 за результатами проведення судової експертизи з питань землеустрою та оціночно-земельної експертизи ринкова вартість земельних ділянок ВП НУБіП «Боярська ЛДС» Боярського лісництва, кварталу 150 виділу 25 та кварталу 151 виділів 35, 36, 37, 38, 43 (загальною площею 12 га) станом на 09.02.2010 визначено у сумі 26 757 000,00 грн. Зміною основного призначення частини земельної ділянки площею 12 га не відповідає вимогам земельного законодавства та інших нормативних документів з питань землеустрою та землекористування, чинних на 09.02.2010. Слідчий наголошує, що 30.10.2023 винесено постанову про визнання земельних ділянок речовими доказами.
Враховуючи викладене, слідчий просив повністю відмовити в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 .
В судовому засіданні слідчий ОСОБА_4 також вказав, що в межах кримінального провадження проведено комплексну земельно-технічну та землевпорядну експертизу, якою підтверджено порушення вимог земельного законодавства в частині порушення процедури передачі цих земельних ділянок. Орган досудового розслідування вбачає за необхідне зберегти арешт вказаних земельних ділянок.
Заслухавши позиції, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, додаткові пояснення представника власника майна, а також заперечення слідчого, слідчий суддя надходить наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З огляду на наведену норму закону в даному випадку обов'язок доказування того, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, покладено на особу, що звернулась із клопотанням про скасування арешту.
Головним слідчим управлінням Національної поліції України, за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014110200000022 від 26.06.2014 за ознаками вчиненням кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлюються обставини щодо незаконного вилучення 12 га лісовкритих земель з державної власності та передачі таких земель у приватну власність.
В межах вказаного кримінального провадження ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.04.2025 у справі № 757/19867/25-к накладено арешт на ряд земельних ділянок, зокрема з кадастровими номерами:
-3222487200:04:007:5020, площею 0,2448 га, зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 );
-3222487200:04:007:5123, площею 0,1133 га, зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 );
-3222487200:04:007:5125, площею 0,0137 га, зареєстрована на праві спільної часткової власності за ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_3 ), розмір частки та за ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ), розмір частки , в частині, належній ОСОБА_5 .
При прийнятті рішення про накладення арешту слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на земельні ділянки, оскільки є достатні підстави вважати, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, набуте кримінально протиправним шляхом, визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів.
Водночас у клопотанні про скасування арешту майна жодним чином не спростовано тих висновків, до яких дійшов слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва при постановленні ухвали про накладення арешту від 30.04.2025.
У своєму клопотанні адвокат ОСОБА_3 посилається на те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є законними власниками земельних ділянок відповідно до договорів купівлі-продажу.
Натомість, належність арештованого майна вже була предметом оцінки слідчого судді при вирішенні питання про арешт майна 30.04.2025.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 170 КПК у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (арешт з метою забезпечення збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Абз. 2 ч. 10 ст. 170 КПК України визначено, що не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Поряд з тим, зі змісту ухвали вбачається, що предметом досудового розслідування є незаконне вилучення земель державної власності лісогосподарського призначення з постійного користування ВП «Боярська ЛДС» площею 12 гектарів та 29 га. В результаті такого вилучення і утворились земельні ділянки з кадастровими номерами 3222487200:04:007:5020, 3222487200:04:007:5123 та 3222487200:04:007:5125.
Отже, предметом досудового розслідування вказаного кримінального провадження, є в тому числі нерухоме майно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , на яке накладено арешт.
Слідчий суддя звертає увагу, що досудове розслідування у вказаному провадженні триває та з метою недопущення можливості приховування, зникнення, втрати, використання чи відчуження означеного майна існує необхідність у подальшому застосуванні вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.
Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту майна в сукупності з вищенаведеними обставинами, слідчий суддя приходить до висновку, що означені доводи не вказують на необґрунтованість арешту, накладеного на належне ОСОБА_5 та ОСОБА_6 майно, та не доводять, що в застосуванні арешту відпала потреба, а відтак не знаходить підстав для задоволення клопотання.
Керуючись ст. ст. 170-174, 309, 372, 376, 392 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1