19 грудня 2025 р. Справа № 440/1056/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою 16 Регіональної військово-лікарської комісії на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2025, головуючий суддя І інстанції: М.В. Довгопол, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039 по справі № 440/1056/25
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), 16 Регіональної військово-лікарської комісії
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), третя особа Військова частина НОМЕР_2 , в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), яка полягає у не розгляді заяви позивача від 23.02.2024 року про перегляд причинного зв'язку захворювання із "Так, пов'язане з проходженням військової служби" на "Так, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби", які зазначені у свідоцтві про хворобу №428/73 від 29.12.2016 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити розгляд заяви позивача від 23.02.2024 року про перегляд причинного зв'язку захворювання із "Так, пов'язане з проходженням військової служби" на "Так, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби", які зазначені у свідоцтві про хворобу №428/73 від 29.12.2016 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період з 11.03.2016 по 28.02.2017 позивач проходив військову службу за контрактом у військових частинах НОМЕР_3 та НОМЕР_2 . Перебуваючи 15.03.2016 на полігоні військової частини НОМЕР_4 , зістрибуючи з автомобіля, впав та вдарився лівою частиною голови об землю. У серпні 2016 року у позивача посилився головний біль, запаморочення, коливання артеріального тиску, знизився зір, посилився біль в лівому гомілково-стопному суглобі, у зв'язку з чим позивач надалі звернувся за отриманням медичної допомоги, лікувався стаціонарно, переніс операцію, і за результатами проведеного лікування 04.01.2017 військово-лікарською комісією Західного регіону прийнято постанову у формі свідоцтва про хворобу № 428/734, у відповідності до якого встановлено причинний зв'язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва позивача - «так, пов'язане з проходженням військової служби», позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. 22.05.2017 командиром військової частини НОМЕР_2 затверджено Акт службового розслідування, з якого слідує, що під час отримання травми 15.03.2016, яка стала передумовою для подальших захворювань, позивач виконував обов'язки військової служби. Копію такого Акту позивачем отримано у грудні 2023 року, після чого на адресу відповідача направив заяву від 23.02.2024, в якій просив здійснити перегляд причинного зв'язку захворювань з огляду на висновки службового розслідування. Вказана заява отримана відповідачем 01.03.2024, однак відповідь за наслідками її розгляду позивачу не надана, у зв'язку з чим, на переконання позивача, має місце протиправна бездіяльність відповідача.
Ухвалою суду від 03.02.2025 відмовлено ОСОБА_1 у залученні до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військової частини НОМЕР_2 .
Ухвалою суду від 17.03.2025 у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про заміну первісного відповідача належним відповідачем - відмовлено. Клопотання представника позивача про залучення співвідповідача задоволено. Залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії в якості співвідповідача НОМЕР_5 Регіональну Військово-лікарську комісію (вул. Стрийська, 73А, м. Львів, 79058, ідентифікаційний код 08380628).
Військова частина НОМЕР_1 у відзиві на позовну заяву проти позову заперечувала, просила залишити його без задоволення, вказуючи, що позивач не звертався до неї із заявами, що підтверджується журналом вхідної документації військової частини, натомість подав заяви за місцезнаходженням НОМЕР_5 Регіональної ВЛК.
Залучена в якості співвідповідача 16 регіональна військово-лікарська комісія у відзиві на позовну заяву позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що посадовими особами НОМЕР_5 РВЛК для ретельного вивчення заяви позивача прийнято рішення про витребування належних чином завірених копій документів, які необхідні для прийняття експертного рішення фахівцями комісії згідно вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, з урахуванням чого на адресу позивача направлено лист за вих. № 2149 від 13.03.2025.
28.04.2025 до суду надійшла відповідь представника позивача на відзив 16 регіональної військово-лікарської комісії, в якій звернуто увагу на те, що відповідач після пред'явлення позову та відкриття провадження у справі відреагував на заяву позивача від 23.02.2024, надавши відповідний лист. Попри це зауважував, що пункт 21.25 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України на час звернення позивача із заявою від 23.02.2024 не містив вимог щодо надання саме засвідчених копій документів, передбачаючи надання просто копій документів. Комплект документів, поданий позивачем разом із заявою, є достатнім та відповідає вимогам чинного законодавства. Відтак, представник позивача стверджував, що протиправна бездіяльність відповідача триває.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність 16 Регіональної військово-лікарської комісії, яка полягає у не розгляді заяви позивача від 23.02.2024 року про перегляд причинного зв'язку захворювання із "Так, пов'язане з проходженням військової служби" на "Так, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби", які зазначені у свідоцтві про хворобу №428/73 від 29.12.2016 року.
Зобов'язано 16 Регіональну військово-лікарську комісію здійснити розгляд заяви позивача від 23.02.2024 року про перегляд причинного зв'язку захворювання із "Так, пов'язане з проходженням військової служби" на "Так, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби", які зазначені у свідоцтві про хворобу №428/73 від 29.12.2016 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що посадовими особами 16 РВЛК для ретельного вивчення матеріалів доданих до заяви позивача було прийнято рішення про витребовування належним чином завірених копій документів, які необхідні для прийняття експертного рішення фахівцями комісії згідно вимог Положення. З урахуванням даного факту на адресу позивача направлено лист за вих. №2149 від 13.03.2025 року.
Твердження суду про те, що станом на дату подання заяви позивачем (01.03.2024) п. 21.25 глави 21 розділу ІІ Положення № 402 не встановлював вимог щодо подання саме засвідчених копій документів, на думку скаржника, не можуть розглядатись як такі, що недають права витребовувати їх у заявника для належного розгляду та прийняття експертами законного рішення у справі.
Наголосив, що штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров'я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров'я (установах). Вивчення та затвердження відповідної медичної документації військово-лікарської експертизи відноситься виключно до компетенції медичних фахівців, які мають відповідну освіту та досвід роботи у сфері медицини. Згідно з усталеною судовою практикою, при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення ВЛК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певної постанови, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності постанови ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Отже, суди вправі перевіряти законність постанови ВЛК лише в межах дотримання процедури її прийняття.
Також, на думку скаржника, висновок суду першої інстанції про те, що нормами чинного законодавства саме на штатну ВЛК покладено обов'язки здійснювати активні дії щодо збору додаткових документів, уточнення та перевірки документів, поданих з метою встановлення причинного зв'язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) військовослужбовців є помилковим та невірним.
Зокрема, підпунктом 2.4.4 пункту 2.4 глави 2 розділу I Положення (у редакції 25.08.2023 року) визначено, які обов'язки покладаються на ВЛК регіону. Здійснення розшуку документів заявників для вирішення проблемних питань у зверненнях не є прямим обов'язком штатної комісії регіону, оскільки її прямими функціональними обов'язками є проведення військово-лікарської експертизи, що за своєю природою має зовсім інше значення та мету.
Отже, в даному випадку, скаржник констатував, що експертами 16 РВЛК було зроблено запит щодо надання документів у визначений законодавством спосіб для належного розгляду звернення та прийняття в подальшому колегіального рішення. Надісланий лист 16 РВЛК від 13.03.2025 № 2149 не може свідчити про неналежний розгляд заяви позивача від 23.02.2024 по суті, а бездіяльність щодо невжиття усіх заходів, передбачених законодавством для такого розгляду, а навпаки, спрямований інформувати заявника про необхідність надання, при можливості, додаткових документів для прийняття рішення по справі згідно вимог Положення.
Крім того, зазначив, що тривалий розгляд звернень зумовлений тим, що у зв'язку з введенням на території України воєнного стану, запровадженого 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні“, здійснюючи заходи військово-лікарської експертизи та виконуючи спеціальні завдання, як установа в системі Медичних Сил Збройних Сил України у відповідності з вимогами до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (зі змінами) (далі-Положення), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800, 16 РВЛК працює в посиленому режимі.
Просив врахувати суд, що відповідно до рекомендацій Ради суддів України від 02 березня 2022 року щодо роботи судів в умовах воєнного стану, процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.
З огляду на викладене, вважає, що відповідач діяв у відповідності до приписів частини 2 статті 2 КАС України, згідно з якими суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти та приймати рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 , відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 25.02.2016 № 10-РС, уклав контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу строком на 3 роки, та проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 з 25.02.2016 по 13.04.2016, а з 14.04.2016 вибув для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_3 , що не заперечується учасниками справи та підтверджується матеріалами справи, зокрема, Актом про результати проведення розслідування, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_2 22.05.2017 /а.с. 11 - 13/, військовим квитком НОМЕР_6 /а.с. 90, зворотній бік - 91/.
