Справа № 369/21080/25
Провадження №2-н/369/3955/25
13.11.2025 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Козак І.А., перевіривши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу щодо стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за послуги з розподілу природного газу, -
У листопаді 2025 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (далі ТОВ «Газорозподільні мережі України») про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за послуги з розподілу природного газу на загальну суму 2 508,81 грн, а саме, з них: 2 173,32 грн заборгованості за послуги з розподілу природного газу за період 01.12.2023 року по 30.06.2025 року, інфляційних втрат в сумі 259,75 грн, 3% річних в сумі 75,74 грн та 302,80 грн судового збору.
Відповідно до ст. 160 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог ст. 163 цього Кодексу.
Заявник просив стягнути заборгованість із ОСОБА_1 , які надаються за адресою: АДРЕСА_1 , однак заявником до матеріалів заяви не додано витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно за боржником, а тому суд позбавлений можливості перевірити належність даного майна боржнику на момент звернення з заявою про видачу судового наказу.
При цьому, наданий заявником типовий договір та заява-приєднання, вимоги за якими в тому числі заявлені стягувачем у заяві про видачу судового наказу, не підписані заявником та боржником, тому в даному випадку не може свідчити про надання житлово-комунальних послуг саме ОСОБА_1 .
Більше того, як вбачається, з відповіді № 2003924 від 13.11.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру відомостей щодо місця реєстрації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що не відповідає адресі вказаній в заяві ТОВ «Газорозподільні мережі України», за якою надаються житлово-комунальні послуги та існує борг за оплату наданих таких послуг.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу за заявою ТОВ «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу щодо стягнення із ОСОБА_1 заборгованості послуги з розподілу природного газу.
Керуючись ст.ст. 160, 165, 167, 259-260 ЦПК України, суд,
У видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за послуги з розподілу природного газу - відмовити.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу не є перешкодою, для повторного звернення з такою самою заявою, в порядку встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ірина КОЗАК