Постанова від 19.12.2025 по справі 440/1465/25

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2025 р. Справа № 440/1465/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства освіти і науки України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.04.2025, головуючий суддя І інстанції: М.В. Довгопол, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 11.04.25 по справі № 440/1465/25

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства освіти і науки України , Державне підприємство «Інфоресурс»

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Міністерства освіти і науки України (далі - відповідач-1, МОН України, апелянт), Державного підприємства "ІНФОРЕСУРС" (далі - відповідач-2, ДП "ІНФОРЕСУРС"), в якій просив:

- визнати протиправною відмову МОН України №3/9262-24 від 25.11.2024 у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо нього;

- зобов'язати МОН України та Технічного адміністратора Єдиної державної електронної бази з питань освіти - ДП "ІНФОРЕСУРС" внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ним черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту" від 05.09.2017 №2145-VIII (далі-Закон №2145- VIII), а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст. 10 ЗУ "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.04.2025 позов задоволено.

Визнано протиправною відмову МОН України, викладену в листі №3/9262-24 від 25.11.2024, у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо ОСОБА_1 .

Зобов'язано МОН України та Технічного адміністратора Єдиної державної електронної бази з питань освіти - ДП "ІНФОРЕСУРС" внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо ОСОБА_1 , вказавши в розділі "На підставі даних, що містяться в Єдиній державний електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" - "Так, не порушує".

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань МОН України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив суд рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що позивач здобуває освіту в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО у відповідному полі зазначено «Ні, порушує».

Апелянт вказав, що судом першої інстанції не враховано, що для здобуття освіти на рівні вищому, ніж раніше здобутий, та збереження послідовності здобуття освіти визначеною частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту», відрахована із закладу вищої освіти особа, має саме продовжити навчання на основі раніше здобутої сукупності знань, умінь, навичок, інших компетентностей на відповідному рівні вищої освіти (поновитися на навчання у визначений законодавством спосіб), а не повторно вступити для здобуття того самого ступеню вищої освіти.

Крім того, наголосив, що функції щодо внесення відомостей до ЄДЕБО щодо здобувачів освіти покладено на суб'єктів освітньої діяльності та їх територіальні відокремлені структурні підрозділи. Натомість, на МОН України покладено організаційні та контролюючі функції ведення ЄДЕБО, а на ДП "Інфоресурс" - технічні функції з обслуговування електронної бази.

Зазначив, що МОН України діяло в межах своєї компетенції та відповідно до вимог чинного законодавства.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

В обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу зазначив, що відповідно до довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО він 25.05.2012 закінчив Дебальцевську філію Артемівського технікуму залізничного транспорту, про що отримав диплом серії НОМЕР_1 .

Тобто, наступним рівнем освіти для нього згідно з ч.2 ст. 10 Закону №2145-VІІІ є перший (бакалаврський) рівень вищої освіти.

01.09.2012 його зараховано до Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля на навчання за освітнім рівнем «бакалавр», проте 30.06.2015 - відраховано з навчання.

Згідно з довідкою Філії Класичного приватного університету №24-25/14-н від 04.09.2024 він дійсно вступив на 1 курс (274 Автомобільний транспорт освітнього ступеню бакалавр, очної денної форми навчання за кошти фізичних та/або юридичних осіб) та навчається у вказаному навчальному закладі по даний час.

Отже, маючи початковий рівень вищої освіти, він почав здобувати перший (бакалаврський) рівень вищої освіти лише з 01.09.2024, відтак інформація зазначена у довідці від 18.10.2024 №436912 про порушення ним послідовності здобуття освіти є протиправною.

Відповідачем-2 подано додаткові пояснення суду апеляційної інстанції , в яких він підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

В обґрунтування зазначив, що відповідач-2 не є суб'єктом владних повноважень, тобто не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування, не здійснює публічно-владні управлінські функції, не надає адміністративні послуги, законами України не передбачено випадків здійснення відповідачем-2 владних повноважень. Відповідач-2 законодавчо не вповноважений владно керувати поведінкою позивача, а останній відповідно не зобов'язаний виконувати вимоги Відповідача-2.

Також зауважив, що внесення до ЄДЕБО та підтримання в ЄДЕБО в повному, актуальному та достовірному стані інформації про здобувачів освіти, які навчаються у закладах освіти, не відноситься до компетенції відповідачів.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та відповідно до ст. 308 КАС України в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного судового рішення, норм процесуального та матеріального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено обставини, які не оспорено сторонами.

Відповідно до виписки з Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо документів про освіту та інформації про навчання особи, ОСОБА_1 навчався в Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля на освітньому рівні бакалавр, заочній формі навчання, факультеті транспорту і будівництва по спеціальності 6.070101 (транспортні технології) в період з 01.09.2012 по 30.06.2015, та був відрахований із закладу освіти.

За цією випискою ОСОБА_1 має наступні документи про освіту: -свідоцтво про базову загальну середню освіту, видане 20.06.2008 Дебальцівською загальноосвітньою школою 1-ІІІ ступенів №6 ім. М.Я. Ільїна Дебальцівської міської ради Донецької області;- атестат про повну загальну середню освіту , виданий 25.05.2012 Дебальцівською філією Артемівського технікуму залізничного транспорту ; -диплом молодшого спеціаліста , виданий 25.05.2012 Дебальцівською філією Артемівського технікуму залізничного транспорту (а.с.15).

23 серпня 2024 року між Класичним приватним університетом та ОСОБА_1 укладено договір про навчання №22599 , згідно з яким предметом договору є навчання у закладі вищої освіти / фахової передвищої освіти (пункт 1); заклад бере на себе зобов'язання, зокрема: зарахувати вступника на навчання на 2-ий курс терміном навчання на 3 роки після виконання вимог до зарахування на навчання для здобуття вищої освіти / фахової перед вищої освіти, правил прийому та укладення договору; здійснити підготовку вступника за денною формою здобуття освіти за спеціальністю / освітньою програмою / спеціалізацією 274 Автомобільний транспорт для здобуття ступеня бакалавр (пункт 2); після зарахування до закладу вступник отримує статус здобувача вищої освіти (пункт 3) (а.с.13).

Відповідно до витягу із наказу "Про зарахування на навчання" №2133 від 30 вересня 2024 року №705-с, ОСОБА_1 зараховано з 01 жовтня 2024 року студентом 1 курсу очної денної форми здобуття освіти за спеціальностями (спеціалізаціями) за кошти фізичних та/або юридичних осіб на освітній ступінь освіти «Бакалавр», спеціальність 274 Автомобільний транспорт, освітня програма «Автомобільний транспорт» (а.с.11).

Згідно з довідкою Філії Класичного приватного університету у місті Кременчук №24-25/45-н від 27 січня 2025 року ОСОБА_1 дійсно виступив до Філії Класичного приватного університету у місті Кременчук (наказ №14-фкс від 21.08.2024 року) та навчається на першому курсі денної форми навчання рівня «бакалавр», спеціальність 274 «Автомобільний транспорт», освітня програма «Автомобільний транспорт». Термін закінчення -30.06.2027 (а.с.12).

ОСОБА_1 отримав довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти № 436912 від 18 жовтня 2024 року, в якій зазначено, що він навчається в "Класичний приватний університет", ступінь / рівень освіти бакалавр, форма здобуття освіти денна, код та назва спеціальності / професії 274 Автомобільний транспорт, дата початку здобуття освіти 01 жовтня 2024 року, дата завершення здобуття освіти 30 червня 2027 року, номер наказу про зарахування (поновлення, переведення) 705-с, дата наказу про зарахування (поновлення, переведення) 30 вересня 2024 року. У графі "На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту"" вказано - "Ні, порушує". Інформація про документи про освіту містить такі відомості: 1) Диплом молодшого спеціаліста серії НОМЕР_1 , виданий Дебальцівською філією Артемівського технікуму залізничного транспорту 25 травня 2012 року; 2) Атестат про повну загальну середню освіту серії НОМЕР_2 , виданий Дебальцівською філією Артемівського технікуму залізничного транспорту 25 травня 2012 року; 3) Свідоцтво про базову загальну середню освіту серії НОМЕР_3 , виданий Дебальцівською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №6 ім. М.Я. Ільїна Дебальцівської міської ради Донецької області 20 червня 2008 року (а.с.10).

Інформацію про документи про освіту у довідці сформовано на підставі даних, що містяться в Реєстрі документів про освіту та картках фізичних осіб.

Представник позивача Кузніченка І.Ю. звернулась до МОН України з адвокатським запитом №44 від 15.11.2024, в якому просила надати інформацію чи було враховано МОН України при виданні ОСОБА_1 довідки з ЄДЕБО від 18.10.2024 №436912 про здобувача освіти факт відрахування його 07.09.2015 із закладу освіти Східноукраїнський національний університет ім. Володимира Даля (а.с.16).

Листом Директората фахової передвищої, вищої освіти МОН України №3/9262-24 від 25 листопада 2024 року на адвокатський запит щодо порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти повідомлено, що згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, здобувач освіти ОСОБА_1 01.09.2012 зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавра до Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, відрахований 25.05.2015. 30.09.2024 повторно зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавр до Класичного приватного університету. Таким чином, ОСОБА_1 здобуває освіту в непослідовному порядку, а в довідці, сформованій відповідно до вимог законодавства на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує», що відповідає дійсності (а.с.17-18)

Вважаючи протиправною відмову Міністерства освіти і науки України №3/9262-24 від 25.11.2024 у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо нього, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не здобув перший (бакалаврський) рівень вищої освіти під час навчання в Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля та його вступ на навчання у 2024 році до "Класичного приватного університету" з метою здобуття освітнього рівня «бакалавра» не порушує послідовності навчання, визначеної частиною 2 статті 10 Закону №2145-VIII.

Положенням про єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом МОН України від -8.06.2018 № 620 (далі- Положення № 620, чинне на час спірних правовідносин) передбачено, що власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є МОН України, технічним адміністратором - ДП "Інфоресурс", що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.

Тобто, саме МОН України та Технічний адміністратор Єдиної державної електронної бази з питань освіти - ДП «Інфоресурс» мають повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про наявність чи відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту» щодо позивача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України від 21.10.1993 № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі Закон України № 3543-ХІІ) призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній ч. 2 ст. 10 Закону України №2145-VIII, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Пунктом 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі Порядок № 560) передбачено, що добувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній ч. 2 ст. 10 Закону України №2145-VIII, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9, та документи (нотаріально засвідчені копії документів), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5. Здобувачі освіти, які навчаються за державним замовленням у закладах освіти із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління МВС та ДСНС, для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти за формою, визначеною у додатку 9, видану закладом освіти із специфічними умовами навчання.

Відповідно до п. 23 ч. 1 ст.1 Закону України №2145-VIII, рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.

Згідно з ч. 2 ст. 10 Закону України №2145-VIII, рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

Частиною 2 ст. 17 Закону України №2145-VIII встановлено, що рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 40 Закону України №2145-VIII, після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту. Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб'єктами освітньої діяльності. Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 5 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 №1556-VII (далі- Закон №1556-VII в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень. Початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв'язування типових спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності. Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв'язування складних спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності. Другий (магістерський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв'язування задач дослідницького та/або інноваційного характеру у певній галузі професійної діяльності. .Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: молодший бакалавр; бакалавр; магістр; доктор філософії/доктор мистецтва.

Згідно зі ст. 7 Закону № 1556-VII єдиним документом, що підтверджує той факт, що особа успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію є диплом про вищу освіту.

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що особа вважається такою, що здобула певний рівень освіти та набула знань і навичок, які відповідають такому рівню у разі завершення нею навчання за відповідною освітньо-кваліфікаційною програмою, виконання відповідної освітньої програми та проходження атестації. Здобуття рівня освіти має підтверджуватися відповідним документом про вищу освіту.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач навчався в Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля на освітньому рівні бакалавр, заочній формі навчання, факультеті транспорту і будівництва по спеціальності 6.070101 (транспортні технології) в період з 01.09.2012 по 30.06.2015, та був відрахований із закладу освіти.

За відомостями довідки про здобувача освіти за даним єдиної державної електронної бази з питань освіти № 436912 від 18 жовтня 2024 року, станом на 18.10.2024 у позивача з документів про освіту наявні: 1) Диплом молодшого спеціаліста серії НОМЕР_1 , виданий Дебальцівською філією Артемівського технікуму залізничного транспорту 25 травня 2012 року; 2) Атестат про повну загальну середню освіту серії НОМЕР_2 , виданий Дебальцівською філією Артемівського технікуму залізничного транспорту 25 травня 2012 року; 3) Свідоцтво про базову загальну середню освіту серії НОМЕР_3 , виданий Дебальцівською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №6 ім. М.Я. Ільїна Дебальцівської міської ради Донецької області 20 червня 2008 року.

Доказів про отримання ОСОБА_1 освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» в інших навчальних закладах матеріали справи не містять, з свого боку відповідачі на такі обставини не посилаються.

Отже, позивач, який має неповну вищу освіту, та у 2024 році почав здобувати за освітнім-професійним ступенем бакалавр, не є особою, яка б вважалася такою, що порушує послідовність здобуття освіти, визначену статтею 10 Закону № 2145-VIII повторне зарахування на навчання за цим же освітньо-кваліфікаційним рівнем за відсутності відповідного документу про здобуття освітнього ступеня бакалавра не може вважатися отриманням освіті на тому самому рівні.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що зазначення у довідці № 436912 від 18.10.2024 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо позивача, що поточне здобуття освіти порушує послідовності, визначеної частиною 2 статті 10 Закону №2145-VIII, є протиправним, враховуючи, що факт здобуття знань і навичок за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем вищої освіти повинно підтверджуватись документом про вищу освіту, якого позивач не отримував.

Щодо доводів апелянта про те, що питання внесення відомостей про здобувача освіти до ЄДЕБО покладено на суб'єктів освітньої діяльності та їх територіальні відокремлені структурні підрозділи колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 8 Закону України №1556-VII, засади функціонування ЄДЕБО визначаються законодавством. Інформація про здобувачів освіти та працівників закладів вищої освіти, що міститься у ЄДЕБО, надається безоплатно центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, для використання у статистичних цілях.

Статтею 74 Закону України №2145-VIII встановлено, що у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база).

Електронна база містить такі складові: Реєстр суб'єктів освітньої діяльності, Реєстр здобувачів освіти, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр педагогічних, науково-педагогічних працівників, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників (далі - публічні електронні реєстри у сфері освіти).

Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - держатель Електронної бази) є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов'язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.

Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.

Створення, ведення та адміністрування Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти здійснюються відповідно до цього Закону та Законів України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», «Про захист персональних даних», «Про авторське право і суміжні права» та «Про публічні електронні реєстри».

Суб'єктами ведення Електронної бази є, зокрема, держатель та адміністратор Електронної бази; органи управління у сфері освіти; суб'єкти освітньої діяльності; підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління держателя Електронної бази..

Відповідно до пункту 1 розділу І Положення № 620, це Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону № 2145-VIII з метою визначення порядку функціонування ЄДЕБО в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб'єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб.

Згідно з п. 5 розділу І Положення № 620 власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором ДП "Інфоресурс", що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО. Розпорядник ЄДЕБО є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО.

Відповідно до п. 2 розділу III Положення № 620, інформація вноситься до ЄДЕБО за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення ЄДЕБО або спеціалізованого програмного забезпечення, що використовується уповноваженими суб'єктами, узгодженого з технічним адміністратором ЄДЕБО.

Відповідно до п. 1 розділу IV Положення № 620, розпорядник ЄДЕБО: 1) вживає організаційних заходів, пов'язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; 2) здійснює контроль за забезпеченням захисту інформації в ЄДЕБО згідно із законодавством; 3) використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; 4) вносить до ЄДЕБО інформацію щодо: - ліцензування (рішення про видачу, анулювання ліцензій на провадження освітньої діяльності, звуження, розширення освітньої діяльності) суб'єктів освітньої діяльності відповідно до ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності; - результатів перевірок, ініційованих розпорядником ЄДЕБО, щодо дотримання суб'єктами освітньої діяльності - ліцензіатами ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності; - акредитації спеціальностей, напрямів підготовки у закладах освіти, освітньо професійних програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів освітньо кваліфікаційного рівня "молодший спеціаліст", а також освітньо-професійних програм у сфері фахової перед вищої освіти (до затвердження положення про акредитацію освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти); - іншу інформацію, визначену законодавством; 5) забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п'ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису; 6) встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО; 7) визначає: - перелік інформації, доступ до якої надається уповноваженим суб'єктам; - вартість послуг з організації та підтримання доступу до ЄДЕБО, а також інших послуг, пов'язаних з ЄДЕБО та її реєстрами, що надаються технічним адміністратором ЄДЕБО.

Аналіз вищевикладених норм законодавства вказує, що власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є МОН України, а технічним адміністратором - ДП «Інфоресурс», що належить до сфери управління МОН України.

Обробка і захист інформації здійснюються в ЄДЕБО відповідно до вимог законодавства у сфері захисту інформації, що перебуває у власності держави.

Таким чином, МОН України та Технічний адміністратор Єдиної державної електронної бази з питань освіти - ДП "ІНФОРЕСУРС" мають повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою ст. 10 Закону України №2145-VIII щодо позивача.

Враховуючи викладене, з урахуванням приписів розділу ІV Положення № 620, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність зобов'язання МОН України та Технічного адміністратора Єдиної державної електронної бази з питань освіти- Державне підприємство «ІНФОРЕСУРС» внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України № 2145-VIII, а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України № 2145-VIII - вказати «Так, не порушує».

Доводи апеляційної скарги щодо порушення позивачем послідовності здобуття освіти, колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на викладене вище.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України»(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 311, 315, 316, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року у справі № 440/1465/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Любчич

Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк

Попередній документ
132769084
Наступний документ
132769086
Інформація про рішення:
№ рішення: 132769085
№ справи: 440/1465/25
Дата рішення: 19.12.2025
Дата публікації: 22.12.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (19.12.2025)
Дата надходження: 20.05.2025
Предмет позову: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії