Постанова від 17.12.2025 по справі 440/9883/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2025 р.Справа № 440/9883/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Енергетичної митниці на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2025, головуючий суддя І інстанції: Г.В. Костенко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі № 440/9883/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантік 2020"

до Енергетичної митниці

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТІК 2020", звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Енергетичної митниці, в якій просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення Енергетичної митниці про коригування митної вартості товарів: №UA903000/2025/000208/2 від 16.06.2025; №UA903180/2025/000024/2 від 18.06.2025; №UA903180/2025/000025/2 від 20.06.2025; №UA903000/2025/000227/2 від 23.06.2025; UA903000/2025/000234/2 від 25.06.2025; №UA903000/2025/000240/2 від 30.06.2025; UA903180/2025/000027/2 від 30.06.2025; №UA903000/2025/000260/2 від 07.07.2025.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Енергетичної митниці про коригування митної вартості товарів №UA903000/2025/000208/2 від 16.06.2025; №UA903180/2025/000024/2 від 18.06.2025; №UA903180/2025/000025/2 від 20.06.2025; №UA903000/2025/000227/2 від 23.06.2025; №UA903000/2025/000234/2 від 25.06.2025; №UA903000/2025/000240/2 від 30.06.2025; №UA903180/2025/000027/2 від 30.06.2025; №UA903000/2025/000260/2 від 07.07.2025.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Енергетичної митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТІК 2020" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 10369,24 (десять тисяч триста шістдесят дев'ять гривень двадцять чотири копійки).

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 р. та прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Митного кодексу України (в подальшому - МК України), Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягав на законності судового рішення та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "АТЛАНТІК 2020", ідентифікаційний код 43779691, зареєстроване як юридична особа, основним видом економічної діяльності позивача є 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

ТОВ "АТЛАНТІК 2020" - "Покупець" відповідно до укладеного з контрагентом UAB "Transoila" Литва - "Продавець", контракту №TRA-ATL 25-02 від 29.05.2025, Додатку №1 від 29.05.2025, Додатку №2 від 03.06.2025 та Додатку №3 від 13.06.2025 на поставку продукції нафтохімічної промисловості - здійснило імпорт в Україну Товару "метанол", Kod TNVED 2905110000.

Відповідно до умов зовнішньо-економічного контракту №TRA-ATL 25-02 від 29.05.2025, Продавець продав на узгоджених умовах поставки, а Покупець придбав за умовами узгодженої ціни Товар у кількості в строк і за цінами, в порядку, визначених у додатках Додатку№1 від 29.05.2025 та Додатку №2 від 03.06.2025.

Транспортування - автомобільним транспорт; ціна вказана на умовах поставки FCA Rotterdam, Netherlands, Роттердам, Нідерланди.

Умови оплати - Попередня оплата в розмірі 100% вартості кожної узгодженої партії Товару перераховується до відвантаження Товару на підставі інвойсу на передплату. Допускається оплата інвойсу частинами.

Покупцем виконано умови Додатку №2 від 03.06.2025, щодо передоплати за товар згідно з отриманим від Продавця інвойсами-проформами для оплати AVANS 00295 від 22.05.2025 на суму 14 750,00 євро та AVANS 00296 від 17.06.2025 на суму 22 125,00 євро.

Продавцем виконано зобов'язання, щодо відвантаження (міжнародна автомобільна накладна (CMR) №ATL 25/02 від 10.06.2025, (міжнародна автомобільна накладна (CMR) №ATL 25/03 від 13.06.2025, (міжнародна автомобільна накладна (CMR) №ATL 25/04 від 13.06.2025, (міжнародна автомобільна накладна (CMR) №ATL 25/05 від 19.06.2025, (міжнародна автомобільна накладна (CMR) №ATL 25/06 від 19.06.2025, (міжнародна автомобільна накладна (CMR) №ATL 25/08 від 25.06.2025, (міжнародна автомобільна накладна (CMR) №ATL 25/07 від 23.06.2025, (міжнародна автомобільна накладна (CMR) №ATL 25/09 від 30.06.2025.

З метою митного оформлення товару декларантом подано до митного органу електронні митні декларації: № 25UA903180000306U2 від 16.06.2025 (далі - МД 306); № 25UA903180000310U2 від 18.06.2025 (далі - МД 310); № 25UA903180000314U9 від 23.06.2025 (далі - МД 314); № 25UA903180000324U3 від 25.06.2025 (далі - МД 324); № 25UA903180000331U0 від 30.06.2025 (далі - МД 331); № 25UA903180000332U0 від 30.06.2025 (далі - МД 332); № 25UA903180000344U2 від 07.07.2025 (далі - МД 344); № 25UA903180000312U0 від 20.06.2025 (далі - МД 344); в яких для митного оформлення в митному режимі IM 40 (випуск у вільний обіг) подано товар:

МД 306 « 1.Метанол - 23,477 тонн, чистота метанолу - 99,99 %, вміст води - 0,01 %, густина за температури 15 град. С становить 796 кг/м.куб., всього - 29,494 тис. літрів, приведених до температури 15 град. С».

МД 310 « 1.Метанол - 23,150 тонн, чистота метанолу - 99,99 %, вміст води - 0,01 %, густина за температури 15 град. С становить 796 кг/м.куб., всього - 29,083 тис. літрів, приведених до температури 15 град. С».

МД 314 « 1.Метанол - 23,300 тонн, чистота метанолу - 99,99 %, вміст води - 0,01 %, густина за температури 15 град. С становить 796 кг/м.куб., всього - 29,271 тис. літрів, приведених до температури 15 град. С».

МД 324 « 1.Метанол - 21,820 тонн, чистота метанолу - 99,99 %, вміст води - 0,01 %, густина за температури 15 град. С становить 796 кг/м.куб., всього - 27,412 тис. літрів, приведених до температури 15 град. С».

МД 331 « 1.Метанол - 21,900 тонн, чистота метанолу - 99,99 %, вміст води - 0,01 %, густина за температури 15 град. С становить 796 кг/м.куб., всього - 27,513 тис. літрів, приведених до температури 15 град. С».

