Справа № 539/5689/25
Провадження № 2-о/539/151/2025
19 грудня 2025 року м.Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Просіної Я.В.,
за участю секретаря судового засідання Левченко А.Ю.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника адвоката Кузьмич Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Лубни в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, заінтересована особа - Територіальна громада в особі Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області,
установив:
05 листопада 2025 року представник заявника ОСОБА_2 звернулася до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. В заяві просить встановити факт проживання ОСОБА_1 із спадкодавцем його матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування заяви зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Лубни Лубенського району Полтавської області померла мати заявника ОСОБА_3 . Останнім місцем реєстрації проживання ОСОБА_3 було АДРЕСА_1 . На момент смерті разом з померлою ніхто не був зареєстрований.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, що складається з житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що належав померлій на підставі Договору купівлі-продажу від 13.09.1984 року посвідченого Державним нотаріусом першої Лубенської державної нотаріальної контори Галич Н.М. реєстр.№3080, право власності зареєстровано у КП Лубенське МБТІ» 14.09.1984р. №7558 занесений у реєстрову книгу №53
Відповідно до перевірки, проведеної органами нотаріату , згідно даних Спадкового реєстру , встановлено, що спадкова справа на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 не відкривалася.
З питання отримання свідоцтва про право на спадщину за законом заявник звернувся до Лубенської державної нотаріальної контори, з заявою про прийняття спадщини, оскільки, проживав з померлою на момент смерті. Державним нотаріусом було надано роз'яснення №1549/01-16 від 02.10.2025 року, де зазначено, що у зв'язку з тим що строк, встановлений законодавством для подачі заяви про прийняття спадщини ним (спадкоємцем) пропущений та відсутній, документально підтверджений, факт постійного проживання із спадкодавцем на момент відкриття спадщини. Відкрити спадкову справу після смерті ОСОБА_3 немає правових підстав.
Оскільки, спадкова справа на майно померлої ОСОБА_3 не заводилась, постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії не видавалась.
При цьому, заявнику рекомендовано звернутися до суду з питання встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, оскільки, документи які підтверджують даний факт відсутні, або визначення додаткового строку для подачі заяви про вступ у спадщину.
Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 07.11.2025 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду в порядку окремого провадження. Окрім того, з Лубенської державної нотаріальної контори витребувано відомості із спадкового реєстру та реєстру заповітів про наявність/відсутність спадкових справ відкритих після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та наявність заповітів, складених ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для огляду в судовому засіданні та приєднання до матеріалів справи.
05.12.2025 року до суду надійшли витребувані докази.
Заявник та її представник в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали, та просили їх задовільнити.
Представник Територіальної громади в особі Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області в судове засідання не з'явився, до суду подав клопотання в якому просив справу розглядати без участі представника. При розгляді справи покладаються на розсуд суду.
Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердили, що ОСОБА_6 дійсно проживав зі своєю матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_1 , на протязі більше п'яти років та на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Суд, вислухавши заявника та його представника, враховуючи пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7 місцем відкриття спадщини є останнє місце реєстрації спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч.2 ст.1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7 передбачено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Зі змісту ст.1223 ЦК України вбачається, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно зі ст. 3 ч. 2 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Статтею 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть складене Лубенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Серія НОМЕР_1 , актовий запис №167 (а.с.11).
Останнім місцем реєстрації проживання ОСОБА_3 було площа АДРЕСА_1 , що підтверджується копією довідки №2789 від 27.08.2025 року виданої Лубенським Комунальним житлово-експлуатаційним управлінням. На момент смерті разом з померлою ніхто не був зареєстрований (а.с.12).
Родинні відносини заявника ОСОБА_1 з померлою ОСОБА_7 підтверджуються копією свідоцтва про народження НОМЕР_2 , складений Заповіт-Ленінською сільською радою Джанкойського району АР Крим №43 від 28.04.1962 року (а.с.13).
Відповідно до акту від 15.10.2025 року складеного комісією у складі голови вуличного комітету Павленко Н.О. та сусідів, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , останнім місцем реєстрації проживання якої було: АДРЕСА_1 починаючи з 1985 року, постійно проживала зі своїм сином ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.14).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, що складається з житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що належав померлій на підставі Договору купівлі-продажу від 13.09.1984 року, посвідченого Державним нотаріусом першої Лубенської державної нотаріальної контори Галич Н.М., реєстр №3080, право власності зареєстровано у КП «Лубенське МБТІ» 14.09.1984 року №7558, занесений у реєстрову книгу №53 (а.с.27-28).
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
02.10.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Лубенської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.29).
Державним нотаріусом заявнику ОСОБА_1 було надано роз'яснення №1549/01-16 від 02.10.2025 року, де зазначено, що у зв'язку з тим, що строк, встановлений законодавством для подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем пропущений та відсутній, документально підтверджений, факт постійного проживання із спадкодавцем на момент відкриття спадщини. Відкрити спадкову справу після смерті ОСОБА_3 немає правових підстав (а.с.30).
Відповідно до Інформаційних довідок зі спадкового реєстру від 02.12.2025 року спадкові справи, заповіти, спадкові договори, після померлої ОСОБА_3 у спадковому реєстрі відсутні.
Відповідно до вимог ч. 3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до п. 2, 23 постанови Пленуму ВСУ "Про судову практику справах про спадкування" № 7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутись в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до ст.8 Конституції України визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України (ч. 1ст. 9 Конституції України).
Згідно ч.4 ст.10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Крім цього, пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно вимог ст.77,81 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду.
Відповідно до статті 293 Цивільного процесуального кодексу України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Таким чином, враховуючи наявність законних підстав вважати, що заявник ОСОБА_1 постійно проживав зі своєю матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 , та інші спадкоємці які б на момент смерті ОСОБА_3 проживали б з нею не виявлено, то необхідним є встановлення факту постійного проживання зі спадкоємцем, а тому, суд вважає що право заявника підлягає захисту, а заява про встановлення факту задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 3 СК України, ст. 1216-1223, 1261, 1268 ЦК України, ст.4, 5, 7, 10, 12, 76, 81, 293, 315, 316, 319 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.
Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , із спадкодавцем - матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Я.В. Просіна