За наслідками огляду ОСОБА_1 29.12.2016 військово-лікарська комісія в/ч НОМЕР_1 склала свідоцтво про хворобу № 428/73 (вих. № 24 від 04.01.2017), в якому визнано ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку та встановлено причинний зв'язок захворювання останнього - «Так, пов'язане з проходженням військової служби» /а.с. 8 - 9/.
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 28.02.2017 № 44 рядового ОСОБА_1 , тракториста взводу забезпечення, звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 24 лютого 2017 року № 3-рс у відставку за пунктом 1 підпунктом «б» (за станом здоров'я), частини 8 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» вирішено вважати таким, що справи та посаду здав, з 28 лютого 2017 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення /а.с. 25/.
22.05.2017 командиром військової частини НОМЕР_2 затверджено Акт про результати проведення розслідування /а.с. 11 - 13/, в якому комісією, створеною на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 12.05.2017 № 374 «Про призначення комісії по розслідуванню нещасного випадку, що трапився з солдатом ОСОБА_1 », встановлено, що «відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 11.03.2016 № 261 «Про організацію та проведення стрільб зі стрілецької зброї та забезпечення виконання вимог безпеки з 1-ю навчальною ротою та 2-ю навчальною ротою НОМЕР_7 навчального батальйону» особовий склад виконував стрільби зі стрілецької зброї з 15.03.2016 по 16.03.2016 на полігоні військової частини НОМЕР_8 АДРЕСА_1 .
15.03.2016 перебуваючи на полігоні військової частини НОМЕР_8 зі слів солдата ОСОБА_1 , зістрибуючи з автомобіля, він впав та вдарився лівою частини голови об землю. Це підтверджують свідки: солдат ОСОБА_2 , солдат ОСОБА_3 та солдат ОСОБА_4 ».
Також встановлено, що «за лікарською допомогою до лазарету військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_1 звернувся на п'ятий день 21.03.2016 зі скаргами на погане самопочуття, про що свідчить запис у медичній книжці військовослужбовця та книзі обліку хворих в амбулаторії військової частини НОМЕР_2 . Огляд хворого проводив лікар ОСОБА_5 , який встановив діагноз: «Забій лівого виска» та рекомендував військовослужбовцю консультацію у невропатолога ГВМКЦ «ГВКГ» м. Київ з метою уточнення діагнозу.»
За висновками Акту про результати проведення розслідування від 22.05.2017 «курсант навчальної роти навчального батальйону Військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_1 отримав легкий забій на полігоні військової частини НОМЕР_8 АДРЕСА_1 , з легким випадком забою, але згідно пункту 1.5. наказу Міністра оборони України від 06.02.2001 № 36 «Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України» травмування не призвело його до втрати працездатності на один день і більше. Начальнику медичної служби військової частини НОМЕР_2 за результатами проведеного розслідування довідку про обставини травми не видавати.»
За твердженням позивача, копію зазначеного Акту ним отримано у грудні 2023 року.
23.02.2024 позивач надіслав засобами поштового зв'язку адресовану Військово-лікарській комісії Західного регіону заяву від 23.02.2024, в якій просив переглянути причинний зв'язок його захворювань та пов'язати їх з травмою, отриманою під час виконання обов'язків військової служби (згідно акту службового розслідування) /а.с. 26, 89 - 90/.
До заяви додав копії документів: акту службового розслідування, медичної книжки з діагнозом «забій лівого виска», запису в амбулаторній книзі про первинне звернення, медичних виписок про втрату працездатності більше як 60 днів (загальна 76 днів), свідоцтва про хворобу, довідки МСЕК.
Вказана заява фактично отримана 16 Регіональною ВЛК за її місцезнаходженням (м. Львів, вул. Стрийська, 73а) 01.03.2024, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення /а.с. 26/ та зареєстрована 16 Регіональною ВЛК /а.с.89 -90/.
Листом від 13.03.2025 № 2149 на звернення по питанню перегляду причинного зв'язку травми 16 Регіональна ВЛК повідомила позивача, що після вивчення наданих документів та відповідно до п. 21.25 глави 21 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зі змінами, встановлено, що не надано наступні документи:
- витяг із наказу № 10-РС від 25.02.2016 - завірену копію;
- довідку про безпосередню участь у бойових діях з вказанням усіх періодів участі - завірену копію;
- довідку про обставини травми (поранення) - оригінал;
- довідку про проходження військової служби за увесь період служби;
- медичні документи про лікування з приводу травми (03.2016) - завірені копії.
Додатково проінформовано, що 16 Регіональна ВЛК приймає до розгляду завірені копії документів та викладено прохання повторно надати завірені копії надісланих раніше документів /а.с. 109, зворотній бік/.
Вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у не розгляді заяви позивача від 23.02.2024 року про перегляд причинного зв'язку захворювання із "Так, пов'язане з проходженням військової служби" на "Так, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби", які зазначені у свідоцтві про хворобу №428/73 від 29.12.2016 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що заява позивача від 23.02.2024 із доданими документами була подана у відповідності до вимог законодавства, чинного на час її подання. Зважаючи на те, що заяву позивача від 23.02.2024 не розглянуто 16 Регіональною ВЛК із прийняттям рішенням у встановлений законодавством строк, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною такої бездіяльності.
З метою захисту порушених прав позивача суд вважав за необхідне зобов'язати 16 Регіональну військово-лікарську комісію здійснити розгляд заяви позивача від 23.02.2024 року про перегляд причинного зв'язку захворювання із "Так, пов'язане з проходженням військової служби" на "Так, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби", які зазначені у свідоцтві про хворобу №428/73 від 29.12.2016 року.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законодавством, яке підлягає застосуванню у площині спірних правовідносин є Закон України Основи законодавства України про охорону здоров'я від 19 листопада 1992 року №2801-XII (далі - Закон №2801-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке затверджене Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (далі - Положення №402, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону №2801-XII законодавство України про охорону здоров'я базується на Конституції України і складається з цих Основ та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров'я.
Так, статтею 70 Закону №2801-XII визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом №2232-ХІІ.
Частиною третьою статті 1 вказаного Закону передбачено, що військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до пункту 1.2 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це:
медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;
установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Згідно з пунктом 2.1. розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Пунктом 2.2. розділу І Положення № 402 визначено, що штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать:
Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);
ВЛК регіону.
Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров'я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров'я (установах).
Залучати особовий склад штатних ВЛК для вирішення питань та завдань, не пов'язаних із військово-лікарською експертизою, забороняється.
Адміністративно-територіальні зони відповідальності штатних ВЛК за проведення військово-лікарської експертизи визначаються наказом Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров'я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».
Відповідно до підпункту 2.4.5 пункту 2.4 розділу І Положення №402 ВЛК регіону має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК та давати їм роз'яснення з питань військово-лікарської експертизи; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК; перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров'я (установах), медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи; направляти у заклади охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової служби), військовозобов'язаних, резервістів, працівників; витребовувати особові та пенсійні справи, медичні документи, матеріали службового (спеціального) розслідування, дізнання, досудового розслідування, характеристики, архівні довідки, витяги з наказів, актів, протоколів та інші документи, необхідні для прийняття постанови; залучати для вирішення питань військово-лікарської експертизи головних (провідних) медичних спеціалістів та інших лікарів-спеціалістів, за необхідності - інших спеціалістів, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець; приймати постанови, а за необхідності переглядати свої постанови про причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та смерті у осіб, звільнених з військової служби, з військовою службою (крім постанов ЦВЛК).
Рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд (підпункт 2.4.6. пункту 2.4 розділу І Положення №402).
Відповідно до підпункту 2.4.10. пункту 2.4 розділу І Положення №402 постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.
Порядок встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на збори, та осіб, звільнених з військової служби, зі службою у Збройних Силах України врегульовано главою 21 розділу II Положення № 402.
За приписами підпунктів 21.1. - 21.3. пункту 21.2 розділу II Положення № 402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
Причинний зв'язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов'язаних і резервістів, призваних ТЦК та СП на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.
Причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19.
Відповідно до пункту 21.5. розділу II Положення № 402 постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях, зокрема:
- пп. б) - "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане, у разі фактичного виконання службових обов'язків під час проходження військової служби, крім поранень (контузій, травм, каліцтв), одержаних за обставин фактичного виконання службових обов'язків, передбачених у підпункті «а» цього пункту.
Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, у випадках, передбачених частиною четвертою статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу";
пп. д) "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, крім захворювань (поранень, контузій, каліцтв, травм), які виникли (одержані) в періоди служби, передбачені підпунктами «а», «ґ» цього пункту, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні або якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, крім випадків, визначених у підпункті «в» цього пункту.
Згідно з пунктом 21.7. розділу II Положення № 402 постанова ВЛК про причинний зв'язок травми (поранення, контузії, каліцтва) та її наслідків приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або висновку, зазначеного в Акті проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акті про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, у разі проведення розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва).
Також до ВЛК надається медична документація про первинне звернення за медичною допомогою військовослужбовця безпосередньо після одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).
Оригінали або копії Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, надсилаються (передаються) військовою частиною (закладом, установою) до закладу охорони здоров'я в електронній або паперовій формі.
На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється не менше ніж у 2 примірниках. Один із примірників довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) подається у ВЛК з метою встановлення причинного зв'язку травми (поранення, контузії, каліцтва) з військовою службою. Примірник довідки обов'язково зберігається в особовій справі військовослужбовця.
Довідка (копія довідки) про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) або копія Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть), Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) зберігається в матеріалах ВЛК, яка прийняла відповідну постанову про причинний зв'язок травми (поранення, контузії, каліцтва).
Пунктом 21.12. розділу II Положення № 402 визначено, що причинний зв'язок захворювань (поранень) у осіб, звільнених з військової служби, які пройшли медичний огляд раніше, у ВЛК розформованих військових або прикордонних округів, груп військ, родів військ (сил), визначають (переглядають) штатні ВЛК за територіальним принципом, де проживають особи, звільнені з військової служби, у межах територіальної відповідальності штатних ВЛК.
Згідно з пунктом 21.25. розділу II Положення № 402 для прийняття постанови про причинний зв'язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі, які призвели до загибелі (смерті) військовослужбовця, до штатної ВЛК разом із заявою військовослужбовця (члена сім'ї, батьків, утриманців загиблого (померлого) військовослужбовця) або разом із листом командира (начальника) військової частини (закладу, установи), ТЦК та СП надаються такі документи (копії документів):
довідка про проходження військової служби або копія посвідчення офіцера, генерала (військового квитка рядового, сержантського і старшинського складу);
довідка за формою, наведеною у Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (за наявності);
медичні документи, які підтверджують початок розвитку, розвиток захворювання або одержання травми (поранення, контузії, каліцтва): медична книжка військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби), медичні карти стаціонарного (амбулаторного) хворого або витяги з них, довідки із закладів охорони здоров'я, свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК), витяг із книги обліку хворих в амбулаторії під час первинного звернення по медичну допомогу;
довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, наведеною у додатку 5 до цього Положення - для військовослужбовців, які одержали травму (поранення, контузію, каліцтво);
копія Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, копія Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть) за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332 або копія акта розслідування авіаційної події та інциденту в авіації - у разі проведення відповідних розслідувань;
документи, у яких зазначено обставини загибелі (смерті) військовослужбовця (не менш як один з таких документів): витяг з іменного списку безповоротних втрат особового складу, наказ командира (начальника) військової частини, донесення про загибель (смерть), сповіщення (корінець сповіщення) на загиблого (померлого), захопленого в полон або заручником, а також інтернованого або зниклого безвісти військовослужбовця, постанова про закриття кримінального провадження (за наявності) - надаються у разі загибелі (смерті) військовослужбовця;
лікарське свідоцтво про смерть - надається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби);
свідоцтво про смерть - надається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби).
Штатною ВЛК враховуються: первинна медична картка, службова та медична характеристики, матеріали розслідування, дізнання або досудового слідства, атестації, архівні довідки, довідки про причину смерті, висновок судово-медичного експерта.
До вказаних документів особи, зазначені в абзаці першому цього пункту, за власним бажанням додають інші документи, які підтверджують причинний зв'язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті), з військовою службою.