МД 332 « 1.Метанол - 24,500 тонн, чистота метанолу - 99,99 %, вміст води - 0,01 %, густина за температури 15 град. С становить 796 кг/м.куб., всього - 30,779 тис. літрів, приведених до температури 15 град. С».

МД 344 « 1.Метанол - 21,760 тонн, чистота метанолу - 99,99 %, вміст води - 0,01 %, густина за температури 15 град. С становить 796 кг/м.куб., всього - 27,337 тис. літрів, приведених до температури 15 град. С».

МД 312 « 1.Метанол - 23,6 тонн, чистота метанолу - 99,99 %, вміст води - 0,01 %, густина за температури 15 град. С становить 796 кг/м.куб., всього - 29,648 тис. літрів, приведених до температури 15 град. С».

За результатами опрацювання МД 306 встановлено наступні відомості про товар: код УКТЗЕД - 290511000 (графа 33); митна вартість - 6925,7200 EUR; 390305,59 грн. (графи 42,45); метод 1 - за ціною контракту (графа 43).

За результатами опрацювання МД 310 встановлено наступні відомості про товар: код УКТЗЕД - 290511000 (графа 33); митна вартість - 6829,2500 EUR; 387912,59 грн. (графи 42,45); метод 1 - за ціною контракту (графа 43).

За результатами опрацювання МД 314 встановлено наступні відомості про товар: код УКТЗЕД - 290511000 (графа 33); митна вартість - 6873,5000 EUR; 391306,82 грн. (графи 42,45); метод 1 - за ціною контракту (графа 43).

За результатами опрацювання МД 324 встановлено наступні відомості про товар: код УКТЗЕД - 290511000 (графа 33); митна вартість - 6436,9000 EUR; 372243,72 грн. (графи 42,45); метод 1 - за ціною контракту (графа 43).

За результатами опрацювання МД 331 встановлено наступні відомості про товар: код УКТЗЕД - 290511000 (графа 33); митна вартість - 6460,5000 EUR; 375158,05 грн. (графи 42,45);

метод 1 - за ціною контракту (графа 43).

За результатами опрацювання МД 332 встановлено наступні відомості про товар: код УКТЗЕД - 290511000 (графа 33); митна вартість - 7227,5000 EUR; 412574,07 грн. (графи 42,45); метод 1 - за ціною контракту (графа 43).

За результатами опрацювання МД 344 встановлено наступні відомості про товар: код УКТЗЕД - 290511000 (графа 33); митна вартість - 6419,2000 EUR; 375317,52 грн. (графи 42,45); метод 1 - за ціною контракту (графа 43).

За результатами опрацювання МД 312 встановлено наступні відомості про товар: код УКТЗЕД - 2905110000 (графа 33); митна вартість - 6962,0000 EUR; 393194,36 грн. (графи 42,45); метод 1 - за ціною контракту (графа 43).

Відповідно до додатку від 03.06.2025 №2 до контракту від 29.05.2025 №TRA-ATL 25-02 передбачено 100% передоплату вартості кожної узгодженої партії товару до відвантаження на підставі інвойсу на передоплату.

Для підтвердження ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар, декларантом до митного оформлення подано платіжну інструкцію в іноземній валюті від 29.05.2025 №57 на суму 14 750,00 євро.

В графі 70 наявне посилання на контракт від 29.05.2025 №TRA-ATL 25-02, додаток від 29.05.2025 №1 та на проформу - інвойс від 29.05.2025 №AVANS 00295.

Відповідно до наданого рахунка-проформи на оплату від 29.05.2025 №AVANS 00295 сума до сплати складає 29 500,00 євро. За таких обставин числове значення фактично сплаченої ціни у сумі 14 750,00 євро відповідно відомостей банківського документу від 29.05.2025 №57, не відповідає числовому значенню ціни, яка підлягає сплаті відповідно відомостей рахунка-проформи на оплату від 29.05.2025 №AVANS 00295 (29 500,00 євро).

Відповідно до наданого рахунка-проформи на оплату від 29.05.2025 № AVANS 00295 сума до сплати складає 29 500,00 євро. Рахунки - проформи з номерами, які зазначені у платіжній інструкції в іноземній валюті від 18.06.2025 №58 до митного оформлення не надавалися. За таких обставин числове значення фактично сплаченої ціни у сумі 36 875,00 євро відповідно відомостей банківських документів від 29.05.2025 №57 і від 18.06.2025 №58, не відповідає числовому значенню ціни, яка підлягає сплаті відповідно відомостей рахунка-проформи на оплату від 29.05.2025 №AVANS 00295 (29 500,00 євро).

Також, платіжна інструкція 29.05.2025 №57 вже надавалася для підтвердження оплати товару по попереднім поставкам на суму 13 754,97 євро для підтвердження ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар, декларантом до митного оформлення подано платіжні інструкції в іноземній валюті від 29.05.2025 №57 на суму 14 750,00 євро (в графі 70 наявне посилання на контракт від 29.05.2025 № TRA-ATL 25-02, додаток від 29.05.2025 №1 та на проформу - інвойс від 29.05.2025 №AVANS 00295), від 18.06.2025 №58 на суму 22 125,00 євро (в графі 70 наявне посилання на контракт від 29.05.2025 №TRA-ATL 25-02, додаток від 29.05.2025 №1 та на проформу - інвойс від 29.05.2025 №VAV 00295 і від 17.06.2025 №VAV 00296), від 25.06.2025 №49 на суму 4 800,00 євро (в графі 70 наявне посилання на контракт від 29.05.2025 №TRAATL 25-02, додаток від 29.05.2025 №1 та на проформу - інвойс від 17.06.2025 №AVANS 00296) та від 01.07.2025 № 61 на суму 5 497,57 євро (в графі 70 наявне посилання на контракт від 29.05.2025 №TRA-ATL 25-02, додаток від 29.05.2025 № 1 та на проформу - інвойс від 17.06.2025 №AVANS 00296). Відповідно до наданих рахунків - проформи на оплату від 29.05.2025 AVANS 00295 та від 17.06.2025 № AVANS 00296 сума до сплати складає 59 000,00 євро. Рахунки - проформи з номерами, які зазначені у платіжній інструкції в іноземній валюті від 18.06.2025 №58 до митного оформлення не надавалися. За таких обставин числове значення фактично сплаченої ціни у сумі 47 172,57 євро відповідно відомостей банківських документів від 29.05.2025 №57 і від 18.06.2025 №58, від 25.06.2025 №49, від 01.07.2025 №61 не відповідає числовому значенню ціни, яка підлягає сплаті відповідно відомостей рахунків-проформи на оплату від 29.05.2025 №AVANS 00295 (29 500,00 євро) та від 17.06.2025 №AVANS 00295 (29 500,00 євро). Також, платіжні інструкції від 29.05.2025 №57, від 18.06.2025 №58 вже надавалася для підтвердження оплати товару по попереднім поставкам на суму 34 292,87 євро та 26 998,40 євро відповідно.

Енергетичною митницею прийнято такі рішення про коригування митної вартості товарів: №UA903000/2025/000208/2 від 16.06.2025; №UA903180/2025/000024/2 від 18.06.2025; №UA903180/2025/000025/2 від 20.06.2025; №UA903000/2025/000227/2 від 23.06.2025; №UA903000/2025/000234/2 від 25.06.2025; №UA903000/2025/000240/2 від 30.06.2025; №UA903180/2025/000027/2 від 30.06.2025; №UA903000/2025/000260/2 від 07.07.2025

Позивач не погодився з рішеннями про коригування митної вартості товарів та звернувся до суду з позовом у цій справі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів Енергетичної митниці необґрунтовані, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України).

Статтею 264 Митного кодексу України встановлено, що відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта; орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом; у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно із п. п. 5, 6, 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. Декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.ч. 1, 2 ст. 52 Митного кодексу України).

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу, за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Частинами 1, 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно із ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч. ч. 3, 4 ст. 64 Митного кодексу України).

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, митний орган зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного Кодексу України.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Відповідно до п.п. 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

Разом з тим, витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Судом встановлено, що ТОВ "АТЛАНТІК 2020" - "Покупець" відповідно до укладеного з контрагентом UAB "Transoila" Литва - "Продавець", контракту №TRA-ATL 25-02 від 29.05.2025, Додатку №1 від 29.05.2025, Додатку №2 від 03.06.2025 та Додатку №3 від 13.06.2025 на поставку продукції нафтохімічної промисловості - здійснило імпорт в Україну Товару "метанол", Kod TNVED 2905110000.

В порядку здійснення митного контролю на підставі та відповідно до частини 5 статті 54, частин 1 і 4 статті 337, статті 320 Митного кодексу України встановлено, що документально не підтверджено заявлену митну вартість товару, що базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті та надані до митного оформлення документи містять розбіжності а саме: згідно зі статтею 49 МК Україна митна вартість товару базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті. Пунктом 4 частини другої статті 53 МК України передбачено, що для підтвердження заявленої митної вартості товару декларант зобов'язаний надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено.

Відповідно до додатку від 03.06.2025 №2 до контракту від 29.05.2025 №TRA-ATL 25-02 передбачено 100% передоплату вартості кожної узгодженої партії товару перехованої до відвантаження на підставі інвойсу на передоплату. Для підтвердження ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар, декларантом до митного оформлення подано платіжні інструкції в іноземній валюті від 29.05.2025 №57 на суму 14 750,00 євро (в графі 70 наявне посилання на контракт від 29.05.2025 №TRA-ATL 25-02, додаток від 29.05.2025 №1 та на проформу - інвойс від 29.05.2025 №AVANS 00295), а також від 18.06.2025 №58 на суму 22 125,00 євро (в графі 70 наявне посилання на контракт від 29.05.2025 №TRA-ATL 25-02, додаток від 29.05.2025 №1 та на проформу - інвойс від 29.05.2025 №VAV 00295 і від 17.06.2025 №VAV 00296). Відповідно до наданого рахунка-проформи на оплату від 29.05.2025 № AVANS 00295 сума до сплати складає 29 500,00 євро. Рахунки - проформи з номерами, які зазначені у платіжній інструкції в іноземній валюті від 18.06.2025 №58 до митного оформлення не надавалися. За таких обставин числове значення фактично сплаченої ціни у сумі 36 875,00 євро відповідно відомостей банківських документів від 29.05.2025 №57 і від 18.06.2025 №58, не відповідає числовому значенню ціни, яка підлягає сплаті відповідно відомостей рахунка-проформи на оплату від 29.05.2025 №AVANS 00295 (29 500,00 євро).

Також, платіжна інструкція 29.05.2025 №57 вже надавалася для підтвердження оплати товару по попереднім поставкам на суму 13 754,97 євро Для підтвердження ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар, декларантом до митного оформлення подано платіжні інструкції в іноземній валюті від 29.05.2025 №57 на суму 14 750,00 євро (в графі 70 наявне посилання на контракт від 29.05.2025 № TRA-ATL 25-02, додаток від 29.05.2025 №1 та на проформу - інвойс від 29.05.2025 №AVANS 00295), від 18.06.2025 №58 на суму 22 125,00 євро (в графі 70 наявне посилання на контракт від 29.05.2025 №TRA-ATL 25-02, додаток від 29.05.2025 №1 та на проформу - інвойс від 29.05.2025 №VAV 00295 і від 17.06.2025 №VAV 00296), від 25.06.2025 №49 на суму 4 800,00 євро (в графі 70 наявне посилання на контракт від 29.05.2025 №TRA-ATL 25-02, додаток від 29.05.2025 №1 та на проформу - інвойс від 17.06.2025 №AVANS 00296) та від 01.07.2025 № 61 на суму 5 497,57 євро (в графі 70 наявне посилання на контракт від 29.05.2025 №TRA-ATL 25-02, додаток від 29.05.2025 № 1 та на проформу - інвойс від 17.06.2025 №AVANS 00296). Відповідно до наданих рахунків - проформи на оплату від 29.05.2025 AVANS 00295 та від 17.06.2025 № AVANS 00296 сума до сплати складає 59 000,00 євро. Рахунки - проформи з номерами, які зазначені у платіжній інструкції в іноземній валюті від 18.06.2025 №58 до митного оформлення не надавалися. За таких обставин числове значення фактично сплаченої ціни у сумі 47 172,57 євро відповідно відомостей банківських документів від 29.05.2025 №57 і від 18.06.2025 №58, від 25.06.2025 №49, від 01.07.2025 №61 не відповідає числовому значенню ціни, яка підлягає сплаті відповідно відомостей рахунків-проформи на оплату від 29.05.2025 №AVANS 00295 (29 500,00 євро) та від 17.06.2025 №AVANS 00295 (29 500,00 євро). Також, платіжні інструкції від 29.05.2025 №57, від 18.06.2025 №58 вже надавалася для підтвердження оплати товару по попереднім поставкам на суму 34 292,87 євро та 26 998,40 євро відповідно.

Митний орган вказує, що значення фактично сплачених сум відповідно відомостей банківських документів, не відповідають числовому значенню ціни, яка підлягають сплаті відповідно відомостей інвойсів-проформ на оплату, а саме: №AVANS 00295 від 29.05.2025 та №AVANS 00296 від 17.06.2025.

Відповідач зазначає, що рахунки - проформи з номерами, які зазначені у платіжній інструкції в іноземній валюті від 18.06.2025 №58 до митного оформлення не надавалися. У платіжній інструкції в іноземній валюті №58 від 18.06.2025 зазначені наступні рахунки - проформи №AVANS 00295 від 29.05.2025 та №AVANS 00296 від 17.06.2025 (призначення платежу: «PREPAYMENT FROM TECHNININS METANOLI S TO CONTRACT TRA-ATL 25-02 DD 29.05.25 DD N 1 DD 29.05.25 INVAV 00295 DD 29.05.25 INVAV 00296 DD 17.06.25»).

Дані рахунки-проформи надавались декларантом до митного органу під час оформлення митних декларацій, що у своє чергу підтверджує і Відповідач, подаючи вказані документи до суду, як додатки до свого відзиву.

Стосовно здійснення попередньої оплати, то слід зазначити, що відповідно до Додатку №2 від 03.06.2025, передбачено 100% передоплату вартості кожної узгодженої партії товару до відвантаження на підставі інвойсу на передоплату. Допускається оплата інвойсу частинами.

Колегія суддів зазначає, що Товар «Метанол» не є штучним продуктом, а є рідиною, тому його неможливо заздалегідь відмірити точно до кілограма або штуки. До наливу товару до автоцистерн не можливо точно визначити його вагу та точно розподілити вагу даної партії відповідно до кількості автоцистерн. Відповідно, кількість товару за Додатком №1 передбачена 300 т. (+/-10%), а на момент подачі декларацій, рішення щодо яких є предметом позову, не всі автомобілі, що здійснюють перевезення даної партії товарів, встигли розпочати процедуру митного оформлення - існує невідповідність суми сплачених грошових коштів за товар та ваги товару.

Судом встановлено , що оплату здійснено: 09.06.2025 відповідно до Додатку №2 від 03.06.2025 - за інвойсом-проформою для оплати AVANS 00295 від 22.05.2025 на суму 14 750,00 євро у відповідності до умов (платіжна інструкція в іноземній №57 від 09.06.2025); 18.06.2025 відповідно до Додатку №2 від 03.06.2025 - за інвойсом-проформою для оплати AVANS 00296 від 17.06.2025 на загальну суму 32 422,57 євро у відповідності до умов (платіжна інструкція в іноземній №58 від 18.06.2025 на суму 22 125,00 євро, платіжна інструкція в іноземній №49 від 25.06.2025 на суму 4800,00 євро та платіжна інструкція в іноземній №61 від 01.07.2025 на суму 5497,57 євро); 19.06.2025 відповідно до Додатку №3 від 13.06.2025 - за інвойсом-проформою для оплати AVANS 00298 від 13.06.2025 на суму 6962,00 євро у відповідності до умов (платіжна інструкція в іноземній №59 від 19.06.2025).

Інвойс-проформа - це документ, у якому зазначається обов'язок продавця товарів (виконавця послуг) поставити товари (надати послуги) покупцю за наперед обговореною ціною, але ціна послуг у цьому виді інвойсу не є остаточною, та надалі може змінюватись. Сума, як вже зазначалось вище, відрізняється тому, ще не можливо передбачити об'єм товару, який буде постачатись.

Суд зазначає, що платіжні інструкції №57, №58 та №59 підтверджує повну оплату вартості товару. На момент декларування вся вартість товару сплачена, і чітко підтверджує числові значення складових митної вартості.

З приводу МД №25UA903180000312U0 судом встановлено, що умовами Додатку №3 від 13.06.2025, який стосується конкретно даної частини партії товару, передбачена післяплата, а саме: оплата за цю конкретну партію слід здійснити протягом 10 днів після завантаження товару та надання продавцем клієнту рахунку-фактури, CMR та COQ. Отже не можливо було надати митному органу під час подання митної декларації документи, які підтверджують оплату, так, як оплата здійснювалась вже після процедури митного оформлення товару.

Фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом.

Так, Постановою правління Національного банку України від 28.07.2018 №216 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 25.08.2022 №189) «Про затвердження Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах» (далі - Постанова №216) встановлені правила заповнення реквізиту «Призначення платежу» таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється. Також, пунктом 13 Постанови №216 визначено, що платіжна інструкція в іноземній валюті має містити обов'язкові підпис (и) [власноручний(і)/ електронний(і)] відповідальної (их) особи (іб) платника, яка (і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком. Надані платіжні інструкції оформлені без дотримання вимог, визначених в Постанові №216, оскільки не мають відповідного підпису, тому дані платіжні інструкції в іноземній валюті не можуть бути взяті до уваги, як документи, що підтверджують факт оплати за оцінюваний товар.

Митний орган вказує, що платіжна інструкція у іноземній валюті повинна містити підпис та посилається на пункт 13 Постанови Правління Національного банку України від 28 липня 2008 року №216. Але п.13 даної постанови має наступний зміст: «Надавачі платіжних послуг відмовляють клієнтам у виконанні платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах у разі застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до санкційного законодавства України у випадках та в порядку, передбачених нормативно-правовим актом, який визначає порядок забезпечення реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», що жодним чином не має відношення до даної ситуації.

В свою чергу, положення щодо обов'язкових реквізитів, які повинна містити платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах, оформленої ініціатором в електронній або паперовій формі, містяться у пп.13 п.14 Постанови Правління Національного банку України від 28 липня 2008 року №216. Даний підпункт вказує, що у платіжній інструкції у іноземній валюті повинні міститись зокрема - підпис(и) [власноручний (і)/ електронний (і)] відповідальної (их) особи (іб) платника, яка (і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком.

Відповідно до п.4 Постанови Правління Національного Банку України, №172 від 20.12.2023 «Про затвердження Положення про використання електронного підпису та електронної печатки», на період воєнного стану на території України та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування дозволяється використання електронних підписів чи печаток, що базуються на сертифікатах відкритих ключів, виданих кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг без відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки, користувачами електронних довірчих послуг для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб у випадках, коли законодавством України передбачено використання виключно кваліфікованих електронних підписів чи печаток (засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, кваліфікованих електронних довірчих послуг) або засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри, крім вчинення в електронній формі правочинів, що підлягають нотаріальному посвідченню та/ або державній реєстрації у випадках, установлених законами України, та випадках, пов'язаних із високим ризиком для інформаційної безпеки, що визначається власниками відповідних інформаційних та інформаційно-комунікаційних систем з урахуванням обмежень, установлених абзацом другим частини другої статті 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Судом встановлено, що платіжне доручення №57 від 09.06.2025 підписане електронним цифровим підписом директора ТОВ «Атлантік 2020» - Підгорич Н.В.

Зазначення митним органом нібито відсутності в платіжних документах «призначення платежу», є безпідставним, оскільки, у платіжній інструкції в іноземній валюті №57 від 09.06.2025 вказано призначення платежу, а саме: «PREPAYMENT FROM TECHNININS METANOLI S TO CONTRACT TRA-ATL 25-02 DD 29.05 N 1 DD 29.05.25 INV AVANS 00295 DD 22.05.25».

Платіжне доручення №58 від 18.06.2025 підписане електронним цифровим підписом директора ТОВ «Атлантік 2020» - Підгорич Н.В.

Зазначення митним органом нібито відсутності в платіжних документах «призначення платежу», є безпідставним, оскільки, у платіжній інструкції в іноземній валюті №58 від 18.06.2025 вказано призначення платежу, а саме: «PREPAYMENT FROM TECHNININS METANOLI S TO CONTRACT TRA-ATL 25-02 DD 29.05.25 DD N 1 DD 29.05.25 INVAV 00295 DD 29.05.25 INVAV 00296 DD 17.06.25».

Платіжне доручення №59 від 19.06.2025 підписане електронним цифровим підписом директора ТОВ «Атлантік 2020» - Підгорич Н.В.

Зазначення митним органом нібито відсутності в платіжних документах «призначення платежу», є безпідставним, оскільки, у платіжній інструкції в іноземній валюті №59 від 19.06.2025 вказано призначення платежу, а саме: «PREPAYMENT FROM TECHNININS METANOLI S TO CONTRACT TRA-ATL 25-02 DD 13.06.25 AVANS 00298 DD 13.06.25».

Платіжне доручення №49 від 25.06.2025 підписане електронним цифровим підписом директора ТОВ «Атлантік 2020» - Підгорич Н.В.

Зазначення митним органом нібито відсутності в платіжних документах «призначення платежу», є безпідставним, оскільки, у платіжній інструкції в іноземній валюті №49 від 25.06.2025 вказано призначення платежу, а саме: «PREPAYMENT FROM TECHNININS METANOLI S TO CONTRACT TRA-ATL 25-02 DD 29.05.25 DОD N1 DD 29.05.25 INV.AVANS 00 296 DD 17.06.25».

Платіжне доручення №61 від 01.07.2025 підписане електронним цифровим підписом директора ТОВ «Атлантік 2020» - Підгорич Н.В.

Зазначення митним органом нібито відсутності в платіжних документах «призначення платежу», є безпідставним, оскільки, у платіжній інструкції в іноземній валюті №61 від 01.07.2025 вказано призначення платежу, а саме: «PREPAYMENT FROM TECHNININS METANOLI S TO CONTRACT TRA-ATL 25-02 DD 29.05.25 DОD N1 DD 29.05.25 INV.AVANS 00 296 DD 17.06.25».

Відповідно до п.32 Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 28.07.2008 №216 (у редакції постанови Правління Національного банку України 25.08.2022 №189), банк отримувача в разі отримання повідомлення про перерахування коштів в іноземній валюті на користь юридичної особи або фізичної особи-підприємця, у якому не заповнено реквізит «Призначення платежу» (немає посилання на договір або документ, на виконання якого від нерезидента-платника надійшли кошти в іноземній валюті) або в ній зазначена помилкова інформація, не пізніше наступного робочого дня після отримання такого повідомлення звертається до банку, що обслуговує платника, та/ або до отримувача для з'ясування цього реквізиту в порядку, визначеному внутрішніми документами банку.

З вищенаведеного вбачається, що технічно не можливо здійснити сплату у іноземній валюті без вказання у платіжній інструкції «Призначення платежу».

Як зазначає відповідач, що у підпунктах 1-7 пункту 10 розділу 1 Постанови Правління Національного Банку України, №172 від 20.12.2023 зазначено наступне, а саме, Установа зобов'язана розробити з урахуванням вимог законодавства України внутрішні документи, у яких має встановлюватися порядок:

1) створення і засвідчення електронної копії з паперового документа;

2) створення і засвідчення паперової копії електронного документа;

3) виявлення будь-яких змін в електронному документі, в електронній копії з паперового документа;

4) виявлення будь-яких змін ЕП після підписання електронного документа;

5) використання ЕП та електронних печаток установи;

6) виявлення будь-яких змін в електронному документі, в електронній копії з паперового документа після використання електронної печатки;

7) виявлення будь-яких змін електронної печатки після її використання для засвідчення електронного документа, електронної копії з паперового документа.

Процедури, зазначені в підпунктах 1-7 пункту 10 розділу I цього Положення, мають описувати використання тих видів ЕП та електронних печаток, які використовуються в установі. Внутрішні документи, зазначені в пункті 10 розділу I цього Положення, є обов'язковими для виконання всіма працівниками установи й уповноваженими представниками установи та можуть оформлятися у вигляді окремих документів, одного документа або бути частиною/ частинами іншого/ інших документа/ документів. Установа зобов'язана забезпечити до документів, зазначених у пункті 10 розділу I цього Положення, безперешкодний доступ клієнтів установи та потенційних клієнтів установи шляхом розміщення цих документів або витягів із них на всіх власних офіційних веб-сайтах установи, включаючи їх мобільні версії, у мобільному (платіжному) застосунку та/або в приміщеннях установи/ відокремлених підрозділах установи. Більш того, інші документи які були надані суб'єктом містять живий підпис та мокру печать, а отже відповідно до вище вказаної норми і платіжна інструкція мала б містити мокру печать та живий підпис власника підприємства. А отже, таким чином, на думку Відповідача, дані платіжні інструкції в іноземній валюті не можуть бути взяті до уваги, як документи, що підтверджують факт оплати за оцінюваний товар та декларантом документально не підтверджено заявлену за вищезазначеними МД митну вартість, що базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті, та не надано усіх документів відповідно до частини 2 статті 53 МК України.

Колегія суддів зазначає, що з положень підпунктів 1-7 пункту 10 розділу 1 Постанови Правління Національного Банку України, №172 від 20.12.2023 жодним чином не вбачається обов'язковості власноручного підписання платіжної інструкції у разі її подальшого завірення власноручних підписом працівника банка.

Окрім цього, зазначені Відповідачем, положення Постанови Правління Національного Банку України, №172 від 20.12.2023 стосуються алгоритму дій працівників банківських установ щодо засвідчення електронних копій паперових документів, який у даному випадку цілком дотримано працівником банку, а тому недоліки вказані митними органом є безпідставними.

Як зазначає відповідач, що поставка товару здійснюється відповідно до додатку від 29.05.2025 №1 до контракту від 29.05.2025 №TRA-ATL 25-02, укладеного з «UAB Transoila» (Литва). При цьому, виробником товару у графі 31 МД (ел. інвойс) заявлено компанію Valenz Corporation, країна виробництва США, країною відправлення є Нідерланди. Отже, у даній зовнішньоекономічній операції вбачається наявність посередницьких договорів, що має вплив на числові значення складових митної вартості та ціни, яка сплачена або підлягає сплаті. Інвойси з третіми особами до митного оформлення не надано.

З даними твердженнями Відповідача щодо країни експорту та наявності посередницьких договорів Позивач не погоджується з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що поставка товару здійснюється згідно Додатку №1 від 29.05.2025, Додатку №3 від 13.06.2025 та до Контракту №TRA-ATL 25-02 від 29.05.2025, укладеного з UAB «Transoila» (Литва). Митний орган вказує, що виробником товару у електронному інвойсі заявлено компанію Valenz Corporation, країна виробництва США, країною відправлення є Нідерланди.

На думку митного органу, у даній зовнішньоекономічній операції вбачається наявність посередницьких договорів, що має вплив на числові значення складових митної вартості та ціни, яка сплачена або підлягає сплаті. Інвойси з третіми особами до митного оформлення не надано.

Судовим розглядом встановлено, що Продавцем за Контрактом №TRA-ATL 25-02 від 29.05.2025 є UAB «Transoila», Литва, виробником є Valenz Corporation, країна виробництва США, а країною відправлення є Нідерланди. Всі фінансово-господарські взаємовідносини між Продавцем та Виробником товарну жодним чином не стосуються фінансово-господарських взаємовідносин між Продавцем та Покупцем у Контракті №TRA-ATL 25-02 від 29.05.2025.

Товар, який на праві власності належить Продавцеві за цим Контрактом може фізично знаходитись не лише у країні резидентом якої він є, що жодним чином не суперечить вимогам міжнародного законодавства.

Митним органом не деталізовано, які саме інвойси з третіми особами повинні бути надані до митного оформлення та митний орган не посилається на норми права, у яких закріплено обов'язок Позивач щодо надання вказаних інвойсів.

Як зазначає відповідач, що відповідно до частини 2 статті 53 МК України для підтвердження заявленої митної вартості товару декларант зобов'язаний надати транспортні (перевізні), якщо за умови поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів. Однак вищезазначених документів до митного оформлення не надано. Для підтвердження витрат на перевезення декларантом надано довідку про транспортні витрати від 11.06.2025 №МП05/06/25_01.

Умовами контракту про надання послуг на перевезення від 27.09.2024 №МП17/09/24_1 передбачено, що вартість послуг, які надаються за контрактом на перевезення визначаються у заявках, однак до митного контролю не надано підтверджуючих документів, які містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Також, підтвердити складові митної вартості на підставі лише однієї довідки не можливо оскільки довідка не є фінансовим/ бухгалтерським документом, або іншим документом первісного обліку та не містить фінансової відповідальності особи яка її видала. У довідках на перевезення не зазначено кілометраж при перевезенні товару з порту Роттердам (Нідерланди) до пункту пропуску «Дорогуск-Ягодин», що може свідчити про не надання даної інформації для її перевірки та можливо не включення всіх витрат на перевезення.

Так, митний орган у своєму повідомленні вказує, що відповідно до ч.2 ст.53 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості товару декларант зобов'язаний надати транспортні (перевізні), якщо за умови поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Разом з тим відповідно до ч.2 ст.53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів.

Митний орган зазначає, що підтвердження витрат на перевезення декларантом надано довідки про транспортні витрати. Також зазначає, що умовами контракту про надання послуг на перевезення від 27.09.2024 №МП17/09/24_1 передбачено, що вартість послуг, які надаються за контрактом на перевезення визначаються у заявках, однак, на думку митного органу, до митного контролю не надано підтверджуючих документів, які містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Також, за твердженням митного органу, підтвердити складові митної вартості на підставі лише однієї довідки не можливо оскільки довідка не є фінансовим/ бухгалтерським документом, або іншим документом первісного обліку та не містить фінансової відповідальності особи яка її видала. У довідках на перевезення від не зазначено кілометраж при перевезенні товару з порту Роттердам (Нідерланди) до пункту пропуску «Дорогуск-Ягодин», що на думку митного органу, може свідчити про не надання даної (достовірної) інформації для її перевірки та можливо не включення всіх витрат на перевезення.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до положень п.4.1. Договору на транспортно-експедиційні послуги по організації перевезення вантажів автомобільним транспортом №МП17/09/24_1 від 27 вересня 2024 року, оплата за договором здійснюється Клієнтом протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту розвантаження автомобіля на підставі виставленого Виконавцем рахунку, у національній валюті України - гривні. У випадку несплати рахунку Клієнтом протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту його виставлення.

Отже, перерахування коштів за послуги перевезення та надання замовнику перевезення всіх підтверджуючих документів, а саме: рахунки, з додатками про розрахунок вартості перевезення, акти здачі-прийняття робіт та вантажно-транспортні накладні, надаються вже після доставки Товару у пункт його розвантаження.

Підприємство не могло жодним чином надати митному органу інші документи окрім довідок, що підтверджують вартість транспортних послуг, оскільки, розрахунок за транспортування товару здійснювався по факту його розвантаження у пункті поставки, що слідувало після процедури митного оформлення.

На розгляду справи сплачено частина вартості транспортних послуг, що підтверджується платіжними інструкціями №84 від 01.07.2025 та №91 від 03.07.2025.

Відповідач вказує, що товар поставляється на умовах поставки FCA Rotterdam, що може свідчити про наявність страхування Покупцем вантажу за кордоном. Відповідно до частини 2 статті 53 МК України для підтвердження заявленої митної вартості декларант зобов'язаний надати до митного оформлення страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.10 ст.58 МК України витрати на страхування є також складовими митної вартості. Разом з тим декларантом до митного оформлення не надано страхових документів чи відомостей щодо страхування Покупцем товару або відсутності такого до моменту перетину товаром митного кордону України. Тобто, декларантом не надано усіх відомостей щодо складових митної вартості товару.

Митний орган зазначає, що Товар поставляється на умовах поставки FCA Rotterdam, що може свідчити про наявність страхування Покупцем вантажу за кордоном. Відповідно до частини 2 статті 53 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості декларант зобов'язаний надати до митного оформлення страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Також, відповідно до частини 10 статті 58 МКУ витрати на страхування є також складовими митної вартості. Разом з тим, на думку митного органу, декларантом до митного оформлення не надано страхових документів чи відомостей щодо страхування Покупцем товару або відсутності такого до моменту перетину товаром митного кордону України.

Умова поставки FCA Rotterdam, лише може свідчити про наявність страхування Покупцем вантажу за кордоном, але страхування вантажу не є обов'язковою умовою.

Відповідно до положень п.7. ч.10 ст.58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на страхування цих товарів.

За умовами FCA (Free Carrier - Франко перевізник) відповідальність знімається з вантажовідправника у той момент, коли він передає товар перевізнику, найнятому покупцем. Подальші ризики за транспортування вантажу покупець несе самостійно.

Враховуючи вищенаведене, твердження митного органу про можливе страхування не ґрунтується на положеннях законодавства, а ґрунтується на припущеннях та є безпідставним.

Крім того, відповідач зазначає, що оскільки оцінюваний товар є біржовим товаром, то відповідно до п.2 ч.2 статті 52 МК України декларант зобов'язаний подавати достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних що піддаються обчисленню. Однак до митного оформлення не надано документального підтвердження біржових котирувань. Таким чином, декларантом не надано всі достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних що піддаються обчисленню.

З вищенаведеними доводами митного органами колегія суддів не погоджується, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст.53 МКУ, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.3 ст.53 та п.8 ч.3 ст.53 МКУ, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант на письмову вимогу митного органу зобов'язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, зокрема, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/ або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Судом встановлено, що Митним органом до винесення рішень про коригування митної вартості не вказано причин необхідності надання інформація біржових організацій про вартість Товару, у повідомленнях митного органу лише зазначалось «Тобто, декларантом не надано усіх відомостей щодо складових митної вартості товару. Оскільки оцінюваний товар є біржовим товаром, то відповідно до пункту 2 частини 2 статті 52 МКУ декларант зобов'язаний подавати достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних що піддаються обчисленню». Митний орган не вказував про розбіжності у поданих декларантом документах, а просто вказував на автоматичну необхідність надання інформація біржових організацій, так, як даний Товар є біржовим.

Отже, що відсутні об'єктивні підстави для додаткового витребування митним органом додаткових документів на сировинний товар.

Окрім іншого, ТОВ «АТЛАНТІК 2020» купувало товар за прямим контрактом з фіксованою ціною, а не за формульною. ТОВ «АТЛАНТІК 2020» не купував товар на біржі, підприємство не застосовувало формульну ціну, в якій приймаються біржові ціни та котирування. Вартість товару була оплачена повністю за контрактом на підставі інвойсу і платіжні документи подавались до митниці.

Відповідач зазначає, що відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МК України декларант зобов'язаний подавати достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних що піддаються обчисленню. Також, згідно з положеннями ст.17 та параграфу 6 додатку III Угоди про застосування ст. VII ГАТТ, за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості з точки зору її повноти та достовірності. Тобто, на момент подачі митної декларації декларантом документально не підтверджено заявлену митну вартість що базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті, та не надано усіх документів відповідно до частини 2 статті 53 МК України. У зв'язку з вищевикладеним та на підставі частини 3 статті 53 МК України, було запропоновано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару:- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - виписку з бухгалтерської документації;-копію митної декларації країни експорту.- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/ або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також, було повідомлено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару у тому числі й на усунення виявлених обставин. Декларантом додатково надіслано лист та повідомлено, щодо відсутності додаткових документів для підтвердження митної вартості та прийняти рішення щодо митної вартості не очікуючи 10 ти денного терміну.

Отже, митницею здійснено контроль правильності визначення митної вартості товару з урахуванням документів, наданих до митного оформлення та за результатом їх розгляду встановлено, що декларантом документально не підтверджено заявлену митну вартість товару визначену за ціною угоди та надані до митного оформлення документи містять розбіжності. Отже, з урахуванням зазначеного, декларантом документально не підтверджено заявлену за МД №25UA903180000306U2 митну вартість, що базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті, та не надано усіх документів відповідно до ч.2 ст.53 МК України.

Колегія суддів зауважує, що з аналізу наведених вище норм вбачається, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Відповідно до вимог частини 4 статті 57 МК України, застосуванню другорядних методів передує процедура консультації між митницею та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст. 59 і 60 МК України. Під час таких консультацій митниця і декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Відповідно до ч.2 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/ або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

В разі якщо, митна вартість не може бути визначена за основним методом визначення митної вартості, то при цьому застосовується послідовно кожний наступний метод. На виконання вимог частин 5, 6 статті 55, частини 3, 4 статті 57 МК України та з метою обґрунтованого вибору методу та визначення основи митної вартості товару між декларантом та митницею проведено процедуру консультації. В ході проведення консультації встановлено, що у декларанта та у митного органу відсутня цінова інформація щодо митних вартостей ідентичних товарів, що унеможливлює застосування методу визначення митної вартості відповідно до положень ст.59 МК України.

Водночас, у митниці та у декларанта наявна цінова інформація щодо митної вартості подібного товару оформленого у митному відношенні. Отже, в результаті проведеної консультації, шляхом послідовного використання можливості застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товару визначено за другорядним методом, відповідно до положень ст.60 МК України з врахуванням норм ст.61 МК України.

Судом встановлено, що при коригуванні за основу взято митну вартість 0,4260 Євро/ кг подібного товару, оформленого у митному відношенні за митною декларацією від 28.05.2025 №25UA903050010153U0. При визначенні подібності товару враховувались наступні чинники: час експорту в Україну оцінюваного товару максимально наближений до часу експорту в Україну подібного товару; оцінюваний та подібний товар мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції та вважаються комерційно взаємозамінними (схожі фізико-хімічні характеристики; схожий фракційний склад; однакова назва та призначення - метанол (чистота метанолу 99,9%)); оцінюваний товар ввезено приблизно в тій же кількості, що й подібний товар (21 800,0 кг).

При коригуванні МД 344 за основу взято митну вартість 0,4260 Євро/ кг подібного товару, оформленого у митному відношенні за митною декларацією від 23.06.2025 №25UA903050012098U0. При визначенні подібності товару враховувались наступні чинники: час експорту в Україну оцінюваного товару максимально наближений до часу експорту в Україну подібного товару (дата CMR 18.06.2025); оцінюваний та подібний товар мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції та вважаються комерційно взаємозамінними (схожі фізико-хімічні характеристики; схожий фракційний склад; однакова назва та призначення - метанол (чистота метанолу 99,9%)); оцінюваний товар ввезено приблизно в тій же кількості, що й подібний товар (21 820,0 кг) на одних й тих самих умовах поставки FCA - Rotterdam.

При коригуванні за основу взято митну вартість 0,4260 Євро/ кг. подібного товару, оформленого у митному відношенні за митною декларацією №25UA903050010153U0 від 28.05.2025 та митною декларацією від 23.06.2025 №25UA903050012098U0.

За твердженням митного органу, при визначенні подібності товару враховувались наступні чинники: час експорту в Україну оцінюваного товару максимально наближений до часу експорту в Україну подібного товару; оцінюваний та подібний товар мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції та вважаються комерційно взаємозамінними (схожі фізико-хімічні характеристики; схожий фракційний склад; однакова назва та призначення - метанол (чистота метанолу 99,9%)); оцінюваний товар ввезено приблизно в тій же кількості, що й подібний товар.

Колегія суддів наголошує, що у спірних правовідносинах митним органом не враховано, що у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, необхідно навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за резервним методами.

Відповідно до частини 1, 2 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Колегія суддів зазначає, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Судом встановлено, що митну вартість товарів, що вказана декларантом у митних деклараціях №25UA903180000306U2 від 16.06.2025, №25UA903180000310U2 від 18.06.2025, №25UA903180000312U0 від 20.06.2025, №25UA903180000314U9 від 23.06.2025, №25UA903180000324U3 від 25.06.2025, №25UA903180000331U0 від 30.06.2025, №25UA903180000332U0 від 30.06.2025 та №25UA903180000344U2 від 07.07.2025 визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору. І ці документи не містять жодних розбіжностей.

Відповідач в оскаржуваному рішенні та картці відмови не вказав на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов'язковою при обчисленні такої вартості.

Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались іншою особою у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що надані позивачем на підтвердження митної вартості товару документи підтверджували митну вартість товару, підлягали обчисленню та містили всі реквізити, які ідентифікували ввезений товар, а відповідачем в оскаржуваному рішенні не вказано на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов'язковою при обчисленні такої вартості.

Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що спірні рішення Енергетичної митниці про коригування митної вартості товарів №UA903000/2025/000208/2 від 16.06.2025; №UA903180/2025/000024/2 від 18.06.2025; №UA903180/2025/000025/2 від 20.06.2025; №UA903000/2025/000227/2 від 23.06.2025; №UA903000/2025/000234/2 від 25.06.2025; №UA903000/2025/000240/2 від 30.06.2025; №UA903180/2025/000027/2 від 30.06.2025; №UA903000/2025/000260/2 від 07.07.2025 прийняті відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин, які мали значення для їх прийняття, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Енергетичної митниці залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 по справі № 440/9883/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.А. Спаскін

Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк

Повний текст постанови складено 19.12.2025 року

Попередній документ

132769107

Наступний документ

132769109

Інформація про рішення:

№ рішення:	132769108
№ справи:	440/9883/25
Дата рішення:	17.12.2025
Дата публікації:	22.12.2025
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Другий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (17.12.2025)
Дата надходження:	13.11.2025
Предмет позову:	визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії

Розклад засідань:

Минулі засідання (2)

17.12.2025 11:15	Другий апеляційний адміністративний суд
24.12.2025 10:00	Другий апеляційний адміністративний суд

Запланованих засідань немає