19 грудня 2025 року справа № 580/9959/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кульчицького С.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 10 червня 2025 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 10 червня 2025 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації направленої ім'я Голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , цінним листом з описом вкладення (номер поштового відправлення - 0311300179180, котре було отримано адресатом 14.06.2025) за наслідком розгляду якої прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в її наданні.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.06.2025 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) було подано заяву гр. ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. Дана заява направлена засобами поштового зв'язку з описом вкладення - 0311300179180, котре було отримано адресатом 14.06.2025. В подальшому на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) було подано ряд адвокатських запитів 27\06-2025-ТЦК2 на предмет отримання інформації про результат розгляду вищевказаної заяви. Станом на день подання даної позовної заяви жодної відповіді на вищевказаний адвокатський запит на адресу заявника та його паредставника не надходило.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду Каліновської А.В. від 06.10.2025 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
20.10.2025 (вх.52394/25) від відповідача надійшов відзив в якому він вказує, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 28.08.2006 року перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 . 10.06.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшла заява від 30.05.2025р. б/ від громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. За результатами розгляду даної заяви комісія з розгляду питань щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_5 ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (протокол від 19.06.2025 року 21) у зв'язку з допущеними заявником недоліками при подачі документів відповідно до п. 13 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Про результати розгляду вищевказаної заяви та причини відмови у наданні відстрочки гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 третім відділом ІНФОРМАЦІЯ_6 було належним чином поінформовано (повідомлення 1145 від 19.06.2025р.). 03.07.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов адвокатський запит 27/06-2025-ТЦК/2 від 27.06.2025р. адвоката Романенка Руслана Олександровича в інтересах гр. ОСОБА_1 . В даному адвокатському запиті адвокат Романенко Р.О. запитує та просить повідомити результат розгляду заяви гр. ОСОБА_1 щодо надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період та надати відповідне документальне підтвердження. 07.07.2025р. третім відділом ІНФОРМАЦІЯ_6 на вищевказаний адвокатський запит засобами «Укрпошти» адвокату ОСОБА_2 направлено лист 3/1222 від 04.07.2025, в якому роз'яснено результати розгляду заяви гр. ОСОБА_1 від 30.05.2025р. 6/ щодо надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період та надано відповідне документальне підтвердження (копія повідомлення 1145 від 19.06.2025р.) Враховуючи вищевикладене просить суд, відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
30.10.2025 (вх.54137/25) від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій останній вказує, що відповідачем не доведено факту неможливості вирішення питання оформлення позивачу відстрочки на підставі отриманих документів або з використанням права комісії на самостійне збирання документів (у випадку недостатності поданих заявником), використанням інформації з публічних електронних реєстрів, Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, інших баз та джерел тощо. У відповідача наявні відомості, на підставі яких може бути вирішено питання про надання позивачу відстрочки та заява про її надання, а у випадку недостатності певних відомостей, комісія має можливість отримати необхідну інформацію з державних реєстрів, баз даних, направити відповідні запити тощо для отримання інформації, що могла б підтвердити право заявника на відстрочку, водночас, комісією вказане здійснено не було за відсутності на те поважних причин. Так, отримавши заяву позивача про надання йому відстрочки від 30.12.2024, відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень і не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; без використання повноважень, які з цієї метою йому надані; не обґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); недобросовісно; нерозсудливо; без дотримання принципу рівності перед законом; непропорційно, без з дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з порушенням передбаченого законодавством строку.
Розпорядженням керівника апарату Черкаського окружного адміністративного суду №154 від 20.11.2025, у зв'язку із перебуванням судді Каліновської А.В. у відпустці без збереження заробітної плати як матері дитини, яка потребує домашнього догляду, що може перешкоджати розгляду справи у строки, встановлені КАС України, адміністративну справу №580/9959/25 передано для визначення іншого складу суду автоматизованою системою документообігу суду.
За результатами проведення повторного автоматичного розподілу 20.11.2025 справа призначена судді Кульчицькому С.О.
Ухвалою від 21.11.2025 прийнято до свого провадження справу №580/9959/25. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
Ухвалою від 26.11.2025 у задоволенні клопотання представника позивача адвоката Романенка Р.О. про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у справі 580/9959/25 - відмовлено.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI Перехідні положення Положення 1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).
Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.
Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи встановлено, що 10.06.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшла заява від 30.05.2025р. б/ від громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
Представник позивача в позовній заяві стверджує, що на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) було подано ряд адвокатських запитів 27\06-2025-ТЦК2 на предмет отримання інформації про результат розгляду вищевказаної заяви. Проте, станом на день подання даної позовної заяви жодної відповіді на вищевказаний адвокатський запит на адресу заявника та його паредставника не надходило.
Позивач, не погодившись з правомірністю не розгляду його заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у встановленому порядку та строки, звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зазначає, що є загальновідомим та не потребує доказуванню, що на момент виникнення спірних правовідносин в Україні запроваджено загальну мобілізацію, у зв'язку із збройною агресією російської федерації про України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно ч.5 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Суд зазначає, що Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Суд зазначає, що статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» врегульовано питання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Так, зокрема відповідно до п.13 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Згідно ч.7 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який серед іншого визначає процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення (далі - Порядок 560).
Відповідно до пункту 56 Порядку 560, відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Пунктом 58 Порядку 560 передбачено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Згідно пункту 60 Порядку 560, комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Отже, чинним законодавством України встановлено чіткий порядок звернення особи за наданням відстрочки та порядок розгляду відповідної заяви.
Суд зазначає, що приписами Порядку 560 визначено, що результати розгляду заяви військовозобов'язаного про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації оформлюються рішенням у формі протоколу.
Разом з тим, як вбачається з наявних доказів у справі 07.07.2025р. третім відділом ІНФОРМАЦІЯ_6 на адвокатський запит засобами « ІНФОРМАЦІЯ_7 » адвокату ОСОБА_2 направлено лист 3/1222 від 04.07.2025, в якому роз'яснено результати розгляду заяви гр. ОСОБА_1 від 30.05.2025р. 6/ щодо надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період та надано відповідне документальне підтвердження (копія повідомлення 1145 від 19.06.2025р.).
Відповідно до роздруківки трекінгу "Укрпошта" адвокат Романенко Р.О. отримав вказаний лист 10.07.2025, ще до подання позовної заяви до суду та був належно проінформований про результати розгляду заяви ОСОБА_1 .
Отже, матеріалами справи підтверджується, що заява позивача про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» була розглянута відповідачем та щодо неї було прийнято рішення у формі Протоколу 21 від 19.06.2025, яким позивачу відмовлено у наданні відстрочки.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутні протиправною бездіяльності відповідача щодо розгляду заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ст.23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку».
В свою чергу правомірність відмови у наданні відстрочки не є предметом розгляду даної адміністративної справи, а відповідно зазначені обставини не досліджуються судом під час ухвалення рішення у даній справі. У разі якщо позивач вважає відмову у наданні відстрочки протиправною, то відповідно має право звернутися до суду з окремим позовом на відповідне рішення відповідача.
Щодо доводів представника позивача викладених у відповіді на відзив про те, що відповідач всупереч визначеної Порядком 560 процедури надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення, заяву позивача по суті порушеного у ній питання не розглянув, не надав оцінки наявності чи відсутності у позивача законних підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та не прийняв оформленого протоколом рішення про надання або відмову у наданні позивачу відстрочки.
Натомість, як вказує відповідач, заява позивача була розглянута та щодо неї прийнято рішення у формі протоколу, як то визначено пунктом 60 Порядку 560.
За таких обставин, відсутні підстави для визнання бездіяльності протиправною, як і підстави для зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача, оскільки така заява була розглянута та щодо неї прийнято рішення.
Суд зазначає, що відповідачем дотримано положення пункту 60 Порядку 560, в частині направлення заявнику письмового повідомлення із зазначенням причини відмови.
В свою чергу, правомірність відмови у наданні відстрочки не є предметом розгляду даної адміністративної справи, а відповідно зазначені обставини не досліджуються судом під час ухвалення рішення у даній справі. У разі якщо позивач вважає відмову у наданні відстрочки протиправною, то відповідно має право звернутися до суду з окремим позовом на відповідне рішення відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