Штатна ВЛК вивчає документи, за потреби уточнює інформацію про осіб, стосовно яких вони подані (надсилає необхідні запити тощо), та в місячний строк із дня надходження документів приймає рішення щодо встановлення причинного зв'язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті)), з військовою службою, про що інформує військові частини (органи, підрозділи), ТЦК та СП, осіб, які звернулися до штатної ВЛК.
Відповідно до пункту 21.14. розділу II Положення № 402 постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва направляється в органи соціального захисту і до ТЦК та СП за місцем проживання особи, звільненої з військової служби. Якщо питання про причинний зв'язок захворювання (поранення) розглядається за скаргою, заявою особи, звільненої з військової служби, ВЛК повідомляє його про своє рішення, а якщо прийнято постанову, направляє її заявникові або видає на руки.
Системний аналіз викладених норм законодавства дає підстави для висновку, що установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів є одним із завдань військово-лікарської експертизи. Причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК, тобто ВЛК регіону та Центральна ВЛК. Зокрема, ВЛК регіону наділена повноваженням приймати постанови, а за необхідності переглядати свої постанови про причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та смерті у осіб, звільнених з військової служби, з військовою службою (крім постанов ЦВЛК).
Причинний зв'язок захворювань (поранень) у осіб, звільнених з військової служби, які пройшли медичний огляд раніше, визначають (переглядають) штатні ВЛК за територіальним принципом, де проживають особи, звільнені з військової служби, у межах територіальної відповідальності штатних ВЛК.
Для прийняття постанови про причинний зв'язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), документи до штатної ВЛК подаються ТЦК та СП. Водночас питання про причинний зв'язок захворювання (поранення) може бути розглянуто за скаргою, заявою особи, звільненої з військової служби.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач є особою, звільненою з військової служби у відставку за пунктом 1 підпунктом «б» (за станом здоров'я) частини 8 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з 28 лютого 2017 року, згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 28.02.2017 № 44 /а.с. 25/.
За наслідками огляду позивача 29.12.2016 військово-лікарська комісія військової частини НОМЕР_1 склала свідоцтво про хворобу № 428/73 (вих. № 24 від 04.01.2017), в якому визнано ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку та встановлено причинний зв'язок захворювання останнього - «Так, пов'язане з проходженням військової служби» /а.с. 8 - 9/.
22.05.2017 командиром військової частини НОМЕР_2 затверджено Акт про результати проведення розслідування /а.с. 11 - 13/, в якому комісією, створеною на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 12.05.2017 № 374 «Про призначення комісії по розслідуванню нещасного випадку, що трапився з солдатом ОСОБА_1 », зроблено висновок, що «курсант навчальної роти навчального батальйону Військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_1 отримав легкий забій на полігоні військової частини НОМЕР_8 АДРЕСА_1 , з легким випадком забою, але згідно пункту 1.5. наказу Міністра оборони України від 06.02.2001 № 36 «Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України» травмування не призвело його до втрати працездатності на один день і більше».
Після отримання копії зазначеного Акту, що, за твердженням позивача, відбулося у грудні 2023 року, 23.02.2024 позивач надіслав засобами поштового зв'язку адресовану Військово-лікарській комісії Західного регіону (м. Львів, вул. Стрийська, 73а) заяву від 23.02.2024, в якій просив переглянути причинний зв'язок його захворювань та пов'язати їх з травмою, отриманою під час виконання обов'язків військової служби (згідно акту службового розслідування) /а.с. 26, 89 - 90/.
До заяви додав копії документів: акту службового розслідування, медичної книжки з діагнозом «забій лівого виска», запису в амбулаторній книзі про первинне звернення, медичних виписок про втрату працездатності більше як 60 днів (загальна 76 днів), свідоцтва про хворобу, довідки МСЕК.
Вказана заява фактично отримана 16 Регіональною ВЛК за її місцезнаходженням ( АДРЕСА_2 ) 01.03.2024, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення /а.с. 26/ та зареєстрована 16 Регіональною ВЛК /а.с.89 -90/.
Суд першої інстанції слушно звернув увагу, що 16 Регіональна ВЛК не заперечує компетенцію та межі територіальної відповідальності стосовно перегляду причинного зв'язку захворювань (поранень) у позивача, який раніше пройшов медичний огляд у ВЛК Військової частини НОМЕР_1 .
При цьому листом від 13.03.2025 № 2149 на звернення по питанню перегляду причинного зв'язку травми, тобто більш ніж через рік після отримання заяви, 16 Регіональна ВЛК повідомила позивача, що після вивчення наданих документів та відповідно до п. 21.25 глави 21 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зі змінами, встановлено, що заявником не надано наступні документи:
- витяг із наказу № 10-РС від 25.02.2016 - завірену копію;
- довідку про безпосередню участь у бойових діях з вказанням усіх періодів участі - завірену копію;
- довідку про обставини травми (поранення) - оригінал;
- довідку про проходження військової служби за увесь період служби;
- медичні документи про лікування з приводу травми (03.2016) - завірені копії.
Додатково проінформовано, що 16 Регіональна ВЛК приймає до розгляду завірені копії документів та викладено прохання повторно надати завірені копії надісланих раніше документів/а.с. 109, зворотній бік).
Суд першої інстанції правомірно погодився із доводами позивача про те, що станом на дату подання заяви (01.03.2024) п. 21.25 глави 21 розділу ІІ Положення № 402 не встановлював вимог щодо подання саме засвідчених копій документів.
Лише Наказом Міністерства оборони № 262 від 27.04.2024 внесено зміни до Положення № 402, і у пункті 21.25 в абзаці першому слова «копії документів» замінено словами «засвідчені копії документів».
Відтак, правильним є висновок суду першої інстанції, що заява позивача від 23.02.2024 із доданими документами була подана у відповідності до вимог законодавства, чинного на час її подання.
При цьому, суд зазначає, що ВЛК регіону відповідно до підпункту 2.4.5 пункту 2.4 розділу І Положення №402 наділена повноваженням витребовувати особові та пенсійні справи, медичні документи, матеріали службового (спеціального) розслідування, дізнання, досудового розслідування, характеристики, архівні довідки, витяги з наказів, актів, протоколів та інші документи, необхідні для прийняття постанови.
В силу вимог пункту 21.25. розділу II Положення № 402 штатна ВЛК повинна за потреби самостійно уточнити інформацію про осіб, стосовно яких вони подані (надсилати необхідні запити тощо), та в місячний строк із дня надходження документів прийняти рішення щодо встановлення причинного зв'язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), про що проінформувати військові частини (органи, підрозділи), ТЦК та СП, осіб, які звернулися до штатної ВЛК.
Згідно з пунктом 21.22. розділу II Положення № 402 штатні ВЛК також проводять розшук додаткових документів та надають консультації з питань визначення причинного зв'язку захворювань (поранень) у осіб, звільнених з військової служби.
Отже, нормами чинного законодавства саме на штатну ВЛК покладено обов'язки здійснювати активні дії щодо збору додаткових документів, уточнення та перевірки документів, поданих з метою встановлення причинного зв'язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) військовослужбовців, тому перекладення цих обов'язків 16 Регіональною ВЛК на позивача, який є особою з інвалідністю 1 групи, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_9 /а.с. 28/, є необґрунтованим та нерозсудливим.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що лист 16 Регіональної ВЛК від 13.03.2025 № 2149 свідчить про не належний розгляд заяви позивача від 23.02.2024 по суті та бездіяльність відповідача щодо вжиття усіх заходів, передбачених законодавством для такого розгляду.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п'ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнійший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява 33202/96, п. 120, ECHR 2000, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява 55555/08, п. 74, від 20.05.2010, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Зважаючи на те, що 16 Регіональною ВЛК не розглянуто заяву позивача від 23.02.2024 із прийняттям рішення у встановлений законодавством строк, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправною такої бездіяльності.
З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини колегія суддів погоджується із обраним судом першої інстанції способом захисту шляхом зобов'язання 16 Регіональну військово-лікарську комісію здійснити розгляд заяви позивача від 23.02.2024 про перегляд причинного зв'язку захворювання із "Так, пов'язане з проходженням військової служби" на "Так, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби", які зазначені у свідоцтві про хворобу №428/73 від 29.12.2016 року.
Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 по справі № 440/1056/25 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.
З урахуванням того, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, колегія суддів вважає, що відсутні в розумінні ст.139 КАС України правові підстави для розподілу судових витрат (в т.ч. витрат на професійну правничу правову допомогу) по даній справі.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу 16 Регіональної військово-лікарської комісії - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 по справі № 440/1056/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич